Рішення

від 09.04.2024 по справі 921/110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/110/23(921/837/23)

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

за участі секретаря судового засідання: Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", 46008, м. Тернопіль, вул. Старий Поділ, 14 в особі розпорядника майна (особи, на яку покладено виконання обов`язків керівника боржника) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , каб. 17

до відповідача 1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон", 47501, м. Бережани, пл.. Ринок, буд. 15 Тернопільська область

про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги від 24.01.2023 та 27.01.2023, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", фізичною особою ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон"

в межах справи №921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", ідентифікаційний код 42486103

За участі представників:

Позивача: Демчан О.І.

Відповідача 1: не прибув.

Відповідача 2: не прибув.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", 46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14 в особі розпорядника майна (особи, на яку покладено виконання обов`язків керівника боржника) ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ТОВ "Дерверон" про:

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 24.01.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, код 42486103), фізичною особою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" (47501, Тернопільська область, м. Бережани, пл. Ринок, буд. буд. 15, код 42121124);

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 27.01.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, код 42486103), фізичною особою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" (47501, Тернопільська область, м. Бережани, пл. Ринок, буд. буд. 15, код 42121124).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №921/110/23(921/837/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" в особі розпорядника майна (особи, на яку покладено виконання обов`язків керівника боржника) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон" про стягнення заборгованості в сумі 2 824 600,00 грн в межах провадження у справі №921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання на 22 січня 2024 року.

Разом із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", 46008, м. Тернопіль, вул. Старий Поділ, 14 в особі розпорядника майна (особи, на яку покладено виконання обов`язків керівника боржника) ОСОБА_1 подано клопотання про об`єднання в одне провадження у даній справі із справою №921/11023(921/750/23).

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться справа № 921/110/23(921/750/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тієрра» в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана О.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерверон» про стягнення заборгованості в сумі 2 824 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "Дерверон" умов Договорів поворотної фінансової допомоги №02/04/21 від 02.04.2021, №08/04/21 від 08.04.2021, №15/04/21 від 15.04.2021, №18/05/21 від 18.05.2021, №19/05/21 від 19.05.2021, №20/021 від 20.05.2021, №21/05/21 від 21.05.2021, №24/05/21 від 24.05.2021, №03/06/21 від 03.06.2021, №011/06/21 від 11.06.2021, №30/06/21 від 30.06.2021, №06/07/21 від 06.07.2021, №15/07/21 від 15.07.2021, №20/07/21 від 20.07.2021, №28/07/21 від 28.07.2021, №09/08/21 від 09.08.2021, №13/09/21 від 13.09.2021, №17/09/21 від 17.09.2021, №01/10/21 від 01.10.2021, №24/11/21 від 24.11.2021, №23/12/21 від 23.12.2021, №24/12/21 від 24.12.2021, №29/12/21 від 29.12.2021, №05/01/22 від 05.01.2022, №06/01/22 від 06.01.2022, №21/01/22 від 21.01.2022, №03/02/22 від 03.02.2022, №28/03/22 від 28.03.2022 в частині погашення заборгованості в сумі 2 864 600,00 грн.

11.12.2023 розпорядником майна отримано відзив ТОВ "Дерверон" на позовну заяву, з якого вбачається, що менше ніж за два місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "ТІЕРРА" відступило право вимоги до ТОВ "Дерверон" за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, заборгованість за якими є предметом стягнення у справі № 921/110/23(921/750/23) на користь фізичної особи ОСОБА_2 на підставі договорів відступлення права вимоги від 24.01.2023 та від 27.01.2023;

- В зв`язку із наявністю у вказаних договорах ознак фраудаторності, розпорядником майна направлено на адресу господарського суду позовну заяву до ТОВ "Дерверон" та ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 24.01.2023 та від 27.01.2023;

- У вказаній позовній заяві розпорядник майна, серед іншого, просить об`єднати в одне провадження цю позовну заяву зі справою № 921/110/23(921/750/23) з огляду на те, що заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб, пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.

15.01.2024 на адресу суду від відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон" надійшов відзив на позовну заяву /вх.№368 від 15.01.2024/, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

17.01.2024 на "Електронний суд" від представника відповідача 1 ОСОБА_2 - адвоката Кавійчик В.П. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи /вх.№478 від 17.01.2024/.

08.02.2024 через систему "Електронний суд" надійшло від відповідача клопотання б/н від 08.02.2024 /вх. №1114/ про відкладення розгляду справи, в зв`язку з участю представника Товариства у справах у Київському апеляційному суді.

Ухвалою суду від 22.01.2024 розгляд справи №921/110/23(921/837/23) відкладено на 09 лютого 2024 року.

02.02.2024 на адресу господарського суду Тернопільської області від відповідача 1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 09.02.2024 розпорядник майна ТОВ "Тіерра" Демчан О.І. підтримав подане клопотання щодо об`єднання в одне провадження даної справи із справою №921/110/23(921/837/23).

Уповноважений представник відповідача 1 заперечила щодо об`єднання справ в одне провадження з посиланням на правову позицію Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, та зазначила, що вимоги у даних справах не пов`язані між собою підставою виникнення, як і не пов`язані між собою поданими доказами; вимоги щодо стягнення заборгованості за даними договорами про надання послуг не відносяться одна до іншої як основні та похідні вимоги.

Відповідач 2 у відзиві на позов від 15.01.2024 просить відмовити в задоволенні клопотання про об`єднання справи в одне провадження позовної заяви у даній справі зі справою №921/110/23(921/750/23), оскільки позовні вимоги є різного характеру, зокрема майнового та немайнового; заявлені вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення та всіма поданими доказами; дослідження доказів, що стосуються одного договору не мають значення для з`ясування обґрунтованості вимог заявленими на підставі іншого правочину.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.02.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" в особі розпорядника майна (особи, на яку покладено виконання обов`язків керівника боржника) ОСОБА_1 про об`єднання справ в одне провадження відмовлено.

Протокольною ухвалою від 09.02.2024 судом було оголошено перерву у судовому засіданні при розгляді справи до "23" лютого 2024 року о 10:00 год..

23.02.2024 судове засідання не відбулось в зв`язку з перебуванням судді Сидорук А.М. у відпустці.

Ухвалою суду від 15.03.2024 повідомлено учасників судового процесу, що розгляд справи №921/110/23 (921/837/23) відбудеться 09 квітня 2024 року о 15 год 30 хв в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" - розпорядник майна (особа, на яку покладено виконання обов`язків керівника боржника) ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задоволити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, будь-яких заяв та клопотань на адресу суду від відповідачів не надходило.

За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідачі в судове засідання не з`явились, відтак справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.03.2023 відкрито провадження у справі №921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Тіерра, 46008, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 30, ідентифікаційний код 42486103; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Санрайс Логистикс, 36014, м. Полтава, вул. Європейська, 2, офіс 209, ідентифікаційний код 42044752 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Тіерра, 46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, ідентифікаційний код 42486103 в сумі 1 301 563,52 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Тіерра строком до 170 календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Тіерра арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.16/108, оф.17; оприлюднено на офіційному веб - порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Тіерра, 46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, ідентифікаційний код 42486103.

Під час розгляду справи розпоряднику майна ТОВ «Тієрра» стало відомо, що 24.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тієрра», фізичною особою ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Дерверон» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги грошових коштів в сумі 2 072 900,00 грн за договорами поворотної фінансової допомоги №№ 01/10/21 від 01.10.2021, 03/06/21 від 03.06.2021, 08/04/21 від 08.04.2021, 19/05/21 від 19.05.2021, 20/05/21 від 20.05.2021, 21/05/21 від 21.05.2021, 24/05/21 від 24.05.2021, 03/06/21 від 03.06.2021, 11/06/21 від 11.06.2021, 30/06/21 від 30.06.2021, 06/07/21 від 06.07.2021, 15/07/21 від 15.07.2021, 20/07/21 від 20.07.2021, 28\07\21 від 28.07.2021, 09/08/21 від 09.08.2021, 13/09/21 від 13.09.2021, 14/09/21 ВІД 14.09.2021, 17/09/21 від 17.09.2021, 24/11/21 від 24.11.2021, 23/12/21 від 23.12.2021, 24/12/21 від 24.12.2021, 29/12/21 від 29.12.2021, 05/01/22 від 05.01.2022, 06/01/22 від 06.01.2022, 21/01/22 від 21.01.2022, 03/02/22 від 03.02.2022, 28/03/22 від 28.03.2022 перейшли від ТОВ «Тієрра» до фізичної особи ОСОБА_2 .

Крім того, 27.01.2023 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги грошових коштів в сумі 775 700,00 грн за за договорами поворотної фінансової допомоги №№ 02/04/21 від 02.04.2021, 15/04/21 від 15.04.2021, 18/05/21 від 18.05.2021 перейшли від ТОВ «Тієрра» до фізичної особи ОСОБА_2 .

Як зазначено позивачем в позовній заяві, в ході здійснення процедури розпорядження майном ТОВ «Тієрра» арбітражним керуючим Демчаном О.І. з банківської виписки по рахунку ТОВ «Тієрра» в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 виявлено, що у період з 02.04.2021 по 28.03.2022 ТОВ «Тієрра» перерахувало на користь ТОВ «Дерверон» грошові кошти на загальну суму 2 884 600,00 грн в якості надання поворотної фінансової допомоги, а саме:

-02.04.2021 сума платежу 173000,00 грн, договір 02/04/21 від 02.04.2021; -

- 05.04.2021 сума платежу 39000,00 грн, договір 02/04/21 від 02.04.2021;

- 08.04.2021 сума платежу 82000,00 грн, договір 08/04/21 від 08.04.2021;

- 15.04.2021 сума платежу 83000,00 грн, договір 15/04/21 від 15.04.2021;

- 18.05.2021 сума платежу 4700,00 грн, договір 18/05/21 від 18.05.2021;

- 18.05.2021 сума платежу 536000,00 грн, договір 18/05/21 від 18.05.2021;

- 19.05.2021 сума платежу 20000,00 грн, договір 19/05/21 від 19.05.2021;

- 20.05.2021 сума платежу 6000,00 грн, договір 20/05/21 від 20.05.2021;

- 21.05.2021 сума платежу 555000,00 грн, договір 21/05/21 від 21.05.2021;

- 24.05.2021 сума платежу 183000,00 грн, договір 24/05/21 від 24.05.2021;

- 03.06.2021 сума платежу 48000,00 грн, договір 03/06/21 від 03.06.2021;

- 11.06.2021 сума платежу 200000,00 грн, договір 11/06/21 від 11.06.2021;

- 30.06.2021 сума платежу 7000,00 грн, договір 30/06/21 від 30.06.2021;

- 06.07.2021 сума платежу 8000,00 грн, договір 06/07/21 від 06.07.2021;

- 15.07.2021 сума платежу 6000,00 грн, договір 15/07/21 від 15.07.2021;

- 20.07.2021 сума платежу 37000,00 грн, договір 20/07/21 від 20.07.2021;

- 21.07.2021 сума платежу 500,00 грн, договір 21/07/21 від 21.07.2021;

- 28.07.2021 сума платежу 38000,00 грн, договір 28/07/21 від 28.07.2021;

- 09.08.2021 сума платежу 20000,00 грн, договір 09/08/21 від 09.08.2021;

- 13.09.2021 сума платежу 34000,00 грн, договір 13/09/21 від 13.09.2021;

- 17.09.2021 сума платежу 45000,00 грн, договір 17/09/21 від 17.09.2021;

- 01.10.2021 сума платежу 24100,00 грн, договір 01/10/21 від 01.10.2021;

- 24.11.2021 сума платежу 60000,00 грн, договір 24/11/21 від 24.11.2021;

- 23.12.2021 сума платежу 16000,00 грн, договір 23/12/21 від 23.12.2021;

- 24.12.2021 сума платежу 20000,00 грн, договір 24/12/21 від 24.12.2021;

- 29.12.2021 сума платежу 38000,00 грн, договір 29/12/21 від 29.12.2021;

- 05.01.2022 сума платежу 56400,00 грн, договір 05/01/22 від 05.01.2022;

- 06.01.2022 сума платежу 57300,00 грн, договір 06/01/22 від 06.01.2022;

- 21.01.2022 сума платежу 404000,00 грн, договір 21/01/22 від 21.01.2022;

- 03.02.2022 сума платежу 25600,00 грн, договір 03/02/22 від 03.02.2022;

- 28.03.2022 сума платежу 58000,00 грн, договір 28/03/22 від 28.03.2022.

Окрім того, арбітражним керуючим встановлено, що 13.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тієрра» 60000,00 грн із призначенням платежу "Повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору № 02/04/21 від 02.04.2021. Будь-яких інших доказів повернення наданої ТОВ "Тієрра" ТОВ "Дерверон" поворотної фінансової допомоги розпорядником майна не виявлено.

Як зазначає позивач в позовній заяві, з метою стягнення заборгованості з ТОВ "Дерверон", розпорядник майна ТОВ "Тієрра" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерверон» в сумі 2 824 600,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тієрра» /сторона 1/ в особі директора ОСОБА_3 , фізичною особою ОСОБА_2 /сторона 2/, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" /сторона 3/ укладено Договір відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1. договору предмет даного договору становить право вимоги грошових коштів у розмірі 2 072 900,00 грн, яка існує у сторони 1 до сторони 3 та яке сторона 1 відступає стороні 2, що виникло при виконанні договорів про надання поворотної фінансової допомоги.

27 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тієрра» /сторона 1/ в особі директора ОСОБА_3 , фізичною особою ОСОБА_2 /сторона 2/, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" /сторона 3/ укладено Договір відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1. договору предмет даного договору становить право вимоги грошових коштів у розмірі 775 700,00 грн, яка існує у сторони 1 до сторони 3 та яке сторона 1 відступає стороні 2, що виникло при виконанні договорів про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.п. 1.2. договорів про відступлення права вимоги від 24.01.2023, 27.01.2023 до сторони 2 переходять права сторони 1 у зобов`язанні, що виникло при виконанні договорів поворотної фінансової допомоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не буде встановлено цим договором або законом.

Відповідно до п.2 договору про відступлення права вимоги від 24.01.2023 право грошової вимоги відступається за номінальною вартістю такої вимоги та виражене у гривні в розмірі 2 072 900,00 грн. Оплата номінальної вартості вимоги здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів у гривні рівними щомісячними платежами. Сторона 2 зобов`язана сплатити на розрахунковий рахунок або внести грошові кошти в касу сторони 1 в розмірі номінальної вартості вимоги в строк до 31.12.2023. До виконання стороною 2 своїх обов`язків щодо сплати номінальної вартості вимоги, відступлення якої є предметом цього договору, одночасно з підписанням цього договору, сторона 2 набуває статусу нового боржника перед стороною 1, а сторона 1 статусу кредитора по відношенню до сторони 2. При цьому сторони домовилися, що до виконання стороною 2 своїх обов`язків щодо сплати номінальної вартості вимоги, відступлення якої є предметом цього договору, правовідносини між стороною 1 та стороною 2 регулюються цим договором, договорами ПФД та чинним законодавством України.

Відповідно до п.2 договору про відступлення права вимоги від 27.01.2023 право грошової вимоги відступається за номінальною вартістю такої вимоги та виражене у гривні в розмірі 775 700,00 грн. Оплата номінальної вартості вимоги здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів у гривні рівними щомісячними платежами. Сторона 2 зобов`язана сплатити на розрахунковий рахунок або внести грошові кошти в касу сторони 1 в розмірі номінальної вартості вимоги в строк до 31.12.2023. До виконання стороною 2 своїх обов`язків щодо сплати номінальної вартості вимоги, відступлення якої є предметом цього договору, одночасно з підписанням цього договору, сторона 2 набуває статусу нового боржника перед стороною 1, а сторона 1 статусу кредитора по відношенню до сторони 2. При цьому сторони домовилися, що до виконання стороною 2 своїх обов`язків щодо сплати номінальної вартості вимоги, відступлення якої є предметом цього договору, правовідносини між стороною 1 та стороною 2 регулюються цим договором, договорами ПФД та чинним законодавством України.

Отже, за вищевказаними договорами відступлення права вимоги ОСОБА_2 набув статусу нового боржника перед ТОВ "Тієрра" фактично до вчинення ним оплати договору, що несе за собою ризики невиконання ним зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.12.2022 у справі № 921/427/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТІЕРРА, 46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Танцорова, буд. 14, ідентифікаційний код 42486103, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САНРАЙС ЛОГИСТИКС, 36014, м. Полтава, вул. Європейська, 2, офіс 209, ідентифікаційний код: 42044752: 858 708 грн. 59 коп. основного боргу; 174 840 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань; 22 661 грн. 47 коп. 3% річних; 167 042 грн.79 коп. пені; 18 348 грн. 79 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат за Договором поставки нафтопродуктів №19-10/2021 від 19.10.2021.

Крім того, станом на дату вчинення оскаржуваних правочинів ТОВ "Тієрра" мало заборгованість перед ГУ ДПС у Тернопільській області в сумі 1 923 128,06 грн та перед ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" в сумі 5 621 592,12 грн, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків між боржником та ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" за договорами поставки № С 20-09/07 від 07.09.2020, №Щ 20-06/02 від 02.06.2020 та №Б 20-06/01 від 01.06.2020.

Таким чином, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ТІЕРРА насамперед було б погашення заборгованості перед кредиторами Товариством з обмеженою відповідальністю САНРАЙС ЛОГИСТИКС, ГУ ДПС у Тернопільській області, ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" в загальній сумі 8 767 973,23 грн, чого в момент укладення оспорюваних договорів здійснено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, договори відступлення права вимоги були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тієрра», фізичною особою ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" 24.01.2023 та 27.01.2023, тоді як провадження у справі № 921/110/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тієрра» було відкрито ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.03.2023, таким чином дані правочини були вчинені у підозрілий період.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі, що ОСОБА_2 здійснив оплату договорів відступлення права вимоги від 24.02.2023 та від 27.01.2023.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 29.12.2017 № 148, фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: із суб`єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень уключно. Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки; між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень уключно. Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Отже, при здійсненні оплати ОСОБА_2 за договорами відступлення права вимоги шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг це б мало бути відображено на банківських рахунках ТОВ "Тієрра", однак дана інформація відсутня у виписках з рахунків ТОВ "Тієрра".

Відтак, на момент укладення спірних договорів, у сторін цих договорів був відсутній намір його виконання в частині оплати ТОВ "Тієрра" коштів за право вимоги, оскільки ні на дату укладення договорів, ні після укладення договорів ОСОБА_2 не було здійснено оплату за оспорюваними договорами, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, як зазначає позивач в позовній заяві, з відкритих реєстрів вбачається, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 2023 року є учасником та керівником ТОВ "Хольц Трейд" /код 42024144, статутний капітал 15000,00 грн, частка ОСОБА_2 складає 300 грн/; ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 14.08.2023 року є засновником та керівником ТОВ "Бендер Груп" / статутний капітал 10000,00 грн, частка ОСОБА_2 складає 5100 грн/; ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.08.2023 року є засновником та директором ТОВ "Лазер Ленд" / статутний капітал 10000,00 грн, частка ОСОБА_2 складає 10000 грн/.

Разом з тим, у "Хольц Трейд" та ТОВ "Бендер Груп" за рішенням контролюючого органу 29.08.2022 анульовано свідоцтва ПДФ і зв`язку з відсутністю поставок та ненадання декларацій. Згідно звітності ТОВ "Лазер Ленд" за 2022 рік непокритий збиток підприємства становить -203,4 тис.грн. Вказане свідчить про номінальність ОСОБА_2 у структурі вказаних підприємств.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.01.2024 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 511 960 грн за договором позики, укладеним 08.08.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Зазначені обставини свідчать про відсутність станом на день укладення договорів відступлення права вимоги реального доходу ОСОБА_2 та як наслідок відсутність в нього можливості для здійснення розрахунків за оспорюваними договорами.

В свою чергу, у ТОВ "Дерверон" наявні у користування 145 земельних ділянок та об`єкт нерухомості у власності, діюче свідоцтво платника податків та прибуткова звітність за 2022 рік.

Отже, укладення договорів відступлення права вимоги від 24.01.2023, 27.01.2023 спрямовано на ухилення від сплати боргу, оскільки ТОВ "Тієрра" відчужило право грошової вимоги до ТОВ "Дерверон" неплатоспроможній фізичній особі. Тобто, при укладенні оспорюваних договорів відступлення права вимоги від 24.01.2023, 27.01.2023 у сторін були відсутні наміри їх реального виконання, у зв`язку з наявністю у ТОВ "Тієрра" значної кредиторської заборгованості та ризиків подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство, вказані договори вчинялись з метою зменшення активів боржника ТОВ "Тієрра" та завдання шкоди кредиторам.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні підстави для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів за участю боржника.

Так, частинами 1, 2 ст. 42 КУзПБ передбачено, що господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора , поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Не виключається визнання договору недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), посилаючись на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України (висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19).

Судом також враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 лютого 2023 року у справі № 910/14918/20 (910/17720/21), відповідно до якої фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 Цивільного кодексу України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 Цивільного кодексу України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених у частині другій статті 16 ЦК України. Разом з цим, застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі права чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б (910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

Водночас однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України, та вказано, що оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука а також зловживання правом в інших формах, що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною).

Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Правопорядок не може залишати поза реакцією дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Відносно критеріїв (ознак), за якими правочин може бути кваліфікований, як фраудаторний, суд зазначає наступне.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори; щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, від 24.11.2021 у справі №905/2030/19(905/2445/19)).

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів щодо його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №704/1410/18, від 10.12.2021 у справі №370/3154/14, а також у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 02.06.2021 у справі №904/7905/16).

Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

Правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати таку мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою) (висновок Верховного Суду у справі 908/802/20(908/2767/22)від 17.10.2023.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд відзначає, що в даному випадку за визначеними в своїй сукупності критеріями наявні ознаки фраудаторності спірних договорів, що підтверджується наступним:

- Оспорювані договори відступлення права вимоги були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тієрра», фізичною особою ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" 24.01.2023 та 27.01.2023, тоді як провадження у справі № 921/110/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тієрра» було відкрито ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.03.2023, таким чином зазначені правочини були вчинені у підозрілий період.

- В матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі, що ОСОБА_2 здійснив оплату договорів відступлення права вимоги від 24.02.2023 та від 27.01.2023.

- На момент вчинення оспорюваних договорів у ТОВ "Тієрра" існували грошові зобов`язання, зокрема, перед Товариством з обмеженою відповідальністю САНРАЙС ЛОГИСТИКС, ГУ ДПС у Тернопільській області, ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" в загальній сумі 8 767 973,23 грн.

- Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.01.2024 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 511 960 грн за договором позики, укладеним 08.08.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що може свідчити про відсутність у ОСОБА_2 реальної фінансової можливості для здійснення розрахунків за оспорюваними договорами.

Відповідно до приписів ч. ч.1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу приписів п.4 ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ч. ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписівст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).

Враховуючи у сукупності встановлені судом у даній справі обставини, суд вбачає, що оспорювані договори про відступлення права вимоги від 24.01.2023, 27.01.2023, крім іншого, не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, протилежного суду відповідачами не доведено, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тієрра" в повному обсязі .

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 24.01.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, код 42486103), фізичною особою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" (47501, Тернопільська область, м. Бережани, пл. Ринок, буд. буд. 15, код 42121124).

3. Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 27.01.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, код 42486103), фізичною особою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерверон" (47501, Тернопільська область, м. Бережани, пл. Ринок, буд. буд. 15, код 42121124).

4. Стягнути з ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", 46008, м. Тернопіль, вул. Старий Поділ, 14, ідентифікаційний код 42486103 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон", 47501, Тернопільська область, м. Бережани, пл. Ринок, буд. буд. 15, ідентифікаційний код 42121124 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", 46008, м. Тернопіль, вул. Старий Поділ, 14, ідентифікаційний код 42486103 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

6. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 10.06.2024.

Суддя А.М. Сидорук