Рішення

від 14.11.2024 по справі 916/6/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/6/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" (код ЄДРПОУ 41856583, 65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 24)

до відповідача-1: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1)

відповідача-2: Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, 65026, м. Одеса, Думська площа, буд. 1)

про стягнення 278080,42 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Семенов Вадим

від відповідача-1: Асташенкова Олена

від відповідача-2: Асташенкова Олена

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача-1 Одеської міської ради, відповідача-2 Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення 278080,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Одеською міською радою обов`язків, визначених Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", в частині сплати внесків і платежів на утримання належного їй майна.

Ухвалою суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

07.02.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

23.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 28.02.2024 відкладено підготовче засідання на 14.03.2024.

Ухвалою від 14.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 22.04.2024; закрито підготовче провадження у справі №916/6/24; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.04.2024.

14.03.2024 позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, надав позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої просить стягнути з Одеської міської ради через Виконавчий комітет Одеської міської ради на користь ОСББ "Гранд парк 24" - заборгованість по сплаті послуг за утримання багатоквартирного будинку у розмірі 103233,75 грн., а саме заборгованість по квартирі №262 - 48471,38 грн., з яких 39704,46 грн. - сума основного боргу, 6880,62 грн. - інфляційні збитки, 1886,30 грн. - 3 % річних, та заборгованість по квартирі №264 - 54762,37 грн., з яких 46313,42 грн. - сума основного боргу, 6606,84 грн. - інфляційні збитки, 1842,11 грн. - 3% річних; 4171,21 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У зв`язку з перебуванням судді Cулімовської М.Б. у відпустці (за сімейними обставинами) судове засідання, призначене на 10.04.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 24.04.2024 постановлено провести підготовче провадження у справі №916/6/24 впродовж розумного строку та призначено судове засідання у справі на 15.05.2024.

15.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою від 15.05.2024 розгляд справи відкладено на 30.05.2024.

Ухвалою суду від 30.05.2024 постановлено повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №916/6/24 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням; заяву ОСББ "Гранд парк 24" про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог) прийняти до розгляду; постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету позову; призначено підготовче засідання у справі на 19.06.2024.

19.06.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою від 19.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/6/24, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 03.07.2024, явку представників сторін в судове засідання визнано обов`язковою.

03.07.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 03.07.2024 відкладено розгляд справи на 24.07.2024.

В судовому засіданні 24.07.2024, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ухвалено про розгляд справи у розумні строки та оголошено перерву до 19.09.2024.

19.09.2024 позивач звернувся до суду із заявою про зміну суми позову, відповідно до якої просить стягнути з Одеської міської ради через Виконавчий комітет Одеської міської ради на користь ОСББ "Гранд парк 24" - заборгованість по сплаті послуг за утримання багатоквартирного будинку у розмірі 103783,09 грн., а саме заборгованість по квартирі №262 - 48533,29 грн., з яких 38574,81 грн. - сума основного боргу, 7672,87 грн. - інфляційні збитки, 2285,61 грн. - 3 % річних, та заборгованість по квартирі №264 - 55249,80 грн., з яких 45236,21 грн. - сума основного боргу, 7681,82 грн. - інфляційні збитки, 2331,77 грн. - 3% річних; 4171,21 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу, з клопотанням про повернення на стадію підготовчого провадження та зміну суми позовних вимог.

Ухвалою від 19.09.2024 постановлено повернутись на стадію підготовчого провадження та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням; заяву ОСББ "Гранд парк 24" про зміну суми позову (збільшення позовних вимог) прийнято до розгляду та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну суми позову; призначено підготовче засідання на 25.09.2024.

У судовому засіданні 25.09.2024 господарський суд оголосив перерву до 10.10.2024.

10.10.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

10.10.2024 у судовому засіданні господарський суд оголосив перерву до 24.10.2024.

Ухвалою суду від 24.10.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/6/24, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 14.11.2024.

У судове засідання 14.11.2024 з`явились представники сторін.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначив, що позивачем до позовної заяви не було додано рішень загальних зборів співвласника, протоколів з питання встановлення переліку, розміру та порядку сплати комунальних платежів.

Також, за твердженнями відповідача-1, позивачем не долучено доказів своєчасного повідомлення Одеської міської ради, як власника квартир АДРЕСА_1 , про дату та час проведення загальних зборів ОСББ "Гранд парк 24" щодо встановлення переліку, розміру та порядку сплати внесків та комунальних платежів співвласників вказаного будинку у встановленому законом порядку.

Таким чином, за позицією відповідача-1, позивачем не були виконані вимоги чинного законодавства та обов`язки згідно з статутом, чим порушені права Одеської міської ради як власника квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у багатоквартирному будинку.

Відповідач-1 наголосив, що розрахунок ОСББ "Гранд парк 24" за надані житлово-комунальні послуги є необґрунтованим та таким, що не підтверджується відповідними письмовими доказами, зокрема, договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Також відповідачем-1 зазначено, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості через розрахункові рахунки Виконавчого комітету Одеської міської ради є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а заборгованість за сплату комунальних послуг у багатоквартирному будинку має бути стягнута саме з власника квартир багатоквартирного будинку, яким є Одеська міська рада, яка є юридичною особою та самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 14.11.2024, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради є власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

26.11.2017 відбулись установчі збори власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 , на яких, зокрема, прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 та затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Гранд парк 24".

Рішення установчих зборів оформлене протоколом № 1 від 26.11.2017.

Згідно пункту 1 розділу І статуту ОСББ "Гранд парк 24", об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Розділом 2 статуту визначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією.

Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За умовами п. 11 розділу 3 статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюються шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.

Крім того, співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Частиною 2 розділу 4 статуту також передбачено, що сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту.

Згідно з п. 2 розділу 5 статуту, співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

В матеріалах справи наявні кошториси ОСББ "Гранд парк 24" за 2018-2024 роки.

Так, 30.01.2021 загальними зборами ОСББ "Гранд парк 24" було прийнято рішення, оформлене протоколом №6, в якому, окрім іншого, затверджено виконання кошторису за 2020 рік; затверджено внески співвласників на 2021 рік (на управління будинком у розмірі 7,38 грн. з м. кв. щомісячно постійно; на організацію спостереження по системі відео нагляду у розмірі 199,53 грн. щомісячно (з одного житлового/не житлового приміщення) постійно; на утримання консьєржа у розмірі 128,96 грн. щомісячно (з одного житлового приміщення) постійно; на вивезення побутових відходів (постійно) у розмірі 0,39 грн. кв.м щомісячно; до резервного фонду (постійно) у розмірі 0,1 грн. кв.м щомісячно; до ремонтного фонду у розмірі 0,15 грн. кв.м щомісячно; на утримання машино-місця у розмірі 264 грн. машино-місце (постійно); на річне обслуговування котельної у розмірі 1,99 грн. кв.м (разове); на абонентську плату за розподіл газу у розмірі 0,24 грн. кв.м; разовий внесок для власників паркомісць до ремонтного фонду у розмірі 64,50 грн. кв.м; на утримання котельні в опалювальний сезон у розмірі 2,81 грн. з м. кв. щомісячно); затверджено кошторис на 2021 рік.

25.06.2022 загальними зборами ОСББ "Гранд парк 24" було прийнято рішення, оформлене протоколом №7, в якому, окрім іншого, затверджено виконання кошторису за 2021 рік та збережено розмір внесків на управління житловим комплексом на рівні, затвердженому загальними зборами (протокол №6 від 30.01.2021), затверджено кошторис на 2022 рік.

25.02.2023 загальними зборами ОСББ "Гранд парк 24" було прийнято рішення, оформлене протоколом №8, в якому, окрім іншого, затверджено виконання кошторису за 2022 рік; затверджено внески співвласників на 2023 рік (на управління будинком у розмірі 7,75 грн. кв.м щомісячно та постійно; на організацію спостереження по системі відео нагляду у розмірі 205,90 грн. щомісячно (з одного приміщення житлового/нежитлового) та постійно; на утримання консьєржа у розмірі 141,64 грн. щомісячно (з одного житлового приміщення) та постійно; на вивезення побутових відходів у розмірі 0,67 грн. кв.м щомісячно, постійно; до резервного фонду (постійно), щомісячно у розмірі 1,0 грн. кв.м; до ремонтного фонду у розмірі 1,50 грн. з кв.м щомісячно; на утримання машино-місця у розмірі 269 грн. машино-місце (постійно); на річне обслуговування котельної у розмірі 3,54 грн. кв.м (одноразово); на абонентську плату за розподіл газу у розмірі 0,79 грн. кв.м; на утримання котельні в опалювальний сезон у розмірі 2,81 грн. з кв.м щомісячно; на технічне обслуговування засобів пожежної безпеки у розмірі 0,12 грн. з кв.м два рази на рік); затверджено кошторис на 2023 рік.

20.01.2024 загальними зборами ОСББ "Гранд парк 24" було прийнято рішення, оформлене протоколом №9, в якому, окрім іншого, затверджено виконання кошторису за 2023 рік; затверджено внески співвласників на 2024 рік (на управління будинком (постійно) у розмірі 9,37 грн. кв.м щомісячно та у розмірі 10,84 грн. кв.м з сезонними послугами щомісячно; на організацію спостереження по системі відео нагляду (постійно) у розмірі 227,51 грн. (з одного приміщення житлового/нежитлового) щомісячно; на утримання консьєржа (постійно) розмірі 169,16 грн. (з одного житлового приміщення) щомісячно; на вивезення побутових відходів (постійно) розмірі 0,53 грн. кв.м щомісячно; на утримання котельні в опалювальний сезон у розмірі 1,55 грн. кв.м в опалювальний сезон щомісячно; на річне обслуговування котельної у розмірі 5,12 грн. кв.м. (одноразово); на абонентську плату за розподіл газу (постійно) у розмірі 0,51 грн. кв.м щомісячно; до резервного фонду у розмірі щомісячно у розмірі 1,0 грн. кв.м; до ремонтного фонду (постійно) у розмірі 1,50 грн. кв.м щомісячно); затверджено кошторис на 2024 рік.

В матеріалах справи також наявні розшифровки переліку внесків на правління будинку за 2021-2023 роки.

Позивач наголошує, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання щодо сплати послуг з утримання багатоквартирного будинку, внаслідок чого утворилась заборгованість за спожиті послуги по квартирах АДРЕСА_2 та №264.

На підтвердження вище вказаних обставин позивач долучив довідки про заборгованість та рахунки за період червень 2021 року по грудень 2023 року.

Звертаючись до господарського суду позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у загальному розмірі 103783,09 грн. (заборгованість по квартирі АДРЕСА_2 - 48533,29 грн., з яких 38574,81 грн. сума основного боргу, 7672,87 грн. інфляційні збитки, 2285,61 грн. 3%річних; заборгованість по квартирі №264 - 55249, 80 грн., з яких 45236,21 грн. сума основного боргу, 7681,82 грн. інфляційні збитки, 2331,77грн. 3 % річних).

Несплата означеної заборгованості відповідачем у добровільному порядку зумовила звернення ОСББ "Гранд парк 24" до суду з даним позовом.

Щодо пред`явлення позову до відповідача-2 позивач зазначає, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1523/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" до Одеської міської ради про стягнення 287670,95 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.12.2020 по справі №916/1523/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021, позовні вимоги ОСББ "Гранд парк 24" до Одеської міської ради було задоволено частково шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 78116,99 грн.

Також, в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1531/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" до Одеської міської ради про стягнення 135393,28 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.09.2021 по справі №916/1531/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2021, провадження у справі №916/1531/21 в частині позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" до Одеської міської ради про стягнення 77927,88 грн. закрито; позовні вимоги ОСББ "Гранд парк 24" до Одеської міської ради було задоволено частково шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 36421,33 грн.

На примусове виконання вище вказаних рішень судом було видано відповідні накази.

Позивач наголошує, що державні виконавці Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернули виконавчі документи позивачу на підставі відсутності інформації про номери рахунків, відкриті боржником у банках та інших фінансових установах України.

Неможливість виконання рішення про стягнення заборгованості з Одеської міської ради, на думку позивача, підтверджується, зокрема, повідомленнями про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 24 січня 2022 року №03.01-1047 та №03.01-996, листом про повернення документів від 14 квітня 2022 року №04-15-08/355, постановами про повернення виконавчого документа стягувачу від 02 червня 2023 року у виконавчих провадженнях №71708974 та №71708975 про стягнення заборгованості з Одеської міської ради на користь ОСББ "Гранд парк 24".

Як слідує з постанов державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, Одеська міська рада не має рахунків, відкритих у банківських установах. Разом з тим, як вказує позивач, фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами Одеської міської ради, які є розпорядниками коштів бюджету міської ради та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

За умовами ч. 1 та ч. 2 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Положеннями ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку врегульовано Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 6 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до змісту ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку, або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

За приписами ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що співвласниками багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , було створено ОСББ "Гранд парк 24", якому рішенням загальних зборів у 2017 було передано функції з управління житловим будинком. Факт передачі будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 24, в управління ОСББ "Гранд парк 24", був встановлений під час вирішення справи №916/1523/20, а, отже, є преюдиційним та згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребує повторного доведення.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч. ч. 1-5, 8 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з ч. 6 ст.13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Приписами ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно вимог ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статтею 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

При цьому, системний аналіз приписів ст. ст. 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст. ст. 15, 20 вказаного Закону).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (з наступними змінами та доповненнями), витрати на управління багатоквартирним будинком включають 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

В силу вимог ч. 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Верховним Судом у постанові від 02.09.2020 по справі №906/884/19 зазначено, що ч. 4 ст. 12 Закону № 417-VIII дійсно передбачено, що зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень. У той же час Верховний Суд констатував, що визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13, Закону № 2866-III). Так, прийняті відповідно до статуту ОСББ рішення є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна.

Враховуючи висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 02.09.2020 по справі №906/884/19, щодо застосування ч. 4 ст. 12 Закону № 417-VIII, підстави для звільнення Одеської міської ради від обов`язку відшкодувати витрати на утримання належних їй квартир, понесені ОСББ "Гранд парк 24", відсутні.

Діюче законодавство визначає, що внески ОСББ не є житлово-комунальною послугою у розумінні вимог ч. 2 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", яким однозначно передбачено, що не є предметом регулювання цього закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Як встановлено судом, спір у даній справі стосується правовідносин, що виникли між ОСББ, в управлінні якого перебуває майно, що належить співвласникам багатоквартирного будинку №24 по вул. Героїв оборони Одеси у м. Одеса, та Одеською міською радою, як власником квартир АДРЕСА_2 та 264 у зазначеному будинку, щодо оплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради є власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З аналізу наведених вище положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст.322 Цивільного кодексу України , Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Чинним законодавством на учасника ОСББ та власника квартир покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь в управлінні (утриманні) спільним майном та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

А відтак, саме на Одеську міську раду покладається обов`язок зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що співвласниками багатоквартирного будинку було створено ОСББ "Гранд парк 24". Загальними зборами ОСББ "Гранд парк 24" були прийняти рішення, оформлені протоколами, серед іншого, про затвердження порядку сплати та розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території, невиконання яких з боку відповідача і стало підставою для звернення ОСББ "Гранд парк 24" до суду із даними позовними вимогами.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об`єднання співвласників є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відносить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Також вказана стаття закону встановлює обов`язковість рішення загальних зборів, прийнятого відповідно до статуту, для всіх співвласників та можливість оскарження рішення загальних зборів в судовому порядку.

Аналогічна норма щодо загальних зборів, як вищого органу управління об`єднання, закріплена у статуті позивача.

В даній справі будь-яких вимог щодо оскарження рішень загальних зборів позивача не заявлено, про наявність судових рішень або існуючих судових спорів з приводу таких рішень сторони суду не повідомляли та відповідних доказів не надавали. Надання правової оцінки щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів позивача виходить за межі предмету спору по цій справі, а тому суд не приймає до уваги доводи відповідача-1 з цього приводу.

Доводи відповідачів щодо відсутності в матеріалах справи договорів про надання житлово-комунальних послуг судом не приймаються, оскільки відсутність договорів про надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення відповідача-1 від оплати послуг у повному обсязі, оскільки фактично послуги надані, а відповідачі іншого у встановлений законом спосіб не довели.

Також, з огляду на наявний предмет спору - вимогу про стягнення заборгованості по внескам, а також на підстави позову - виникнення обов`язку на підставі рішення загальних зборів, статуту ОСББ та статей 10, 15, 16, 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не входять до предмету доказування у цій справі обставини формування розміру і складової цих внесків та проведення позивачем діяльності із забезпечення відповідача послугами, з понесенням відповідних витрат.

Оскільки ОСББ має повноваження на управління будинком з моменту прийняття позивачем рішення про прийняття функцій управління будинком, а загальними зборами співвласників прийнято рішення про затвердження розрахунків щомісячних внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, суд вважає правомірним нарахування цих внесків за спірний період.

Відповідач-1, в свою чергу, належними та допустимими доказами не довів наявності підстав для звільнення його від обов`язку оплати сум внесків та платежів, які заявлені до стягнення позивачем, а натомість, доводи відповідача зводяться до його незгоди із самим фактом необхідності оплачувати відповідні внески та платежі, як співвласника багатоквартирного будинку. У цьому випадку відповідача зобов`язує саме спільна власність, яку необхідно утримувати, ремонтувати, поліпшувати незалежно від того, чи користується відповідач приміщеннями, прибудинковою територією будинку, тощо.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, господарський суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні нарахування, розрахунки яких суд перевірив та встановив їх вірність.

Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості через розрахункові рахунки Виконавчого комітету Одеської міської ради, суд виходить з наступного.

Частиною 6 ст. 238 Господарського процесуального Кодексу України передбачено можливість, у разі необхідності, вказати у резолютивній частині рішення суду про порядок його виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи рад це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Також, ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

За таких обставин, суд зазначає що статтями 1, 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено здійснення місцевого самоврядування територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону, сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Частиною 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі Положення), що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 № 535-VІІ "Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції", Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - Виконком) є виконавчим органом Одеської міської ради, який створюється Одеською міською радою (далі - рада) на період її повноважень відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком здійснює свої повноваження до формування його нового складу.

Згідно з п. 1.3. та п. 1.4. Положення, Виконком ОМР є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконкому здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади.

Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 по справі № 916/1952/17, відповідно до якої, - "З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, врахувавши те, що Одеська міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, дійшли правильного висновку про те, що з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у цій справі стягнення присуджених грошових коштів слід здійснити з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради. Наведеним спростовуються доводи відповідача-1 в касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій не обґрунтували свій висновок про те, чому саме з рахунку Виконавчого комітету Одеської міської ради має бути здійснене стягнення у цій справі".

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про здійснення стягнення грошових коштів з Одеської міської ради з рахунків розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача, заявлені до відповідачів, підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приймаючи до уваги задоволення судом в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 1556,75 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1) за рахунок коштів міста Одеси в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, 65026, м. Одеса, Думська площа, буд. 1), як безпосереднього виконавчого органу Одеської міської ради, який наділений правом розпоряджатись коштами місцевого бюджету, на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" (код ЄДРПОУ 41856583, 65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 24) заборгованість за сплату послуг за утримання багатоквартирного будинку у розмірі 83811 (вісімдесят три тисячі вісімсот одинадцять) грн. 02 коп. основного боргу, 15354 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн. 69 коп. збитків від інфляції, 4617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн. 38 коп. 3% річних, 1556 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 75 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч. ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 22 листопада 2024 р.