Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/11932/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/11932/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валерія Лобановського, 4-В"

про скасування наказу Міністерства юстиції України

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники:

від позивача - Лукомський П.В.,

від відповідача - Костюк А.Л.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

вільний слухач - Самаріна С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" (далі - позивач, ТОВ "ТД "ПРОГРЕС") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, МЮУ) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" (далі - відповідач-2 ОСББ) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4087/5 "Про задоволення скарги".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4087/5, яким задоволено скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" про скасування рішень, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, є протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, порушує права та законні інтереси позивача як власника об`єкта нерухомого майна (1/500 частки нежитлового приміщення № 178, що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою м. Київ, проспект Лобановського Валерія (проспект Червонозоряний), будинок 4-В).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 (проведеного з дотриманням Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 № 17 (із змінами, внесеними рішеннями зборів суддів, станом на 27.07.202,)), матеріали позовної заяви ТОВ "ТД "ПРОГРЕС" передано на розгляд судді ОСОБА_2

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (суддя ОСОБА_2) прийнято позовну заяву ТОВ "ТД "ПРОГРЕС" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11932/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 27.09.2023, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірину Володимирівну.

28.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

27.09.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 відкладено підготовче засідання на 29.11.2023.

29.11.2023 у системі "Електронний суд" сформовано заяву про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Міністерства юстиції України.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 представник позивача заперечував щодо залучення третьої особи.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 представник відповідача-2 заперечував щодо залучення третьої особи.

У підготовче засідання 29.11.2023 представники відповідача-1 та третьої особи не з`явилися.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 суд відклав вирішення питання щодо залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 17.01.2024 о 16:40 год.

Судове засідання, призначене на 17.01.2024, не відбулось у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/348/24 від 25.01.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/11932/23 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 справу № 910/11932/23 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 прийнято справу до провадження судді Гумеги О.В., призначено підготовче засідання у справі на 04.03.2024 о 11:00 год.

При прийнятті справи до свого провадження суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, відповідну заяву відхилив.

04.03.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про заміну статусу учасника справи.

У підготовче засідання, призначене на 04.03.2024, з`явилися представник позивача та представник відповідача-1. Представник відповідача-2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, не з`явились.

Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.03.2024 о 12:20 год.

18.03.2024 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від відповідача-1 подано клопотання про перенесення розгляду справи.

18.03.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі.

У підготовче засідання, призначене на 18.03.2024, з`явився представник відповідача-2. Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, не з`явились.

Суд розглянув та відхилив клопотання відповідача-1 про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження, замінено первісного відповідача-2 належним відповідачем - Міністерство юстиції України, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В", відкладено підготовче засідання у справі до 29.04.2024 о 10:20 год.

29.04.2024 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 29.04.2024, з`явився представник позивача. Представники відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, не з`явились.

Суд розглянув та відхилив клопотання відповідача про перенесення розгляду справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 29.04.2024, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2024 о 14:20 год.

У судове засідання, призначене на 20.05.2024, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у судове засідання 20.05.2024 не з`явився.

Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 явка учасників справи у судове засідання 20.05.2024 визнана не обов`язковою.

У судовому засіданні 20.05.2024 судом визначено вірне найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валерія Лобановського, 4-В", відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У судовому засіданні 20.05.2024 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 20.05.2024 суд заслухав вступне слово позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, зазначив про підписання скарги ОСББ особами, які не мали на це повноважень.

У судовому засіданні 20.05.2024 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

У судовому засіданні 20.05.2024 на стадії судових дебатів судом оголошено перерву до 03.06.2024 об 11:40 год.

У судове засідання, призначене на 03.06.2024, з`явилися представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб у судове засідання 03.06.2024 не з`явились.

У судовому засіданні 03.06.2024 здійснювались судові дебати, представники позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.06.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

28.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною (далі - приватний нотаріус Черток І.В.) було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57923371, згідно якого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" (далі - ТОВ "ТД "ПРОГРЕС") зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі частки 1/500 на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою м. Київ, проспект Лобановського Валерія (проспект Червонозоряний), будинок 4-В, приміщення 178, загальною площею 156,6 кв.м. Підставою для державної реєстрації права спільної часткової власності визначено: Договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, серія та номер 1/178-112, виданий 01.03.2021, акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно Договору № 1/178-112 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 01.03.2021, серія та номер б/н, виданий ЗАТ "Українська будівельна компанія".

08.07.2021 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" (далі - скаржник) звернулось до Міністерства юстиції України (Офіс протидії рейдерству) зі скаргою на рішення від 27.04.2021 № 57874975 та № 57890989, від 28.04.2021 № 57920997 та № 57923371, від 12.06.2021 № 58715694, від 13.06.2021 № 58716253, від 14.06.2021 № 58741319, від 15.06.2021 № 58753864, від 02.07.2021 № 59074048, прийняті приватним нотаріусом Черток І.В. щодо державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою м. Київ, проспект Лобановського Валерія (проспект Червонозоряний), будинок 4-В, приміщення 178, загальною площею 156,6 кв.м (далі - скарга) (а.с. 32-43 т. 1).

15.11.2021 Міністерством юстиції України прийнято Наказ № 4087/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ № 4087/5) (а.с. 23 т. 1).

Підставою для прийняття вказаного наказу Міністерства юстиції України слугував висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26.10.2021 за результатом розгляду скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" (далі відповідно - Колегія, Висновок) (а.с. 24-31 т. 1).

Мотивуючи наведений Висновок, Колегія вказала, що:

- законодавство зобов`язує державного реєстратора перевіряти подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій;

- законодавством визначено, що державний реєстратор повинен відмовляти у державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення прав на нерухоме майно;

- для проведення реєстрації права власності було подано, зокрема, договори купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, однак приватним нотаріусом Черток І.В. було зареєстровано право власності на 1/500 частки в праві власності на нежитлове приміщення;

- відповідно до п. 1.4 договорів купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення право власності набувається на підставі, зокрема, акту-прийому передачі нежитлового приміщення, проте для проведення державної реєстрації було подано акти прийому-передачі частки нежитлового приміщення;

- рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, якими є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач - ТОВ "ТД "ПРОГРЕС", вважаючи, що Наказом № 4087/5 порушено його права, як співвласника нежитлового приміщення № 178, що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 4-В, звернувся з даним позовом до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування Наказу № 4087/5 у повному обсязі.

Як на підставу протиправності Наказу № 4087/5 позивач посилається на таке:

- у скарзі ОСББ не зазначено дати її складання;

- скарга не містить жодних аргументів порушення прав скаржника та копії документу, що підтвердив би порушення його прав;

- до скарги не додані довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження осіб, які підписали скаргу від імені ОСББ;

- в частині оскарження рішень від 27.04.2021 та від 28.04.2021 закінчився встановлений законом строк оскарження;

- оскільки скарга була оформлена без дотримання вимог, визначених законом, та подана особою, яка не має на це повноважень, Міністерство юстиції України мало прийняти рішення про відмову у задоволенні скарги, проте перейшло до колегіального розгляду скарги, чим порушило вимоги п. 6, 8 Порядку № 1128, абз. 8-10 ч. 5 ст. 37 Закону;

- Міністерство юстиції України здійснило розгляд скарги за наявності заяви скаржника про відкликання та залишення скарги без розгляду, чим порушило вимоги абз. 3 п. 3 Порядку №1128;

- Міністерство юстиції України порушило строки розгляду скарги у сфері державної реєстрації;

- Міністерство юстиції України двічі безпідставно повертало скаргу на повторний розгляд, здійснюючи тиск на Колегію, чим порушило порядок розгляду скарг, передбачений Законом та Порядком № 1128;

- Міністерство юстиції України не повідомляло позивача про час і місце засідань Колегії, тоді як зобов`язано було повідомити позивача про розгляд скарги не лише шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту, але й додатково телефонограмою або засобами електронної пошти, у строки встановлені пунктом 11 Порядку №1128.

На думку позивача, допущені Міністерством юстиції України під час розгляду скарги наведені порушення є підставами для скасування оскаржуваного Наказу № 4078/5.

Разом з цим, позивач наголошує, що ним було подано документи для реєстрації права власності на частку нежитлового приміщення відповідно до вимог Закону та Порядку № 1127, а приватним нотаріусом Черток І.В. було дотримано норм законодавства при здійсненні реєстраційних дій.

Відповідач - Міністерство юстиції України проти позовних вимог заперечує, стверджує про правомірність оскаржуваного Наказу № 4078/5, з огляду на таке:

- датою складання скарги можна вважати дату прийняття скарги (08.07.2021), натомість відсутність дати складання скарги, ніяким чином не впливає на правильність рішення Колегії;

- оскаржувані скаржником рішення підлягали скасуванню, оскільки вони прийняті приватним нотаріусом Черток І.В. з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 10, пункту 4 частини 1, частини 2 статті 24 Закону, абзацу 1 пункту 12 Порядку державної реєстрацїї прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127);

- Колегія повторно розглянула скаргу ОСББ, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.07.2021 за № СК-136-21, відповідно до пункту 11 розділу III Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5 (зі змінами і доповненнями), у зв`язку з дорученням Міністра юстиції України від 15.10.2021 № 497/1/48-21;

- Колегія не могла дізнатися про існування заяви про відкликання скарги, оскільки та надійшла в день розгляду Колегією скарги - 22.07.2021, а отже Колегія не порушила абз. 3 п. 3 Порядку № 1128;

- розгляд скарги був затриманий у зв`язку з її розглядом під час карантину та дорученнями Міністра юстиції України про повторний розгляд скарги (№425/1/28-21 від 26.08.2021, № 497/1/48-21 від 15.10.2021);

- у скарзі скаржник зазначає, що йому стало відомо про оскаржувані рішення саме 22.06.2021, скаргу подано 08.07.2021, а отже скарга подана в межах 60-денного строку, встановленого статтею 37 Закону;

- позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання Колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, при цьому телефонограмою та засобами електронної пошти заінтересовані особи повідомляються лише у разі, якщо номер телефона та/або адреса електронної пошти зазначені у скарзі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (приватний нотаріус Черток І.В., ОСББ "Валерія Лобановського, 4-В") не надали пояснень щодо позову або відзиву в порядку статі 168 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2021 між ТОВ "ТД "ПРОГРЕС" (далі - покупець) та Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" (далі - продавець) було укладено Договір № 1/178-112 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору продавець зобов`язується передати покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення, визначеного у п. 1.2 Договору у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт), що належить продавцю згідно договору №15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгами по АДРЕСА_2 від 08.09.2004, укладеному ЗАТ "Українська будівельна компанія" з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а покупець зобов`язується сплатити продавцю ціну продажу згідно з п. 3.1 Договору та прийняти майнове право на умовах Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що під майновими правами сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення №178 загальною площею 156,6 кв.м., що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право покупця після прийняття будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу майнових прав та передачі будинку під заселення набути у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що реєстрація права власності на нежитлове приміщення здійснюється покупцем.

Згідно з п. 1.4 Договору покупець набуває право приватної власності на майнові права на підставі цього договору з моменту повної сплати ціни продажу майнових прав, що підтверджується довідкою продавця. Протягом 5-ти днів після повної сплати ціни продажу майнових прав покупець зобов`язаний отримати в офісі продавця вказану довідку. Право власності на нежитлове приміщення набувається покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього договору, довідки продавця про сплату ціни продажу майнових прав, акту прийому-передачі нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 1.5 Договору термін прийняття будинку в експлуатацію - 13 лютого 2010 року.

Для вчинення реєстраційної дії - реєстрація права спільної часткової власності, позивач надав приватному нотаріусу Черток І.В. наступні документи: заяву про вчинення реєстраційної дії; Договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення № 1/178-112 від 01 березня 2021 року; Акт прийому-передачі майнових прав згідно Договору № 1/178-112 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 01 березня 2021 року, складений 22.04.2021; Акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно договору № 1/178-117 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 01 березня 2021 року, складений 22.04.2021; довідка про оплату 100% вартості майнового права ЗАТ "Українська будівельна компанія" від 22.04.2021; виписку за вих.№ 158/112 від 22.04.2021 року з переліком осіб, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , видавник: ЗАТ "Українська будівельна компанія"; технічний паспорт на нежитлове приміщення № 178, АДРЕСА_3 , складений КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" (а.с. 46-56 т. 1).

Приватним нотаріусом Черток І.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57923371 від 28.04.2021 зареєстровано за позивачем право спільної часткової власності у розмірі частки 1/500 на нежитлове приміщення № 178, на -1 (мінус першому) поверсі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 51 т. 1), підставою для державної реєстрації права власності є: Договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, серія та номер: 1/178-112, виданий 01.03.2021, видавник: ЗАТ "Українська будівельна компанія"; Акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно договору № 1/178-112 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 01.03.2021, серія та номер: б/н, виданий 22.04.2021.

ОСББ "Червонозоряний, 4-В" створено власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зареєстровано 31.07.2013.

Проспект Червонозоряний у місті Києві був перейменований на проспект Валерія Лобановського згідно рішення Київської міської ради від 17 грудня 2015 року №30/30.

Згідно Протоколу № 17-3 Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" від 24.05.2017 (а.с. 41-44 т. 2) обрано новий склад Правління у кількості 9 (дев`ять) осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 .

16.06.2021 відбулись загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" (далі також - Об`єднання), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на яких, зокрема, було вирішено: відкликати Голову Правління Об`єднання, діючий склад Правління, Ревізійної комісії та припинити їх повноваження з 16.06.2021; обрати новий склад Правління у кількості 4 осіб ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ); затвердити Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" у новій редакції; відкликати представників від Об`єднання та припинити їх повноваження з 16 червня 2021 року (а.с. 59-63 т. 1).

08.07.2021 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" (далі - скаржник) звернулось до Міністерства юстиції України (Офіс протидії рейдерству) зі скаргою на рішення від 27.04.2021 № 57874975 та № 57890989, від 28.04.2021 № 57920997 та № 57923371, від 12.06.2021 № 58715694, від 13.06.2021 № 58716253, від 14.06.2021 № 58741319, від 15.06.2021 № 58753864, від 02.07.2021 № 59074048, прийняті приватним нотаріусом Черток І.В. щодо державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 156,6 кв.м.

Скарга від імені ОСББ "Червонозоряний, 4-В" була підписана членами Правління ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_3 .

До скарги було додано протокол від 16.06.2021 №16/06-21, Додаток №1 до вказаного протоколу, Статут ОСББ "Червонозоряний, 4-В" та Витяг з Рєестру речових прав на нерухоме майно на 77 арк.

У скарзі зазначено, зокрема, що власником майнових прав на нежитлове приміщення площею 156.6 кв.м. у вказаному будинку під № 178 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2347203080000) було ЗАТ "Українська будівельна компанія". Останній, з метою рейдерського захоплення управління багатоквартирним будинком та ОСББ, протягом п`яти місяців з лютого по липень 2021 року (включно) продав майнові права на це нежитлове приміщення 184 новим співвласникам за договорами купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення по 1/500 частки вказаного нежитлового приміщення кожному.

На підставі договорів купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, приватний нотаріус Черток І.В. зареєструвала право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 за 184 особами (співвласниками).

Не погоджуючись із такими рішеннями приватного нотаріуса Черток І.В., які на думку скаржника, прийняті всупереч положенням чинного законодавства України, ОСББ "Червонозоряний, 4-В" звернулось до Міністерства юстиції України із вищенаведеною скаргою.

22.07.2021 голова Правління ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" Трач Ю.Р. подав до Міністерства юстиції України заяву № 82 від 21.07.2021 про залишення скарги за вх. №СК-136-21 без розгляду, посилаючись на те, що рішенням засідання Правління ОСББ "Червонозоряний, 4-В" № 18/06/21-1 від 18.06.2021 та Наказом Голови правління ОСББ "Червонозоряний, 4-В" № 18/06/21-1 від 18.06.2021 прийнято рішення про припинення усіх довіреностей та розірвання усіх договорів, які пов`язані з представництвом інтересів ОСББ, що були надані/укладені до 16.06.2021 включно. Також повідомлено, що ОСББ не уповноважувало будь-яких осіб на звернення зі скаргою до Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг щодо оскарження рішень, прийнятих приватним нотаріусом Черток І.В. щодо нежитлового приміщення №178, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 4-В (а.с. 44-45 т. 1).

22.07.2021 Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було розглянуто скаргу і за результатами розгляду Колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні, посилаючись у висновку на те, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав (а.с. 186-189 т. 1).

26.08.2021 Міністр юстиції видав доручення №425/7/48-21, в якому просив Директора департаменту (керівника офісу) Офісу протидії рейдерству повторно розглянути скаргу ОСББ "Червонозоряний, 4-В" за № СК-136-21 (а.с. 190 т. 1).

17.09.2021 Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було повторно розглянуто скаргу і за результатами розгляду Колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні, посилаючись у висновку на те, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав (а.с. 202-205 т. 1).

15.10.2021 Міністр юстиції видав доручення №497/1/48-21, в якому просив Директора департаменту (керівника офісу) Офісу протидії рейдерству повторно розглянути скаргу ОСББ "Червонозоряний, 4-В" за № СК-136-21 (а.с. 206 т. 1).

26.10.2021 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було втретє розглянуто скаргу і за результатами її розгляду Колегія рекомендувала задовольнити скаргу ОСББ "Червонозоряний, 4-В" (а.с. 24-31 т. 1).

На підставі Висновку Колегії від 26.10.2021, Міністерством юстиції України 15.11.2021 прийнято Наказ № 4087/5, згідно якого:

1. Скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати рішення від 27.04.2021 №57874975 та № 57890989, від 28.04.2021 № 57920997 та № 57923371, від 12.06.2021 № 58715694, від 13.06.2021 № 58716253, від 14.06.2021 № 58741319, від 15.06.2021 № 58753864, від 02.07.2021 № 59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною.

3. Тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черток Ірині Володимирівні строком на 1 (один) місяць.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування Наказу № 4087/5 у повному обсязі.

Згідно з статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 по справі №924/316/21 зауважив, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 цієї Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі №917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтями 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 2 статті 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Частиною 1 статті 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ЗАТ "Українська будівельна компанія" було укладено договір №1/178-112 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 01.03.2021, згідно якого позивач набув у власність 1/500 частки нежитлового приміщення №178 загальною площею 156,6 кв.м., що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі з метою розміщення мікроскладу.

Згідно абз. 2 п. 1.2 Договору, майнові права передбачають право покупця після прийняття будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу майнових прав та передачу будинку під заселення, набути у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.

Договір укладений належним чином, матеріали справи не містять доказів визнання його недійсним у встановленому законом порядку, тому, в силу положень статті 204 ЦК України, його правомірність презюмується.

З Висновку Колегії від 26.10.2021, на підставі якого прийнято спірний наказ, вбачається, що Міністерство юстиції України вважає, що проведення державної реєстрації права власності, у тому числі за позивачем на підставі рішення від 28.04.2021 №57923371, відбулось з порушенням законодавства, у зв`язку із чим скасував вказане рішення про реєстрацію права власності, а також ряд інших рішень про реєстрацію права власності за іншими фізичними та юридичними особами.

Таким чином, вказаними обставинами підтверджуються доводи позивача про те, що спірний наказ вирішує питання про права позивача на вільне володіння нерухомим майном, а тому обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання протиправним та скасування спірного наказу відповідає способам захисту, встановленим статтями 16, 393 ЦК України.

Однак, безпосередньо права позивача вирішуються пунктами 1, 2 та 4 спірного наказу щодо скасування рішення від 28.04.2021 №57923371, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС".

Тому, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування Наказу № 4087/5 в частині пунктів 1, 2 та 4, в частині рішень щодо державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення від 27.04.2021 № 57874975 та №57890989, від 28.04.2021 № 57920997 та № 57923371 (в частині, що не стосується вчинення реєстраційних дій відносно позивача), від 12.06.2021 № 58715694, від 13.06.2021 № 58716253, від 14.06.2021 № 58741319, від 15.06.2021 № 58753864, від 02.07.2021 № 59074048, не підлягають задоволенню, оскільки вказані рішення не стосуються прав позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним і скасування Наказу № 4087/5 в частині пунктів 3 та 5, то вказані пункти не порушують права позивача, оскільки вони стосуються прав приватного нотаріуса Черток І.В., тому в задоволенні цих позовних вимог позивачу належить відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу № 4087/5 в частині рішення приватного нотаріуса № 57923371 від 28.04.2021 про державну реєстрацію прав спільної часткової власності за ТОВ "ТД "ПРОГРЕС", судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 № 71/5, Порядком державної реєстрацїї прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону (тут і далі - в редакції, чинній на час подання скарги, її розгляду Колегією та прийняття оскаржуваного наказу Мін`юстом) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори) (ч. 1 чт. 6 Закону).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону державним реєстратором є нотаріус.

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 37 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Частиною 5 статті 37 Закону встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку (абз. 8 ч. 5 ст. 37 Закону).

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення (абз. 9 ч. 5 ст. 37 Закону).

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку (абз. 10 ч. 5 ст. 37 Закону).

Згідно з частиною 6 статті 37 Закону, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, у тому числі, про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 10 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Порядок № 1128 визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку №1128 встановлено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з п. 4 Порядку № 1128 розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Пунктом 6 Порядку № 1128 встановлено, що якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Зі змісту скарги (вх. №СК-136-21 від 08.07.2021), яка була предметом розгляду Мін`юсту, судом встановлено, що від імені ОСББ "Червонозоряний,4-В" скарга була підписана членами правління ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна, тощо. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

16.06.2021 були проведено загальні збори ОСББ "Червонозоряний, 4-В", на яких були прийняті рішення, оформлені Протоколом загальних зборів №16/06-21 від 16.06.2021, серед іншого, на вказаних загальних зборах прийнято рішення про: відкликання та припинення повноважень Голови Правління Об`єднання, діючого складу Правління та ревізійної комісії; обрано новий склад правління об`єднання ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) та ревізійної комісії; затверджено статут об`єднання у новій редакції.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи скарги вх. №СК-136-21 від 08.07.2021 та доданих до неї документів (а.с. 107-165 т. 1), до скарги не було долучено жодних доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали цю скаргу (члени правління ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ). Напроти, у якості додатку до скарги було додано Протокол загальних зборів №16/06-21 від 16.06.2021, згідно якого членами правління були інші особи, ніж ті, що підписали скаргу вх. №СК-136-21 від 08.07.2021.

Таким чином, особи, які підписали та подали до Міністерства юстиції України 08.07.2021 скаргу від імені ОСББ "Червонозоряний, 4-В", не надали жодних доказів на підтвердження своїх повноважень станом на час подання цієї скарги, а отже, Міністерство юстиції України мало прийняти рішення про відмову у задоволенні скарги з підстави подання її особою, яка не має на це повноважень (п. 7 ч. 8 ст. 37 закону, п. 6 Порядку № 1128).

Проте, Міністерство юстиції України перейшло до колегіального розгляду скарги, чим порушило вимоги абз. 8-10 ч. 5 ст. 37 Закону, п. 6, 8 Порядку № 1128.

Пунктом 8 Порядку № 1128 встановлено, що у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Отже, тільки за наявності у Мін`юста підстав для здійснення колегіального розгляду скарги, він здійснює такий розгляд і, відповідно, повідомляє особам, визначеним у пункті 10 Порядку №1128, про час і місце засідання колегії. Водночас, у спірному випадку підстав для колегіального розгляду скарги у Мін`юсту не було, відтак твердження позивача про те, що Мін`юст не повідомляв позивача про час і місце засідань Колегії (за доводами позивача, мав повідомити не лише шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту, але й додатково телефонограмою або засобами електронної пошти, у строки встановлені пунктом 11 Порядку №1128), не спростовує вищенаведених висновків суду про те, Міністерство юстиції України перейшло до колегіального розгляду скарги, чим порушило вимоги абз. 8-10 ч. 5 ст. 37 Закону, п. 6, 8 Порядку № 1128.

Крім цього, абзацом 3 пункту 3 Порядку №1128 встановлено, що скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду, про що повідомляється скаржнику.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2021 Голова Правління ОСББ "Проспект Валерія Лобановського 4-В" Трач Ю.Р. подав до Мін`юсту заяву № 82 від 21.07.2021 про залишення скарги за вх. №СК-136-21 без розгляду, посилаючись на те, що ОСББ не уповноважувало будь-яких осіб на звернення зі скаргою.

Однак, Мін`юст, в порушення наведених положень Порядку №1128, не повернув скаргу без розгляду, а розглянув її по суті.

Твердження відповідача про те, що Колегія не могла дізнатися про існування заяви про відкликання скарги, оскільки остання надійшла в день розгляду Колегією скарги - 22.07.2021, а отже Колегія не порушила абз. 3 п. 3 Порядку № 1128, суд відхиляє як безпідставні, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що заява № 82 від 21.07.2021 про залишення скарги без розгляду надійшла 22.07.2021 вже після розгляду Колегією скарги. Крім того, станом на час розгляду скарги втретє (26.10.2021), заява № 82 від 21.07.2021 про залишення скарги без розгляду не була відкликана ОСББ "Проспект Валерія Лобановського 4-В", проте Мін`юст, в порушення абз. 3 п. 3 Порядку №1128, не повернув скаргу без розгляду та розглянув її по суті.

Крім того, суд звертає увагу, що у позовній заяві (а.с. 15, 16 т. 1) у порядку статті 90 ГПК України позивач поставив запитання відповідачу про обставини, що мають значення для справи. Проте, відповідач не надав суду відповіді на запитання позивача, а рівно не повідомив суд про наявність у нього права відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання відповідно до ч. 5 ст. 90 ГПК України.

Суд також звертає увагу, що скарга мотивована тим, що реєстрація права власності майнових прав за позивачем відбулась з метою рейдерського захоплення управління ОСББ, однак скаржниками жодним чином не обгрунтовано, яким чином порушуються їх права на управління ОСББ з огляду на спірну реєстраційну дію (відносно позивача).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, "посилання скаржників на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу є необґрунтованими оскільки, важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення".

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що відповідач, під час розгляду скарги ОСББ "Червонозоряний, 4-В" за вх. №СК-136-21, діяв всупереч встановленої законодавством процедури розгляду відповідних скарг у сфері державної реєстрації прав, що призвело до прийняття протиправного наказу і встановлені порушення є достатньою підставою для його скасування.

Відтак, під час розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позивача стосовно порушення відповідачем при видачі оскаржуваного Наказу абз. 8 - 10 ч. 5 ст. 37 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", абз. 3 п. 3, п. 5, п. 6 Порядку № 1128.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 №4087/5 є протиправним та підлягає скасуванню в частині пунктів 1, 2 та 4, які порушують права позивача, щодо скасування рішення від 28.04.2021 №57923371, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, в частині вчинення реєстраційних дій відносно позивача. Отже, позовні вимоги "ТД "ПРОГРЕС" підлягають задоволенню частково.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом, проте висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач безпосередньо у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс, складає 12 684,00 грн, з яких: 2 684,00 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідачем не подано попереднього розрахунку суми судових витрат в порядку ст. 124 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду наведені приписи ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 684,00 грн покладається на відповідача як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Станом на час ухвалення рішення позивачем не було подано доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування таких витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 13, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 №4087/5 в частині пунктів 1, 2 та 4 щодо скасування рішення від 28.04.2021 №57923371, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, в частині вчинення реєстраційних дій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" (Україна, 08200, Київська обл., місто Ірпінь, ВУЛИЦЯ ОЛЕГА КОШОВОГО, будинок 13-Б/1, нежиле приміщення 78; ідентифікаційний код 37076280).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" (Україна, 08200, Київська обл., місто Ірпінь, ВУЛИЦЯ ОЛЕГА КОШОВОГО, будинок 13-Б/1, нежиле приміщення 78; ідентифікаційний код 37076280) 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 11.06.2024

Суддя Оксана ГУМЕГА