Рішення
від 03.06.2024 по справі 921/55/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/55/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Петрик І.В.

розглянув справу

за позовом Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль) в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації), вул. М. Грушевського, 8, м.Тернопіль

до відповідачів: 1. Великоберезовицької селищної ради, вул. С.Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод", вул. Січових Стрільців, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область

про скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконними та скасування рішень Великоберезовицької селищної ради, визнання недійсним договору оренди землі та витребування з незаконного володіння земельної ділянки

за участі представників:

прокуратури: Яськів М.Ю., довіреність №12-431 вих-24 від 10.05.2024;

позивача: не прибув;

відповідача -1: не прибув;

відповідача-2: Демкович Ю.Й., ордер серія ВО №1071403 від 27.02.2024.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Суть справи: Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) до відповідачів: 1. Великоберезовицької селищної ради та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод", у якій просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Байковецької сільської ради Тернопільської області Федів Олени Стефанівни, індексний номер рішення 61840312 від 25.11.2021, яким припинено право державної власності Тернопільської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622) на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, що розташована на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району та одночасно зареєстровано право комунальної власності за Великоберезовицькою селищною радою з одночасним припиненням права власності Великоберезовицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04393462) на неї;

- визнати незаконним та скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради від 03.12.2021 №1251 "Про передачу в оренду земельних ділянок" в частині передачі в користування земельної ділянки з кадастровим номером із кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, розташованої за адресою с. Велика Лука (за межами населеного пункту);

- визнати незаконним та скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради від 21.06.2022 №1689 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" та передачу їх в оренду в частині затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером із кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, розташованої за адресою с. Велика Лука Тернопільського району (за межами населеного пункту) та зобов`язання ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" укласти договір оренди земельної ділянки з Великоберезовицькою селищною радою;

- визнати недійсним договір оренди землі від 01.08.2022 земельної ділянки із кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 42868998) на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, з одночасним припиненням права оренди;

- витребувати з незаконного володіння Великоберезовицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04393462) та ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 42868998) на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622), що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, розташовану за адресою с. Велика Лука Тернопільського району (за межами населеного пункту).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Великоберезовицька селищна рада без наявності правових підстав та повноважень прийняла рішення від 03.12.2021 №1251, а також від 21.06.2022 №1689, зареєструвала право комунальної власності та надалі розпорядилась земельною ділянкою державної форми власності з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001, площею 2,600 га, уклавши договір оренди земельної ділянки від 01.08.2022 з ТОВ "Мишковицький спиртовий завод". Оскаржуваними рішеннями і діями щодо реєстрації права власності за Великоберезовицькою селищною радою та передачі спірної земельної ділянки в оренду порушено інтереси держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації як належного власника і розпорядника спірної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06 лютого 2024 року позовну заяву №12-86 ВИХ24 від 01.02.2024 (вх.№67 від 02.02.2024) Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

13 лютого 2024 року на адресу суду надійшла заява Тернопільської обласної прокуратури №12-120 ВИХ24 від 12.02.2024 (вх.№1245), а також клопотання (вх.№1216) з додатками, про усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі від 06 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13 лютого 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначив підготовче засідання у цій справі на 11 березня 2024 року о 10:30 год.; встановив учасникам справи строки для подання відзивів на позов, відповіді на відзив, а також заперечення на відповідь на відзив.

27 лютого 2024 року до суду від ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 27.02.2024 (вх.№1685), сформований в системі "Електронний суд", в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

28 лютого 2024 року до суду від Великоберезовицької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву №314 від 23.02.2024 (вх.№1687), в якому остання просить суд у позові повністю відмовити.

Окрім того, 28.02.2024 до Господарського суду Тернопільської області від представника Великоберезовицької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву б/н від 28.02.2024 (вх.№1701), сформований в системі "Електронний суд", аналогічний за змістом раніше поданому відзиву, що зареєстрований в Господарському суді Тернопільської області за вх.№1687 від 28.02.2024.

05.03.2024 до суду від Тернопільської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив Великоберезовицької селищної ради від 04.03.2024 (вх.№1857), сформована в системі "Електронний суд", у якій прокурором наведено спростування аргументів відповідача 1, викладених у відзиві на позовну заяву.

Також, 05.03.2024 від Тернопільської обласної прокуратури надійшла заява б/н від 05.03.2024 (вх.№1880), сформована в системі "Електронний суд", разом із відповіддю на відзив ТОВ "Мишковицький спиртовий завод", у якій прокурор повідомляє суд про те, що 04.03.2024 обласною прокуратурою за допомогою комп`ютерних засобів підсистеми "Особистий електронний кабінет" системи ЄСІТС було сформовано та надіслано сторонам та суду відповідь на відзив ТОВ "Мишковицький спиртовий завод". Водночас, 05.03.2024 при перевірці стану руху заяви з`ясовано, що така до АСДС Господарського суду Тернопільської області не надіслана через технічний збій у системі чи некоректну роботу, що підтверджується скан-копією заяви, карткою руху заяви, які долучено до заяви, у зв`язку з чим просить визнати причини неподання заяви по суті справи поважними та долучити відповідь на відзив до матеріалів справи. У відповіді на відзив прокуратурою наведено спростування доводів відповідача 2.

11 березня 2024 року суд відклав підготовче засідання, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України на 08 квітня 2024 року о 10:30 год., про що присутні прокурор та представник відповідача 2 у підготовчому засіданні повідомлені під розписку, Тернопільській обласній державній (військовій) адміністрації та Великоберезовицькій селищній раді направлено відповідну ухвалу.

11 березня 2024 року, після закінчення підготовчого засідання, від відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод", надійшли заперечення на відповідь відзив (вх.№2015).

08 квітня 2024 року, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, на 29 квітня 2024 року о 09:05 год., про що присутні представники повідомлені під розписку, Тернопільській обласній державній (військовій) адміністрації та Великоберезовицькій селищній раді направлено відповідну ухвалу.

29 квітня 2024 року від представника відповідача 2 адвоката Демковича Ю.Й., надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№3398), у зв`язку із його незадовільним станом здоров`я.

29 квітня 2024 року суд відмовив у задоволенні заяви б/н від 29.04.2024 (вх.№3398) представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20 травня 2024 року о 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, про що присутні у підготовчому засіданні представники повідомлені під розписку, Тернопільській обласній державній (військовій) адміністрації та Товариству з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод" направлено відповідну ухвалу.

17 травня 2024 року від Тернопільської обласної прокуратури до суду надійшло клопотання б/н від 16.05.2024 (вх.№3940) про відкладення судового засідання на інший день, у зв`язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні, оскільки представник перебуватиме у щорічній оплачуваній відпустці з 17.05.2024 по 02.06.2024 включно.

В той же час, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на всій території України, в тому числі в Тернополі та Тернопільській області, з метою збереження життя і здоров`я працівників та відвідувачів суду, забезпечення їх безпеки, згідно наказу голови Господарського суду Тернопільської області № 20-од від 28.07.2022 "Про порядок дій під час повітряної тривоги", судове засідання 20 травня 2024 року о 10:00 год., призначене для розгляду справи по суті у цій справі не відбулося.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року, в порядку ст. 120 ГПК України, повідомлено сторін про те, що судове засідання для розгляду справи по суті у цій справі буде проведено 03 червня 2024 року об 11:00 год.

20 травня 2024 року від відповідача 2 - ТОВ "Мишковицький спиртовий завод", надійшли письмові пояснення (вх.№3986) та клопотання (вх.№3983 та вх.№3984), у яких останній просить повернутись до стадії підготовчого провадження у цій справі, поновити процесуальний строк для подання відповідачем доказів та додаткових пояснень, а також прийняти до розгляду долучені докази.

В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує про те, що до відзиву на позовну заяву відповідачем не долучалися докази, як от: технічна документація, оскільки вона виготовлена лише 25.04.2024 та передана відповідачу 26.04.2024 (п`ятниця). Проте, у зв`язку із знаходженням представника товариства на лікарняному, 29.04.2024 (понеділок) указаний доказ не поданий в межах строку підготовчого судового засідання з поважних причин. Вказує, що такі докази є важливими для розгляду цього спору по суті й свідчать про те, що в силу ст.120 ЗК України та ст. 377 ЦК України спірна земельна ділянка перейшла у користування відповідача в процесі приватизації з моменту укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації окремого майна Мишковицького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" (спиртове виробництво) від 04.08.2021 року, тому просить повернутись до стадії підготовчого провадження у цій справі і прийняти такі докази відповідно до ч.8 ст. 80 ГПК України та ст. 207 ГПК України.

Також, 20 травня 2024 року від Тернопільської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Мишковицький спиртовий завод", у яких просить відмовити у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання. При цьому, зокрема, вказує, що згідно вимог господарського процесуального законодавства відповідачі повинні були подати до суду усі наявні докази разом із поданням відзиву на позовну заяву або з письмовими поясненнями відповідно до вимог ухвали суду від 13.02.2024 у встановлені судом строки. Відповідач 2 реалізував своє процесуальне право, встановлене ст. 178 ГПК України, шляхом подання 27.02.2024 відзиву на позовну заяву, а також 11.03.2024 шляхом подання заперечення на відповідь на відзив. Вважає, що у відповідача на стадії підготовчого провадження була можливість реалізовувати свої права шляхом подання заяв з процесуальних питань за допомогою системи "Електронний суд", а вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

В судове засідання 03 червня 2024 року прибули представники прокуратури Тернопільської області та відповідача 2 - ТОВ "Мишковицький спиртовий завод".

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні 03 червня 2024 року представника відповідача 2 та прокурора, суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" (вх.№3983 від 20.05.2024) про повернення до стадії підготовчого провадження; задоволив клопотання (вх.№3984 від 20.05.2024) про поновлення строку для подання доказів та письмових пояснень, прийняв та долучив до матеріалів справи наступні докази: копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення вод) (код згідно КВЦПЗ 11.04) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод", виготовлену ТОВ "Геоленд плюс" від 25.04.2024, та письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод" (вх.№3986 від 20.05.2024), без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Наведені у клопотанні відповідачем 2 причини неможливості подання доказів та пояснень на стадії підготовчого провадження суд розцінив, як поважні, а тому, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, а також забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку про доцільність відповідно до ст. 207 ГПК України долучення до матеріалів справи письмових пояснень (вх.№3986 від 20.05.2024) та доданих до клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод" (вх.№3983 від 20.05.2024) доказів, без повернення до стадії підготовчого провадження.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом враховано, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті, а неявка у судове засідання належним чином повідомлених представників позивача та відповідача 1 не перешкоджає розгляду цієї справи по суті.

Під час розгляду справи судом заслухано позиції прокуратури, представника відповідача 2 та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

03 червня 2024 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції учасників справи.

Представниця Тернопільської обласної прокуратури, в судовому засіданні заявлений позов повністю підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, відповідях на відзиви відповідачів (вх.№1857 від 05.03.2024, №1880 від 05.03.2024) та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Зокрема, просить врахувати наступне.

Землі державної та комунальної власності в України вважаються розмежованими з часу набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 за №5245-VІ, що набрав чинності 01.01.2013.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001, площею 2,600 га, розташована на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, як об`єкт цивільних прав сформована з грудня 1996 року, державну реєстрацію якої здійснено у квітні 2017 року, незмінно перебувала у державній власності. Право державної власності на вищевказану земельну ділянку виникло на підставі закону та підтверджено відповідним титулом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021 внесено зміни у низку нормативно-правових актів, у тому числі і в Земельний кодекс України. Зокрема, доповнено розділ Х ЗК України пунктом 24, яким передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зазначених в підпунктах "а" "е" цього пункту.

З аналізу цієї норми закону вбачається, що розмежування державної та комунальної форми власності на землі (не сформовані об`єкти цивільних прав) та земельні ділянки (сформовані об`єкти цивільних прав) остаточно відбулось саме на дату набрання законної сили пунктом 24 розділу Х ЗК України (27.05.2021). Проте у комунальну власність перейшли не усі землі державної власності, а лише ті, що відсутні у переліку виключень.

Підпунктом "а" пункту 24 розділу Х ЗК України до переліку таких виключень віднесено землі, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування.

Стверджує, що станом на 27.05.2021, в силу вимог п.24 розділу Х ЗК України та ч.2 ст.117 ЗК України, земельна ділянка з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 у комунальну власність не перейшла, оскільки знаходилась в постійному користуванні Державного підприємства "Укрспирт", і продовжувала перебувати у державній власності.

Відмова державного підприємства у вересні 2021 року від права постійного користування земельною ділянкою та прийняття відповідного рішення розпорядника та власника земельної ділянки жодним чином не вплинули на наявність права державної власності на неї в особі Тернопільської обласної державної адміністрації.

Пункт 24 розділу Х ЗК України, ні інша норма цього чи іншого закону не встановлює після 27.05.2021 автоматичний (в силу вимог закону) перехід права (розмежування) державної власності на землю (земельні ділянки) у комунальну власність в разі подальшої невідповідності вимогам щодо виключень, внаслідок втрати статусу /правового титулу таких земель, у тому числі і в результаті добровільної відмови після 27.05.2021 державного підприємства від права постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, враховуючи норми ст. ст. 17, 80, 83, 84, 122, п.24 розділу Х Земельного кодексу України, саме до повноважень Тернопільської обласної державної адміністрації належить право розпорядження спірною земельною ділянкою, у тому числі і щодо надання такої земельної ділянки в користування.

Проте Тернопільською ОДА ні у розпорядженні про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "Укрспирт" від 12.10.2021, ні в будь-яких інших, не вирішувалося питання щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001, площею 2,600 га з державної у комунальну власність Великоберезовицької селищної ради, відповідні акти приймання-передачі не підписувались.

Попри вказане, без належних для цього правових підстав, державним реєстратором Байковецької сільської ради Тернопільської області Федів О.С. 25.11.2021 внесено відомості про право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 за Великоберезовицькою селищною радою.

Однак, незважаючи на реєстрацію права комунальної власності за Великоберезовицькою селищною радою на земельну ділянку, у останньої таке право не виникло, з огляду на відсутність волевиявлення належного власника Тернопільської обласної державної адміністрації.

Таким чином, прокурор доводить, що Великоберезовицька селищна рада всупереч нормам чинного законодавства, без наявності для цього правових підстав (ні в силу вимог закону, ні в силу волевиявлення належного власника) і повноважень, зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001, площею 2,600 га, та надалі розпорядилась земельною ділянкою, прийнявши оскаржувані рішення від 03.12.2021 №1251, від 21.06.2022 №1689 щодо передачі земельної ділянки у користування, та уклавши договір оренди земельної ділянки від 01.08.2022 з ТОВ "Мишковицький спиртовий завод".

Крім того, прокурор посилається на відсутність законних підстав у Великоберезовицької селищної ради для надання спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд технічної інфраструктури без проведення земельних торгів. Зазначає, що ні в Договорі купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна Мишковицького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" (спиртове виробництво), ні в договорі оренди землі від 01.08.2022 не зазначено про наявність на спірній земельній ділянці об`єкта нерухомого майна (будівель, споруд), об`єктів інженерної, транспортної чи енергетичної інфраструктури, їх найменування, площу, інші ідентифікуючі ознаки, право власності на який зареєстровано за ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 42868998), а відтак відсутні виключні, перелічені у ч.2 ст.134 ЗК України, випадки надання земельної ділянки без проведення аукціону. Таким чином, оскаржувані рішення прийнято з порушенням вимог ст. ст. 124, 134, 135 ЗК України.

У випадку звернення ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" з проханням надати земельну ділянку для розміщення та обслуговування нерухомого майна (будівель, споруд), то без застосування аукціону, останнє могло отримати земельну ділянку у розмірі, необхідному для обслуговування таких об`єктів нерухомого майна та площі, що ними безпосередньо зайняті.

З огляду на наведені вище порушення вимог земельного законодавства, прокурор вказує, що прийняті оскаржувані рішення Великоберезовицької селищної ради щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001, площею 2,600 га, на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд технічної інфраструктури ТОВ "Мишковицький спиртовий завод", та укладений на їх підставі договір оренди землі від 01.08.2022 суперечать вимогам закону та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 203, 215 Цивільного кодексу України.

Позивач - Тернопільська обласна державна адміністрація (Тернопільська обласна військова адміністрація), участь уповноваженого представника в жодне судове засідання не забезпечила, свою позицію щодо поданого позову письмово не виклала.

Позиція відповідача 1 - Великоберезовицької селищної ради, викладена у відзиві на позов (вх.№1701 від 28.02.2024).

Відповідач 1 повністю заперечує щодо заявлених у позові прокуратурою вимог та просить суд врахувати, що в силу вимог п.24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів, за виключенням окремих земель, визначених підпунктами "а"-"е" пункту 24, перейшли у комунальну власність. З дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (тобто з 27 травня 2021 року) земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином, на думку відповідача 1, з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ і до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, Тернопільська обласна військова адміністрація, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельною ділянкою державної власності, втратила право щодо розпорядження земельною ділянкою, у зв`язку з чим законодавець не передбачив обов`язку підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, оскільки відсутній уповноважений орган на його підписання (розпорядження).

Відповідно до п.819 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що розташовані за межами населених пунктів і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі прав, у випадках, передбачених пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, проводиться на підставі Закону України від 28 квітня 2021 року №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Зазначає, що законодавством не передбачено необхідності прийняття органами виконавчої влади рішень з приводу передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність та укладення актів приймання-передачі цих земель, підставою для проведення державної реєстрації речових прав визначений Закон №1423-ІХ, а тому законодавець з прийняттям цього Закону доповнив ЗК України пунктом в ч.2 ст. 83, згідно якого у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону, тобто законодавець передбачив саме процедуру переходу, в силу Закону №1423-ІХ. Отже, реєстрація права комунальної власності в такому випадку здійснюється в силу Закону без дотримання статті 117 ЗК України.

Відповідач 1 вважає, що право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 зареєстровано з дотриманням вимог законодавства та в порядку, передбаченому законодавством і просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2- Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод", в судовому засіданні проти позову повністю заперечив з підстав, викладених також у відзиві на позов (вх.№1685 від 27.02.2024), запереченнях на відповідь на відзив (вх.№2015 від 11.03.2024), а також додаткових письмових поясненнях (вх.№3986 від 20.05.2024).

Зокрема, у поданому відзиві щодо суті заявлених вимог, як і відповідач 1, стверджує, що з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (тобто з 27 травня 2021 року) земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Окрім того, звертає увагу суду на недоведеність завдання шкоди державі і підстав звернення із цим позовом Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації. Дії позивача, як суб`єкта владних повноважень, порушують право товариства як законного власника та перешкоджають вільному і повноцінному здійсненню ним права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, на якому розміщений об`єкт приватизації, та яке передано товариству на підставі договору оренди в спосіб, передбачений законодавством.

Спростовуючи доводи прокурора щодо відсутності в договорі купівлі-продажу об`єкта приватизації об`єктів інженерної інфраструктури, відповідач 2 просить врахувати, що на орендованій спірній земельній ділянці розташована технічна водойма для забору води, яка необхідна в процесі виробництва спирту для охолодження виробничих комунікацій, які мають високу температуру. Однак згідно договору купівлі-продажу об`єкта приватизації покупцю був переданий об`єкт приватизації у складі, зокрема: (150160) трубопроводи і шарові крани та (150864) рибозахисна споруда. Згідно умов договору купівлі-продажу, об`єкт приватизації розташований на чотирьох земельних ділянках. Функціонування заводу без технічної водойми, яка розташована на одній з чотирьох земельних ділянок, з розміщеними в ній об`єктами інженерної інфраструктури, неможливе.

Відтак вважає, що з моменту укладення договору купівлі-продажу, в силу статей 120 ЗК України, 377 Цивільного кодексу України (в редакції на момент укладення договору купівлі-продажу від 04.08.2021) до товариства одночасно перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, а саме будівля водонасосної станції (загальна площа 38,1 кв.м) (150044), без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта нерухомого майна, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. В підтвердження наведеної обставини також посилається на долучену до матеріалів справи копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення вод) (код згідно КВЦПЗ 11.04) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишковицький спиртовий завод" Тернопільська область, Тернопільський район, за межами с. Велика Лука, виготовлену ТОВ "Геоленд плюс" від 25.04.2024.

У зв`язку із наведеним, вважає доводи прокуратури щодо незаконності набуття товариством права користування землею на неконкурентних засадах безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури і відповідача 2, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру (витяг за номером НВ-6103432962017 від 03.04.2017) земельна ділянка із кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га розташована на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області; цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд технічної інфраструктури (виробництво та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води); категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відомості про земельну ділянку зареєстровано 03.04.2017. Форма власності державна. Право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано за Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (код ЄДРПОУ 37199618) згідно з Державним актом від 23.12.1996 ІІ-ТР 000695.

Відомості про право постійного користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 державним підприємством "Укрспирт" та про право власності держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622) 08.06.2017 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №89498129 від 14.06.2017).

04.08.2021, за результатами аукціону з умовами №UA-PS-2021-06-13-000009-2 від 06.07.2021, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (як Продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобренд" (код ЄДРПОУ 42868998) (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації окремого майна Мишковицького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" (спиртове виробництво).

Договір зареєстровано в реєстрі за №3113 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т.

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю, котрий став переможцем електронного аукціону №UA-PS-2021-06-13-000009-2, який відбувся 06.07.2021, об`єкт малої приватизації окреме майно Мишковицького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" (спиртове виробництво), згідно наведеного переліку, за адресою: - Тернопільська область, Тернопільський район, с. Мишковичі, вул. Січових Стрільців (вул. Леніна), 1; - Тернопільська область Теребовлянський район, смт. Дружба, вул. Лесі Українки (вул. Дзержинського), 32 (надалі - Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язався прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Відповідно до п. 1.3 Договору, перелік нерухомого майна та транспортних засобів, які входять до складу Об`єкта приватизації та передаються у власність Покупцю, наведено у Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що об`єкт приватизації розташований на чотирьох земельних ділянках:

- земельна ділянка за адресою; Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Мишковичі, вул. Січових Стрільців, 1, площею 3,4344 га, кадастровий номер 6125285400:02:001:1200, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу: 24666623 від 24.07.2014; власник Тернопільська районна державна адміністрація, Держава (код ЄДРПОУ 04058284). правокористувач Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (код ЄДРПОУ 37199618);

- земельна ділянка за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, 32, площею 1,44 га, кадастровий номер 6125055300:02:001:0017, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу: 18150668 від 24.02.2014; власник Дружбівська селищна рада (код ЄДРПОУ 04525567), правокористувач Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (код ЄДРПОУ 37199618);

- земельна ділянка за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с/рада Великолуцька, площею 6,3809 га, кадастровий помер 6125282200:01:001:1579, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу: 89503802 від 14.06.2017; власник Тернопільська обласна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 00022622), правокористувач Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (код ЄДРПОУ 37199618);

- земельна ділянка за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с/рада Великолуцька, площею 2,6 га, кадастровий номер 6125282200:01:016:0001, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу: 89498129 від 14.06.2017; власник Тернопільська обласна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 00022622), правокористувач Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (код ЄДРПОУ 37199618).

У п.1.5 Договору вказано, що земельні ділянки, на яких розташований Об`єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу за цим Договором, тому питання землекористування Покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, після переходу до Покупця права власності на Об`єкт приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи та, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №31420085005 від 25.01.2024, 07.09.2021 проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи, а саме - з ТОВ "Енергобренд" на ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 42868998).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №351634127 від 24.10.2023 за юридичною особою із кодом ЄДРПОУ 42868998 (ТОВ "Мишковицький спиртовий завод") 01.09.2021 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2444977261252, а саме будівлі і споруди спиртзаводу, об`єкт житлової нерухомості: ні, за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, с. Мишковичі, вул. Січових Стрільців, будинок 1, номер об`єкта в РПВН: 36385213.

ДП "Укрспирт" звернулося до Тернопільської обласної державної адміністрації із заявою №1.1-2-1.9.1/12421 від 07.09.2021, у якій просило розглянути питання щодо припинення права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 125055300:02:001:0017, 6125285400:02:001:1200, 6125282200:01:016:0001 та 6125282200:01:001:1579, наданими для розміщення окремого майна Мишковицького місця провадження та зберігання спирту ДП "Укрспирт", на підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації.

В обґрунтування поданої заяви ДП "Укрспирт" вказувало про те, що 01 вересня 2021 року між ТОВ "Енергобренд" та Фондом державного майна України було укладено Акт прийому-передачі державного майна. Таким чином, з 01 вересня 2021 року новим власником Окремого майна Мишковицького МПД ДП "Укрспирт" стало ТОВ "Енергобренд", а перехід права власності на нерухоме майно є підставою припинення, в тому числі права постійного користування земельною ділянкою.

За результатами розгляду вказаного звернення ДП "Укрспирт", розпорядженням Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.10.2021 №625/01.02-01 припинено право постійного користування державного підприємства "Укрспирт" земельними ділянками площею 2,6 га з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 і площею 6,3809 га з кадастровим номером 6125282200:01:001:1579 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури, що розташовані за межами населеного пункту на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Пунктом 2 цього розпорядження зобов`язано державне підприємство провести державну реєстрацію припинення права постійного користування земельними ділянками.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №334194522 від 31.05.2023 інше речове право право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 припинено 11.11.2021, відомості про що внесено 16.11.2021 Мельничук І.І., Великоберезовицька селищна рада, Тернопільського району, Тернопільської області, індексний номер рішення: 61619849.

Державним реєстратором Байковецької сільської ради, Тернопільська область, Федів О.С. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення речового права права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001, власник: Тернопільська обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 00022622 (дата державної реєстрації 23.11.2021, відомості внесено до реєстру 25.11.2021, індексний номер рішення 61840312).

Також, державним реєстратором Байковецької сільської ради, Тернопільської області, Федів О.С. внесено відомості про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 за територіальною громадою, Великоберезовицькою селищною радою, код ЄДРПОУ 04393462 (дата державної реєстрації 23.11.2021, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 61840312 від 25.11.2021). Документи подані для державної реєстрації: Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", серія та номер: 1423-ІХ, виданий 28.04.2021, видавник: Верховна Рада України.

Надалі, рішенням Великоберезовицької селищної ради від 03.12.2021 №1251 "Про передачу в оренду земельних ділянок", розглянувши заяву товариства, відповідно до статей 12, 65, 66, 120, 122, 123, 124, 134 ЗК України, законів України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр", "Про оренду землі", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено передати ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" в оренду терміном на 5 років земельні ділянки комунальної власності, у тому числі площею 2,6 га із кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництво та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), розташованої за адресою с. Велика Лука (за межами населеного пункту).

Пунктом 2 рішення зобов`язано ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" виготовити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та подати до органу місцевого самоврядування на затвердження у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Великоберезовицької селищної ради від 21.06.2022 №1689 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" та передачу їх в оренду" (п.1) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, площею 2,600 га (кадастровий номер 6125282200:01:016:0001), що передається в оренду на 5 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), розташованої за адресою с. Велика Лука (за межами населеного пункту).

Пунктами 4.1 та 4.3. згаданого рішення зобов`язано ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" укласти з Великоберезовицькою селищною радою договори оренди земельних ділянок та зареєструвати відповідно до чинного законодавства. Здійснити державну реєстрацію права оренди.

На виконання рішення Великоберезовицької селищної ради від 21.06.2022 за №1689, 01.08.2022 між Великоберезовицькою селищною радою (як Орендодавцем) та ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" (Орендар) укладено Договір оренди землі (надалі Договір), у відповідності до умов якого (п.п. 1, 2, 13) Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури, кадастровий номер 6125282200:01:016:0001, яка знаходиться за адресою: село Велика Лука Тернопільського району, площею 2,600 га.

При цьому, в пунктах 4 та 5 Договору зазначено, що недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню та інші особливості, що можуть вплинути на орендні відносини відсутні.

Договір укладено строком на 5 років (п. 6 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки (п. 36 Договору).

12.08.2022, на підставі зазначеного договору оренди землі від 01.08.2022, до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про інше речове право (номер запису 47600786) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га за ТОВ "Мишковицький спиртовий завод".

На даний час спірна земельна ділянка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі зареєстрована за ТОВ "Мишковицький спиртовий завод" як землекористувачем та Великоберезовицькою селищною радою як власником спірної земельної ділянки.

Як вказується у позовній заяві, Тернопільською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтю 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та під час розслідування кримінального провадження №12023211060000140 від 28.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.236 КК України, встановлено порушення інтересів держави під час реєстрації права комунальної форми власності та подальшого розпорядження земельною ділянкою шляхом її надання в оренду, що слугувало підставою для звернення із цим позовом до суду в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у даній справі.

Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст. 4 ГПК України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частин 4, 5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За змістом абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзац 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

У розумінні наведених положень прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зокрема наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вказує прокурор, порушення інтересу держави у спірних правовідносинах відбулося внаслідок недотримання вимог закону щодо передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність та ігнорування відповідачами встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою, а саме передачі її в оренду без проведення земельних торгів.

Реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений законом, забезпечення дотримання принципів рівності усіх форм власності та раціонального використання земель.

У позовній заяві прокурор також зазначає, що згідно з положеннями ст. ст. 84, 122 ЗК України обласні державні адміністрації є розпорядниками земель державної форми власності, які знаходяться на їхній території за межами населених пунктів, для всіх потреб та відповідно суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, а також відомості, внесені до ДЗК та Державного реєстру речових прав, Тернопільська обласна державна адміністрація (Тернопільська обласна військова адміністрація) є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Неправомірна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку державної власності та подальше розпорядження нею грубо порушує інтереси держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації).

Таким чином, Тернопільська обласна державна адміністрація (відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" - Тернопільська обласна військова адміністрація) має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державної форми власності за межами населених пунктів для всіх потреб, однак заходів до усунення порушень законодавства не вжила.

Тернопільською обласною прокуратурою з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах проінформовано Тернопільську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення вимог земельного законодавства щодо незаконності передачі земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення у комунальну власність та подальшої передачі без проведення аукціону в оренду (листи № 12-3вих-24 від 04.01.2024, № 12-32вих-24 від 15.01.2024).

У відповідь, Тернопільська обласна військова адміністрація повідомила, що нею рішення про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність та надання її в користування не приймались, погодження не здійснювалось (лист від 09.01.2024 №03-348/16).

У листі від 23.01.2024 №03-859/16 Тернопільська обласна військова адміністрація зазначила, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 відсутнє державне майно, звернуто увагу на норми п.24 розділу Х Земельного кодексу та повідомлено, що обласна військова адміністрація не заперечує щодо здійснення Тернопільською обласною прокуратурою представництва інтересів держави в суді за наявністю підстав відповідно до чинного законодавства України.

Як вказує прокурор, оскаржуваними рішеннями і діями щодо реєстрації права власності за Великоберезовицькою селищною радою та передачі спірної земельної ділянки в оренду порушено інтереси держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка була і є власником та розпорядником спірної земельної ділянки на момент реєстрації права комунальної власності та передачі її в користування неуповноваженим органом. Тому, є достатньо підстав вважати, що спірна земельна ділянка вибула поза волею власника з порушенням вимог чинного законодавства при реєстрації права комунальної власності та щодо порядку надання земельних ділянок у користування, а тому існують всі правові підстави для відновлення становища, яке існувало до порушення на підставі вищевказаних вимог ЦК України шляхом повернення спірної земельної ділянки на користь Тернопільської обласної державної адміністрації.

Проте, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, Тернопільською обласною державною адміністрацією (Тернопільською обласною військовою адміністрацією) та обізнаність із ними, ніяких заходів щодо звернення до суду останньою не вжито, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави.

Враховуючи те, що земля перебуває під посиленою охороною держави, невжиття Тернопільською обласною державною адміністрацією (Тернопільською обласною військовою адміністрацією) після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави, заходів до їх поновлення, є підставою для звернення прокурора до суду.

Звернення прокурора до суду в даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо передачі земельної ділянки з державної власності у комунальну, та її подальшу позаконкурентну передачу в оренду поза волею належного власника, яка вибула з власності держави незаконно з перевищенням повноважень представницького органу місцевого самоврядування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (надалі ЗКУ тут і надалі в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Земельного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Земельне законодавство базується принципах, вичерпний перелік яких визначено у ст. 5 ЗК України, зокрема: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; ґ) забезпечення гарантій прав на землю.

Згідно із ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80 ЗКУ).

З аналізу наведених норм вбачається, що держава та територіальна громада є окремими та рівними суб`єктами права власності, які можуть набувати та реалізовувати на підставах, встановлених законодавством та у суворій відповідності з наявними повноваженнями.

Статтею 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з п. 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельна ділянка з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, право користування на яку виникло у ДП "Укрспирт" відповідно до Державного акту на право постійного користування від 23.12.1996 ІІ-ТР 000695 була сформованою як об`єкт цивільних прав.

Відомості до Державного земельного кадастру щодо останньої внесено 03.04.2017, тобто з цього часу здійснена її державна реєстрація.

Землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими з часу набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 за №5245-VI, що набрав чинності з 01.01.2013.

Відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, що розташована за межами населеного пункту на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області як об`єкт цивільних прав сформована з грудня 1996 року, державну реєстрацію якої здійснено у квітні 2017 року, перебувала у державній власності.

Так, Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 у розділі X "Перехідні положення", відповідно до якого: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Також, підпунктом 20 п. 4 розділу І Закону №1423-IX, внесено зміни до ст. 83 ЗК України, зокрема частину другу цієї статті доповнено пунктом такого змісту: у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", якою затверджено "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядок доповнено пунктом 81-9 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №663 від 23.06.2021, відповідно до якого державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що розташовані за межами населених пунктів і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі прав, у випадках, передбачених пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, проводиться на підставі Закону України від 28 квітня 2021 року №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Частиною 2 ст. 117 ЗК України (в редакції станом на 27.05.2021) встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 27.05.2021 (набрання чинності п.24 розділу Х ЗК України) земельна ділянка з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га перебувала в державній власності в особі Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації та в постійному користуванні Державного підприємства "Укрспирт", згідно з Державним актом на право постійного користування від 23.12.1996 ІІ-ТР 000695, що підтверджується, зокрема, відомостями Державного земельного кадастру (витяг з Державного земельного кадастру номер НВ-6103432962017 від 03.04.2017) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 334194522 від 31.05.2023).

Отже, станом на 27.05.2021 така земельна ділянка не могла перейти у комунальну власність, оскільки перебувала у постійному користуванні державного підприємства (пп. "а" п.24 розділу Х ЗК України, ч.2 ст.117 ЗК України).

Поряд з цим, право постійного користування ДП "Укрспирт" земельною ділянкою площею 2,6 га з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури, що розташовані за межами населеного пункту на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області припинено розпорядженням Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.10.2021 №625/01.02-01.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №334194522 від 31.05.2023 вбачається, що на підставі зазначеного розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.10.2021 №625/01.02-01, 11.11.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості при припинення іншого речового права права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001, індексний номер рішення: 61619849.

Надалі державним реєстратором Байковецької сільської ради, Тернопільської області, Федів О.С. на підставі рішення про державну реєстрацію, індексний номер 61840312 від 25.11.2021, внесено відомості про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 за територіальною громадою, Великоберезовицькою селищною радою, код ЄДРПОУ 04393462. Документи подані для державної реєстрації: Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", серія та номер: 1423-ІХ, виданий 28.04.2021, видавник: Верховна Рада України.

Суд звертає увагу, що з дня набрання чинності пунктом 24 у розділі X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином, оскільки земельна ділянка площею 2,6 га з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 відносилася до земель державної форми власності, власником якої була Тернопільська обласна державна адміністрація, постійним користувачем державне підприємство "Укрспирт", а розпорядженням Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.10.2021 №625/01.02-01 припинено право постійного користування державного підприємства "Укрспирт" вказаною земельною ділянкою площею 2,6 га з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури, що розташована за межами населеного пункту на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, відповідно Тернопільська обласна військова адміністрація, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельною ділянкою державної власності, втратила право щодо розпорядження такою земельною ділянкою на підставі Закону України №1423-IX від 28.04.2021.

Згідно з імперативними приписами абзаців 9, 12 пункту 24 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України момент переходу спірної земельної ділянки з державної форми власності у комунальну чітко пов`язаний із державною реєстрацією права комунальної власності на таку земельну ділянку.

Отже, після державної реєстрації права власності щодо спірної земельної ділянки за Великоберезовицькою селищною радою (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61840312 від 25.11.2021 державного реєстратора Байковецької сільської ради Федів О.С.), земельна ділянка площею 2,6 га з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001, що розташована на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району, перейшла до комунальної власності та відбулось правонаступництво прав щодо зазначеної земельної ділянки.

При цьому, посилання прокуратури на порушення приписів ч.1 с.117 ЗК України в даному випадку суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, ч.1 ст.117 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Суд звертає увагу на те, що положення статті 117 ЗК України, на які посилається прокурор, викладені в редакції Закону №5245-VI від 06.09.2012, і такі носять загальний характер. Водночас, з урахуванням змісту п.24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, який набрав чинності 27.05.2021, і яким врегульовано порядок переходу земель державної власності до комунальної власності, в даному випадку законодавством не передбачено прийняття органами виконавчої влади рішень з приводу передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність та складання актів-приймання передачі цих земель (оскільки повноваження таких органів припиняються з дня набрання чинності вказаним пунктом), а підставою для проведення державної реєстрації речових прав визначений Закон №1423-IX.

Суд також враховує, що законодавець з прийняттям Закону №1423-IX доповнив частину другу статті 83 пунктом "в", згідно з яким у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону, тобто законодавець передбачив процедуру саме переходу земель в комунальну власність в силу Закону №1423-ІХ.

Отже, земельна ділянка (кадастровий номер 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га), з 25.11.2021 вважається земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади, а орган виконавчої влади, що здійснював розпорядження такою земельною ділянкою, втратив право здійснювати розпорядження нею, а тому станом на час звернення з позовом до суду у Тернопільської обласної військової адміністрації відсутні повноваження як власника щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки такі повноваження перейшли до територіальної громади в особі Великоберезовицької селищної ради.

Враховуючи те, що на спірну земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою в особі Великоберезовицької селищної ради на підставі Закону України №1423-IX від 28.04.2021, шляхом переходу такої із державної у комунальну власність, тобто у визначений законом спосіб, який не передбачає прийняття будь-яких рішень чи актів-прийому-передачі про перехід такого нерухомого майна (оскільки Тернопільська військова державна адміністрація втратила правомочності власника), відповідно Великоберезовицька селищна рада є належним власником та розпорядником земельної ділянки (кадастровий номер 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га), що вказує на відсутність порушених прав позивача, а відтак суд не вбачає підстав для скасування рішення державного реєстратора Байковецької сільської ради Тернопільської області Федів Олени Стефанівни, індексний номер рішення 61840312 від 25.11.2021, яким припинено право державної власності Тернопільської обласної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, що розташована на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району та одночасно зареєстровано право комунальної власності за Великоберезовицькою селищною радою.

Згідно правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в п. 72 постанови від 23.06.2020 у справі №680/214/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (п. 36), від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18 (п. 25), від 21.08.2019 у справі № 805/2857/17-а, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц (п. 24), від 26.02.2020 у справі № 287/167/18-ц (п. 52).

Як вже зазначалось вище, відповідно до частин 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, при цьому має бути визначено які права позивача порушені відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.

Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту можуть бути в тому числі визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Положення ст. 152 Земельного кодексу України визначають, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20.

Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою (в інтересах особи), котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

На позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

Поряд з цим, прокурор у цій справі належними і допустимими доказами не довів порушення прав чи законних інтересів держави в особі Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, на захист яких подано позов, внаслідок прийняття державним реєстратором рішення, яким припинено право державної власності Тернопільської обласної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 6125282200:01:016:0001 площею 2,600 га, що розташована на території Великолуцької сільської ради Тернопільського району, та щодо реєстрації права комунальної власності за Великоберезовицькою селищною радою, що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Наведене автоматично виключає необхідність надавати судом оцінку решті доводів та заперечень учасників справи щодо позовних вимог.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17), у яких Верховний Суд зазначає, що встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом також враховано, що згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судові витрати.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 ч. 1 ст. 237 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Слід зазначити, що Тернопільською обласною прокуратурою при зверненні із цією позовною заявою до Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" згідно платіжної інструкції №44 (внутрішній номер 323794248) від 18.01.2024 сплачено 43524,73 грн судового збору, без урахування ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Оскільки у цій справі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, понесені Прокуратурою Тернопільської області витрати по сплаті судового збору в сумі 43524,73 грн, шляхом покладення таких витрат на відповідачів, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 13, 20, 53, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову - відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.06.2024.

Суддя Н.В. Охотницька


Суд	Господарський суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення	03.06.2024
Оприлюднено	13.06.2024
Номер документу	119648170
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника

Охотницька Н.В

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.06.2024 по справі 921/55/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —921/55/24

Рішення від 03.06.2024

Рішення
від 03.06.2024 по справі 921/55/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ