Ухвала

від 04.06.2024 по справі 903/1290/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

04 червня 2024 року Справа № 903/1290/23 за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмегамарт», м.Луцьк

про банкрутство

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Сосновська Ю. П.

Учасники справи:

від боржника: Шевчук Я. Ю.

від кредиторів: Загоруйко А. А. - представник АТ КБ «Приватбанк»

розпорядник майна: Козирицький А. С.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГМЕГАМАРТ» (вул. Електроапаратна, 3, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 39680592), визнано вимоги ініціюючого кредитора - Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГМЕГАМАРТ» (вул. Електроапаратна, 3, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 39680592) в сумі 105 343 790 грн. 20 коп. з яких 84 865 982 грн. 09 коп. основної заборгованості (4 черга задоволення) та 20 477 808 грн. 11 коп. пені (6 черга задоволення), а також 26 840 грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та 60 300 грн. 00 коп. авансованих на депозитний рахунок суду в якості оплати праці арбітражного керуючого, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГМЕГАМАРТ» (вул. Електроапаратна, 3, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 39680592), введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГМЕГАМАРТ» (вул. Електроапаратна, 3, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 39680592) строком на сто сімдесят календарних днів по 04 липня 2024 року, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГМЕГАМАРТ» призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №49 від 01.02.2013, адреса для кореспонденції: 01133, м.Київ-133, а/с 79, mail: ІНФОРМАЦІЯ_1, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 12.03.2024 на 10:30 год.

19.01.2024 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГМЕГАМАРТ» (публікація №72307).

02.02.2024 в системі Електронний суд сформовано та надіслано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС» про грошові вимоги до боржника в сумі 3 051 108 грн. 89 коп.

14.02.2024 до суду надійшла заява АТ КБ «Приватбанк» від 09.02.2024 про грошові вимоги до боржника в сумі 283 968 963 грн. 01 коп. та 6 056 грн. 00 коп. судових витрат.

Ухвалами суду від 09.02.2024 та 16.02.2024 прийнято відповідні заяви до розгляду до розгляду, розгляд заяв призначено в попередньому судовому засіданні на 12.03.2024 на 10:30 год., зобов`язано розпорядника майна Козирицького А. С. повідомити заявника та суд про результати розгляду відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника, запропоновано боржнику повідомити суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами.

В повідомленні розпорядника майна від 15.02.2024 щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ «ЕНСІС» арбітражний керуючий Козирицький А. С. зазначає, що розглянувши заяву кредитора ТОВ «Енсіс» з грошовими вимогами на суму боргу в розмірі 3 051 108 грн. 00 коп. дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке:

ТОВ «Енсіс» в обґрунтування своїх грошових вимог посилається на наявність заборгованості боржника за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №Е10/30-1Ф від 30.10.2017, по якому останній повинен повернути грошові кошти на суму 3 051 108,89 грн., які були наданні як поворотна фінансова допомога.

Як встановлено розпорядником майна між ТОВ «Енсіс» (Підприємство) та ТОВ «Торгмегамарт» (Користувач) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № Е10/30-1Ф від 30.10.2017 відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підприємство надає Користувачеві поворотну фінансову допомогу (надалі фінансова допомога), а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений цим Договором термін.

Граничний розмір фінансової допомоги за даним Договором становить 50 000 000,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжними дорученнями шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Користувача.

Термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування згідно п. 3.2 Договору грошових коштів Підприємством - по « 29» червня 2018 року (п. 4.1 Договору).

Так, ТОВ «Енсіс» посилається на те, що Додатковою угодою від 29.06.2018 сторони продовжили термін користування грошовими коштами по 31.12.2021, однак до матеріалів заяви з грошовими вимогами Кредитором дану додаткову угоду додано не було, тому Розпорядник майна позбавлений можливості проаналізувати зміст даної додаткової угоди.

Крім того, відповідно до Угоди про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2020 вказано про те, що Сторона-1 (ТОВ «Торгмегамарт») виступає кредитором, а Сторона-2 - боржником за договорами про відступлення права вимоги від 31.12.2020 №31 -12-20, №31/1-12-20, №31/1-12-20, № 31/2-12-20, №31/3-12-20.

Розмір заборгованості (грошового зобов`язання) Сторони-2 за вказаними договорами становить 11 472 345,46 грн.

Сторона 2 виступає кредитором, а Сторона 1 - боржником за договором про надання поворотної фінансової допомоги № Е10/30-1Ф від 30.10.2017.

Розмір заборгованості (грошового зобов`язання) Сторони 1 за цим договором становить 15 1 11 528,85 грн.

Сторони дійшли згоди щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 11 472 345,46 грн. та про припинення взаємних обов`язків на цю суму, зокрема:

- грошові зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 за договорами відступлення права вимоги від 31.12.2020 №31-12-20, №31/1-12-20, № 31/1-12-20, № 31/2-12-20, № 31/3-12-20, припиняються повністю;

- грошові зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 за договором про надання поворотної фінансової допомоги № Е10/30-1Ф від 30.10.2017 припиняються частково на загальну суму 11 472 345,46 грн.

Залишок грошових зобов`язань (заборгованості) Сторони 1 перед Стороною 2 за договором про надання поворотної фінансової допомоги №Е10/30-1Ф від 30.10.2017 становить 3 639 183,39 грн.

Також, п. 4 Угоди визначено, що з моменту укладення даної Угоди взаємні зобов`язання Сторін за договорами та суми, зазначені у пункті 3 цього Договору, вважаються припиненими.

Крім того, між сторонами було укладено Угоду про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.01.2021 відповідно до п. 1 якого визначено, що Сторона 1 виступає кредитором, а Сторона 2 боржником за договором про відступлення права вимоги №31-01-21 від 31.01.2021.

Розмір заборгованості (грошового зобов`язання) Сторони 1 боржником за договором про надання поворотної фінансової допомоги № Е10/30-1Ф від 30.10.2017

Сторони дійшли згоди щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 501 262,35 грн. та про припинення взаємних обов`язків на цю суму, зокрема:

- грошові зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 за договором відступлення права вимоги №31-01-21 від 31.01.2021 припиняються повністю;

- грошові зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 за договором про надання поворотної фінансової допомоги № Е10/30-1Ф від 30.10.2017 становить 501 262,35 грн.

Залишок грошових зобов`язань (заборгованості) Сторони 1 перед Стороною 2 за договором про надання поворотної фінансової допомоги № Е10/30-1Ф від 30.10.2017 становить 3 137 921,04 грн.

Також п. 4 Угоди визначено, що з моменту укладення даної Угоди взаємні зобов`язання Сторін за договорами та суми, зазначені у пункті 3 цього Договору, вважаються припиненими.

Розпорядником майна проаналізовано також Акт звірки розрахунків Б-00000007 від 31.12.23 згідно Договору №Е10/30-1Ф від 30.10.17 з підписами представників Боржника та Кредитора за період з 01.01.2017 за станом на 31.12.2023.

Слід зазначити, що в Угодах про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2020 та 31.01.2021 йде посилання на договори про відступлення права вимоги від 31.12.2020 №31- 12-20, № 31 /1 -12-20, № 31 /1 -12-20, № 31 /2-12-20, № 31 /3-12-20, № 31 -01 -21 від 31.01.2021.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ІІК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.09.2023 у справі №910/15255/21.

Для того, щоб дослідити відповідність угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2020 та 31.01.2021, Розпоряднику майна необхідно проаналізувати договори про відступлення права вимоги від 31.12.2020 №31-12-20, № 31/1-12-20, № 31/1-12-20, № 31/2-12-20, № 31/3-12- 20, № 31-01-21 від 31.01.2021 вимогам законодавства, однак такі договори не були додані Кредитором до заяви з грошовими вимогами.

Крім того, Розпорядник майна позбавлений можливості дослідити дійсність сплати з боку Боржника часткових оплат на виконання умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги №Е10/30-1Ф від 30.10.2017, на які йдеться посилання в Акті звірки, оскільки кредитором не надано відповідних банківських виписок по рахунку, як докази перерахування та повернення коштів по договору.

Згідно позиції Верховного суду від 09.05.2023 у справі № 911/1755/22 зазначено про те, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без падання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Такі обставини можуть спричинити порушення прав як кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, та і порушення прав боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, па заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Враховуючи викладене, розпорядник майна ТОВ «Торгмегамарт» арбітражний керуючий Козирицький А.С. вважає, що відсутні підстави для визнання вимог ТОВ «Енсіс» в розмірі 3 051 108 гри. 89 коп. заборгованості та 6 056 грн. 00 коп. судового збору.

Боржник - ТОВ «Торгмегамарт» в повідомленні від 20.02.2024 грошові вимоги ТОВ «Енсіс» на суму 3 051 108 грн. 89 коп. визнає повністю.

В заяві від 06.03.2024 ТОВ «Енсіс» у відповідь на невизнання розпорядником вимог заяалної суми грошових вимог зазначає, що відповідно до умов укладеного Договору про надання поворотної фінансової допомоги №Е10/30-1Ф від 30.10.2017, ТОВ «Енсіс» (Підприємство) перерахувало грошові кошти на рахунок ТОВ «Торгмегамарт» (Користувач) в сумі 23 078 775,64 грн. Платіжне доручення №2266 від 30.10.2017 р. (оригінал) було надано додатком до Заяви. Факт перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Торгмегамарт», також відображено в Акті звірки розрахунків станом на 31.12.2023.

До того ж, кінцеву суму боргу визнано боржником Повідомленням про розгляд грошових вимог від 20.02.2024.

Подаючи Заяву про визнання грошових вимог, ТОВ «Енсіс» долучило копію Додаткової угоди до матеріалів справи.

Стосовно Угод про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2020 та 31.01.2021 ТОВ «Енсіс» наголошує, що цими Угодами було зменшено заборгованість ТОВ «Торгмегамарт» на 11 472 345,46 грн. взаємними зарахуваннями.

В даному випадку, зобов`язання, що припиняються, є однорідними і на однакову суму.

Після зарахування, заборгованість ТОВ «Торгмегамарт» склала 3 051 108,89 грн. Укладаючи вищезазначені Угоди, сторони підтвердили свої наміри та волевиявлення

до вільного укладення правочинів.

ТОВ «Енсіс» ґрунтуючись на принципах порядності, підтверджує часткову оплату боргу з боку ТОВ «Торгмегамарт» за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №Е10/30-1Ф від 30.10.2017 на суму 8 054 058,94 грн. Копії виписок за вимогою розпорядника про перерахування ТОВ «Торгмегамарт» боргу додаються.

Розпорядник майна зауважив на той факт, що на підставі п.4 Угод зобов`язання боржника перед кредитором вважається припиненим на підставі ч.1. ст. 604 та ч.1 ст. 605 ЦК України, за домовленістю сторін та прощенням боргу.

ТОВ «Енсіс» заперечує проти таких припущень з боку розпорядника, оскільки борг ТОВ «Торгмегамарт» підтверджено Актом звіряння розрахунків та підписаними Угодами про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Пунктом 4 Угод зазначається, що зобов`язання Сторін припиняються за договорами та на суми, що зазначені в п.3 цих Угод. Про припинення зобов`язань за домовленістю чи, тим більше, прощення боргу боржника, не зазначається.

В повідомленні від 21.02.2024 про результати розгляду грошових вимог АТ КБ «Приватбанк» розпорядник майна дійшов висновку про обґрунтованість та підставність грошових вимог банку в заявленій сумі 283 968 963 грн. 01 коп.

В свою чергу, 11.03.2024 від представника боржника до суду надійшла заява про розгляд додаткових грошових вимог банку.

Боржник зазначає, що аналізуючи зміст Додаткових вимог, сам Розрахунок заборгованості станом на 16.01.2024, здійсненний автоматизованою програмою кредитора та Виписки по банківським рахункам ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» доходить висновку що, не маючи достатніх економічних навиків, економічної освіти та подібної програми обчислення, без тлумачення деяких питань боржник не може дійти висновку щодо правомірності нарахування заявлених додаткових вимог.

Відповідно до Додатку 2 до Договору фінансового лізингу 4Т16075ЛИ встановлено графік сплати лізингових платежів. Відповідно до такого графіку термін платежів у рахунок викупу майна, встановлено з 25.09.2016-25.07.2024.

Тобто, станом на дату подання додаткових вимог 6 платежів на загальну суму 16 519 231,5 грн. не є такими, строк виконання яких настав.

Отже, вбачається факт завчасного нарахування АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суми прострочених лізингових платежів.

При аналізі доданих виписок банком, варто зазначити, що у виписці по рахунку 2637 охоплено тільки період з 25.08.2016-11.11.2020, що унеможливлює проаналізувати правильність нарахованих лізингових платежів банком.

ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ», також звертає увагу на те, що кредиторська заборгованість відповідно до графіку платежів має виникати після обумовленої дати для сплати лізингового платежу та у тому розмірі, що зазначено у графіку, натомість за випискою по рахунку 2637 вбачається виникнення та фіксація кредиторської заборгованості у зовсім різні періоди (навіть по декілька разів на місяць) та на різні суму тощо. У зв`язку з чим, боржник не може зрозуміти природу виникнення зазначених сум кредиторської заборгованості у виписці.

ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» зазначає про неможливість встановити з розрахунків, чи враховано банком суму сплаченої відсоткової винагороди при підрахунках загальної суми заборгованості з відсоткової винагороди, у наданих виписках не вбачається та не розділено періоди нарахування, коли суму відсоткової винагороди нараховано з розрахунком 12 %, а яку

з розрахунком 24 %, що не дає можливості боржнику перевірити заявлену суму заборгованості з відсоткової винагороди.

Крім того, боржник просить суд з врахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, зменшити 3% річних та втрати від інфляції.

ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» не може самостійно перевірити та встановити правильність заявлених додаткових грошових вимог, у зв`язку з чим боржником прийнято рішення звернутися за консультацією до аудиторської установи з метою отримання висновку щодо правильності проведених АТ КБ «Приватбанком» нарахувань заявлених сум.

Однак, звертаючись до аудиторських установ, останні вимагають надання документів, на підставі яких проведено нарахування заявлених сум, в електронному вигляді.

ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» не має можливості надати запитувані аудиторськими установами документи, так як заява про додаткові вимоги АТ КБ «Приватбанк» надіслано засобами поштового зв`язку в паперовому вигляді, а Розрахунок заборгованості роздруковано дуже малим шрифтом, і наведені в ньому дані дуже складно перевірити та вивчити.

Відтак, представник боржника в поясненнях та в судовому засіданні 12.03.2024 просив суд відкласти розгляд додаткових грошових вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до отримання аудиторського висновку Боржником. Про факт укладання договору та обумовлені строки здійснення аудиторської перевірки ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» негайно повідомить суд, шляхом надіслання копії підписаного сторонами договору.

Ухвалою суду від 12.03.2024 розгляд справи в попередньому засіданні відкладено на 16.04.2024, запропоновано учасникам справи до 15.04.2024 подати при наявності пояснення по суті заявлених грошових вимог до боржника.

01.04.2024 від представника боржника надійшла заява про те, що ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» укладено з Приватною аудиторською фірмою «ЛІНАРА-АУДИТ» договір №07 від 14.03.2024 стосовно перевірки правильності проведеного банківською установою нарахування окремих сум заборгованості та їх відповідності нормам договорів фінансового лізингу № 4Т16075ЛИ від 20.08.2016.

03.04.2024 розпорядник майна боржника Козирицький А. С. подав до суду заперечення на заяву ТОВ «ЕНСІС» щодо грошових вимог ТОВ «ЕНСІС».

15.04.2024 від боржника ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» надійшли додаткові пояснення по справі про те, що 15.04.2024 боржником отримано від Приватної аудиторської фірми «ЛІНАРА-АУДИТ» Звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур вих. № 26 від 15.04.2024.

Згідно отриманого звіту за наслідками перевірки (сторінки 24-25 Звіту): «Підтверджується показник передачі майна у лізинг на загальну суму 234 022 447 грн. Підтверджується щомісячний лізинговий платіж в розмірі 2 753 205,26 грн. З урахуванням припинення лізингового договору з 04.02.2020, показник винагороди по лізинговому платежу повинен становити 65443426,16 грн., що на 247967,90 грн. менше ніж визначено в розрахунках АТ КБ «ПриватБанк».

Має місце завищення показника пені в розмірі 54 358 832,58 грн. станом на 04.02.2020 на 23 541 264,37грн. (54 358 832,58 - 30 817 568,21).

Має місце завищення нарахування 3% згідно норм ст.625 ЦК - в розмірі 743476,72 грн.

Отже, при опрацюванні усіх отриманих документів та здійснених перевірок, аудиторською фірмою встановлено ряд неспівпадань, що проявився у встановленні різних показників при перевірці такого обчислення (пені, відсоткової винагороди, лізингових платежів, 3% тощо)».

Таким чином, за результатом проведення такої перевірки, встановлено ряд неспівпадань, які не було спростовано у подальшому Банком.

Також Виконавцем зазначено, що через велику кількість виявлених недоліків неможливо підтвердити вірність нарахувань грошових сум Банку, а отже й підтвердити вірність кінцевих сум.

Звіт долучено до матеріалів справи.

Боржник не надав суду докази надіслання додаткових пояснень від 15.04.2024 зі звітом розпоряднику майна та АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою суду від 16.04.2024 розгляд справи в попередньому засіданні відкладено на 07.05.2024,ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» протягом трьох днів з дня отримання відповідної ухвали суду зобов`язано надіслати розпоряднику майна боржника Козирицькому А. С. та АТ КБ «Приватбанк» додаткові пояснення від 15.04.2024 з додатками (Звіт), докази про що надати суду. Запропоновано учасникам справи до 03.05.2024: подати при наявності пояснення по суті заявлених грошових вимог до боржника.

В письмових запереченнях розпорядника майна від 01.05.2024, арбітражний керуючий зазначає, що у Звіті вих.№26 від 15.04.2024 передбачено, що «зазначені у звіті процедури не є аудитом або оглядом, проведеним відповідно до Міжнародних стандартів, ми не висловлюємо впевненості стосовно проведених розрахунків суми нарахованих штрафних санкцій по лізинговому договору №4Т16075ЛИ від 20.08.20216».

Звіт призначений для замовника і не повинен використовуватись в будь-яких інших цілях та надаватися будь-яким іншим сторонам (аркуш Звіту - 25). Також зазначено, що цей звіт не поширюється на будь-яку звітність ТОВ «Торгмегамарт» в цілому.

Тобто, сам аудитор у звіті підтвердив, що звіт призначений саме для замовника та не має використовуватись іншими користувачами, а тому боржник не мав права долучати цей звіт до матеріалів справи та посилатись на нього як на доказ.

Відповідно до ст. 39 КУзПБ господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит. Якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою. Відсутність аудиторського висновку не перешкоджає провадженню у справі про банкрутство.

Частиною 1 ст.2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, законодавець передбачив подання боржником саме аудиторського висновку, а не Звіту про фактичні результати виконання узгоджених процедур.

Таким чином, зазначений звіт не може прийматися як доказ, оскільки він не є результатом аудиту фінансової звітності, тобто аудиторським звітом, а є оформленням результату аудиторської послуги з надання впевненості щодо наявності невідповідності нарахування банківською установою окремих сум заборгованості та їх відповідності нормам договору фінансового лізингу від 20.08.2016, шляхом висловлення аудитором його незалежної думки з вказаного питання.

Тому, розпорядник майна вважає, що відсутні підстави для долучення зазначеного вище Звіту як доказу до матеріалів справи, оскільки він не є належним та відповідним доказом в розумінні матеріального та процесуального законодавства.

Арбітражний керуючий просить суд виключити Звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур по договору №07 від 14.03.2024 за вих. № 26 від 15.04.2024., виконаний приватною аудиторською фірмою «Лінара-Аудит», з числа доказів та розглянути справу на підставі наявних доказів у справі.

Боржник в додаткових поясненнях зазначає свої заперечення щодо заявлених АТ КБ «Приватбанк» грошових вимог, а саме:

Щодо заявленої суми лізингових платежів:

Графіком сплати лізингових платежів (відшкодування Майна) передбачений розрахунок сплати всіх лізингових платежів у строк по 25.07.2024 Загальна сума сплати за графіком на зазначену дату дорівнює вартості лізингового майна, а саме - 234 022 447,00 грн.

Проте, станом на дату подання банком додаткових вимог, а саме 09.02.2024, в кредиторську заборгованість включені 6 платежів на загальну суму 16 519 231,46 грн., строк виконання яких ще не наступив, але вони вже зафіксовані, як прострочені платежі.

За Розрахунком заборгованості станом на 15.01.2024 заборгованість зі сплати лізингових платежів розраховується із всієї загальної суми лізингових платежів, що були розраховані за графіком для сплати по 25.07.2024. Натомість сума прострочених лізингових платежів, які виникли завчасно, тобто до відкриття справи про банкрутство (до 16.01.2024) та можуть відноситься до кредиторських вимог які є конкурсними буде дорівнювати сума: 224 022 755,51 - 16 519 231,46 = 207 503 524,05 грн.

Розмір лізингових платежів на загальну суму 16 519 231,46 грн. можна класифікувати лише як поточні кредиторські вимоги, адже ці вимоги до боржника, виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тому сума додаткових грошових вимог з лізингових платежів в рахунок сплати майна є завищеною на 16 519 231,46 грн.

Тому заявлена сума лізингових платежів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», повинна бути зменшена на 16 519 231,46 грн.

Також варто зазначити, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надіслано Боржнику Повідомленням про розірвання договору фінансового лізингу № 1/3-14092 від 21.01.2020 року, відповідно до якого Банк повідомив ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» про те, що договір фінансового лізингу №4Т16075ЛИ від 20.08.2016р. є розірваним з 04.02.2024 року.

Наразі питання дійсності такого повідомлення є спірним, через наявний правовий спір по справі 908/2835/22(908/1829/23)). Якщо дійсно за цим правовим спором таке повідомлення буде визнане, тоді ситуація щодо сум лізингових платежів, які підлягають сплаті зовсім зміниться

Щодо заявленої суми відсоткової винагороди:

ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ», погоджується з тим, що сума відсоткової винагороди є завищеною на 247 967,90 грн, тому боржником визнається сума відсоткової винагороди у розмірі 27 688 375, 68 грн. - 247 967,90 грн.= 27 440 407,7 грн.

Щодо заявленої суми пені:

Аудиторами встановлено, що розрахунок пені здійснено не вірно, адже за основу банк взяв кількість днів з чисельністю діб 360, а не 365, що є невірним. Аудитором встановлено завищення показника пені в розмірі 54 358 832,58грн. станом на 04.02.2020 на 23 541 264,37грн. (54 358 832,58 - 30 817 568,21).

У зв`язку з чим, ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» погоджується з тим, що є завищення показника з пені та визнає суму з пені у загальному розмірі 23 541 264,37грн.

Щодо нарахування 3%:

Розрахунок проведено на показник 224 022 755,51 грн. без врахування на дату подачі додаткових вимог по 6 платежам строк сплати не настав по сплаті зобов`язань. Виходячи з цього розмір 3% повинен становити 9339056,53 грн. проти 1 008 2533, 25 грн., визначених АТ КБ «ПриватБанк» .

У зв`язку з вищенаведеним, ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» погоджується з висновком аудиту та визнає суму з 3 % річних на загальну суму 9 339 056,53 грн.

06.05.2024 до суду надійшли додаткові пояснення до заяви з грошовими вимогами від АТ КБ «Приватбанк».

Щодо завищення показників відсоткової винагороди на 247 967, 90 грн. Банк зазначає, що у відповідності до п. 2.3.2. Договору фінансового лізингу від 20.08.2016, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати основної суми лізингового платежу зазначений в Додатку».

У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачений цим Договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 24% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно Додатку 2 (п. 2.3.3. Договору лізингу).

На підставі умов Договору фінансового лізингу АТ КБ «ПриватБанк» була розрахована сума відсоткової винагороди (підтверджується Розрахунком заборгованості, доданого до заяви з конкурсними кредиторськими вимогами, що містяться в матеріалах судової справи), розмір якої становить 27 688 375, 67 грн.

Твердження Боржника про наявність розбіжностей у розрахунку відсоткової винагороди у розмір 247 967, 90 грн. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки при розрахунку відсоткової винагороди при порушенні зобов`язань (відсоткова винагорода при простроченні), що міститься у додаткових поясненнях Боржника, ним безпідставно та всупереч положенням Договору фінансового лізингу у формулі розрахунку застосовано 365 днів (у році).

Щодо заявленої суми пені Банк зазначає, що у додаткових поясненнях Боржника зазначається: «розрахунок пені здійснено не вірно, адже за основу банк взяв кількість днів з чисельністю діб 360, а не 365, що є невірним».

З даного приводу необхідно зазначити, що згідно застосованої АТ КБ «ПриватБанк» методики розрахунку пені, її розрахунок здійснюється за наступною формулою:

Пеня = С х РП х Д / 100

де С - сума заборгованості за період;

РП - розмір пені, зазначений у договорі.

Д - кількість днів прострочення.

Як вбачається з формули, при розрахунку пені кількість днів у році не враховується.

Одночасно із цим необхідно зазначити, що у випадку проведення Боржником власних розрахунків з урахуванням фактичної кількості днів у році, умови п. 2.3.2. Договору фінансового лізингу визначають, що при здійсненні розрахунків використовується саме показник 360 днів.

Отже твердження Боржника про завищення показника пені є необґрунтованими.

В частині вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо 3%, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, розрахунок Боржника містить обґрунтування для зменшення суми, що підлягає стягненню, на 743 476, 72 грн.

Вищезазначений висновок зроблений Боржником з урахуванням відсутності підстав для включення до розрахунку заборгованості 6 лізингових платежів по 2 753 205, 26 грн. на загальну суму 16 519 231, 56 грн.

Наразі, в даному випадку Боржник зазначає про лізингові платежі, які повинні були сплачені Боржником з 05.02.2020 по 30.04.2022 на користь АТ КБ «ПриватБанк» за Договором фінансового лізингу.

Необхідно зазначити, що у зв`язку з неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Договором фінансового лізингу, АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду за захистом порушеного права та направив на адресу Боржника повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу.

На підставі повідомлення АТ КБ «ПриватБанк», що було надіслано на адресу Боржника, Договір лізингу вважається розірваним з 04.02.2020.

У зв`язку із цим у Боржника виник обов`язок з 05.02.2020 повернути майно вартістю 224 022 755, 51 грн. та сплатити відсоткову винагороду за час фактичного користування лізинговим майном на користь АТ КБ «ПриватБанк».

На момент відкриття провадження у справі про банкрутство, майно Боржником не повернуто АТ КБ «ПриватБанк», лізингові платежі та відсоткова винагорода на його користь не сплачено.

Отже, враховуючи той факт, що загальний розмір заборгованості Боржника перед АТ КБ «ПриватБанк» становить 224 022 755, 51 грн., саме з даної суми було здійснено нарахування 3% в порядку ст. 625 ЦК України.

Банк також зазначає, що наданий боржником звіт не може прийматися як доказ, оскільки він не є результатом аудиту фінансової звітності, тобто аудиторським звітом, а є оформленням результату аудиторської послуги з надання впевненості щодо наявності невідповідності нарахування банківською установою окремих сум заборгованості та їх відповідності нормам договору фінансового лізингу від 20.08.2016, шляхом висловлення аудитором його незалежної думки з вказаного питання.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі №904/4895/21 від 07.09.2022р.

Отже, враховуючи викладене, Звіт виготовлений аудиторською фірмою «Лінара-Аудит» та наданий Боржником на підтвердження своєї правової позиції не може бути прийнятий судом до розгляду, як належний та допустимий доказ у справі.

АТ КБ «Приватбанк» просить суд визнати конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГМЕГАМАРТ» на загальну суму 283 968 963, 01 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника до 4 та 6 черги задоволення грошових вимог, а також 6 056, 00 грн. судового збору - до 1 черги задоволення грошових вимог.

В судовому засіданні 07.05.2024 арбітражний керуючий, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, повідомив свою позицію щодо невизнання заявлених ТОВ «ЕНСІС» вимог, а також про повне визнання вимог АТ КБ «Приватбанк».

В свою чергу, зв`язок із представником АТ КБ «Приватбанк», який брав участь у судовому засіданні 07.05.2024 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, перервався. Налагодити зв`язок з представником банку не вдалося, технічних несправностей в роботі відеозв`язку суду не було.

Враховуючи наявність заперечень боржника щодо заявлених банком грошових вимог, неможливість поставити запитання представнику банку представником боржника, а також технічні несправності та неможливість участі представника банку в попередньому судовому засіданні, суд ухвалою суду від 07.05.2024 розгляд справи в попередньому засіданні відклав на 04.06.2024 на 10:30 год.

31.05.2024 від ТОВ «ЕНСІС» надійшли пояснення на письмові заперечення розпорядника майна, в яких заявник зазначає таке:

ТОВ «Енсіс» платіжним дорученням №2266 від 30.10.2017 (оригінал завантажено до ЕС) перерахувало грошові кошти в розмірі 23 078 775,64 (двадцять три мільйони сімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 64 копійки) грн. на поточний рахунок ТОВ «Торгмегамарт».

Заперечень щодо надходження чи ненадходження коштів боржник не заявляв. Крім того, борг визнано боржником як Актом звірки розрахунків від 31.12.2023, так і Повідомленням про розгляд грошових вимог від 20.02.2024.

ТОВ «Енсіс», виходячи з доброчесності ділових господарських відносин з ТОВ «Торгмегамарт», надало докази зменшення суми заборгованості внаслідок укладення угод зарахування зустрічних однорідних вимог, заявивши кредиторські вимоги не на суму платіжного доручення фінансової допомоги 23 078 775,64 грн., а на кінцеву суму заборгованості 3 051 108,89 грн.

Розпорядник майна має законодавчо закріплене право безпосереднього доступу до інформації, в тому числі бухгалтерського, податкового, але жодного разу не скористався даною можливістю.

Таким чином, ТОВ «Енсіс» могло заявити кредиторські вимоги на всю суму фінансової допомоги, що не може заперечуватись (оригінал платіжного доручення з підтвердженням проведеного платежу банком), і не витрачати сили та час на доказування очевидних причин зменшення кредиторських вимог.

ТОВ «Енсіс» просить суд визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсіс» (код ЄДРПОУ 20835248) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Торгмегамарт» (код ЄДРПОУ 39680592) на загальну суму 3 051 108, 89 грн.

В судовому засіданні розпорядник майна, ініціюючий кредитор та представник боржника повністю підтримали свої пояснення/заперечення, які подавали до суду та які зазначені вище.

В силу приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За змістом положень ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 6 ст. 46 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 47 КУзПБ попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 19.01.2024.

Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника - по 18.02.2024.

Суд зазначає, що заяви з грошовими вимогами до боржника, що розглядаються в даному судовому засіданні, надійшли в межах 30 денного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд розглядає такі заяви по суті із зазначенням їх визнання чи відхилення.

Грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» обґрунтовані невиконанням боржником зобов`язань згідно договором фінансового лізингу №4Т16075ЛИ від 20.08.2016 з додатковими угодами до нього.

20.08.2016 між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Торгмегамарт» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №4Т16076ЛИ (Т. 1, а. с. 9-18), згідно з п. 1.1 якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банку в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу. У пункті 1.2 договору сторони узгодили, що вартість майна становить 234 022 447 грн. 00 коп. За змістом п. 3.1 договору передача банком та прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно з актом прийому-передачі майна, зазначеним у додатку №3. Відповідно до п. 6.2.11 договору лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)"; лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банку, безпосередньо пов`язані з цим договором. Пунктом 6.2.8 договору на лізингоотримувача покладено обов`язок не зменшувати сум; лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору. Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються додатком №2 (п. 2.1 договору). За змістом п. 2.3.2 договору лізингоодержувач сплачує банку відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у додатку №2. П. 7.1 сторони узгодили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород він сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п. 7.9 строки позовної давності за вимогами про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки - пені, штрафів, - складають 15 (п`ятнадцять) років. Згідно з п. 7.10 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане лізингоодержувачем. Відповідно до п.п. 8.2, 8.2.3 договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою банку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за три дні у випадку, серед іншого, повної або часткової несплати ним лізингового платежу, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 днів, а також у випадку порушення строків сплати винагород за договором, у випадку отримання ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство лізингоодержувача. У повідомленні про розірвання сторони зазначають причину дострокового розірвання цього договору. При цьому для розірвання цього договору, договір про внесення змін сторони не укладають (п. 8.4). За п. 9.1 строк дії цього договору з дати підписання цього договору до 25.07.2024. У частині невиконаних сторонами зобов`язань договір діє до повного їх виконання.

Додатком №1 до договору є найменування нерухомого майна (предмета фінансового лізингу). Додатиком №2 до договору є графік лізингових платежів. Додтаком №3 до договору є підписаний між сторонами Акт прийому-передачі майна.

Додатковою угодою від 04.11.2016 сторони погодили, що з 07.11.2016 розмір відсоткової винагороди складає 10,5% річних від суми залишку несплаченої вартості майна. Визначено, що з 07.11.2016 змінено пункт 2.3.3 розділу « 2. лізингові платежі» договору: у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 21 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно додатку №2.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №904/4592/15 від 07.06.2018 вказано, що в межах справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним.

Як встановлено, АТ КБ "Приватбанк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 25.08.2016 (додаток №3 до договору).

Графіком лізингових платежів (додаток №2 до договору) передбачена сплата лізингоодержувачем лізингових платежів з 25.09.2016 - 25.02.2019 щомісяця до 25.07.2024 на загальну суму 234 022 447 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 806, 807, 809 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об`єкти, а також інші речі, встановлені законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що Лізингодавець зобов`язаний: 1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; 2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; 3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; 4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором.

Згідно ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний: 1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; 2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі; 4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; 5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; 6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; 7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові насліди встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

ТОВ «Торгмегамарт» лізингові платежі сплачувалися з порушенням умов договору та не у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.11.2019 №903/327/19 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГМЕГАМАРТ" (43020, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Електроапаратна, будинок 3, код ЄДРПОУ 39680592) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 84 190 974,10 грн. з них: 46190613,71 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів; 38000 360,39 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном та 672 350 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 рішення Господарського суду Волинської області від 25 листопада 2019 року у справі №903/327/19 скасовано в частині відмови в стягненні 2657, 99 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном та 20 477 808, 11 грн. пені. Прийнято в цих частинах нове рішення про задоволення вимог. Викладено резолютивну частину рішення в новій редакції:

"Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГМЕГАМАРТ" (43020, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Електроапаратна, будинок 3, код ЄДРПОУ 39680592) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 104 671 440, 20 грн. з яких: 46 190 613, 71 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів; 38 003 018,38 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном; 20 477 808,11 грн. пені та 672 350 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору."

09.07.2020 судом першої інстанції видано Наказ №903/327/19-1 про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2019 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 по справі №903/327/19.

26.01.2021 приватним виконавцем Таранком Д. В. відкрито виконавче провадження №64297547 з примусового виконання зазначеного наказу суду.

На даний час виконавче провадження перебуває на стадії виконання, заборгованість з ТОВ «Торгмегамарт» не стягнута.

Відповідні вимоги визнано судом першої інстанції при відкритті провадження у справі про банкрутство боржника за ініціативою АТ КБ «Приватбанк».

У зв`язку з прострочкою боржником сплати лізингових платежів більше ніж на 30 днів, порушення строків сплати винагороди, кредитором направлено боржнику повідомлення від 21.01.2020 про розірвання договору з 04.02.2020.

Докази повернення майна лізингодавцю відсутні.

У зв`язку з неповним виконанням боржником умов договору, частковим включенням у реєстр вимог кредиторів стягнутої судовим рішенням заборгованості по лізингових платежах, розірванням договору, а також неповерненням боржником об`єкту лізингу АТ КБ «Приватбанк» нарахована ТОВ «Торгмегамарт» 177 832 141 грн. 80 коп. заборгованості по лізингових платежах за договором фінансового лізингу №4Т16075ЛИ підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

При цьому, судом взято до уваги, що лізингоодержувач предмет лізингу не повернув, а продовжує ним фактично користуватися.

Нараховані банком 27 688 375 грн. 68 коп. заборгованості з простроченої винагороди за користування майном, 33 881 024 грн. 47 коп. пені за порушення грошового зобов`язання, 34 484 887 грн. 81 коп. втрат від інфляції за період з серпня2020 року по січень 2022, 10 082 533 грн. 25 коп. 3% річних за період з 01.08.2020 по 30.01.2022 підтверджені матеріалами справи, зокрема виписками по рахунку боржника, розрахунками банку, визнані розпорядником майна, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Нарахування боргу (відсотків, пені) на 360 днів, а не 365 як зазначає боржник у своїх запереченнях, визначено договором фінансового лізингу, Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління НБУ від 18.06.2003 №255, Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженою постановою правління НБУ від 21.02.2018 №14.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність заявлених до включення в реєстр вимог кредиторів банком 177 832 141 грн. 80 коп. заборгованості по лізингових платежах, а також правомірність нарахування боргу на 360 днів, заперечення боржника щодо сум боргу є безпідставними.

Щодо твердження боржника про те, що частково лізингові платежі є поточними грошовими вимогами, суд зазначає, що законодавець визначив конкурсними ті вимоги, які, зокрема, виникли з цивільно-правових договорів, укладених до моменту порушення справи про банкрутство, незалежно від настання строків розрахунків за такими договорами (до чи після порушення справи про банкрутство).

Оскільки, спірні зобов`язання виникли внаслідок укладення договору до моменту порушення справи про банкрутство, відтак вимоги кредитора по основному боргу слід вважати конкурсними.

Суд дійшов висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмегамарт» в розмірі:

- 177 832 141 грн. 80 коп. - основного боргу

- 27 688 375 грн. 68 коп. заборгованість за процентами (винагорода за користування майно)

- 34 484 887 грн. 81 коп. - втрати від інфляції

- 10 082 533 грн. 25 коп. - 3% річних

- 33 881 024 грн. 47 коп. - пені

- 6 056 грн. 00 коп. судового збору за подання відповідної грошової вимоги.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС» в сумі 3 051 108 грн. 89 коп. обґрунтовані невиконанням боржником зобов`язань згідно договором про надання поворотної фінансової допомоги №Е10/30-1Ф від 30.10.2017.

30.10.2017 року між ТОВ «Енсіс» та ТОВ «Торгмегамарт» укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №Е10/30-1Ф (Т. 1, а. с. 161).

Згідно з п.1.1, 2.1. Договору заявник надає боржникові поворотну фінансову допомогу, а останній зобовязується повернути фінансову допомогу у визначений цим договором термін. Граничний розмір фінансової допомоги становить 50 000 000,00 грн. Згідно з п. 4.1 договору термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування грошових коштів і до 29.06.2018. За умовами п.5.1. договору, користувач зобов`язаний, після закінчення строку, передбаченого п. 4.1. договору, протягом 5-ти календарних днів повернути суму отриманої фінансової допомоги.

Платіжним дорученням від 30.10.2017 №2266 ТОВ «Енсіс» перерахувало ТОВ «Торгмегамарт» кошти в сумі 23 078 775 грн. 64 коп. з призначенням платежу: «надання фінансової допомоги згідно з договором №Е10/30-1Ф від 30.10.2017».

29.06.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду до договору, якою термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування грошових коштів і по 31.12.2021. Строк дії договору встановлено по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобовязань (Т.4, а. с. 153).

Докази про зміну дії чи умов договору, визнання договору недійсним в матеріалах справи відсутні.

ТОВ «Торгмегамарт» частково розрахувалось з ТОВ «Енсіс» на суму 8 054 058,94 грн. (Т. 4, а.с. 156-192).

До матеріалів справи долучено угоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

31.12.2020 між ТОВ «Енсіс» та ТОВ «Торгмегамарт» було укладено Угоду про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11 472 345 грн. 46 коп. Згідно з угодою залишок заборгованості ТОВ «Торгмегамарт» перед ТОВ «Енсіс» згідно з договором №Е10/30-1Ф від 30.10.2017становить 3 639 183 грн. 39 коп.

31.12.2021 між ТОВ «Енсіс» та ТОВ «Торгмегамарт» було укладено Угоду про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 501 262 грн. 35 коп. Згідно з угодою залишок заборгованості ТОВ «Торгмегамарт» перед ТОВ «Енсіс» згідно з договором №Е10/30-1Ф від 30.10.2017становить 3 137 921 грн. 04 коп.

31.12.2023 між сторонами підписано Акт звірки розрахунків, за яким борг ТОВ «Торгмегамарт» перед ТОВ «Енсіс» склав 3 051 108 грн.

Відповідні кошти ТОВ «Енсіс» остаточно не повернуті, відтак заборгованість ТОВ «Торгмегамарт» складає 3 051 108,89 грн.

Згідно з п. 14.1.257 ст. 14 ПКУ поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Договір ПФД з правової позиції є договором позики.

Частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно частини 1 статті 1049 цього ж кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Боржник грошові вимоги ТОВ «Енсіс» визнає повністю.

В свою чергу, розпорядник майна грошові вимоги ТОВ «Енсіс» не визнає, заперечує доведеність зарахування зустрічних однорідних вимог, часткові повернення фінансової допомоги боржником.

Суд вважає, що грошові вимоги ТОВ «Енсіс» перед ТОВ «Торгмегамарт» на заявлену суму в розмірі 3 051 108 грн. 89 коп. доведені належними та допустимими доказами, а саме договором про надання поворотної фінансової допомоги №Е10/30-1Ф від 30.10.2017 з додатковою угодою від 29.06.2018, платіжним дорученням від 30.10.2017 №2266 про надання фінансової допомоги в розмірі 23 078 775 грн. 64 коп., виписками про повернення коштів.

Одночасно, розпорядником майна не спростовано дійсність договору, не доведеного його фіктивність тощо.

Суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС» про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмегамарт» в розмірі:

- 3 051 108 грн. 89 коп. - основного боргу

- 6 056 грн. 00 коп. судового збору за подання відповідної грошової вимоги.

Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Відтак, обов`язок внесення до реєстру вимог кредиторів черговість задоволення кожної вимоги покладено на розпорядника майна.

Судом встановлено, що кредитори, вимоги яких забезпечені заставою до суду не звернулися, розпорядником майна не виявлені, вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян відсутні.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 47-49, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмегамарт» повністю в розмірі 283 968 963 грн. 01 коп.:

- 250 087 938 грн. 54 коп. - четверта черга

- 33 881 024 грн. 47 коп. - шоста черга

- 6 056 грн. 00 коп. - перша черга

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмегамарт» повністю в розмірі 3 051 108 грн. 89 коп.:

- 3 051 108 грн. 89 коп. - четверта черга

- 6 056 грн. 00 коп. - перша черга

3. Зобов`язати розпорядника майна боржника Козирицького Андрія Сергійовича відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів з прийнятим рішенням про звернення до суду з клопотанням про введення наступної процедури щодо боржника.

4. Підсумкове засідання суду призначити на 09 липня 2024 року на 10:40 год.

Повідомити учасників справи, що засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а).

Ухвала господарського суду набирає законної негайно після її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 07.06.2024

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, ст. 47 КУзПБ.

Суддя М. С. Шум