Рішення

від 30.05.2024 по справі 902/285/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2024 р.Cправа № 902/285/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" (03113, місто Київ, вулиця Макуха Василя, будинок 5б, ідентифікаційний код юридичної особи 39908375)

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця (21015, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 );

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації (21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 26, ідентифікаційний код юридичної особи 20098691).

про стягнення 321 694,38 гривень

за участю представників:

від позивача Пилипишин С.С., у порядку самопредставництва

від відповідача - Шмирова О.М., у порядку самопредставництва

від третьої особи-1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 згідно довіреностей

від третьої особи-2 Титаренко Т.І., згідно довіреності

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 14.03.2024 року надійшла позовна заява № 13/322/8-24 від 29.02.2024 (вх. № 293/24 від 14.03.2024) Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення грошових коштів за спожиту в період з 01.04.2022 по 31.12.2022 електричну енергію в сумі 319 963,02 гривень та 1 731,36 гривень 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою суду від 19.03.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/285/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 18 квітня 2024 року о 10:00.

28.03.2024 до суду від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення по справі № б/н від 28.03.2024 (вх. № 01-34/3361/24).

02.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 02.04.2024 (вх. № 01-34/3513/24) у якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

11.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 05-11/488 від 08.04.2024 (вх. № 01-34/3868/24).

16.04.2024 до суду від позивача надійшли пояснення № б/н від 16.04.2024 (вх. № 01-34/4023/24).

17.04.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 16.04.2024 (вх. № 01-34/4065/24).

Ухвалою від 18.04.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/285/24, призначено справу № 902/285/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 16.05.2024 об 11:00.

28.05.2024 до суду від представника позивача надійшли пояснення № б/н від 28.05.2024 (вх. № 01-34/5542/24 від 28.05.2024).

28.05.2024 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 28.05.2024 (вх. № 01-34/5553/24 від 28.05.2024).

На визначену судом дату у судове засідання з`явилися представник позивача, представник відповідача та представники третіх осіб.

У судовому засіданні представник позивача, представник третьої особи-2 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача, представники третьої особи-1 проти позову заперечили, у задоволенні позову просили відмовити.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час повернення. Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Казенне підприємство "Укрспецзв`язок" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення грошових коштів за спожиту в період з 01.04.2022 по 31.12.2022 електричну енергію в сумі 319 963,02 гривень та 1 731,36 гривень 3% річних.

На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між Казенним підприємством "Укрспецзв`язок" як виконавцем та Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації як замовником укладено договір про відшкодування витрат на утримання об`єкту від 16.03.2022 № 26, відповідно до умов якого сторонами погоджено, що позивач забезпечує утримання об`єкта замовника та з метою постійного, якісного його функціонування, підтримання у робочому стані його систем, забезпечує електроенергією обладнання замовника та його приміщення з наступним відшкодуванням замовником витрат вартості електроенергії.

Позивач зауважив, що надані ним послуги у межах його зобов`язань за договором в період з 01.01.2022 до 31.03.2022 прийняті та оплачені Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації. Разом з тим, листом від 20.04.2022 № 03.2-16-520 Департамент повідомив позивача про припинення виконання своїх зобов`язань за договором з 01.04.2022 у зв`язку з тимчасовою втратою ним права на повне господарське відання об`єкта.

Позивач зазначив, що згідно з Актом передачі-приймання у тимчасове користування від 25.03.2022 складеного на підставі наказу начальника Вінницької обласної державної адміністрації від 20 березня 2022 р. №ЗТ, представниками Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації та Військової частини НОМЕР_1 здійснено передачу Військовій частині НОМЕР_1 споруди об`єкта (назва і адреса об`єкта судом не зазначається з міркувань національної безпеки), що належить Департаменту.

Як зазначено позивачем, з метою належного обліку електроенергії, що споживалася, 01.04.2022 на об`єкті встановлено окремий лічильник № 0054895, підключений до первинної обмотки трансформатора струму (пряме включення). Обчислення обсягу спожитої електричної енергії проводилося шляхом прямого зняття показників лічильника.

За твердженням позивача за період з 01.04.2022 до 31.12.2022 згідно з показниками лічильника № 0054895 військовою частиною спожито 55 677 кВт електричної енергії, а тому сума витрат, яку поніс позивач, сплативши вартість спожитої військовою частиною електричної енергії становить 319 963,02 гривень.

Позивач зазначив, що звертався з листами до відповідача із вимогами щодо погашення наявної заборгованості за спожиту електроенергію. У відповідь на звернення позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця листом від 13.12.2023 повідомив, що об`єктивно позбавлений можливості відшкодувати вартість спожитих в 2022 році комунальних послуг з підстав відсутності бюджетних призначень у 2023 році.

З огляду на несплату відповідачем заборгованості за спожиту електроенергію в період з 01.04.2022 по 31.12.2022 позивач звернувся із цим позовом до суду про стягнення з відповідача на користь позивача 319 963,02 гривень боргу та 1 731,36 гривень 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та зазначив, що згідно умов укладеного між позивачем та Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації договору № 26 від 16.03.2022, на який посилається позивач, витрати за спожиту електроенергію повинні були відшкодовуватись Департаментом.

Відповідач зауважив, що доказів припинення/розірвання договору № 26 від 16.03.2022 матеріали позовної заяви не містять. Зміни, доповнення до вказаного договору в частині відшкодування не вносились, а тому, на переконання відповідача, КЕВ м. Вінниця не є стороною договору та не має відшкодовувати витрати на утримання об`єкту.

Відповідач зазначив, що 15.04.2022 між Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької ОДА як балансоутримувачем та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця як користувачем було укладено договір № 3465 тимчасового безоплатного користування майном, згідно якого відповідачем було прийнято в тимчасове безоплатне користування державне індивідуально визначене нерухоме майно для розміщення військової частини НОМЕР_1 та відповідно до пункту 3.8 якого (договору № 3465) встановлено, що користувач зобов`язується відшкодовувати балансоутримувачу всі комунальні та експлуатаційні витрати, пов`язані з обслуговуванням цього майна на підставі виставлених рахунків.

Таким чином, на переконання відповідача відшкодовувати комунальні витрати, в тому числі і за спожиту електроенергію КЕВ м. Вінниця зобов`язувався Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької ОДА, а не КП "Укрспецзв`язок", тому правові підстави для відшкодування витрат за спожиту електроенергію позивачу за заявлений період у КЕВ м. Вінниця відсутні.

Відповідач зауважив, що додаткових угод до договору про безоплатне користування майном № 3465 від 15.04.2022 щодо відшкодування комунальних витрат безпосередньо КЗ "Укрспецзв`язок" та договорів на відшкодування витрат за електроенергію між КЕВ м. Вінниця та КП "Укрспецзв`язок" у 2022 році не укладалось, рахунків, листів та вимог щодо відшкодування витрат за спожиту електроенергію у 2022 році на адресу КЕВ м. Вінниця не надходило, законні підстави відшкодовувати витрати за спожиту електроенергію КП "Укрспецзв`язок" у КЕВ м. Вінниця відсутні, а тому відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації у поданих до суду поясненнях зазначив про те, що між ним та позивачем було укладено договір про відшкодування витрат на утримання об`єкту від 16.03.2022 № 26 та у період з 01.01.2022 до 31.03.2022 Департаментом було прийнято та оплачено в повному обсязі послуги надані Казенним підприємством "Укрспецзв`язок".

Третя особа зазначила, що на виконання наказу начальника Вінницької обласної військової адміністрації від 20 березня 2022 року №ЗТ складено Акт передачі-приймання у тимчасове користування від 25.03.2022 відповідно до якого здійснено передачу Військовій частині НОМЕР_1 споруди об`єкта (назва і адреса об`єкта судом не зазначається з міркувань національної безпеки), що належить Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації, відтак об`єкт який належить Департаменту та утримання якого забезпечувало Казенне підприємство "Укрспецзв`язок" вибув з повного господарського відання його власника.

Департамент зазначив, що листом від 20 квітня 2022 року № 03.2-16-520 ним було повідомлено Казенне підприємство "Укрспецзв`язок" про тимчасове припинення виконання своїх зобов`язань за договором від 16 березня 2022 року починаючи з 01 квітня 2022 року.

З урахуванням наведеного Департамент не заперечив щодо задоволення позовних вимог Казенного підприємства "Укрспецзв`язок".

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що третя особа 2 листом від 20.04.2022 № 03.2-16-520 повідомила позивача про припинення виконання своїх зобов`язань за договором з 01.04.2022 у зв`язку з тимчасовою втратою ним права на повне господарське відання об`єкта, що підтверджується також актом передачі-приймання у тимчасове користування від 25.03.2022.

Позивачем зазначено, що з метою реалізації свого права на відшкодування вартості спожитої електричної енергії ним було надіслано на адресу відповідача лист-вимогу від 27.11.2023 № 21/2117/8-23 щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку з утриманням об`єкту у термін до 25.12.2023 щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.04.2022 до 31.12.2022 у розмірі 319 963,02 грн. У відповідь відповідач направив лист від 13.12.2023 №573/1528, в якому повідомив, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця об`єктивно позбавлений можливості відшкодувати вартість спожитих в році комунальних послуг з підстав відсутності бюджетних призначень. У цьому листі відповідач не заперечує, що зобов`язаний відшкодувати вартість використаної електричної енергії позивачу, вказаний лист відповідачем не спростований у відзиві на позов.

Також позивач зазначив про укладення 24.04.2023 року між КЕВ м. Вінниця та КП "Укрспецзв`язок" договору про відшкодування витрат спожитої електроенергії №5673.

З урахуванням наведеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що укладений між КП "Укрспецзв`язок" та Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації договір № 26 не є зміненим, припиненим чи розірваним, а лист Департаменту від 20.04.2022 року про припинення виконання зобов`язань, акт передачі об`єкта в/ч 0707 (третя особа 1) та акт споживання електричної енергії від 01.04.2022 не є документами, які свідчать про його зміну, припинення чи розірвання.

Також відповідач зауважив, що відповідно до договору № 3465 відповідач мав відшкодовувати витрати за спожиту електроенергію третій особі 2 на підставі виставлених рахунків. Проте, третя особа 2 з відповідними рахунками до відповідача у 2022 році не зверталась, тому документи які б підтверджували факт відшкодування вартості спожитої електричної енергії третій особі 2 у відповідача відсутні.

Крім того відповідач зазначив, що у відповіді на відзив позивач, не заперечує, що у 2022 році між КЕВ м. Вінниця та КП "Укрспецзв`язок" договорів щодо відшкодування витрат за спожиту електроенергію не укладалось, доказів надіслання/вручення рахунків, листів та вимог щодо відшкодування витрат за спожиту електроенергію саме у 2022 році не надає, натомість позивач підтверджує, що лише у квітні 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат спожитої електроенергії № 5673 від 24.04.2023, відповідно до якого КЕВ м. Вінниця взяв на себе зобов`язання щодо відшкодування витрат за спожиту електроенергію безпосередньо позивачу. До укладення договору № 5673 відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодовувати комунальні витрати третій особі 2 відповідно до умов договору № 3465.

Таким чином, на переконання відповідача обов`язок щодо відшкодування вартості витрат за спожиту електроенергію у відповідача виник лише у 2023 році після укладення договору № 5673, доводи щодо обов`язку відповідача відшкодувати витрати за спожиту електроенергію за 2022 рік саме КЗ "Укрспецзв`язок" позивачем не доведені, а тому у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

На обгрунтування своїх правових позицій позивачем та відповідачем подавалися письмові пояснення, додаткові письмові пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 319 963,02 гривень заборгованості за спожиту за період з 01.04.2022 по 31.12.2022 електричну енергію та 1 731,36 гривень 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).

Положеннями частини 1-3 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Частиною 7 статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За змістом статі 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 16 березня 2022 року між Казенним підприємством "Укрспецзв`язок" (далі - виконавець, позивач) та Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації (далі - замовник, третя особа 2) укладено договір про відшкодування витрат на утримання об`єкту № 26 (т. 1 а.с. 15-20).

Відповідно до пункту 1.1 договору з метою постійного та якісного функціонування об`єкту замовника (далі - об`єкт) та підтримання у робочому стані його систем, виконавець забезпечує утримання об`єкту, а саме забезпечення електроенергією обладнання замовника та його приміщення, з наступним відшкодуванням замовником витрат вартості електроенергії

Згідно з пунктом 1.2. договору утримання виконавцем об`єкту в належному стані для використання його за призначенням та відшкодування витрат замовником (за електроенергію, електроживлення обладнання, кондиціювання та вентиляцію) виконавцю для виконання останнім умов цього договору.

За умовами пунктів 2.3., 2.4. договору сума договору буде змінюватися у відповідності до зміни тарифів на електроенергію та при встановлені замовником додаткового обладнання. Замовник відшкодовує виконавцю витрати на електроенергію по тарифам, по яких електроенергія отримана від енергопостачальної організації. В разі перевищення сум по рахункам за фактично надані замовнику послуги по договору (орієнтована вартості) до закінчення строку дії договору, сторони додатково погоджують розмір коштів, необхідних для оплати рахунків по цьому договору, шляхом укладання додаткової угоди.

Пунктом 2.5. договору сторони визначили, що оплата витрат по утриманню об`єкту здійснюється замовником безготівково щомісячно на розрахунковий рахунок виконавця до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку та акту виконаних робіт. За послуги, які надані в грудні, оплата здійснюється до 25 грудня. Протягом 10 днів з моменту отримання акту виконаних робіт замовник зобов`язаний підписати його та направити на адресу виконавця. У разі не підписання акту виконаних робіт та не направлення замовником на адресу виконавця письмових заперечень, акт вважається підписаним.

Відповідно до пункту 2.6. договору при ненадходженні від замовника відшкодування витрат по утриманню об`єкту понад один місяць, виконавець не несе відповідальності за утримання об`єкту в належному стані, не гарантує його функціонування та забезпечення електроенергією обладнання замовника.

Згідно з пунктом 2.7. договору у разі затримки замовником оплати по утриманню об`єкту, виконавець має право звернутись до суду відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.8. договору в разі необхідності отримання замовником інших робіт, виконання додаткових послуг виконавцем, вартість їх визначається додатковою угодою до цього договору.

За умовами пункту 3.1., 3.1.2. договору виконавець зобов`язався зокрема вести постійний облік витрат по утриманню об`єкта.

Замовник у свою чергу зобов`язався забезпечити перерахування коштів на відшкодування витрат по утриманню об`єкту згідно з наданим виконавцем рахунком, виконувати належним чином умови розділу 2 цього договору (пункти 3.2., 3.2.1., 3.2.2. договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору виконавець забезпечує утримання об`єкту протягом терміну дії договору та в межах договору.

Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання замовником всіх фінансових зобов`язань за договором - до повного їх виконання. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01 січня 2022 року (пункт 8.1. договору).

Згідно з пунктом 8.2. договору послуги, надані виконавцем у межах його зобов`язань за цим договором в період з 01.01.2022 до дати підписання договору, приймаються та сплачуються замовником.

За умовами пункту 8.3., 8.3.1.-8.3.3. договору кожна із сторін має право ініціювати розірвання договору, повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за один місяць до реалізації свого наміру. Підставами для розірвання цього договору є: згода сторін; рішення суду; систематичне невиконання або неналежне виконання однією із сторін обов`язків, передбачених цим договором, у тому числі і фінансових.

Відповідно до пункту 8.4. договору розірвання договору за згодою сторін оформляється додатковою угодою, підписаною сторонами за умови виконання фінансових зобов`язань замовником. Виконавець має право стягувати суму боргу у судовому порядку.

Пунктами 10.1., 10.2. договору сторони передбачили, що доповнення до договору та зміни його умов повинні бути оформлені письмово у вигляді додаткового договору, підписаного обома сторонами. Всі додатки до цього договору є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 10.4. договору підготовка первинних документів (рахунків, актів виконаних робіт (наданих послуг), актів звірки розрахунків тощо) виконується структурними підрозділами виконавця, а саме працівниками Центру технічної експлуатації № 2 Казенного підприємства "Укрсцецзв`язок".

Положеннями пункту 10.5. договору сторонами погоджено, що договір залишається в силі у випадку зміни реквізитів сторін, зміни їх реєстраційних документів, у тому числі і зміни власника, зміни організаційно-правової норми і т. ін.

Листом № 03.2-16-520 від 20.04.2022 року Департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації повідомив позивача, що у зв`язку із тимчасовою втратою Департаментом права на повне господарське відання об`єкту по договору № 26 "про відшкодування витрат на утримання об`єкту" від 16 березня 2022 року Департаментом тимчасово припиняються виконання своїх зобов`язань по договору з 01.04.2022 року.

Обставина отримання вказаного листа Казенним підприємством "Укрспецзв`язок" не заперечується (т. 1 а.с. 21).

Судом встановлено, що на підставі акту передачі-приймання у тимчасове користування від 25.03.2022 року погодженим Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та затвердженим Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації, відповідно до наказу начальника Вінницької обласної військової адміністрації від 20 березня 2022 року № ЗТ здійснено передачу споруди об`єкту у складі комісії представників відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2.

Актом визначено, що у березні поточного (2022) року комісія провела обстеження об`єкта передачі, який належить Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації і передала його військовій частині НОМЕР_1 . Разом з об`єктом передано технічну документацію - паспорт на захисну споруду (т. 1 а.с. 22-25).

15 квітня 2022 року між Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації (далі - балансоутримувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (далі - користувач) було укладено договір тимчасового безоплатного користування майном № 3465 (далі - договір № 3465) (т. 1 а.с. 99-100, 215-217).

Згідно з пунктом 1.1. договору балансоутримувач передає, а користувач приймає в тимчасове безоплатне користування державне індивідуально визначене нерухоме майно зазначене у підпунктах 1-6 пункту 1.1. договору.

За умовами пункту 1.2. договору майно є власністю Вінницької обласної військової адміністрації та перебуває на балансі Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації.

Відповідно до пункту 1.4. договору користувач має право використовувати майно для розміщення військової частини НОМЕР_1 в межах її діяльності та завдань відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2.1. договору користувач вступає у тимчасове безоплатне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (додаток № 1).

Пунктом 2.8. договору сторонами визначено, що користувач відшкодовує балансоутримувачу витрати на комунальні послуги (теплопостачання, водопостачання, каналізація, електропостачання, газопостачання), інші платежі за утримання будівлі та приміщень, у разі необхідності здійснює компенсацію земельного податку.

За умовами пункту 3.8. договору користувач зобов`язався відшкодувати балансоутримувачу всі комунальні та експлуатаційні витрати, пов`язані з обслуговуванням даного майна на підставі виставлених рахунків (теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електропостачання, постачання газу та вивіз ТВП за нормами витрат встановленими Наказом Міністра оборони України від 29 березня 1994 року №85 "Про введення в дію "Норм витрат та комунальних послуг у Збройних Силах України".

Відповідно до пункту 8.1. договору цей договір укладено строком з 15 квітня 2022 року і до моменту припинення воєнного стану в Україні, встановленого відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-У1ІІ (зі змінами) та Указу Президента України "Про введення воєнного стану в України" від 24 лютого 2022 року №64/2022 (зі змінами).

24 квітня 2023 між Казенним підприємством "Укрсцецзв`язок" (далі - виконавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (далі - користувач) укладено договір про відшкодування витрат спожитої електроенергії № 5673 (далі - договір № 5673) (т. 1 а.с. 108-109, 226).

Із матеріалів справи вбачається, що листом-вимогою № 21/2117/8-23 від 27.11.2023 щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку з утриманням об`єкту Казенне підприємство "Укрсцецзв`язок" звернулось до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця у якому повідомило про наявність заборгованості відділу перед підприємством за період з 01.04.2022 до 31.12.2022 у розмірі 319 967,02 гривень та про необхідність сплатити вказану заборгованість за спожиту електроенергію у термін до 25.12.2023 (т. 1 а.с. 69).

У відповідь на вказаний лист Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця листом № 573/3528 від 13.12.2023 повідомив, що є бюджетною установою та про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця позбавлений можливості відшкодувати вартість спожитих в 2022 році комунальних послуг (т. 1 а.с. 72, 73).

З огляду на несплату відповідачем заборгованості за спожиту за період з 01.04.2022 по 31.12.2022 електроенергію позивач просить стягнути з відповідача 319 963,02 гривень боргу та 1 731,36 гривень 3% річних.

Надаючи оцінку заявленим вимогам, судом враховано таке.

Пунктом 2.1 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 448 від 03.07.2013 року (далі Положення № 448) визначено, що квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України.

Згідно пункту 8.7. Положення № 448 квартирно-експлуатаційний відділ або військові частини оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями.

За змістом пункту 8.8 Положення № 448 оплата спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані Міністерством оборони України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об`єкти, на підставі укладених договорів оренди згідно згідно із пунктом 5.12 розділу V цього Положення.

Умовами пункту 1.1. договору від 24 квітня 2023, укладеного між Казенним підприємством "Укрсцецзв`язок" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця про відшкодування витрат спожитої електроенергії № 5673 передбачено, що виконавець забезпечує надання постачальником електроенергії та послуг з розподілу електроенергії за діючими розцінками і тарифами об`єкту (назва і адреса об`єкта судом не зазначається з міркувань національної безпеки), що перебуває на балансі Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації, та відповідно до договору безоплатного користування №3465 від 15.04.2022 року балансоутримувач передав, а користувач прийняв у користування частину нежитлових приміщень загальною площею 269,41 м2).

Пунктом 1.2. договору № 5673 визначено, що користувач зобов`язується відшкодовувати виконавцю витрати на оплату наданих користувачу послуг з постачання електроенергії об`єкта (частини нежитлових приміщень загальною площею 269,41 м2).

Відповідно до пункту 2.2. договору № 5673 розрахунки за послуги проводяться виключно в грошовій формі відповідно до виставленого рахунку та акту наданих послуг виконавцем відповідно до показників лічильника або за встановленими нормами споживання електроенергії, що визначені даним договором та чинним законодавством. У разі затримки бюджетного фінансування, оплата проводиться протягом 7 банківських днів з дня отримання бюджетного фінансування користувачем на зазначені цілі в межах фінансового зобов`язання поточного року.

Сума договору складає 19 676,50 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 50 копійок) в т.ч. ПДВ: 3279,42 грн. (три тисячі двісті сімдесят дев`ять гривень 42 копійки) (пункт 2.3. договору № 5673).

За змістом пункту 3.1. договору № 5673 виконавець зобов`язується надавати послуги (забезпечення електроенергією обладнання користувача та його приміщення) за діючими тарифами.

Згідно пункту 3.2. договору № 5673 користувач взяв на себе зобов`язання відшкодовувати витрати виконавцю по оплаті за електроенергію за період користування.

Умовами пункту 6.1 договору№ 5673 сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до закінчення терміну дії договору тимчасового безоплатного користування майном №3465 від 15.04.2022 року, а в частині розрахунків до 31 грудня 2023 року.

У пункті 6.2. договору № 5673 сторони визначили, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовується до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору.

Як вбачається із акту зняття показників лічильника по електроенергії, підписаного представником військової частини НОМЕР_1 та позивача у 2023 році (без зазначення дати) за період з 01 січня 2023 по 28 лютого 2023 військовою частиною НОМЕР_1 було спожито 2870 кВт (т. 1 а.с.227 зворот ).

Зазначений обсяг споживання 2870 кВт було відображено в акті на відшкодування вартості послуг за споживання електроенергії № 1 від 24.04.2023 року підписаного представниками Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця (т. 1 а.с.228).

У вказаному акті зазначено, що виконавцем надані послуги з відшкодування витрат за спожиту електроенергію у обсязі 2870 кВт та загальна вартість послуг склала 19 676 грн. 50 коп.

Положеннями частини 1-3 статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Враховуючи зміст акту на відшкодування вартості послуг за споживання електроенергії № 1 від 24.04.2023 року, умови пунктів 2.3, 6.2 договору про відшкодування витрат спожитої електроенергії № 5673 суд дійшов висновку, що договір №5673 про відшкодування витрат спожитої електроенергії, укладений 24.04.2023 року між позивачем та відповідачем застосовується до правовідносин сторін, що виникли з 01 січня 2023 року та діяли до його укладення 24.04.2023 року.

Застереження, що умови договору застосовуються до правовідносин сторін, що виникли з 01.04.2022 по 31.12.2022 договір про відшкодування витрат спожитої електроенергії № 5673 не містить.

Із матеріалів справи не вбачається наявність інших договорів, домовленостей на підставі яких у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу вартість спожитої електроенергії по переданому об`єкту з квітня по грудень 2022 року.

Натомість, із матеріалів справи вбачається, що такий обов`язок взяла на себе третя особа - Департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації за умовами договору про відшкодування витрат на утримання об`єкту № 26 від 16.03.2022.

У матеріалах справи відсутні докази дострокового припинення цього договору або зміни його умов, зокрема і щодо особи, яка має виконувати на користь позивача обов`язок з відшкодування спожитої електроенергії за спірний період.

Судом також взято до уваги, що пунктом 2.8. договору тимчасового безоплатного користування майном, укладеного між третьою особою - Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації (балансоутримувач) та відповідачем Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (користувач) погоджено, що користувач відшкодовує балансоутримувачу витрати на комунальні послуги (теплопостачання, водопостачання, каналізація, електропостачання, газопостачання), інші платежі за утримання будівлі та приміщень, у разі необхідності здійснює компенсацію земельного податку.

За змістом пункту 3.8. цього договору користувач зобов`язується відшкодувати балансоутримувачу всі комунальні та експлуатаційні витрати, пов`язані з обслуговуванням даного майна на підставі виставлених рахунків (теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електропостачання, постачання газу та вивіз ТВП за нормами витрат встановленими Наказом Міністра оборони України від 29 березня 1994 року №85 "Про введення в дію "Норм витрат та комунальних послуг у Збройних Силах України".

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що лист Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації № 03.2-16-520 від 20.04.2022 адресований позивачу про тимчасове припинення Департаментом виконання своїх зобов`язань по договору з 01.04.2022 та обставина не виставлення Департаментом Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця як користувачу об`єкта рахунків на відшкодування вартості спожитої електроенергії не змінюють змісту договору укладеного між Департаментом та КЕВ та відповідно не створюють правову та фактичну підставу для виникнення у відповідача обов`язку із самостійного відшкодування таких витрат за спірний період на користь Казенного підприємства "Укрспецзв`язок".

Позивач стверджує, що у листі від 13.12.2023 КЕВ м. Вінниці повідомило про те, що позбавлене можливості відшкодувати вартість спожитих у 2022 році комунальних послуг з підстав відсутності бюджетних призначень, що на його думку свідчить про визнання відповідачем обов`язку відшкодувати вартість використаної електричної енергії позивачу.

Наведені доводи судом відхиляються, оскільки твердження викладені відповідачем у листі про неможливість відшкодувати вартість спожитих у 2022 році комунальних послуг з підстав відсутності бюджетних призначень не створюють правових підстав для виникнення у відповідача обов`язку з відшкодування витрат за спожиту військовою частиною електроенергію за спірний період на користь Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" за умови відсутності укладеного між позивачем та відповідачем договору та за умови наявності укладеного договору щодо відшкодування таких витрат за спірний період між позивачем та Департаментом.

Доказів виставлення позивачем рахунків відповідачу, надіслання актів наданих послуг, інших документів на підтвердження наданих послуг за спірний період матеріали справи не містять.

Щодо посилань позивача, що обов`язок з відшкодування відповідачем вартості спожитої електроенергії за спірний період підтверджують акти з показниками лічильника, які складалися за участі позивача та військової частини суд враховує таке.

У матеріалах справи містяться копії актів визначення дійсного споживання електричної енергії об`єктом, у яких відображені показники засобу обліку (лічильника за період з 01.04.2022 по 01.01.2023) (т. 1 а.с. 26-34).

Водночас, суд вважає, що вказані акти фіксують лише обсяг спожитої електроенергії військовою частиною, проте такі акти за відсутності укладеного між позивачем та відповідачем договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії у спірному періоді не є підставою для виникнення у відповідача такого обов`язку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 321 694,38 гривень, з яких 319 963,02 гривень заборгованості за спожиту в період з 01.04.2022 по 31.12.2022 електричну енергію та 1 731,36 гривень 3% річних є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин 3-4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обгрунтованість позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 111 від 27.02.2024 сплачено судовий збір у розмірі 4 825,42 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати по сплаті судового збору у сумі 4 825,42 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 10 червня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2-4 - учасникам справи, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.