Ухвала

від 05.06.2024 по справі 916/169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"05" червня 2024 р.Справа № 916/169/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області (66502, Одеська обл., смт. Любашівка, вул. Князя Володимира, 107) в інтересах держави в особі

позивача: Савранської селищної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04380548, 66200, Одеська обл., Подільський р-н, смт. Саврань, вул. Соборна, буд. 9)

до відповідача-1: Осичківського ліцею Савранської селищної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 25915634, 66215, Одеська обл., Подільський р-н, с. Осички, вул. Центральна)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Савранський завод продовольчих товарів" (код ЄДРПОУ 00686753, 66200, Одеська обл., Савранський р-н, смт. Саврань, вул. Степова, буд. 1)

про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

прокурор: Уліцька А.В.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

в с т а н о в и в:

Керівник Любашівської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача Савранської селищної ради Одеської області до відповідачів Осичківського ліцею Савранської селищної ради Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Савранський завод продовольчих товарів" про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 26.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 відкладено підготовче засідання на 21.03.2024.

Ухвалою від 21.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 26.04.2024; закрито підготовче провадження у справі №916/169/24; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 17.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Cулімовської М.Б. у відпустці (за сімейними обставинами) судове засідання, призначене на 17.04.2024, не відбулося.

Ухвалою від 25.04.2024 постановлено провести підготовче провадження у справі №916/169/24 впродовж розумного строку, призначено судове засідання у справі на 22.05.2024.

У судовому засіданні 22.05.2024 господарський cуд оголосив перерву до 05.06.2024.

До початку судового засідання від Любашівської окружної прокуратури надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заява про зміну предмету позову.

У судове засідання 05.06.2024 з`явилася прокурор, яка підтримала клопотання та заяву Любашівської окружної прокуратури.

Обґрунтовуючи заяву про зміну предмету позову прокурор зазначає, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/169/24 за позовом керівника Любашівської окружної прокуратури про визнання недійсним договору б\н від 15.12.2021 про спільний обробіток землі, укладеного між Осичківським закладом загальної середньої освіти (Осичківським ліцеєм Савранської селищної ради) і СТОВ "Савранський завод продовольчих товарів" та зобов`язання СТОВ "Савранський завод продовольчих товарів" повернути Осичківському ліцею Савранської селищної ради Одеської області земельну ділянку загальною площею 39,76 га, кадастровий номер 5124382800:01:002:0606, вартістю 132534133,63 грн., яка знаходиться в межах Савранської селищної ради Одеської області.

Зміна предмету позову у даному випадку необхідна для належного захисту прав та інтересів держави в особі Савранської селищної ради Одеської області та обумовлена прийняттям рішення Савранської селищної ради Одеської області від 28.02.2024 №2599-VIII про припинення Осичківському ліцею Савранської селищної ради Одеської області права постійного користування земельною ділянкою площею 39,76, га кадастровий номер 5124382800:01:002:0606.

Державним актом на право постійного користування землею Серії І-ОД №004352 від 27.04.2001, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2 підтверджується те, що земельна ділянка знаходиться на території колишньої Осичківської сільської ради Савранського району Одеської області, яка входить до складу Савранської селищної ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту. Згідно інформації Савранської селищної ради Подільського району Одеської області, земельна ділянка, яка була передана у постійне користування Осичківському ліцею, належить до земель комунальної власності згідно підпункту "а" пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245 від 06.09.2012, відповідно до якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності вважаються землі, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5124382800:01:002:0606, площею 39,76 га зареєстровано 27.05.2020 за Савранською селищною радою на підставі абзацу 17 п.п. 58 п.4 розділу І Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та відноситься до земель комунальної форми власності.

Статтею 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. Статтею 324 Цивільного кодексу України унормовано, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключною компетенцією сільських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Враховуючи викладене, на переконання прокурора, належним способом захисту інтересів держави у даному випадку є визнання недійсним договору б\н від 15.12.2021 про спільний обробіток землі між Осичківським закладом загальної середньої освіти (Осичківським ліцеєм) Савранської селищної ради Одеської області і СТОВ "Савранський завод продовольчих товарів" та зобов`язання СТОВ "Савранський завод продовольчих товарів" повернути земельну ділянку на підставі ст. 1212 ЦК України її власнику - Савранській селищній раді Одеської області у зв`язку з припиненням права постійного користування земельною ділянкою Осичківському ліцею з 22.03.2024 відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав.

Враховуючи вищезазначене, прокурор просить розгляд пункту 3 прохальної частини позовної заяви у справі №916/169/24 здійснювати в наступній редакції: "Зобов`язати СТОВ "Савранський завод продовольчих товарів" повернути Савранській селищній раді Одеської області земельну ділянку загальною площею 39,76 га, кадастровий номер 5124382800:01:002:0606, вартістю 132534133,63 грн., яка знаходиться в межах Савранської селищної ради Одеської області"; інші позовні вимоги залишити без змін.

Суд враховує, що за приписами ч.3 ст.46 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

В даному випадку провадження у справі перебуває на стадії розгляду справи по суті.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Так, відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За приписами ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що нормами ГПК України передбачено можливість подання позивачем заяви про зміну предмета позову до закінчення підготовчого засідання, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у цій справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий, відповідно до завдання господарського судочинства, керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема, зі стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21) зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".

Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/6085/20 від 05.10.2022.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Отже, з метою дотримання та забезпечення реалізації права прокурора на подання заяви про зміну предмету позову, суд вважає за можливе повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №916/169/24.

Що стосується заяви прокурора про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

За приписами статті 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20 зазначив, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховний Суд зазначив, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати, чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Дослідивши зміст поданої заяви про зміну предмету позову суд констатує, що остання підлягає задоволенню, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

Враховуючи прийняття до розгляду заяви прокурора, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 42-46, 177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в:

1. Повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №916/169/24 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

2. Заяву Любашівської окружної прокуратури про зміну предмету позову прийняти до розгляду. Подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням заяви про зміну предмету позову.

3. Запропонувати відповідачам протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду надати відзив з урахуванням заяви про зміну предмету позову разом з доказами його надіслання іншим учасникам провадження.

4. Запропонувати прокурору протягом десяти днів з дня отримання відзиву надати відповідь на відзив разом з доказами її надіслання іншим учасникам провадження.

5. Запропонувати відповідачам протягом десяти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення разом з доказами його надіслання іншим учасникам провадження.

6. Призначити підготовче засідання у справі на 20.06.2024 о 12:30 год. Засідання відбудеться в залі судових засідань №11 Господарського суду Одеської області (м.Одеса, пр.Шевченка, 29).

7. Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 05.06.2024, оскарженню не підлягає.