Постанова

від 11.06.2024 по справі 908/131/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 року м. Дніпро Справа № 908/131/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2024р.

(суддя Дроздова С.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення підписано 16.02.2024р.)

у справі

за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

до відповідача: Фермерського господарства ПОРТНОВ В.М.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фермерське господарство Коваль А.В. (72400 Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код юридичної особи 34672194)

про стягнення 80 405 грн. 23 коп. шкоди

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фермерського господарства ПОРТНОВ В.М., про стягнення 80 405 грн. 23 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.02.2024 року у справі № 908/131/22 в задоволенні позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Фермерського господарства ПОРТНОВ В.М. відмовлено.

Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2024р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Головного управління Дежгеокадастру у Запорізькій області. В апеляційній скарзі також заявлено клопотання про поновлення строку на подання письмового доказу у вигляді витягу з Державного земельного кадастру від 28.04.2021р. № НВ-2309118022021.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи.

Скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що в матеріалах судової справи відсутні докази внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянка, яка була об`єктом перевірки не відповідає встановленим обставинам справи та звертає увагу на те, що в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки державним інспектором було здійснено посилання на витяг з Державного земельного кадастру від 28.04.2021р. № НВ-2309118022021, згідно змісту якого, відповідній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 2324583600:02:002:0067. Площа земельної ділянки складає 21,3730 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки: 30.09.2019р., що на думку Скаржника, свідчить про те, що земельна ділянка є сформованою, площа та межі визначені.

Скаржник також вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовані норми матеріального права, викладені в Законі України Про державний контроль за використанням та охороною земель, звертає увагу на те, що порядок оформлення матеріалів, у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення, врегульовано ст. 144 Земельного кодексу України та Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017р. № 6. При цьому, Скаржник вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв`язку із зазначеним, Скаржник вважає, що в супереч вимогам п. 7 ч. 4 ст. 238 ГПК України суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права, викладені в Законі України Про державний контроль за використанням та охороною земель.

Скаржник також зауважує на тому, що акт обстеження земельної ділянки та протокол про адміністративне правопорушення містять дані щодо свідка правопорушення, а саме: ОСОБА_1 . Про вказане свідчать відмітки у відповідних графах зазначених документах. Крім того, в графі протоколу про адміністративне правопорушення під назвою Відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення вказано ОСОБА_2 , який є головою Фермерського господарства Портнов В.М.. В цьому контексті, Скаржник зазначає про те, що у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин роз`яснено, що згідно з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р.№ 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Отже, за твердженням Скаржника, саме названі документи в сукупності можуть підтвердити факт самовільного зайняття земельної ділянки й площу земельної ділянки, на якій вчинене зазначене правопорушення.

Скаржник наголошує і на тому, що, будучи обізнаним із обставиною складання вищенаведених матеріалів перевірки, вони не були оскаржені відповідачем, на що суд першої інстанції не звернув увагу під час вирішення справи.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, викладені в ст. 123 та ст. 124 Земельного кодексу України.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/131/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2024р. у справі № 908/131/22 відкласти до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

18.03.2024р. матеріали справи №908/131/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 20.05.2021р. видано наказ № 257-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки, з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067.

Відповідно до наказу № 257-ДК від 20.05.2021р., 26.05.2021р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Бердянському, Приазовському, Приморському, Чернігівському районах та м. Бердянськ Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Оксаною Колодіною, відповідно до вимог ст.ст. 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.05.2021р. № 257-ДК, було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства стосовно об`єкту перевірки - земельної ділянки з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067, площею 21,3730 га, яка розташована на території Приазовської об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району (колишньої Добрівської сільської ради Приазовського району) Запорізької області.

За результатами проведеної перевірки було встановлено наступне.

Станом на момент перевірки, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.04.2021р. земельна ділянка з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067, площею 21,3730 га, яка розташована на території Приазовської об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району (колишньої Добрівської сільської ради Приазовського району) Запорізької області (за межами населених пунктів), категорія земель - землі сільськогосподарського А призначення, цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид угідь - рілля, форма власності - державна, право власності зареєстроване за державою - в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.05.2021р. на земельну ділянку з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067 за Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області зареєстровано право власності, форма власності: державна. За фермерським господарством Коваль А.В. зареєстровано право оренди на вищезазначену земельну ділянку строком на 7 років. Підстава для державної реєстрації іншого речового права - договір оренди землі від 23.09.2020р. № 121/57-20-ДО.

Згідно пояснень, наданих головою фермерського господарства Коваль А.В. ОСОБА_3 , 23.09.2020р.. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області проведено аукціон з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, а саме земельної ділянки, що є об`єктом перевірки. За результатами проведеного аукціону фермерське господарство Коваль А.В. визнано переможцем земельних торгів та складено. В подальшому укладено з Головним управлінням договір оренди землі від 23.09.2020р. № 121/57-20-ДО, щодо зазначеної земельної ділянки.

Фермерським господарством Коваль, було виявлено, що земельна ділянка, що є об`єктом перевірки, з листопада 2020р. і по теперішній час (станом на дату перевірки) обробляється фермерським господарством Портнов В.М.. Таким чином, ФГ Коваль А.В., як законний користувач, позбавлено можливості використовувати/обробляти орендовану земельну ділянку у зв`язку з протиправним її використанням фермерським господарством Портнов В.М..

При обстежені земельної ділянки, державним інспектором виявлено, що частина земельної ділянки засіяна озимою пшеницею, частина оброблена сільськогосподарською технікою та на момент перевірки засівалася соняшником технікою ФГ Портнов В.М..

Позивач зазначив, що враховуючи усю сукупність фактичних обставин, у діях фермерського господарства Портнов В.М., в особі керівника господарства ОСОБА_2 , вбачаються ознаки правопорушення, що кваліфікуються як самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067, площею 21,3730 га, відповідальність за яке передбачена пунктом б ст. 211 Земельного кодексу України, 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатом проведеної перевірки та на підставі наведених норм матеріального права державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 26.05.2021р. № 257-ДК/231/АП/09/01/-21.

Аналогічні відомості містяться і в акті обстеження земельної ділянки, складеному державним інспектором від 26.05.2021р. № 257-ДК/201/АО/10/01/-21, який було складено державним інспектором, за участю слідчого відділення поліції № 2 Кудрявцева М.Ю. та у присутності свідка ОСОБА_1

26.05.2021р. державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення № 257-ДК/0046П/07/01/-21 в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідків правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно зі змістом згаданого протоколу особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, є ОСОБА_2 (голова фермерського господарства Портнов В.М.).

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2021р. № 257-ДК/0046П/07/01/-21, особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, від надання пояснень та підписання протоколу відмовилась.

За результатами розгляду вищезазначеного протоколу порушника було притягнуто до адміністративної відповідальності, про що свідчить постанова про накладення адміністративного стягнення від 02.06.2021 р. № 257-ДК/0218По/08/01/-21.

Позивачем складено розрахунок розміру шкоди, яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та становить 80 405 грн 23 коп.

На адресу голови фермерського господарства Портнов В.М було надіслано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 02.06.2021р. № 257-ДК/0035ШК/11/01/-21 із додатком у вигляді розрахунку відповідної шкоди та припис від 02.06.2021р. № 257-ДК/0050Пр/03/01/-21.

Вище зазначені документи були отримані відповідачем 04.06.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач повинен був сплатити шкоду, в розмірі 80 405 грн. 23 коп. в 15-денний термін.

Складені за результатом проведеної перевірки документи не були оскаржені селянським фермерським господарством Портнов В.М. в судовому порядку, передбаченому КУпАП та КАС України.

Позивач у позовній заяві зазначив, що станом на момент підготовки позовної заяви та її подачі до суду шкода у добровільному порядку відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення 80 405 грн. 23 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

За наслідками розгляду позову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, площею 21,3730 га, яка, як зазначає позивач, належить на праві власності державі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем недоведено факт самовільного зайняття земельної ділянки Фермерським господарством ПОРТНОВ В.М., площею 21,3730 га, що свідчить про відсутність у діях відповідача такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка. При цьому, суд першої інстанції зазначив на тому, що у матеріалах справи відсутні докази внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки площею 21,3730 га, тому вона не може вважатися сформованим об`єктом цивільних прав, що позивачем не зазначено, ким, коли та за допомогою яких інструментів, приладів чи устаткування здійснено геодезичні чи кадастрові вимірювання з метою встановлення меж земельної ділянки та визначення її площі, що в матеріалах справи відсутні докази того, хто фактично здійснив протиправні дії щодо самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки і чи взагалі ці дії були здійснені. В матеріалах справи відсутні докази усних або письмових пояснень громадян з питань, пов`язаних із самовільним зайняттям спірної земельної ділянки; відсутнє фотографування, звукозапис або відеозйомка на підтвердження вчинення цивільного правопорушення саме директором або працівниками ФГ Портнов В.М.; відсутні докази доставки до органів Національної поліції будь-яких осіб для встановлення особи правопорушника земельного законодавства тощо.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим зазначений висновок місцевого господарського суду, з огдяду на наступне.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права користування земельною ділянкою, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

Аналізуючи положення вищенаведених норм, слід дійти висновку про те, що виникнення права користування, права оренди можливе лише на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельними ділянками.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 цього ж Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, зокрема, що державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно з ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Статтею 188 цього ж Кодексу визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про охорону земель" охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Частинами 1-3 ст. 19 цього ж Закону передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється цим Законом та Земельним кодексом України, законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Частиною 1 ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом: проведення перевірок.

Згідно з положеннями абзаців 1-9 ч. 1 ст. 10 цього ж Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Пунктом 1 положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 15 визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп. 25-1) п. 4 положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема: а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

- виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

- проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

- розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

- здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами;

- дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

- дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

- використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

- дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/929/19 дійшла висновку, що органи Держгеокадастру, якщо це необхідно для здійснення їх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, можуть звертатися до суду.

Відповідно до п. 5-1 положення, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. ґ) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок юридичні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Статтею 1166 цього ж кодексу передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

У п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що згідно з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р. затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

Пунктом 1 вказаної методики визначено, що ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання (далі - розмір шкоди).

Відповідно до п. 7 цієї ж методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним особам та громадянам, - територіальними органами Держгеокадастру.

Згідно з п. 4 цієї ж методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт виду використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до статті 289 Податкового кодексу України; для земель житлової та громадської забудови за такою формулою: Шс = Пс x (Нпз x Кн x Кк ) x Кф x Кі (2), де Шс, Пс, Кф і Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1; Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5; Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6; Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, розрахунок шкоди, заподіяної юридичним особам внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.

Як було зазначено вище та встановлено судом першої інстанції у процесі розгляду справи, 26.05.2021р. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою, про що складено Акт № 257-ДК/231/АП/09/01/-21. В Акті зазначено, що головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Бердянському, Приазовському, Приморському, Чернігівському районах та м. Бердянськ Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Колодіною Оксаною, відповідно до вимог ст.ст. 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», на виконання наказу № 257-ДК від 20.05.2021р., проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства стосовно об`єкту перевірки - земельної ділянки з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067, площею 21,3730га, яка розташована на території Приазовської об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району (колишньої Добрівської сільської ради Приазовського району) Запорізької області.

У ході перевірки встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.04.2021р. земельна ділянка з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067, площею 21,3730га, розташована на території Приазовської об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району (колишньої Добрівської сільської ради Приазовського району) Запорізької області (за межами населених пунктів), категорія земель - землі сільськогосподарського А призначення, цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид угідь - рілля, форма власності - державна, право власності зареєстроване за державою - в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.05.2021р. на земельну ділянку з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області зареєстровано право власності, форма власності: державна (дата державної реєстрації 26.03.2020р.). За фермерським господарством Коваль А.В. зареєстровано право оренди на вищезазначену земельну ділянку строком на 7 років (номер запису про інше речове право38713732від 15.10.2020р.). Підстава для державної реєстрації іншого речового права - договір оренди землі від 23.09.2020р. № 121/57-20-ДО. Згідно пояснень, наданих головою фермерського господарства Коваль А.В. ОСОБА_3 , 23.09.2020р. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області проведено аукціон з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, а саме земельної ділянки, що є об`єктом перевірки. За результатами проведеного аукціону фермерське господарство Коваль А.В. визнано переможцем земельних торгів та складено. В подальшому укладено з Головним управлінням договір оренди землі від 23.09.2020р. № 121/57-20-ДО, щодо зазначеної земельної ділянки. Предметом зазначеного договору є земельна ділянка з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067, площею 21,3730га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Добрівської сільської ради Приазовського району, яка надана фермерському господарству Коваль А.В. строком на 7 років, з 23.09.2020р. Але, Фермерським господарством Коваль, було виявлено, що земельна ділянка, що є об`єктом перевірки, з листопада 2020 і по теперішній час (станом на дату перевірки) обробляється фермерським господарством Портнов В.М.. Таким чином, ФГ Коваль А.В., як законний користувач, позбавлено можливості використовувати/обробляти орендовану земельну ділянку у зв`язку з протиправним її використанням фермерським господарством Портнов В.М.. З виїздом на місце було здійснено огляд земельної ділянки, площею 21,3730 га, з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067, яка розташована на території Приазовської об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району (колишньої Добрівської сільської ради Приазовського району). При обстежені земельної ділянки, державним інспектором виявлено, що частина земельної ділянки засіяна озимою пшеницею, частина оброблена сільськогосподарською технікою та на момент перевірки засівалася соняшником технікою ФГ Портнов В.М..

Отже, з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності доказів внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка була об`єктом перевірки, колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

У відповідності із ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі. Меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка сформована як об`єкт цивільних прав.

Аналогічна правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019р. у справі № 922/652/18.

Законом України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) встановлено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

В силу ст. 1 Закону державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Вищезазначеною статтею також визначено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;

Ст. 15 Закону встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про, серед іншого, кадастровий номер земельної ділянки та її площу.

Відповідно до ст. 16 Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер (ч. 1).

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (ч. 2).

В силу ч. 8 ст. 24 Закону, на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Ч. 9 ст. 24 Закону передбачено, що при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

В свою чергу, Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 (далі - Порядок) містить аналогічні норми.

Зокрема, в п. 24 Порядку зазначено про те, що Державного земельного кадастру включаються такі відомості про, серед іншого, кадастровий номер земельної ділянки та її площу.

П. 29 Порядку встановлено, що кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.05.2021р., спірна земельна ділянка має кадастровий номер 2324583600:02:002:0067, відповідно є сформованою.

Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою наявність кадастрового номера, і відповідно факт державної реєстрацій в Державному земельному кадастрі, у зв`язку з чим дійшов хибного висновку.

Позивач зазначив, що враховуючи усю сукупність фактичних обставин, у діях фермерського господарства Портнов В.М., в особі керівника господарства ОСОБА_2 , вбачаються ознаки правопорушення, що кваліфікуються як самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 2324583600:02:002:0067, площею 21,3730 га, відповідальність за яке передбачена п. б ст. 211 Земельного кодексу України, 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатом проведеної перевірки та на підставі наведених норм матеріального права державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 26.05.2021 № 257-ДК/231/АП/09/01/-21.

Аналогічні відомості містяться і в акті обстеження земельної ділянки, складеному державним інспектором від 26.05.2021 № 257-ДК/201/АО/10/01/-21, який було складено державним інспектором, за участю слідчого відділення поліції № 2 ОСОБА_4 та у присутності свідка ОСОБА_1 .

В актах у розділі «План-схема земельної ділянки» наявні відмовості щодо спірної земельної ділянки.

Відтак, оскільки вказані акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства, у встановленому законодавством порядку не оскаржені, станом на час розгляду справи є чинними та підтверджують факт самовільного заняття відповідачем земельної ділянки, відповідно є підставою для визначення і відшкодування позивачу шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій відповідача в порядку, визначеному законом.

Водночас, колегія суддів зауважує на тому, що Відповідачем не спростовується і сам факт самовільного зайняття ним спірної земельної ділянки. Доказів наявності будь-яких домовленостей між Фермерським господарством «Портнов В.М.» та Фермерським господарством «Коваль А.В.» суду також не надано.

26.05.2021р. державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення № 257-ДК/0046П/07/01/-21 в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідків правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Згідно змісту вказаного протоколу, особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, є ОСОБА_2 (голова фермерського господарства Портнов В.М.).

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2021р. № 257-ДК/0046П/07/01/-21 особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, від надання пояснень та підписання протоколу відмовилась.

За результатами розгляду вищезазначеного протоколу порушника було притягнуто до адміністративної відповідальності, про що свідчить постанова про накладення адміністративного стягнення від 02.06.2021р. № 257-ДК/0218По/08/01/-21.

Так, постановою про накладення адміністративного стягнення від 02.06.2021р. № 257-ДК/0218По/08/01/-21, винесеної головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Бердянському, Приазовському, Приморському, Чернігівському районах та в м. Бердянську Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держеокадастру у Запорізькій області Колодіною Оксаною Сергіївною, визнано фермерське господарство Портнов В.М. , особі голови господарства ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного првопорушення , відповідальність за яке прередбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу, у розмірі 340,00 грн.. У разі несплати штрафу, у строку установлений ч.1 ст. 307 КУаП, органам державної виконавчої служби з правопорушника стягнути в примусовому порядку подвійний розмір штрафу, в розмірі 680,00 грн.. Копію платіжного документа про сплату штрафу подати посадовій особі, що винесла цю постанову.

Доказів оскарження Відповідачем вказаної постанови чи сплати суми штрафу матерілали справи не містять.

Як вже зазначалось вище, підставою для відшкодування є наявність складу цивільного правопорушення: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

В даному випадку, неправомірність поведінки підтверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 26.05.2021р. № 257-ДК/231/АП/09/01/-21; актом обстеження земельної ділянки від 26.05.2021р. № 257-ДК/201/АО/10/01/-21; протоколом про адміністративне правопорушення ділянки від 26.05.2021р. № 257- ДК/0046П/07/01/-21; приписом від 02.06.2021р. № 257-ДК/0050Пр/03/01/-21; шкода 80 405 грн. 23 коп. підтверджується розрахунком, який здійснено відповідно до Методики від 25.07.2007р. № 963; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою та шкодою полягає у тому, що шкода заподіяна в результаті самовільного зайняття земельної ділянки; вина відповідача полягає у тому, що, будучи обізнаним про те, що самовільне зайняття земельної ділянки є неправомірним, порушив право на користування спірною земельною ділянкою, згідно договору оренди землі від 23.09.2020р. № 121/57-20-ДО, засіявши частину земельної ділянки озимою пшеницею, а частина обробивши сільськогосподарською технікою та на момент перевірки засіваючи соняшником технікою ФГ Портнов В.М., що підтверджено поясненнями голови фермерського господарства Коваль А.В. ОСОБА_3 ..

Тобто, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Відповідно до п. 4 Методики від 25.07.2007р. № 963, за формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), на підставі матеріалів проведених перевірок, Позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,.

Заявлений до стягнення розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (Шс) становить 80 405,23 грн., виходячи із наступного розрахунку:

- площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів (Пс) - 21,3730 га;

- середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3 (Нп) - 3762 грн.;

- коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4 (Кф) "інші землі" - 1;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки - 1.

Таким чином, шкода, заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 21,370 га кадастровий номер 2324583600:02:002:0067 становить 80 405,23 грн. (21,3730 га х 3762 грн. х 1 х 1).

02.06.2021р. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області винесено припис фермерському господарству «Портнов В.М.» в особі голови господарства ОСОБА_2 , яким зобов`язано у 30-ти денний термін з дня припису усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто сплатити суму шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

03.06.2021р., Позивачем на адресу голови фермерського господарства Портнов В.М було надіслано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 02.06.2021 № 257-ДК/0035ШК/11/01/-21 із додатком у вигляді розрахунку відповідної шкоди та припис від 02.06.2021 № 257-ДК/0050Пр/03/01/-21.

Вище зазначені документи були отримані відповідачем особисто 04.06.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23).

Відповідачем вказаний припис виконано не було, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

За нормами ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Отже, доводи Скаржника викладені в апеляційній скарзі знайшли свої підтвердження.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, доведеність повного складу цивільного правопорушення, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з Фермерського господарства ПОРТНОВ В.М., про стягнення 80 405 грн. 23 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки є обґрунтованою та доведеною.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, недоведенням обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та з неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Позивача повністю.

Відтак, апеляційна скарга Позивача є такою, що підлягає задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасовано, а позов задоволено.

10. Судові витрати.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, враховуючи обставини справи та приписи ст 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне покласти у повному обсязі витрати по сплаті судового збору на Відповідача (Фермерського господарства ПОРТНОВ В.М.).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2024р. у справі № 908/131/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства ПОРТНОВ В.М. на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 80 405 грн 23 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, 2270 грн.00 коп. судового збору за подачу позову, про що видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства ПОРТНОВ В.М. на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 3 405 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В.Чус

Суддя М.О.Дармін