Рішення

від 05.06.2024 по справі 910/3385/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2024Справа № 910/3385/24Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології»

про стягнення 1.686.870,40 грн.

Представники сторін:

від позивача:Митюк С.П.;

від відповідача:Пушинський М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» про стягнення 1686870,40 грн, з яких 1187445,95 грн пені та 499424,45 грн штрафу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем було прострочено виконання робіт за Договором №4600006418 від 12.08.2022, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1187445,95 грн пені та 499424,45 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 відкрито провадження у справі №910/3385/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.04.2024, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

10.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив, що позивач неправомірно нараховує штрафні санкції за виконання 2 етапу робіт оскільки технічна документація не містить чіткого розділення предмета робіт, які можуть бути віднесені до 1, 2 чи 3 етапів. Також, відповідач вказав на неспівмірний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем, та існування форс-мажорних обставин.

15.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 17.04.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 15.05.2024.

23.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

01.05.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15.05.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.06.2024.

У судове засідання 05.06.2024 з`явились представники сторін, надали усні пояснення по справі, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 05.06.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» (підрядник) укладено Договір №4600006418, відповідно до умов якого підрядник за завданням замовника відповідно до умов цього договору зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузла редукування ГРС ВО «Азот» Рівненського проммайданчика Бібрського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору №4600006418 від 12.08.2022 склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними,якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3).

Згідно з п. 3.1 Договору №4600006418 від 12.08.2022 загальна вартість робіт становить 42660000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору №4600006418 від 12.08.2022 підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3).

Строк виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.2 Договору №4600006418 від 12.08.2022).

Згідно з п. 4.3 Договору №4600006418 від 12.08.2022 датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору №4600006418 від 12.08.2022 передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем було прострочено виконання робіт за Договором №4600006418 від 12.08.2022, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1187445,95 грн пені та 499424,45 грн штрафу.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що позивач неправомірно нараховує штрафні санкції за виконання 2 етапу робіт оскільки технічна документація не містить чіткого розділення предмета робіт, які можуть бути віднесені до 1, 2 чи 3 етапів. Також, відповідач вказав на неспівмірний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем, та існування форс-мажорних обставин.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №4600006418 від 12.08.2022 є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У Додатку №3 до Договору №4600006418 від 12.08.2022 (Графік виконання робіт) сторони визначили строки виконання робіт:

1) розробка, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації 120 днів,

2) виготовлення/придбання та доставка обладнання, монтажні роботи 300 днів,

3) пусконалагоджувальні роботи 365 днів.

Таким чином, роботи з виготовлення/придбання та доставки обладнання, монтажні роботи за Договором №4600006418 від 12.08.2022 відповідач повинен був виконати у строк до 08.06.2023 включно.

Як вбачається з Акту №1 за червень 2023 року від 29.06.2023, відповідачем були виконані роботи на суму 417140,80 грн. Крім того, відповідно до Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (додатково до акту №1 за червень 2023 року) від 29.06.2023, відповідачем було придбано устаткування на суму 34697397,60 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за Договором №4600006418 від 12.08.2022 в частині виготовлення/придбання та доставки обладнання, монтажних робіт на суму 35.114.538,42 грн на 20 днів.

Також, як вбачається з Акту №2 за серпень 2023 року від 16.08.2023, відповідачем були виконані роботи на суму 636034,96 грн. Крім того, відповідно до Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (додатково до акту №2 за серпень 2023 року) від 16.08.2023, відповідачем було придбано устаткування на суму 6498600,00 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за Договором №4600006418 від 12.08.2022 в частині виготовлення/придбання та доставки обладнання, монтажних робіт на суму 7.134.634,96 грн на 68 днів.

У відзиві на позовну заяву відповідач послався на існування форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 8.1 Договору №4600006418 від 12.08.2022 жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 8.2 Договору №4600006418 від 12.08.2022 сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 8.3 Договору №4600006418 від 12.08.2022 неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону орава посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Відповідно до п. 8.4 Договору №4600006418 від 12.08.2022 сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Такими форс-мажорними обставинами, як вказує відповідач, є військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв`язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час; тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури у Києві та Київській області.

Відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву копію Сертифікату ТПП України №3200-23-1704, в якому засвідчені обставини форс-мажору щодо виконання відповідачем зобов`язань за Договором №4600006418 від 12.08.2022, дата настання 19.10.2022.

Настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) підтверджуються наступними документами на яких і ґрунтуються відповідний сертифікат: Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., Лист Вих. 2211-3/22 від 22.11.2022 р. щодо кількості евакуйованих, Довідка вих. № 2212-4/22 щодо тривалості робочого часу від 22.12.2022 р., Лист вих. № 1505-1/23 від 15.05.2023 р. про настання обставин непереборної сили, Наказ №2806-4/23 про вжиття заходів безпеки працівниками під час сигналу повітряної тривоги від 28.06.2023 року, Наказ №0307-6/23 про призупинення робіт від 03.07.2023 р., Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/ фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. № 2201-7/24 від 22 січня 2024 року, Додаткові пояснення до Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» вих. №2201-8/24 від 22 січня 2024 року, Доповідна записка з проханням узгодження перенесення надання послуг, Доповідна записка з повторним проханням узгодження перенесення надання послуг, Розпорядження №94 Київської обласної державної адміністрації про введення комендантської години на території Київської області 24 лютого 2022 року, Наказ №1 Київської міської військової адміністрації про запровадження комендантської години на території міста Києва від 20.03.2023 року, Звіт щодо зупинки роботи виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» внаслідок оголошених повітряних тривог протягом 12 місяців, Роздруківка з сайту Денна ракетна атака на Київ, що відомо від 29 травня 2023 року, Роздруківка з сайту Росія 17 разів атакувала Київ у травні: чим окупанти били по столиці та як змінилася тактика від 5 червня 2023 року, Алгоритм дій за сигналами оповіщення «Увага всім», «Повітряна тривога», затверджений Протоколом наради силового блоку оперативного штабу Ради оборони Київської області № 8 від 17.08.2022 року, Роздруківка з сайту з повітряними тривогами в Київській області за період 07.02.2023 р. - 22.01.2024 р., Роздруківка з сайту з повітряними тривогами в Київській області за період 15.05.2023 р. - 22.01.2024 р.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 Цивільного кодексу України), а за умовами пункту 8.3 договору і підставою для вчинення правочину - розірвання договору в односторонньому порядку, якщо обставини непереборної сили тривають більше тридцяти днів.

Згідно з нормами статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що: - ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності; - форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом; - наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: - лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; - форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; - наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що: - ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); - вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; - лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Отже лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

За таких обставин суд відхиляє посилання відповідача на вказаний лист ТПП України як на доказ існування форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах.

При цьому, наданий відповідачем Сертифікат ТПП України №3200-23-1704 не вказує беззаперечно на існування форс-мажорних обставин, а є лише одним з доказів, які можуть свідчити про виникнення та існування обставин форс-мажору, оцінка яким надається судом.

В даному випадку суд критично оцінює Сертифікат ТПП України №3200-23-1704 як доказ, що засвідчує виникнення та існування форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах, так як договір між сторонами було укладено вже в період війни з росією та, відповідно, під час існування всіх тих обставин, на підставі яких ТПП України прийнята відповідне рішення.

Враховуючи викладені обставини, суд відхиляє посилання відповідача на існування форс-мажорних обставин за Договором №4600006418 від 12.08.2022 у зв`язку з необґрунтованістю.

Крім того, у п. 6.10 Договору №4600006418 від 12.08.2022 сторони погодили, що вони залишають за собою право зупинити виконання робіт в межах строку дії договору на підставі письмового звернення підрядника або замовника про настання умов, за яких виконання робіт заборонено та/або не рекомендовано діючими нормативами, галузевими документами,національними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт.

Відповідно до п. 6.11 Договору №4600006418 від 12.08.2022 у випадку зупинки виконання робіт на підставі причин, наведених у п. 6.10, сторони складають акт про зупинку виконання робіт.

У випадку зупинки робіт, загальний строку виконання робіт продовжується на термін, еквівалентний такій зупинці в межах строку дії договору (п. 6.12 Договору №4600006418 від 12.08.2022).

Матеріали справи не містять доказів складання між сторонами актів про зупинку виконання робіт за Договором №4600006418 від 12.08.2022.

У відзиві на позовну заяву відповідач також зауважив, що технічна документація не містить чіткого розділення предмета робіт, які можуть бути віднесені до 1, 2 чи 3 етапів.

Однак, суд не погоджується з вказаними твердженнями відповідача.

Зокрема, у Додатку №3 до Договору №4600006418 від 12.08.2022 (Графік виконання робіт) сторони визначили строки виконання робіт: 1) розробка, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації 120 днів, 2) виготовлення/придбання та доставка обладнання, монтажні роботи 300 днів, 3) пусконалагоджувальні роботи 365 днів.

Отже, очевидним є те, що 1 етап стосується розробки експертизи (розробка, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації), а 3 етап стосується пусконалагоджувальних робіт, та не стосується 2 етапу - виготовлення/придбання та доставка обладнання, монтажні роботи.

Фактично, безпосередньо самі роботи охоплюються 2 етапом, визначеним у Додатку №3.

Крім того, у відповіді на відзив позивач пояснив, що як вбачається із Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року на суму 417140,82 грн. у стовпчику № 2 «Найменування робіт і витрат» вказано:

рядок 1 - Розділ 1. Монтажні роботи

рядок І - Розділ 4 Обладнання та матеріали

рядок І Разом прямі витрати

рядок ІІ - Загальновиробничі витрати

рядок ІІІ - Кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд

рядок IV - Додаткові витрати при виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період

Разом вартість будівельних робіт

У тому числі: зворотні суми

рядок V. Інші супутні витрати:

рядок VI. Прибуток

рядок VII. Адміністративні витрати

рядок VIII. Кошти на покриття ризиків

рядок IX. Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами

рядок X. Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва (без ПДВ)

рядок XI. Податок на додану вартість

Отже, згідно з даним Актом, Відповідачем виконано, саме, «Виготовлення/придбання та доставка обладнання, монтажні роботи», які передбачені Етапом №2 Графіку виконання робіт, а тому, твердження відповідача що акти не підтверджують факту виконання робіт та в них не конкретизовано роботи за певним етапом робіт не відповідають обставинам справи.

У вищезазначеному акті виконання робіт по етапу №3 «Пусконалагоджувальні роботи» відсутні.

Як вбачається із Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, на суму 636 034,грн. у стовпчику № 2 «Найменування робіт і витрат» вказано:

рядок 1 - Розділ 1. Монтажні роботи

рядок І - Розділ 2. Електротехнічні роботи

рядок І - Розділ 3. Будівельні роботи

рядок І - Розділ 4 Обладнання та матеріали

рядок І Разом прямі витрати

рядок ІІ - Загальновиробничі витрати

рядок ІІІ - Кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд

рядок IV - Додаткові витрати при виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період

Разом вартість будівельних робіт

У тому числі: зворотні суми

рядок V. Інші супутні витрати:

рядок VI. Прибуток

рядок VII. Адміністративні витрати

рядок VIII. Кошти на покриття ризиків

рядок IX. Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами

рядок X. Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва (без ПДВ)

рядок XI. Податок на додану вартість

Отже, згідно з даним Актом, Відповідачем виконано, саме, «Виготовлення/ придбання та доставка обладнання, монтажні роботи», які передбачені Етапом №2 Графіку виконання робіт, а тому, твердження відповідача що акти не підтверджують факту виконання робіт та в них не конкретизовано роботи за певним етапом робіт не відповідають обставинам справи.

У вищезазначеному акті виконання робіт по етапу №3 «Пусконалагоджувальні роботи» відсутні.

За таких обставин, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд не погоджується з доводами відповідача, що Договір №4600006418 від 12.08.2022 є договором будівельного підряду.

Згідно з частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язуються надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Тобто, ознаками договору будівельного підряду є обов`язковість будівництва та здачі в експлуатацію певного об`єкта, а також будівництво такого об`єкту відповідно до проектно-кошторисної документації.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №911/2360/18.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом укладеного між позивачем та відповідачем договору є послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузла редукування ГРС ВО «Азот» Рівненського проммайданчика Бібрського ЛВУМГ).

При цьому, склад та обсяг таких робіт був визначений не проектно-кошторисною документацією, а Технічними вимогами та якісними характеристиками.

Враховуючи викладене, Договір №4600006418 від 12.08.2022 не є договором будівельного підряду, а є звичайним підрядом.

У контексті вищевикладеного суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Тобто, вказана стаття надає сторонам договору можливість встановити у договорі строки виконання роботи або її окремих етапів.

Як було зазначено вище, Графіком виконання Робіт (Додаток № 3 до Договору), який є невід`ємною частиною Договору, встановлено окремий термін виконання робіт - виконання будівельно-монтажних та електромонтажних робіт (пункт 2 Додатку №3 до вказаного договору) - який становив 300 календарних днів з дати підписання договору.

Отже, вказаний строк був встановлений у відповідності до вимог статті 846 Цивільного кодексу України та узгоджений сторонами Договору.

У п. 10.2 Договору №4600006418 від 12.08.2022 сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Отже, умовами Договору передбачено застосування пені і штрафу саме за несвоєчасне виконання будь-яких Робіт, які передбачені Графіком (Додаток № 3) - етапами, а не лише усього Договору в цілому.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі №910/22058/17, від 23.07.2019 у справі №911/2076/18, від 24.01.2020 у справі №910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №911/2360/18, від 25.02.2020 у справі №910/3920/18, а також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі №911/2480/22, оскільки вони сформульовані щодо зобов`язань за договором будівельного підряду, а не щодо договору підряду, тоді як правовідносини у даній справі виникли з договору підряду.

Крім того, судом враховано, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання підрядником обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Подібна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20.

Однак, як встановлено судом, сторони у Договорі №4600006418 від 12.08.2022 погодили застосування пені і штрафу саме за несвоєчасне виконання будь-яких Робіт, які передбачені Графіком (Додаток № 3) - етапами, а не лише усього Договору в цілому, у зв`язку з чим правомірним є нарахування позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем 2 етапу робіт.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, долучені позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо їх обгрунтованості.

У відзиві на позовну заяву відповідач послався на норми ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відзиві на позовну заяві відповідач вказав, що його прибуток за Договором №4600006418 від 12.08.2022 становить 19705,18 грн, а заявлений розмір штрафних санкцій становить 1686870,40 грн, що у 85,6 разів більше прибутку.

Суд критично оцінює вказані необґрунтовані доводи відповідача, які ж до того ж суперечать засадам розумності, добросовісності та справедливості, оскільки навряд би відповідач вступав у триваючі господарські відносини з метою отримання прибутку у такій сумі.

Водночас, беручи до уваги всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги, що прострочення виконання робіт було незначним (2 місяці), зважаючи на існування обставин, які впливали на строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що вбачається з наданих відповідачем доказів (зокрема, сертифікату про форс-мажорні обставини), а матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, спричинених простроченням виконання відповідачем зобов`язань, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, на 50%.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» підлягають частковому задоволення.

Зокрема, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» підлягає стягненню пеня у розмірі 593722 грн 98 коп та штраф у розмірі 249712 грн 23 коп.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, офіс 12; ідентифікаційний код:42936402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, вул. Любомира Гузара, буд. 44; ідентифікаційний код: 42795490) пеню у розмірі 593722 (п`ятсот дев`яносто три тисячі сімсот двадцять дві) грн 98 коп, штраф у розмірі 249712 (двісті сорок дев`ять тисяч сімсот дванадцять) грн 23 коп. та судовий збір у розмірі 25303 (двадцять п`ять тисяч триста три) грн 06 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 11.06.2024.

Суддя О.М. Спичак