Ухвала

від 29.11.2023 по справі 911/97/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" листопада 2023 р. Справа № 911/97/22 (911/2823/22)

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Електа-Вест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича

до1) Громадянина України ОСОБА_1 , Київська область,

м. Біла Церква

2) Громадянина України ОСОБА_2 , Київська область,

м. Біла Церква

3) Громадянина України ОСОБА_3 , Київська область,

м. Біла Церква

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Електа-Вест" у сумі 29980872,23 грн.

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/97/22 за заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Електа-Вест про банкрутство, провадження в якій відкрито ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2022 р.

Постановою господарського суду від 06.07.2022 р. визнано банкрутом ТОВ Фірму Електа-Вест та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.

Наразі триває ліквідаційна процедура ТОВ Фірми Електа-Вест, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович.

29.12.2022 р. до суду звернувся ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Електа-Вест" арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович із заявою з вимогами до Громадянина України ОСОБА_1 , Громадянина України ОСОБА_2 , Громадянина України ОСОБА_3 про покладення на них субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Електа-Вест" у сумі 29980872,23 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2023 р. витребувано у Білоцерківського міського відділу ДМС України у Київській області (Привокзальна вулиця, 3, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) інформацію щодо місця проживання (реєстрації): Громадянина України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ); Громадянина України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ); Громадянина України ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_3 ).

26.01.2023 р. у відповідь на вказану ухвалу суду Білоцерківським міським відділом ДМС України у Київській області надано інформацію щодо місця проживання (реєстрації): Громадянина України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_4 , з 08.04.2005 р. по 21.02.2012 р.); Громадянина України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_5 , з 23.07.2019 р. по теперішній час); Громадянина України ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_3 , з 09.07.1997 р. по теперішній час).

Ухвалою господарського суду від 30.01.2023 р. прийнято заяву ліквідатора ТОВ Фірми Електа-Вест арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до розгляду у межах провадження у справі № 911/97/22 про банкрутство ТОВ Фірми Електа-Вест, розгляд заяви призначено на 22.03.2023 р.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2023 р. розгляд справи відкладено на 24.05.2023 р.

24.05.2023 р. через канцелярію суду ліквідатором ТОВ Фірми Електа-Вест подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2023 р. розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відкладено на 27.09.2023 р.

04.08.2023 р. на поштову адресу суду від Міністерства юстиції України надійшов лист.

27.09.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від ліквідатора ТОВ Фірми Електа-Вест надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2023 р. розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відкладено на 29.11.2023 р.

28.11.2023 р. до суду від заявника надійшли письмові пояснення у справі.

У судове засідання з`явився лише заявник, відповідачі чи їх уповноважені представники не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників у справі не є підставою для відкладення розгляду заяви та не перешкоджає розгляду справи по суті, а відтак, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності уповноважених представників відповідачів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього заявника, суд встановив:

В обґрунтування заяви ТОВ Фірма "Електа-Вест" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 29 980 872,23 грн. на його колишнього керівника та засновника, а також на керівника юридичної особи ТОВ Фірма "Електа-Вест", заявник посилається на те, що ТОВ Фірма "Електа-Вест" у період квітень 2015 28.12.2017 р.р. отримало грошові кошти у загальному розмірі 340 млн.грн., що відповідно дозволяло вчасно виконувати податкові зобов`язання і уникнути утворення податкового боргу у розмірі 29,9 млн. грн., що нараховувався із 2014 року. Однак, всі кошти були перераховані третім особам, що є ухиленням від обов`язку зі сплати заборгованості за податками та зборами.

Виходячи з наведених аргументів, заявник просить суд: покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ Фірма "Електа-Вест" (09161, Київська обл., Білоцерківський район, місто Узин, вулиця Заводська 2Б, код 20574217) у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства у розмірі 29 980 872,23 грн. на наступних осіб: громадянина України ОСОБА_1 ; громадянина України ОСОБА_2 ; громадянина України ОСОБА_3 , стягнути грошові кошти у розмірі 29 980 872 (двадцять дев`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 23 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Електа-Вест" у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства солідарно із зазначених осіб.

Відповідачі в судові засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, відзивів на заяву не надіслали, належних та допустимих доказів, які б спростовували викладені заявником обставини не подали.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведені в заяві про покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

За змістом частини першої статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя наведеної статті Кодексу).

Передбачено три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну, адміністративну та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 р. у справі № 927/1099/13, від 18.10.2018 р. у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 р. у справі № 923/1494/15, згідно з якими субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам, є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов`язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом Закону про банкрутство (КУзПБ) притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності) є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/ здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальних для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/ бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та подальшого банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона) (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 р. у справі № 904/6379/16).

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина друга статті 61 КУзПБ має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення.

При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника (подібних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 р. у справі № 902/318/16, від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 10.12.2020 р. у справі 922/1067/17).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2023 р. зобов`язано Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/ відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ Фірми Електа-Вест (09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 2Б; код ЄДРПОУ 20574217).

Крім того, ухвалою господарського суду від 24.05.2023 р. зобов`язано Відділ банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пров. Музейний, 2-Д м. Київ, 01001) скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/ відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ Фірми Електа-Вест (09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 2Б; код ЄДРПОУ 20574217).

Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України на виконання ухвали господарського суду Київської області у справі № 911/97/22 (911/2823/22) про банкрутство ТОВ Фірми Електа-Вест, повідомлено, що скласти висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства приховування стійкої фінансової неплатоспроможності у справі № 911/97/22 (911/2823/22) про банкрутства ТОВ Фірми Електа-Вест не вбачається за можливе.

Врахувавши наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 11.05.2023 р. у справі № 911/529/22: "Висновок Мін`юсту/ Відділу банкрутства про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства боржника або ознак його неплатоспроможності, доведення його до банкрутства не є безумовним (беззаперечним) підтвердженням наявності чи відсутності ознак фіктивного банкрутства боржника, доведення його до банкрутства або ознак неплатоспроможності боржника, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм їх визначення, оскільки встановлення таких ознак належить до дискреційних повноважень суду, що здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього висновку, який є лише одним із засобів доказування." (п. 71 постанови).

Отже, виходячи із наведеного, відсутність висновку Державного органу з питань банкрутства щодо наявності/ відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ Фірми Електа-Вест не перешкоджає встановленню обставин наявності/ відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на відповідача за результатами дослідження наявних в матеріалах справи інших доказів в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ Фірми Електа-Вест наявний податковий борг у розмірі 29,8 млн.грн. зі сплати податку на прибуток та у розмірі 4 387,61 грн. зі сплати орендної плати з юридичних осіб.

Так, на підставі ухвали господарського суду Київської області від 15.06.2022 р. у цій справі арбітражним керуючим ліквідатором внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ Фірми Електа-Вест грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області на загальну суму 29980872,23 грн., з яких: 76700,00 грн., які підлягають задоволенню у першу чергу, 22397761,00 грн. у третю чергу, 7506411,23 грн. в шосту чергу.

Поряд з наведеним, як свідчать матеріали справи, за час ліквідаційної процедури ТОВ Фірми Електа-Вест, у останнього будь-яких активів, які б можна було спрямувати на погашення вказаного боргу виявлено не було.

Крім того, як вбачається з доданих до заяви доказів, податкова звітність з 2020 року ТОВ Фірми Електа-Вест не подавалась (лист ГУ ДПС у Київській області від 13.06.2022 р. № 5/6/10-36-12-01-08).

За наслідками проведеного ліквідатором банкрута аналізу фінансово-господарського стану ТОВ Фірма "Електа-Вест", на підставі отриманих даних, які характеризують фінансово-господарську діяльність боржника за період, що аналізувався, виявлено ознаки дій з доведення до банкрутства.

Так, згідно доданого до матеріалів справи звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ Фірма "Електа-Вест", у розділі 4.2 звіту зазначається, що за результатами інвентаризації активів та зобов`язань станом на 18.04.2022 р. встановлено зменшення розміру активів ТОВ Фірма "Електа-Вест" на 6692,30 тис.грн. в грошовому виразі або на 100% порівняно із розміром активів на кінець 2019 року.

Також, як свідчать матеріали справи, основний контрагент банкрута, у період доведення до банкрутства (з 2015-го року) є ЖБК "Афганець-1", який отримував кошти від боржника, без вчинення будь-яких господарських операцій на користь ТОВ Фірма "Електа-Вест". Так, у період із 21.12.2015 р. до 28.12.2017 р. ТОВ Фірма "Електа-Вест" перерахувало на користь ЖБК "Афганець-1" кошти на загальну суму 325 875 889,00 грн., призначення платежу оплата товарів, арматури та металоконструкцій, що підтверджується випискою по рахунку банкрута, відкритому в АТ КБ "Приватбанк", яку додано до матеріалів заяви. Водночас, ЖБК "Афганець-1" на користь боржника будь-яких товарів не передавало, отримані кошти не повертало, доказів протилежного матеріали справи не містять. Крім того, ліквідатору ЖБК "Афганець-1" колишній керівник Суровцев Р.В. будь-яких документів про поставку товарів на користь ТОВ Фірма "Електа-Вест" на загальну суму 325,8 млн.грн. не передав та не повернув отриманих коштів на користь платника (покупця), з огляду на те, що поставка не відбулась.

Окрім наведеного, судом також враховано, що з квітня по серпень 2015 року ТОВ Фірма "Електа-Вест" перерахувало на користь ТОВ "ЄВРО МЕТАЛ ІНВЕСТ" (код 34727913) кошти у загальному розмірі 12,7 млн. грн., призначення платежу оплата по договору комісії № К-ЭВ-6 від 11.03.2015 р., що підтверджується випискою по рахунку банкрута, відкритому в АТ "Банк Південний".

Поряд із вказаним, згідно зі змістом долученого до матеріалів заяви запиту вих.№02-02/59 від 26.08.2022 р. ліквідатор ЖБК "Афганець-1" підтверджує факт отримання на рахунок ЖБК "Афганець-1" коштів від ТОВ Фірма "Електа-Вест" у вказаному розмірі, однак не має будь-яких документів щодо отримання ТОВ Фірма "Електа-Вест" від ЖБК "Афганець-1" товарів чи послуг.

Таким чином, виходячи з наведених обставин, перерахування коштів банкрутом відбувалося без мети отримання прибутку з метою їх виведення. Перерахування усіх наявних коштів на користь третіх осіб, без подальшої претензійно-позовної роботи для отримання оплачених товарів/ послуг від контрагентів або повернення грошей, призвели до припинення господарської діяльності товариства, утворення заборгованості та є діями із доведення ТОВ Фірма "Електа-Вест" до банкрутства. За період 2015-2017 рр., згідно виписки в АТ КБ "Приватбанк", ТОВ Фірма "Електа-Вест" отримало кошти від контрагентів у загальному розмірі 329 млн.грн. за металопродукцію, однак, докази виробництва та реального руху товару відсутні. Згідно балансу станом на 31.12.2017 р. будь-які активи основні засоби, запаси, грошові кошти у ТОВ Фірма "Електа-Вест" - відсутні. Згідно звіту про фінансові результати за 2017 рік господарська діяльність боржника збиткова, баланси за 2018, 2019 рр. мають аналогічні показники. Отже, операції зі зарахування і перерахування коштів на контрагентів були безтоварними, без мети: отримання прибутку та добросовісного здійснення господарської діяльності, що призвело до утворення боргу ТОВ Фірма "Електа-Вест" зі сплати податків у розмірі 29,9 млн. грн. перед ГУ ДПС у Київській області. У випадку отримання металопродукції від контрагентів, будь-які активи банкрута колишніми керівниками ліквідатору не передано.

Виходячи з наведених обставин, ТОВ Фірма "Електа-Вест" у період квітень 2015 28.12.2017 р. отримувало грошові кошти у загальному розмірі 340 млн.грн., що дозволяло вчасно виконати податкові зобов`язання і уникнути утворення податкового боргу у розмірі 29,9 млн.грн., що нараховувався із 2014 року, однак, всі кошти були перераховані третім особам, з метою ухилення від обов`язку зі сплати заборгованості за податками та зборами.

Крім того, судом враховано, що за наявності невиконаних грошових зобов`язань у значному розмірі, посадовими особами ТОВ Фірма "Електа-Вест" не було вчинено дій з метою припинення товариства, з дотриманням положень законодавства, що призвело до збільшення заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 906/904/16, суд дійшов до висновку, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо боржника, керівником та засновником ТОВ Фірма "Електа-Вест" у період виникнення податкового боргу та виведення активів із володіння боржника були: ОСОБА_1 (засновник), ОСОБА_2 (керівник).

З огляду на наведене, враховуючи те, що ОСОБА_1 (засновник), ОСОБА_2 (керівник) належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами у розумінні положень статей 76-79 ГПК України не спростовано наведених обставин, що призвели до неплатоспроможності ТОВ Фірма "Електа-Вест", суд дійшов до висновку, що заявник обґрунтовано заявив вимогу про покладення на вказаних осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 29 980 872,23 грн.

Що стосується вимоги заявника про покладення субсидіарної відповідальності, крім як на зазначених вище осіб, також і на ОСОБА_3 , як керівника ЖБК "Афганець-1", на користь якого було перераховано грошові кошти, що за відсутності доказів отримання боржником товарів або послуг за перераховані кошти, як зазначено вище, свідчить про виведення активів боржника з метою уникнення погашення в даному випадку податкового боргу, суд зазначає таке:

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 р. у справі № 908/802/20).

Тому під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності суд має дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника (див. постанову Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Суд акцентує увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.

На особу, яка отримала вигоду з протиправної, в т.ч. недобросовісної поведінки керівника чи засновників боржника також поширюються правила субсидіарної відповідальності.

Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності (див. постанову Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Таким чином, відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 08.06.2023 р. у справі № 910/17743/18 субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника може бути покладена на засновників, бенефіціарів та керівників юридичних осіб, на користь яких були виведені активи боржника.

За таких обставин, враховуючи те, що як свідчать матеріали справи, ТОВ Фірма "Електа-Вест" було перераховано на користь ЖБК "Афганець-1", керівником якого був ОСОБА_3 кошти на загальну суму 325 875 889,00 грн., призначення платежу оплата товарів, арматури та металоконструкцій, при цьому, доказів отримання боржником відповідних товарів матеріали справи не містять, з огляду на те, що дані обставини призвели до неплатоспроможності ТОВ Фірма "Електа-Вест", суд дійшов до висновку, що заявник обґрунтовано просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника також і на вказану особу, як на керівника юридичної особи, на користь якої було виведені активи боржника.

Виходячи з наведеного, в даному випадку, суд дійшов до висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між винними діями відповідачів та настанням негативних для боржника наслідків його неплатоспроможності та відсутності активів для задоволення кредиторських вимог, визнаних у процедурі банкрутства.

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, відповідна заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, про що і зазначив ліквідатор у даній справі. Водночас, положення вказаної статті Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. За таких обставин, суд дійшов до висновку, що детальне дослідження всіх поданих документів у справі, аналіз підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дій керівництва на час виникнення такого боргу дозволить встановити наявність підстав для застосування відповідної відповідальності.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Тобто у разі, якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 р. у справі № 924/669/17, від 24.02.2021 р. у справі № Б8/191-10, від 07.04.2021 р. у справі № 911/1815/17).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 13, частини першої статті 14 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмету доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція, наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 р. у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 р. у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 р. у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 р. у справі № 915/641/18).

Принцип змагальності, як однин з основних принципів господарського судочинства, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 21.12.2020 р. у справі № 916/401/17).

Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Водночас, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин, не надання відповідачами доказів, які б спростовували заявлені вимоги, суд вважає правомірним звернення ліквідатора банкрута із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 29 980 872,23 грн.

на його засновника ОСОБА_1 та його колишнього керівника ОСОБА_2 , які здійснювали управління боржником у період виникнення боргу перед органом ДПС та виведення активів боржника на користь третьої особи, а також на керівника ЖБК "Афганець-1" ОСОБА_3 , як на керівника юридичної особи, на користь якої було виведені активи боржника.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 234 Господарського процесуального кодексу України та ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1.Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Електа-Вест" арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича від 19.12.2022 р. № 02-22/58 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 29 980 872,23 грн. на відповідачів задовольнити.

2.Покласти субсидіарну відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Електа-Вест" у сумі 29 980 872,23 грн. на громадянина України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); громадянина України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_5 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ); громадянина України ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства.

3.Стягнути грошові кошти у розмірі 29 980 872 (двадцять дев`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 23 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Електа-Вест" (09161, Київська обл., Білоцерківський район, місто Узин, вулиця Заводська 2Б; код ЄДРПОУ 20574217), у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства, солідарно із наступних осіб: громадянина України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); громадянина України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_5 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ); громадянина України ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

4.Видати накази.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали 10.06.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін