Ухвала

від 05.06.2024 по справі 907/219/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

ПРО ОГОЛОШЕННЯ ПЕРЕРВИ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ

"05" червня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/219/22

За позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області

з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Хустської міської ради, м. Хуст Закарпатської області

до відповідача Хустського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Хуст Закарпатської області

про стягнення 370 571,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Прокуратури не з`явився

Позивача Пеняк Н.М., представник у порядку самопредставництва

Відповідача не з`явився

Третьої особи не з`явилася

СУТЬ СПОРУ: Хустська окружна прокуратура Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Хустського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Хуст Закарпатської області про стягнення 370 571,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 27.04.2022 до участі у справі залучено Хустську міську раду, м. Хуст Закарпатської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 30.04.2024 судове засідання у справі №907/219/22 відкладено на 05.06.2024. Явка уповноважених представників учасників спору у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 04.06.2024 (вх. №02.3.1-02/4572/24 від 04.06.2024) прокурор у процесі просить відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку з її участю в іншому судовому процесі. Водночас із покликанням на приписи ст. 202 ГПК України зазначає, що не заперечує проти розгляду справи за її відсутності, якщо суд дійде висновку про таку можливість.

Розглянувши подане прокурором клопотання в частині відкладення судового засідання на інший термін, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

У даному контексті суд зазначає, що сторони мають не тільки процесуальні права, але й процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частина 4 вказаної статті регламентує, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Зловживання правом має місце, коли під видимою формальною реалізацією прав учасника провадження, що визначені ст. 43 ГПК України, такий учасник провадження має намір затягувати судовий процес.

Згідно зі статтею 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд звертає увагу на те, що прокурор не зазначила об`єктивної неможливості проведення судового засідання, призначеного на 05.06.2023, без її участі.

Що стосується наведених прокурором обставин в обґрунтування причин її неявки в судове засідання, то суд зазначає, що такі не можуть бути визнані поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Прокуратура, як учасник судового процесу, не позбавлена права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого прокурора, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді.

При цьому, суд звертає увагу прокурора на те, що розгляд справ в інших судах не може мати привілеїв та переваг по відношенню до розгляду справи №907/219/22 в Господарському суді Закарпатської області.

Згідно із ч. 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

За приписами ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У даному судовому засіданні суд, здійснюючи розгляд справи, перед стадією судових дебатів вирішив оголосити перерву на підставі ст. 216 ГПК України із огляду на розгляд інших справ, що унеможливлює закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні із дотриманням порядку її розгляду, встановленого ст. 218 221 ГПК України.

В той же час, суд констатує вихід за межі процесуального строку для розгляду справи по суті, що встановлений ст. 195 ГПК України.

Згідно зі ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важкості предмета спору для заявника.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

З урахуванням вищевикладеного, а також із огляду на графік розгляду призначених до слухання інших справ, які перебувають у провадженні судді Пригари Л.І., та заплановану відпустку судді Пригари Л.І. у липні серпні 2024 року, суд вважає за можливе оголосити перерву в судовому засіданні поза межами процесуального строку, визначеного ст. 195 ГПК України.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 202, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Оголосити перерву в судовому засіданні до 14 серпня 2024 р. до 16:30 год.

2. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань №1.

3. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання на власний розсуд.

4. Копію ухвали надіслати учасникам спору.

5. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Пригара Л.І.