Рішення

від 11.06.2024 по справі 910/2393/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2024Справа № 910/2393/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" про розподіл та стягнення судових витрат

за позовом Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код 40108646)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 25-БД, ідентифікаційний код 34771978)

про стягнення 87 796, 71 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Департамент патрульної поліції (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" (далі - відповідач) про стягнення 87 796, 71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №593 від 07.09.2023 в частині своєчасного надання послуг з поточного ремонту приміщень та благоустрою прибудинкової території адміністративної будівлі управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Валленберга 31, м. Мукачево, Закарпатська обл., у зв`язку з чим позивач листом від 10.01.2024 №631/41/3/05-2024 повідомив відповідача про одностороннє розірвання договору. Викладене стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 87 596, 71 грн штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 залишено позовну заяву Департаменту патрульної поліції без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

14.03.2024 через підсистему "Електронний суд" Департаментом патрульної поліції подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2393/24, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

02.04.2024 через підсистему Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що позивачем не дотримано порядок, визначений пунктом 7.3. договору, щодо подання вимоги про стягнення штрафних санкцій; також, у випадку задоволення позовних вимог, відповідач просив суд зменшити розмір неустойки до 17 559, 00 грн з огляду на відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану позивача та настання для нього суттєвих негативних наслідків, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, та сумлінне виконання відповідачем частини зобов`язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у позові відмовлено повністю.

31.05.2024 відділом діловодства суду зареєстровано заяву відповідача про розподіл та стягнення судових витрат, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" через підсистему "Електронний суд".

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" про розподіл та стягнення судових витрат, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Так, відповідачем заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася відповідачу на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 25.03.2024 (далі договір), який був укладений між адвокатом Захарчуком Іваном Анатолійовичем (далі адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" (далі клієнт), за умовами п. 1.1. якого адвокат здійснює захист, представництво та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 2.4. договору оплата послуг адвоката за цим договором та компенсація витрат адвоката, здійснених ним для надання правової допомоги за цим договором, проводиться у розмірах, в порядку та на умовах, визначених додатковою угодою до цього договору.

У додатковій угоді №1 від 25.03.2024 до договору сторони домовились, що послуги по наданню правової допомоги адвокатом під час розгляду справи №910/2393/24 в Господарському суді міста Києва за позовом Департаменту патрульної поліції до ТОВ "Будівельна компанія "Західспецбуд" про стягнення коштів оцінюються в розмірі 40 000, 00 грн відповідно до п. 2.4. договору про надання правової допомоги і є винагородою (гонораром) адвоката, в незалежності від обсягу виконаних робіт та результату розгляду справи.

За актом приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги від 25.03.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги в рамках надання правничої допомоги щодо представництва інтересів та захисту прав клієнта під час розгляду справи №910/2393/24 в Господарському суді міста Києва за позовом Департаменту патрульної поліції до ТОВ "Будівельна компанія "Західспецбуд" про стягнення коштів; Загальна вартість послуг (гонорар) адвоката за цим актом складає 40 000 грн відповідно до додаткової угоди №1 від 25.03.2024; Клієнт не має жодних претензій до якості наданих адвокатом послуг, а сторони підтверджують, що здійснення розрахунків та сплата клієнтом на користь адвоката вартості послуг в повному обсязі повинна відбутися у формі, що передбачена чинним законодавством України.

Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом враховано, що позивачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому відповідачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, позивачем не подавалось.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст. 129 ГПК України).

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та предметом спору якої є стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт за договором підряду, що не потребувало великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягали дослідженню адвокатом і застосуванню, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на позивача витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 7 500 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" про розподіл та стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код 40108646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 25-БД, ідентифікаційний код 34771978) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 11.06.2024.

СуддяЛ.Г. Пукшин