Рішення

від 07.06.2024 по справі 921/639/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

07 червня 2024 року м.ТернопільСправа № 921/639/23Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Мисліцькій Д.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву без номера від 28.05.2024 (вх.№4272 від 28.05.2024) ОСОБА_1 , м.Тернопіль

про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом: ОСОБА_2 , м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Тернопільської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації, м. Тернопіль

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними статутів товариства, скасування реєстраційних дій,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 , м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, м. Тернопіль

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників,

за участю представників:

позивача: Вербіцька М.В., адвокат, ордер серії ВО №1057990 від 22.09.2023;

відповідача: не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з`явився;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 , адвокат, ордер серії ВО №1069051 від 29.02.2024.

Зміст поданої заяви.

Представник ОСОБА_1 адвокат Гонта М.С. звернувся 28.05.2024 через електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, до Господарського суду Тернопільської області із заявою без номера від 28.05.2024 (вх.№4272 від 28.05.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи, у розмірі 20000,00грн.

На підтвердження понесених судових витрат до заяви долучено копії ордеру серії ВО №1066700 від 26.12.2023, договору про надання професійної правничої допомоги та квитанції до прибуткового касового ордера №27/05/2024 від 27.05.2024.

У судовому засіданні іншим представником ( ОСОБА_3 ) повідомлено про те, що третьою особою у позовній заяві було визначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу. Водночас, під час розгляду справи дійсно, як вказує відповідач у запереченнях на додаткове рішення, представниками ОСОБА_1 (адвокатами Гонтою М.С. та Вербіцькою М.В.) до закінчення судових дебатів не було заявлено про подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки в судових засіданнях у цій справі інтереси ОСОБА_4 представляла ОСОБА_3 , а процесуальні документи, заяви по суті спору готував адвокат Гонта М.С., тому просила суд не підходити до вирішення цього питання надто формально, а все таки здійснити розподіл судових витрат та ухвалити додаткове рішення про задоволення заяви.

Позиція відповідача щодо поданої заяви.

Відповідач, згідно з поданим 03.06.2024 клопотанням без номера від 03.06.2024 (вх.№4424), просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , вказуючи на те, що заявницею не надано доказів на підтвердження надання їй правничої допомоги адвокатом Гонтою М.С.

Окрім того, відповідач звернув увагу, що заявниця та її представник, зокрема адвокат Гонта М.С., не заявляли до закінчення судових дебатів про подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.8 ст.129, ст.221 ГПК України, а тому вважає, що ця обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Процесуальні дії суду по розгляду заяви.

Ухвалою суду від 29 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду у судовому засіданні, котре призначено на 07.06.2024, про що повідомлено учасників справи.

Адвокатка Вербіцька М.В. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у заяві, з посиланням на долучені докази, та просила її задовольнити.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не з`явилися; про причини неявки суду не повідомили; про розгляд заяви були повідомлені належним чином шляхом доставки ухвали суду від 29.05.2024 в їхні електронні кабінети, зареєстровані в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України. Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 07.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Обставини справи.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Європа за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Тернопільської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації, про: визнання недійсними рішення №1 учасника ТОВ Європа від 26.06.2019 та рішення загальних зборів учасників ТОВ Європа, оформлене протоколом №1 від 27.08.2019; визнання недійсним Статуту ТОВ Європа, затвердженого рішенням №1 учасника ТОВ Європа від 26.06.2019, та Статуту ТОВ Європа, затвердженого протоколом №1 від 27.08.2019; скасування реєстраційних дій №16461050017004788 від 27.06.2019 (державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи) та №16461050019004788 від 28.08.2019 (державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи), та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Європа про: визнання недійсним рішення №1 від 26.06.2019 учасника ТОВ «Європа» про приведення Статуту ТОВ «Європа» у відповідність до норм Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та викладення Статуту ТОВ «Європа» у новій редакції та затвердити нову редакцію Статуту Товариства; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», оформлене протоколом №1 від 27.08.2019, про приведення Статуту ТОВ «Європа» у відповідність до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з викладенням Статуту ТОВ «Європа» у новій редакції та затвердження нової редакції Статуту Товариства.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.05.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним рішення №1 учасника ТОВ «Європа» від 26.06.2019 «Привести статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» у відповідність до норм Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», викласти статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» у новій редакції та затвердити нову редакцію Статуту Товариства»; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства обмеженою відповідальністю «Європа» №1 від 27.08.2019 (пункт 2) "Привести у відповідність Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у зв`язку з цим викласти Статут у новій редакції та затвердити нову редакцію Статуту Товариства».

Розгляд справи, згідно з ухвалою суду від 09.10.2023 про відкриття провадження у справі, здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Представництво інтересів ОСОБА_1 у даній справі здійснювали адвокати: Гонта Микола Степанович (на підставі ордеру серії ВО №1066700 від 26.12.2023) та ОСОБА_3 (на підставі ордеру серії ВО №1069051 від 29.02.2024).

Питання відшкодування судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 на оплату послуг адвоката Гонти М.С., судом не вирішувалося. Разом з тим, із змісту позовної заяви третьої особи вбачається, що орієнтовний розмір таких витрат нею визначено в сумі 20000,00грн. В подальшому, до закінчення судових дебатів не було зроблено заяви про подання доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Тобто, ОСОБА_1 не висловлювала намір скористатися правом щодо подання письмових доказів на підтвердження судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, у строк, визначений у ч.8 ст.129 ГПК України.

Як вже зазначалося, судове рішення у даній справі судом ухвалено 23.05.2024 з оголошенням вступної та резолютивної частин, а повний текст складено та підписано 07.06.2024.

28.05.2024 від імені ОСОБА_1 до суду звернувся 28.05.2024 адвокат Гонта М.М. із заявою без номера від 28.05.2024 (вх.№4272 від 28.05.2024) про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просила відшкодувати з відповідача понесені нею у зв`язку з розглядом даного спору витрати на адвоката в розмірі 20000,00грн враховуючи результати вирішення спору на її користь.

Як вбачається з долучених до заяви документів, 26 грудня 2023 року між Адвокатом - Гонтою Миколою Степановичем та ОСОБА_1 як Клієнтом укладено договір про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого Адвокат зобов`язався надати правову допомогу Клієнту з приводу представництва та захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Тернопільської області у справі №921/639/23 (пункт 1 договору).

Відповідно до пункту 2 договору для виконання цього договору Клієнт надає Адвокату наступні повноваження: знайомитися з матеріалами справи, в тому числі виконавчого провадження, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи; одержувати копії рішень, ухвал; брати участь у судових засіданнях; оглядати докази; брати участь у дослідженні доказів; задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення суду; подавати свої доводи, міркування щодо питання, які виникають під час судового розгляду; заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з журналом судового засідання, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; оскаржувати рішення і ухвали суду протягом усього часу розгляду справи; змінити підставу або предмет позову; збільшити або зменшити розмір позовних вимог; відмовитися від позову; визнати позов повністю або частково; пред`явити зустрічний позов; укласти мирову угоду, а також підписувати і подавати від імені клієнта будь-які процесуальні документи, в тому числі позовні заяви та відзиви на позовної заяви, виконавчі листи.

Згідно з пунктом 3 договору, професійна правнича допомога за договором надається Клієнту на платній основі. Винагорода гонорар Адвоката за здійснення захисту представництва інтересів Клієнта та надання інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначений договором становить 20 000 грн. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи не досягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт. Підставою для сплати гонорару є рішення суду першої інстанції. Клієнт оплачує гонорар готівкою протягом 14 днів здати прийняття рішення по справі судом першої інстанції.

Договір діє з моменту його підписання сторонами до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 4 договору).

До заяви долучено докази оплати наданих адвокатом юридичних послуг, а саме копію квитанції до прибуткового касового ордера №27/05/2024 від 27.05.2024 (типова форма NКО-1).

Мотиви та норми закону, з яких суд виходить при ухваленні додаткового рішення.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог ст. 16 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 ст.123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість суду (у визначених законом випадках) здійснити забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснити розподіл судових витрат.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 01.02.2023 у справі №921/262/19.

Отже, вирішення питання стосовно витрат має вирішуватися з урахуванням положень частини 2 статті 124 ГПК України, а саме обставин, чи подавала особа відповідний орієнтовний розрахунок до суду разом з першою заявою по суті спору.

У даній справі заявником вимоги частини 2 статті 124 ГПК України дотримано та зазначено у позовній заяві орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

При цьому право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129, 221 ГПК України, кореспондується з її обов`язками:

- по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору (дотримано дану умову);

- по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі (не виконано);

- по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (такий підхід щодо процедури заявлення про відшкодування судових витрат викладено Верховним Судом, зокрема у додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20)).

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

У зв`язку із викладеним, заява про відшкодування судових витрат, за винятком витрат щодо сплаченого судового збору, має бути зроблена до закінчення судових дебатів, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (апеляційним судом).

Подібні висновки щодо питання відшкодування судових витрат викладені у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18 та в ухвалах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №908/1238/18, від 07.04.2020 у справі №910/2022/19, від 31.05.2022 у справі №922/1045/21, від 05.10.2021 у справі №910/2891/20, від 22.06.2022 у справі №922/2339/21, від 13.09.2022 у справі №908/273/21, від 04.10.2022 у справі №914/2380/21.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

При цьому суд зауважує про необхідність розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи (правова позиція, викладена колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22)).

У даній справі ОСОБА_1 не дотримано вимог процесуального закону, оскільки попри зазначення у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, до закінчення судових дебатів ні нею, ні адвокатами не заявлено про подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат, які вона сплатила (має сплатити) у зв`язку з розглядом справи, після ухвалення судом рішення.

У судовому засіданні адвокат кою ОСОБА_3 підтверджено, що такої заяви не подано до закінчення судових дебатів з тієї причини, що адвокат Гонта М.С. не брав участі у судових засіданнях у справі, а тому не міг її подати.

З цього приводу суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що в силу наведених вище норм процесуального закону, заяву про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у справі, сторона може зробити у будь який час та у будь якій формі, але обов`язково до закінчення судових дебатів. Така вимога процесуального закону не вставиться в залежність від участі того чи іншого представника у судових засіданнях чи визначеним у договорі про надання професійної правничої допомоги строком оплати послуг, наданих адвокатом, зокрема фактом сплати гонорару. У даному випадку не встановлено жодної обставини, яка б свідчила про неможливість виконання вимог процесуального закону адвокатом Гонтою М.С. та причин, що унеможливлювали подання відповідної заяви у встановлений законом строк.

Щодо прохання адвокатки Вербіцької М.В. не підходити до вирішення даного питання формально, то слід зазначити, що вимоги процесуального закону не можуть не враховуватися, як і конкретні обставини, що склалися у цій справі, що в сукупності не свідчить про надмірний судовий формалізм, а навпаки, прийняття судом відповідних доводів заявниці поставить у нерівні умови учасників справи, відтак, буде порушено принцип диспозитивності, рівності та пропорційності у господарському судочинстві, які закріплені у ст.2, 3, 14, 15 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, суд виснує, що у даній справі адвокатами Швець Т.А. та нею особисто не дотримано положень ст.124 та ч.8 ст.129 ГПК України, відтак, у суду відсутні підстави для здійснення перевірки наданих заявником доказів та надання їм правової оцінки, з огляду на встановлений факт недотримання вищевказаних положень ГПК України, що визначають процедуру звернення до суду з заявою про відшкодування судових витрат. Інших обставин для розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом даної справи, господарським судом не встановлено.

Подібні висновки щодо питання відшкодування судових витрат викладені також в ухвалах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №910/12671/21, від 01.02.2023 у справі №921/262/19.

Окремо суд відзначає, що в якості доказу на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу було долучено копію квитанції до прибуткового касового ордера №27/05/2024 від 27.05.024 на суму 20 000,00грн, яка надрукована на аркуші формату А4 друкованим способом на комп`ютері.

Незважаючи на те, що у даному випадку не надається оцінка поданим заявницею доказам на підтвердження понесених нею витрат в контексті реальності їх понесення, співмірності з обсягом наданих послуг та складністю справи з підстав, викладених вище, утім такий доказ, на думку суду, є неналежним, з огляду на таке.

Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №148), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних інструментів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки (п.23 Положення №148).

Касовими документами є касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку (п.21 Положення №148);

Пунктом 24 Положення №148 визначено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

З долученої до заяви копії квитанції до прибуткового касового ордера №27/05/2024 від 27.05.024 на суму 20 000,00грн не вбачається, що така є відривною частиною прибуткового касового ордера, а є сформованою друкарським способом як самостійний документ, що не відповідає наведеним нормам Положення №148.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених на правничу допомогу.

Висновки господарського суду.

Згідно з ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки ОСОБА_1 та її представники до закінчення судових дебатів не подали заяви про розподіл судових витрат та не повідомили про подання доказів на їх підтвердження і ця обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідно, враховуючи вимоги частини другої статті 124, частини восьмої статті 129 ГПК України, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст.4, 73-79, 123, 124, 126, 129, 221, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви без номера від 28.05.2024 (вх.№4272 від 28.05.2024) ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №921/639/23, - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку ст.257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дати складення повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 11.06.2024.

СуддяН.О. Андрусик