Постанова

від 06.06.2024 по справі 916/2694/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2694/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Капустін В.М., посвідчення №073083 від 01.03.2023;

від відповідача 1 Асташенкова О.І., посвідчення №655;

від відповідача 2- не з`явився;

від відповідача 3 Попкова Ю.П., посвідчення №065 від 22.01.2024р.

від третьої особи Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації не з`явився;

від третьої особи Одеської обласної ради Соснін О.С., посвідчення №69-VII.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.12.2023

про призначення судової експертизи, ухвалену суддею Петренко Н.Д. у м. Одесі, повний текст якої складено 26.12.2023

у справі №916/2694/22

за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

до відповідачів:

1.Одеської міської ради

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Геродот";

3.Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Одеської обласної ради

про визнання незаконним та скасування рішення сесії, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суд Одеської області з позовом до Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Геродот, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, та на стороні відповідача - Одеської обласної ради, в якому просив суд про:

1) визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, площею 1,9664 га, кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85;

2) визнання незаконним та скасування рішення сесії Одеської міської ради від 11.12.2019 № 5593-VIІ Про зміну виду використання земельної ділянки площею 1,9664 га за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, та надання її в оренду ТОВ Геродот;

3) визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 09.06.2021 року між Одеською міською радою та ТОВ Геродот, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 41401231 від 09.06.2021;

4) скасування рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу /далі-ОМНО/ Кот Д.Г. (індексний номер рішення 58637380 від 09.06.2021) про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Геродот на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 1,9664 га з кадастровим номером 5110137500:47:004:0010, з реєстраційним номером 1974301151101.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 1,9664 га, кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, як земель рекреаційного призначення здійснено незаконно та з порушенням ст. 53 ЗК України, що не відповідає її категорії як земель історико-культурного призначення. У зв`язку із чим, оспорюваним рішенням сесії Одеської міської ради змінено вид використання земельної ділянки, що не відповідає класифікації видів використання земель історико-культурного призначення та передано в оренду ТОВ Геродот.

27.10.2023 до суду першої інстанції надійшло клопотання від ТОВ Геродот про призначення судової експертизи з питань землеустрою у даній справі, на вирішення якої останній просив поставити наступні питання:

- Чи відповідає розроблена документація із землеустрою, а саме проект відведення, який був затверджений рішенням сесії Одеської міської ради від 11.12.2019 №5593-VII Про зміну виду використання земельної ділянки площею 1,9664 га за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність?

- Чи відповідає технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Одеській обласній раді, для будівництва та експлуатації будинків за адресою: м. Одеса. Французький бульвар, 85, та проект відведення, який був затверджений рішенням сесії Одеської міської ради від 11.12.2019 № 5593-VIІ Про зміну виду використання земельної ділянки площею 1,9664 га за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, Генеральному плату та Зонінгу м. Одеси та іншій документації на місцевому рівні (за її наявності)?

Проведення експертизи відповідач просив доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В обґрунтування клопотання відповідач 2 посилався на те, що необхідність проведення експертизи обумовлена з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме аналізу та вивчення правових засад державної реєстрації, що проведена 10.07.2015 Управлінням Держземагентства у м. Одесі в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:47:004:0010 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Одеській обласній раді для будівництва та експлуатації будинків за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 Відповідач вважає, що є необхідність проведення експертизи для вирішення питань про відповідність розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а також питання відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та його затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.12.2023 клопотання ТОВ Геродот про призначення судової експертизи з питань землеустрою у даній справі задоволено та призначено у справі відповідну експертизу, на вирішення якої поставлено зазначені вище питання. Проведення судової експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, витрати по оплаті проведення судової експертизи покладено на ТОВ Геродот. Попереджено судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Зобов`язано учасників справи надавати у порядку, визначеному ГПК України, на вимогу судового експерта усі необхідні документи для проведення експерти. Провадження у справі № 916/2694/22 зупинено, а її матеріали надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/851) для проведення експертного дослідження.

Суд першої інстанції дійшов такого висновку приймаючи до уваги предмет спору у даній справі та те, що визначення відповідності розробленої документації із землеустрою вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а також встановлення відповідності технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та проекту її відведення в натурі Генеральному плану та Зонінгу м. Одеси та іншій документації на місцевому рівні є об`єктивно необхідним для вирішення спору.

Прокурор не погодився з вказаною ухвалою місцевого господарського суду та подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

На переконання прокурора оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням ст.ст. 99, 100, 234, 236 ГПК України, без мотивувань необхідності призначення у даній справі експертизи, а також без зазначення того, які саме фактичні дані з урахуванням наявних доказів не можуть бути встановлені судом без її призначення.

Прокурор звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявні документи, що доводять, той факт, що відповідна земельна ділянка площею 1,9664 га, кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, що перебуває в оренді ТОВ Геродот, відноситься в силу положень ст.ст. 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України Про охорону культурної спадщини до земель історико-культурного призначення, а тому відсутня необхідність додатково доводити цей факт за допомогою висновку експерта. Призначення за таких умов експертизи з питань землеустрою призведе лише до безпідставного затягування строків розгляду справи.

Також прокурор зазначає, що поставлені на вирішення експертизи питання є суперечливими, оскільки матеріали справи не містять доказів затвердження рішенням сесії Одеської міської ради №5593 -VII від 11.12.2019 Проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, враховуючи, що вказаним рішенням було лише змінено вид використання земельної ділянки та передано останню в оренду.

Крім того, прокурор надіслав до суду апеляційної інстанції пояснення (в порядку ст. 42 ГПК України), в яких просив долучити до матеріалів апеляційного провадження пояснення прокурора, щодо практики застосування Верховним Судом положень ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Колегією суддів зазначені пояснення долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 колегією суддів у складі головуючого судді: Разюк Г.П., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.12.2023 про призначення судової експертизи у справі №916/2694/22, продовжено розгляд апеляційного провадження на розумний строк та призначено розгляд справи №916/2694/22 на 21 березня 2024 року об 11:30 год.

В судове засідання 21.03.2024 представник ТОВ «Геродот» не з`явився, водночас до канцелярії суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю його прибуття у відповідне судове засідання через хворобу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Геродот" про відкладення розгляду справи. Розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури відкладено на 2 квітня 2024року о 15:30год.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 01.04.2024р. №61 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024р. апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.12.2023 про призначення судової експертизи у справі №916/2694/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Колоколова С.І., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф. у зв`язку із звільненням головуючого судді Разюк Г.П. з посади у відставку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 прийнято справу №916/2694/22 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.; призначено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до розгляду на 09 травня 2024 року о 10:00 год.

Разом з тим, згідно наказу в.о. голови суду від 09.05.2024 №114-в головуючий суддя Колоколов С.І. з 09.05.2024 по 10.05.2024 перебував у відпустці, у зв`язку із чим судове засідання призначене на 09.05.2024 не відбулось.

Крім того, згідно наказу в.о. голови суду від 13.05.2024 №115-в головуючий суддя Колоколов С.І. з 13.05.2024 по 24.05.2024 перебував у відпустці. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/2694/22 відбудеться 06 червня 2024 року об 11:00 год.

06.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Геродот» надійшла заява про відкладення розгляду справу на іншу дату, у зв`язку зі знаходженням представника Товариства в адміністративному суді по іншій справі.

Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу, в строк визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Розглянувши заяву ТОВ «Геродот» про відкладення розгляду справи на іншу дату, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, апеляційний господарський суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що юридична особа не обмежена у кількості представників, які мають право представляти її у суді.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Геродот».

Під час судового засідання від 06.06.2024 прокурор підтримав вимоги за апеляційною скаргою на наполягав на її задоволенні.

Представники відповідачів - Одеської міської ради та ГУ Держеокадастру в Одеської області, а також третьої особи Одеської обласної ради, надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються із доводами апеляційної скарги, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Інші представники сторін у судове засідання не з`явились. Про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників, за наявними у справі матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Предметом апеляційного перегляду є наявність/відсутність підстав для призначення у даній справі судової експертизи з питань землеустрою на вирішення якої поставлені зазначені вище питання, сформульовані ТОВ Геродот у відповідному клопотанні.

За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Колегія суддів зазначає, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Так, предметом позову у даній справі є визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, площею 1,9664 га, кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85; визнання незаконним та скасування рішення сесії Одеської міської ради від 11.12.2019 року № 5593-VIІ Про зміну виду використання земельної ділянки площею 1,9664 га за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, та надання її в оренду ТОВ Геродот; визнання недійсним договору оренди землі, який укладений 09.06.2021 між відповідачем1 та відповілдачем2; скасування рішення приватного нотаріуса ОМНО Кот Д.Г. (індексний номер рішення 58637380 від 09.06.2021 року) про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Геродот.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна ділянка є землею історико-культурного призначення в силу положень ст.. 34 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та ст..ст. 53,54 Земельного кодексу України, а тому не могла бути сформована та передана в оренду, як ділянка рекреаційного призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд адміністративного типу та благоустрою прилеглої території для повсякденного відпочинку населення.

Разом з цим, відповідач 2 подаючи клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою у даній справі послався на те, що необхідність проведення експертизи обумовлена з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме аналізу та вивчення правових засад державної реєстрації, що проведена 10.07.2015 Управлінням Держземагентства у м. Одесі в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:47:004:0010 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Одеській обласній раді для будівництва та експлуатації будинків за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85. Відповідач 2 вважає, що є необхідність проведення експертизи для вирішення питань про відповідність розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а також питання відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та його затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 ГПК України).

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором долучено до позовної заяви наступні докази:

-копію рішення сесії Одеської міської ради №5593-VII від 11.12.2019;

-копію договору оренди землі від 09.06.2021;

-копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.06.2021 за №260660898;

-інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.06.2022 за №303075178;

-витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9902800882022 від 26.09.2022;

-лист Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради №01-21/442вих від 18.08.2022 з додатками у вигляді копії рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів №580 від 27.12.1991 зі списком об`єктів, які підлягають взяттю під охорону пам`ятники архітектури і містобудування місцевого значення, викопіювання з «Історико-архітектурного опорного плану, проекту зон охорони, визначення меж історичних ареалів м.Одеси», затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08, копія листа Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини №01-13/1590від 03.08.2016 з переліком пам`яток культурної спадщини, що не відображені на Історико-архітектурному опорному плані м.Одеси;

-лист Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини №1556/10/01-12/2-22/924 від 15.08.2022 з додатками;

- лист Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини №8379/2/01-467783/2-22 від 22.09.2022;

-копію облікової картки на об`єкт культурної спадщини;

-копію витягу з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ПП «Одесгеосервіс» у 2015 році.

З вказаних документів вбачається, що земельна ділянка площею 1,9664 га, кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, перебуває в оренді «Геродот», та в силу положень ст..ст.53,54 Земельного кодексу України, ст.. 34 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» належить до земель історико-культурного призначення, а тому колегія суддів вважає, що відсутня необхідність додатково доводити цей факт за допомогою висновку експерта.

Окрім того, як зазначено у позовній заяві та підтверджено долученими прокурором доказами , земельна ділянка площею 1,9664 га була передана у постійне користування Одеській обласній раді на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №859 від 31.08.1998 «Про надання Одеській обласній раді земельної ділянки, площею 1,9664 га по Французькому бульвару,85 для експлуатації будинків Представництва облради у м. Одеса та земельної ділянки, площею 1,6150 га для реконструкції та експлуатації спец пляжу». Казаним рішенням також затверджено Проект передачі земельної ділянки у постійне користування Одеській міській раді для створення будинків представництв в м. Одеса, який розроблений МПП «Аліда».

У подальшому на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 1,9664 га, розробленої ПП «Одесгеосервіс» на замовлення Управління обласної ради з майнових відносинах, останній присвоєно кадастровий номер та внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

Рішенням Одеської міської ради №5593-VII від 11.12.2019 змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:47:004:0010), площею 1,9664 га (землі рекреаційного призначення), за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 85, на «експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень будівель і споруд адміністративного типу та благоустрою прилеглої території для повсякденного відпочинку населення».

Окрім того, вказаним рішенням надано ТОВ «Геродот» земельну ділянку в оренду на 5 років, до початку реалізації планувальних рішень території, цільове призначення - Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень будівель і споруд адміністративного типу та благоустрою прилеглої території для повсякденного відпочинку населення.

Таким чином, рішенням Одеської міської ради №5593-VII від 11.12.2019 виключно змінено вид використання земельної ділянки площею 1,9664 га та передано останню в оренду ТОВ «Геродот». Відомості про затвердження вказаним рішенням сесії міської ради Проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, відсутні.

Окрім того, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9902800882022 від 26.09.2022, який долучено до позовної заяви прокурора, вбачається, що відомості про державну реєстрацію земельною ділянки з кадастровим номером 5110137500:47:004:0010 внесено до Державного земельного кадастру 10.07.2015 Управлінням Держземагенства у м. Одесі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ПП «Одесгеосервіс».

З матеріалів справи також вбачається, що Одеською міською радою та ТОВ «Геродот» проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, який би затверджувався рішенням сесії міської ради №5593-VII від 11.12.2019, не долучався.

У клопотанні відповідача про призначення експертизи з питань землеустрою також відсутні відомості про затвердження рішення сесії міської ради №5593-VII від 11.12.2019 Проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час призначення експертизи з питань землеустрою по даній справі за клопотанням відповідача ТОВ «Геродот» за визначеними питаннями, не надано оцінки наявним у матеріалах справи доказам про відсутність затвердження рішенням сесії Одеської міської ради №5593-VII від 11.12.2019 Проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, оскільки вказаним рішенням було лише змінено вид використання земельної ділянки та передану останню в оренду.

Таким чином, поставлені на розгляд справи питання є суперечливими, оскільки матеріали справи не містять доказів затвердження рішенням сесії Одеської міської ради №5593-VII від 11.12.2019 Проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Відтак, на переконання колегії суддів, у даному випадку необґрунтоване призначення судом першої інстанції судової експертизи безумовно призведе до безпідставного збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи.

З огляду на вищенаведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення експертизи та зупинення провадження по справі, оскільки відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення обставин справи, що стосуються предмету доказування, а даний спір може бути розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана ухвала не відповідає таким критеріям. Суд першої інстанції дійшов висновку про призначення експертизи у справі без ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення у вирішенні питання про призначення експертизи.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі ст.ст. 264, 269 - 271, 275, 277, 282, 288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.12.2023 по справі №916/2694/22 скасувати.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Геродот" про призначення експертизи з питань землеустрою - відмовити.

3.Справу №916/2694/22 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

10.06.2024

Головуючий суддяКолоколов С.І.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Савицький Я.Ф.