ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
11.06.2024Справа № 910/7041/24
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС"
про стягнення 6 347,54 грн
УСТАНОВИВ:
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, АРЗСП ГУ ДСНС) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" (далі - відповідач, ТОВ "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС") про стягнення 4 800,00 грн заборгованості (основного боргу), 812,23 грн пені, 102,47 грн процентів за користування коштами, 632,75 грн інфляційних нарахувань за Договором № ОПП/АО/_111 "На постійне та обов`язкове обслуговування Комунальною аварійно-рятувальною службою "Київська служба порятунку" та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві об`єкту" від 01.01.2017 (далі - Договір).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач всупереч умов Договору не перерахував на рахунок позивача кошти за надані позивачем послуги у період з 01.05.2023 по 31.12.2023.
Позовна заява сформована у системі "Електронний суд" та зареєстрвана у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 05.06.2024.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 05.06.2024 (вх. № 7041/24 від 05.06.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач визначив таких учасників справи:
позивач - АРЗСП ГУ ДСНС;
відповідач - ТОВ "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС";
третя особа - Комунальна аварійно-рятувальна служба "Київська служба порятунку";
інша особа - ОСОБА_1 .
Щодо третьої особи суд зазначає наступне.
За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов`язки визначеної ним у позові третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не зазначив, на чиїй стороні - позивача або відповідача визначену ним третю особу належить залучити до участі у справі.
Щодо іншої особи суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач жодним чином не обгрунтовує зазначення у позовній заяві ОСОБА_1 як учасника справи (сторони чи третьої особи).
Крім того суд звертає увагу, що у тексті позовної заяви зазначено представників позивача 1 та позивача 2, тоді як фактично у позовній заяві визначений один позивач - АРЗСП ГУ ДСНС.
Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивач має чітко вказати суб`єктний склад учасників справи (сторін та третіх осіб), при цьому у разі необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, подати заяву про залучення третьої особи, у якій зазначити, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України з огляду на таке.
1. Позивачем не вірно визначено ціну позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
У вступній частині позовної заяви позивач визначив ціну позову у розмірі 6 347,54 грн.
Проте, у прохальній частині позовної заяви позивач визначив до стягнення з відповідача 4 800,00 грн основного боргу 812,23 грн пені, 102,47 грн процентів за користування коштами, 632,75 грн інфляційних нарахувань, а всього 6 347,45 грн, а отже, іншу суму, ніж визначено ціною позову.
2. Розрахунок сум, що стягуються з відповідача, наведено у відповідній довідці (додаток № 3 до позовної заяви), у якій наведено періоди прострочення за кожним спірним актом наданих послуг, за які позивач здійснив нарахування сум пені, процентів за користування коштами та інфляційних нарахувань.
Проте, ні позовна заява, ні наведені розрахунки не містять пояснень щодо визначеної позивачем дати прострочення відповідачем оплати за кожним спірним актом наданих послуг.
При цьому зі змісту пункту 4.2 Договору, на який посилається позивач у позовній заяві, не вбачається узгоджена сторонами дати оплати, а саме наведеним пунктом Договору встановлено: "Плата за постійне та обов`язкове обслуговування "Об`єкта" (відповідача) згідно з цим Договором та наданими актами виконаних робіт здійснюється щоквартально, шляхом перерахування на відповідні рахунки АРЗ та КАРС".
Наведене, в свою чергу, позбавляє обгрунтованості надані позивачем розрахунки пені, процентів за користування коштами та інфляційних нарахувань.
3. Суд звертає увагу, що позивачем не наведено умови Договору, якими предбачено відповідальність відповідача у вигляді сплати пені, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: Стягнути з ТОВ "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" 4 800,00 грн заборгованості, 812,23 грн пені, 102,47 грн процентів за користування коштами, 632,75 грн інфляційних нарахувань за Договором № ОПП/АО/_111 "На постійне та обов`язкове обслуговування Комунальною аварійно-рятувальною службою "Київська служба порятунку" та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві об`єкту" від 01.01.2017.
Проте, з наведеного змісту позовних вимог не вбачається, на користь кого позивач просить стягнути визначені ним суми.
Водночас, суд звертає увагу, що умовами пункту 4.2 Договору, на який посилається позивач у позовній заяві, встановлено: "Плата за постійне та обов`язкове обслуговування "Об`єкта" (відповідача) згідно з цим Договором та наданими актами виконаних робіт здійснюється щоквартально, шляхом перерахування на відповідні рахунки АРЗ та КАРС". Отже, плата за Договором підлягає перерахуванню не тільки на рахунки АРЗ (Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - позивач згідно поданого позову).
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява не містить викладу обставин щодо виникнення у відповідача прострочення оплати за спірними актами наданих послуг.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п.п. 3, 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- вказати суб`єктний склад учасників справи (сторін та третіх осіб), при цьому у разі необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, подати заяву про залучення третьої особи, у якій зазначити, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі;
- вірно визначити ціну позову;
- надати письмові пояснення щодо виникнення у відповідача прострочення оплати за спірними актами наданих послуг;
- надати письмові пояснення щодо стягнення пені на підставі укладеного сторонами Договору;
- з урахуванням вищенаведених письмових пояснень надати обгрунтований розрахунок сум, що стягуються з відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- вказати суб`єктний склад учасників справи (сторін та третіх осіб), при цьому у разі необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, подати заяву про залучення третьої особи, у якій зазначити, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі;
- вірно визначити ціну позову;
- надати письмові пояснення щодо виникнення у відповідача прострочення оплати за спірними актами наданих послуг;
- надати письмові пояснення щодо стягнення пені на підставі укладеного сторонами Договору;
- з урахуванням вищенаведених письмових пояснень надати обгрунтований розрахунок сум, що стягуються з відповідача.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Зобов`язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.06.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ГУМЕГА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119647505 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні