Рішення

від 11.06.2024 по справі 910/4005/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2024Справа № 910/4005/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчук І.Д. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу №910/4005/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Логістика Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апілон» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі контракту та заявок на надання транспортних послуг до контракту суму боргу за поставлений відповідачеві товар, а також інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

1.2. Відповідач проти наявності заборгованості не заперечує. Проте на думку відповідача позов не підлягає задоволенню, оскільки обов`язок відповідача щодо остаточної оплати наданих позивачем послуг є таким, що не виник.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між TOB «Експрес Логістика Україна», як виконавцем, та ТОВ «Апілон», як замовником, укладено Контракт № 141221-1 від 14 грудня 2021 року (далі Договір) та Заявки на надання транспортних послуг до даного Договору: № 137 від 30 травня 2023 року, № 148 від 12 червня 2023 року та № 192 від 10 липня 2023 року.

2.2. Згідно з п. 1.1. Договору у період його дії та на його умовах замовник доручає заявками, а виконавець приймає та організовує за винагороду на користь замовника та за його рахунок замовлені ним міжнародні та міжміські перевезення вантажів автомобільним транспортом.

2.3. Пунктом 2.9. Договору передбачено, що замовник зобов`язаний здійснювати своєчасну оплату за надані виконавцем послуги з перевезення вантажів згідно з п. 5 Договору «Платежі».

2.4. Оплата за перевезення проводиться замовником платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок, зазначений у виставленому виконавцем рахунку на умовах, зазначених у заявці (п. 5.1. Договору).

2.5. На виконання умов Договору позивач здійснив перевезення вантажу за заявками відповідача №137 від 30.05.2023, №148 від 12.06.2023 та №192 від 10.07.2023. Вказані замовлення відповідачем оплачені частково.

2.6. Щодо заявки № 137 від 30.05.2023 позивач на замовлення відповідача здійснив перевезення вантажу по маршруту Україна-Польща за умовами оплати - 63 144,00 грн у строк 12 банківських днів після вивантаження. Перевезення даного вантажу здійснювалося у відповідності до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №604161 (інвойс №31), згідно з якою вантаж був прийнятий до перевезення в Києві 31.05.2023, а отриманий 07.06.2023. Отже, ТОВ «Апілон» повинно було оплатити послуги з перевезення у строк до 23.06.2023. Відповідач сплатив рахунок Р-00731 частково на суму 22 144, 00 грн. Неоплачена частина складає 66 711, 00 грн з розрахунку 63 144, 00 22 144. За твердженнями позивача, відповідач починаючи з 24.06.2023 по 19.03.2024 прострочив оплату рахунку на 270 діб.

2.7. Щодо заявки №148 від 12.06.2023 позивач на замовлення відповідача здійснив перевезення вантажу по маршруту Україна-Польща за умовами оплати 81 711, 14 грн у строк 12 банківських днів після вивантаження. Перевезення даного вантажу здійснювалося у відповідності до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR б/н б/д (інвойс №31-1), згідно з якою вантаж був прийнятий до перевезення в Києві 14.06.2023, а отриманий 22.06.2023 у Польщі. Отже, ТОВ «Апілон» повинно було оплатити послуги у строк до 10.07.2023. Відповідач сплатив рахунок Р-00777 за заявкою №148 частково на суму 15 000, 00 грн. Неоплачена частина складає 66 711, 14 грн з розрахунку 81 711, 14 15 000, 00. За твердженнями позивача, відповідач починаючи з 11.07.2023 по 19.03.2024 прострочив оплату рахунку на 253 доби.

2.8. Щодо заявки №192 від 10.07.2023 позивач на замовлення відповідача здійснив перевезення вантажу по маршруту Україна-Польща за умовами оплати 76 370, 83 грн у строк 15 банківських днів після вивантаження. Перевезення даного вантажу здійснювалося у відповідності до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №894615 б/д (інвойс №12 від 05.07.2023) та №894617 (інвойс №36), згідно з якою вантаж був прийнятий до перевезення в Києві 11.07.2023 а у Вінниці 12.07.2023, а отриманий 18.07.2023 у Польщі. Отже, ТОВ «Апілон» повинно було оплатити послуги у строк до 08.08.2023. Відповідач сплатив рахунок Р-00913 за заявкою №192 частково на суму 31 000, 00 грн. Неоплачена частина складає 20 370, 83 грн з розрахунку 76 370, 83 31 000, 00. За твердженнями позивача, відповідач починаючи з 09.08.2023 по 19.03.2024 прострочив оплату рахунку на 224 доби.

2.9. Станом на дату звернення із позовом відповідач повну оплату за Договором на перевезення вантажу не здійснив. У зв`язку з цим на думку позивача у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 128 081, 97 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 128 081, 97 грн основного боргу, 1 643, 37 грн інфляційних втрат, 2 669, 87 грн 3% річних та 97 532, 96 грн пені.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 193 ГК України, статті 526, 549, 610, 611, 625, 692 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо оплати вартості наданих послуг за перевезення вантажу.

3.4. 06.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу. Так, з урахуванням заяви (вх. №0710/4583/24 від 06.05.2024) про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 112 081, 97 грн основного боргу, 1 643, 37 грн інфляційних втрат, 2 669, 87 грн 3% річних та 97 532, 96 грн пені.

3.5. 10.06.2024 до суду від позивача надійшла заява (вх. №07-10/5755/24 від 10.06.2024) про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу у зв`язку із повною сплатою відповідачем суми основного боргу. Відповідно до заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 1 643, 37 грн інфляційних втрат, 2 669, 87 грн 3% річних та 97 532, 96 грн пені.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що виникнення у відповідача обов`язку щодо остаточної оплати не ставиться у взаємозалежність від самого факту виконання позивачем своїх зобов`язань, не свідчить про виникнення чи порушення відповідачем своїх обов`язків та не змінює порядок розрахунків між позивачем та відповідачем, встановлений положеннями п.п. 3.7. та 5.1. Контракту. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі відповідачу рахунку на виконане перевезення та оригіналів CMR з позначкою вантажоодержувача, а обов`язок відповідача щодо остаточної оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу є таким, що не виник. Крім того, відповідач у заяві по суті справи посилається на наявність у суду права зменшити розмір штрафних санкцій, а також заявляє клопотання про зменшення пені до 500,00 грн.

4.2. Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, відповідач зазначає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню, оскільки представником позивача не враховано тривалість справи, виклик свідків (будь-які свідки у позивача відсутні та будь-які клопотання про виклик свідків не заявлялись), призначення експертизи (будь-яке клопотання про призначення експертизи не заявлялось), категорія справи, спосіб захисту, обсяг та характер доказів свідчать про незначну складність справи. Відзив містить клопотання про зменшення понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги до 500, 00 грн.

4.3. Відзив містить клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та пені.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

5.2. Розглянувши заяву (вх. №0710/4583/24 від 06.05.2024) позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд приймає її до розгляду на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України виходячи з того, що така заява подана до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження та у зв`язку з тим, що це право позивача зменшити розмір позовних вимог у встановлені процесуальним законом строки.

5.3. Розглянувши заяву (вх. №07-10/5755/24 від 10.06.2024) позивача про зменшення розміру позовних вимог суд залишає її без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України, оскілки така заява подана після закінчення процесуального строку. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи виникли у відповідача зобов`язання за Договором перевезення вантажу? Якщо так, то коли настав строк їх виконання і чи є він порушеним?

- Чи правильно виконані розрахунки відсотків річних, інфляційних втрат та пені?

- Чи є підстави для зменшення пені?

- Чи є підстави для застосування позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат та пені?

- Чи підтверджені та доведені документально витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги? Якщо так, то в якому розмірі? Чи наявні підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням відповідача?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше, друге та п`яте питання, негативну на третє, четверте та п`яте, а відповідач протилежне.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВИНИКНЕННЯ У ВІДПОВІДАЧА ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ЗА ДОГОВОРОМ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ.

7.1. Позивач стверджує, що у відповідача виникли зобов`язання з оплати вартості послуг з перевезення вантажу за Договором.

7.2. Суд погоджується з даним твердженням позивача з огляду на наступне.

7.3. За приписами статті 509 ЦК, статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

7.4. Відповідно до частини 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

7.5. За змістом частини 2 статті 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами частини 5 статті 307 ГК України, загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень установлюються договором, якщо іншого не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

7.6. За змістом статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 01.08.2006 № 57-V, вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення й місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання та громадянство сторін.

7.7. Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

7.8. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.9. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина 2 статті 533 ЦК України).

7.10. Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за заявками №137 від 30.05.2023 на суму 63 144, 00 грн, №148 від 12.06.2023 на суму 81 711, 14 грн та №192 від 10.07.2023 на суму 76 370, 83 грн, а всього на суму 158 081, 97 грн.

7.11. За заявкою №137 від 30.05.2023 відповідач мав здійснити повну оплату у строк до 23.06.2023 (недоплата 41 000, 00 грн). За заявкою №148 від 12.06.2023 у строк до 10.07.2023 (недоплата 66 711, 14 грн), а за заявкою №192 від 10.07.2023 у строк до 08.08.2023 (недоплата 20 370, 83 грн).

7.12. CMR підписані та скріплені печатками вантажовідправників, перевізника (позивача) та вантажоодержувачів, жодні зауваження щодо наданих послуг не зазначені.

7.13. Відповідач частково сплати надані позивачем послуги, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду основна сума боргу відповідача за Договором становила 128 081, 97 грн.

7.14. Відповідно до платіжної інструкції №422 від 06.04.2024 на суму 3 000, 00 грн, №424 від 16.04.2024 на суму 5 000, 00 грн та №426 від 19.04.2024 на суму 8 000, 00 грн відповідач сплатив позивачеві разом 16 000, 00 грн. В цій частині позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, і яка прийнята судом.

7.15. Відповідно до платіжної інструкції №441 від 07.05.2024 на суму 2 200, 00 грн, №453 від 24.05.2024 на суму 43 511, 14 грн, №454 від 24.05.2024 на суму 20 370, 83 грн, №456 від 27.05.2024 на суму 12 000, 00 грн та №459 від 07.06.2024 на суму 34 000, 00 грн відповідач сплатив позивачеві разом 112 081, 97 грн.

7.16. Таким чином, відповідач після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі сплатив суму основного боргу яка є предметом позову 112 081, 97 грн.

7.17. У відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором на суму 112 081, 97 грн, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ВІДСОТКІВ РІЧНИХ, ІНДЕКСУ ІНФЛЯЦІЇ ТА ПЕНІ.

8.1. Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальній сумі 2 669, 87 грн, індекс інфляції в загальній сумі 1 643, 37 грн та пеню 97 532, 96 грн.

8.2. Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

8.3. Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.4. За наданим позивачем розрахунком на суму боргу 41 000, 00 грн за період з липня 2023 по лютий 2024 нараховано 486, 23 грн інфляційних втрат, за період з липня 2023 по лютий 2024 на суму боргу 66 711, 14 грн 791, 14 грн, а за період з серпня 2023 по лютий 2024 року на суму боргу 20 370, 83 грн 366, 00 грн, а всього 1 643, 37 грн.

8.5. Що стосується 3% річних, за період з 24.06.2023 по 19.03.2024 на суму боргу 41 000, 00 грн нараховано 909, 14 грн, за період з 11.07.2023 по 19.03.2024 на суму боргу 66 711, 14 грн нараховано 1 386, 04 грн, а за період з 09.08.2023 по 19.03.2024 на суму боргу 20 370, 83 грн 374, 69 грн, а разом 2 669,87 грн.

8.6. Доказів сплати відповідачем залишку суми боргу за трьома заявками у строки, визначені заявками матеріали справи не містять. Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування відповідачеві 3% річних та інфляційних втрат.

8.7. Перевіркою наданих розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що ці розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані суми нараховані правильно.

8.8. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 2 669, 87 грн та інфляційні втрати в розмірі 1643, 37 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

8.9. Відповідно до п. 5.3. Договору кожної доби прострочення оплати рахунків із замовника стягується пеня у вигляді 0,3 % від суми простроченого платежу.

8.10. За розрахунком позивача, підлягає стягненню пеня за період з 24.06.2023 по 19.03.2024 (кількість днів прострочення 270) у розмірі 33 210, 00 грн, за період з 11.07.2023 по 19.03.2024 (кількість днів прострочення 253) 50 633, 76 грн, а за період з 09.08.2023 з 19.03.2024 (кількість днів прострочення 224) 13 689, 20 грн.

8.11. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

8.12. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

8.13. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сторонами у договорі визначено що сплата пені відбувається за кожну добу прострочення, а отже, приписи ст. 232 ГК України в частині припинення нарахування пені після спливу шести місяців не підлягають застосуванню. Заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими.

8.14. З урахуванням положень статті 3 наведеного закону суд, здійснивши перерахунок пені в межах визначеного позивачем періоду та кількості днів прострочення, прийшов до висновку про те, що загальний розмір пені становить 32 197, 58 грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 65 335, 38 грн пені суд відмовляє.

9. ВИСНОВОК СУДУ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ПЕНІ.

9.1. У відзиві на позову відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 500, 00 грн.

9.2. Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

9.3. Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

9.4. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №925/1471/16).

9.5. Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем не надано суду доказів, зокрема, знаходження у тяжкому фінансовому стані або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача у зв`язку із сплатою пені в установленому законом розмірі. У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕЗАСТОСУВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЩОДО ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.

10.1. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що нарахована позивачем пеня, а також інфляційні втрати заявлені поза межами спеціального строку позовної давності, у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

10.2. Суд не погоджується з цими запереченнями відповідача з огляду на наступне.

10.3. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

10.4. Позовна заява здана на пошту 29.03.2024. Позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з липня 2023 по лютий 2024 року та з серпня 2023 по лютий 2024 року.

10.5. Пеня заявлена за період з 24.06.2023 по 19.03.2024, за період з 11.07.2023 по 19.03.2024 та за період з 09.08.2023 з 19.03.2024.

10.6. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Перехідних положень ЦК України).

10.7. Таким чином, на час звернення з даним позовом до Господарського суду міста Києва позовна давність щодо вимог про стягнення пені та інфляційних втрат не сплила. Заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

11. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ ВИТРАТ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ ТА ЇХ РОЗМІР.

11.1. Позивач зазначає, що ним були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн, що заявлено у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

11.2. Суд погоджується з цим твердженням з огляду на наступне.

11.3. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

11.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

11.5. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

11.6. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

11.7. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

11.8. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

11.9. Так в якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: Договір про надання правничої допомоги №02/15-03 від 15.03.2024, укладений між позивачем та адвокатом Хомич О.В., Додаткову угоду №1 від 15.03.2024, акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 29.04.2024, квитанції №1 від 29.04.2024 про прийняття грошових коштів з надання правничої допомоги у розмірі 10 000, 00 грн.

11.10. Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

11.11. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

11.12. Суд зазначає, що розмір винагороди за надання професійної правничої допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми 10 000,00 грн консультування клієнта з приводу спору, аналіз та вивчення документів, узгодження правової позиції, підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості із врахуванням розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені (п. 1 Додаткової угоди №1 від 15.03.2024 до Договору про надання правничої допомоги).

11.13. Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Хомич О.В. професійної правничої допомоги позивачеві у справі.

11.14. За висновками суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджується відповідними доказами. У зв`язку з цим, доводи відповідача про те, що витрати є завищені, щодо тривалості справи, виклику свідків та призначення експертиз суд відхиляє.

11.15. Крім того, судом враховано, що всупереч принципу добросовісності та розумності відповідач, одночасно заявляючи клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 500, 00 грн, заявляє, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у даній справі становить 5 000, 00 грн.

11.16. У зв`язку з викладеним, суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 500, 00 грн.

11.17. Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 1 587, 92 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог з розрахунку 36 510,82*10 000,00/229 928, 17.

12. СУДОВІ ВИТРАТИ.

12.1. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 449, 00 грн. Відповідно до частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

12.2. Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

12.3. Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 240, 00 грн (1,5% ціни) щодо зменшеної частини позовних вимог, у розмірі 1 681, 27 грн (1,5% ціни) щодо частини позовних вимог провадження щодо яких закрито та у розмірі 547, 66 грн щодо задоволених позовних вимог підлягає покладенню на відповідача. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 65 335, 38 грн судовий збір за заявлення вказаних вимог у розмірі 980, 07 грн залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 112 081, 97 грн.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Логістика Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апілон» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апілон» (02081, місто Київ, Дніпровська набережна, будинок 15-К, код ЄДРПОУ 44548339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Логістика Україна» (43020, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОАПАРАТНА, будинок 17, код ЄДРПОК 41868431) 1 643, 37 грн інфляційних втрат, 2 669, 87 грн 3% річних, 32 197, 58 грн пені, 2 468,93 грн судового збору та 1 587, 92 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.06.2024.

Суддя Ігор Курдельчук