Ухвала

від 30.05.2024 по справі 916/6/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/6/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" (код ЄДРПОУ 41856583, 65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 24)

до відповідача-1: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1)

відповідача-2: Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, 65026, м. Одеса, Думська площа, буд. 1)

про стягнення 278080,42 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Семенов Вадим

від відповідача-1: Асташенкова Олена

від відповідача-2: Асташенкова Олена

в с т а н о в и в:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача-1 Одеської міської ради, відповідача-2 Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення 278080,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Одеською міською радою обов`язків, визначених Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", в частині сплати внесків і платежів на утримання належного їй майна.

Ухвалою суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

07.02.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

23.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 28.02.2024 відкладено підготовче засідання на 14.03.2024.

Ухвалою від 14.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 22.04.2024; закрито підготовче провадження у справі №916/6/24; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.04.2024.

Після закриття підготовчого провадження до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

У зв`язку з перебуванням судді Cулімовської М.Б. у відпустці (за сімейними обставинами) судове засідання, призначене на 10.04.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 24.04.2024 постановлено провести підготовче провадження у справі №916/6/24 впродовж розумного строку та призначено судове засідання у справі на 15.05.2024

Ухвалою від 15.05.2024 розгляд справи відкладено на 30.05.2024, явку представника позивача визнано обов`язковою.

В судове засідання з`явились представники сторін.

В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з заявою про повернення на стадію підготовчого провадження та підтримав заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідачів проти задоволення заяви про зміну предмету позову заперечила. Водночас, у разі прийняття цієї заяви до розгляду просила суд надати час для викладення письмової позиції щодо викладеного у заяві.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, 14.03.2024 позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, надав позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої просить стягнути з Одеської міської ради через Виконавчий комітет Одеської міської ради на користь ОСББ "Гранд парк 24" - заборгованість по сплаті послуг за утримання багатоквартирного будинку у розмірі 103233,75 грн., а саме заборгованість по квартирі №262 - 48471,38 грн., з яких 39704,46 грн. - сума основного боргу, 6880,62 грн. - інфляційні збитки, 1886,30 грн. - 3 % річних, та заборгованість по квартирі АДРЕСА_1 - 54762,37 грн., з яких 46313,42 грн. - сума основного боргу, 6606,84 грн. - інфляційні збитки, 1842,11 грн. - 3% річних; 4171,21 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Обґрунтовуючи заяву про зміну предмету позову заявник зазначає, що ознайомившись із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач вважає за необхідне змінити розмір позовних вимог шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції.

Суд враховує, що за приписами ч.3 ст.46 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

В даному випадку провадження у справі перебуває на стадії розгляду справи по суті.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Так, відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За приписами ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що нормами ГПК України передбачено можливість подання позивачем заяви про зміну предмета позову до закінчення підготовчого засідання, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у цій справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий, відповідно до завдання господарського судочинства, керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема, зі стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21) зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".

Також, близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/6085/20 від 05.10.2022.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Отже, з метою дотримання та забезпечення реалізації права позивача на подання заяви про зміну предмета позову, суд вважає за можливе повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №916/6/24.

Що стосується заяви позивача про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

За приписами статті 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20 зазначив, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховний Суд зазначив, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати, чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Водночас, відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Під зменшенням позовних вимог, як зазначалось вище, слід розуміти зміну кількісних показників щодо початково заявленої вимоги, яка обґрунтована певними обставинами. Обставини позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу становлять підстави позову. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково визначених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у справі №911/2139/19 від 03.08.020 року, в якій також зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т. п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Отже, дослідивши зміст поданої заяви про зміну предмету позову суд констатує, що остання, фактично, є заявою про зменшення позовних вимог.

Таким чином, суд розцінює заяву позивача про зміну предмету позову як заяву про зменшення позовних вимог, а відтак приходить до висновку, що заява ОСББ "Гранд парк 24" підлягає задоволенню, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви в редакції заяви про зміну предмету позову.

Враховуючи прийняття до розгляду заяви позивача, з огляду на заявлене представником відповідачів клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості викладення позиції з урахуванням заяви позивача, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 42-46, 177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в:

1. Повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №916/6/24 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

2. Заяву ОСББ "Гранд парк 24" про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог) прийняти до розгляду. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

3. Запропонувати відповідачам у строк до 18.06.2024 (включно) подати суду письмові пояснення по суті спору із урахуванням заяви про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог) разом з доказами надіслання таких пояснень позивачу.

4. Призначити підготовче засідання у справі на "19" червня 2024 р. о 12:30. Засідання відбудеться в залі судових засідань №11 Господарського суду Одеської області (м.Одеса, пр.Шевченка, 29).

5. Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 30.05.2024, оскарженню не підлягає.

У зв`язку з особливими умовами роботи установи суду, пов`язаними з відсутністю електропостачання, ухвалу складено і підписано 10.06.2024.