Рішення

від 29.05.2024 по справі 542/345/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 542/345/24

провадження № 2/542/209/24

29 травня 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції, Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

20 лютого 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно, в якій просила:

- визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. А-1, загальною площею 89,4 кв.м. та житловою площею 48,8 кв.м., літньої кухні літ. Б, сараїв літ. Б1, В, Г, Г2, погрібу літ. б, гаражу літ. П, вбиральні літ. Д після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 ;

- визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 0,18 га, кадастровий номер 5323486704:04:001:0075, за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

Позивачка мотивувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Вказала, що вона, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулися до Полтавської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Зазначила, що за життя ОСОБА_4 склав 2 заповіти. Згідно із заповітом від 17.04.2013 ОСОБА_4 заповів все належне йому майно, що належить і буде належати останньому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалося в рівних частках ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до заповіту від 12.12.2019 ОСОБА_4 заповів: ОСОБА_3 земельні ділянки площею 0,5325 га, 0,0996 га, 0,1810, га, 0,0869 га, 3,5299 га.; ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки площею 3,1601 га, кадастровий номер 5323486700:00:001:0070, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_1 1/2 частину земельну ділянку площею 3,1601 га, кадастровий номер 5323486700:00:001:0070, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказала, що після смерті батька ОСОБА_4 спадкоємці прийняли та юридично оформили наступне спадкове майно:

- ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки площею 3,1601 га, кадастровий номер 5323486700:00:001:0070, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- ОСОБА_5 1/2 частину земельної ділянки площею 3,1601 га, кадастровий номер 5323486700:00:001:0070, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- ОСОБА_3 земельні ділянки площею 0,5325 га, 0,0996 га, 0,1810, га, 0,0869 га, 3,5299 га.

Зазначила, що крім вище зазначеного спадкового майна після смерті ОСОБА_4 залишилося майно:

1. житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. А-1, загальною площею 89,4 кв.м. та житловою площею 48,8 кв.м., літньої кухні літ. Б, сараїв літ. Б1, В, Г, Г2, погребу літ. б, гаражу літ. Г1, вбиральні літ. Д;

2. земельна ділянка площею 0,18 га, кадастровий номер 5323486704:04:001:0075, за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), на які спадкові права не оформлювалися.

Вказала, що між спадкоємцями досягнута згода щодо спадкування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки під ним, площею 0,18 га, кадастровий номер 5323486704:04:001:0075 залишається одноособово ОСОБА_1 .

Однак, в ході оформлення спадкових прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку виявилося, що правовстановлюючі документи на житловий будинок відсутні та на земельну ділянку не здійснювалася державна реєстрація права власності. Позивач позбавлена можливості в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

У зв`язку з вказаними обставинами, з метою захисту своїх прав, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 березня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 39).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті та витребувано від Полтавської районної державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , заведену за № 150/2023 (а.с. 58-59).

На виконання ухвали суду від 10 квітня 2024 року, з Полтавської районної державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , заведена за № 150/2023 (а.с. 68-95).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2024 року витребувано від Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області інформацію щодо реєстрації місця проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент його смерті та відомості щодо реєстрації місця проживання за цією адресою інших осіб станом на 08.03.2023 (а.с. 114).

На виконання ухвали суду від 25 квітня 2024 року, з Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області надійшла інформація щодо реєстрації місця проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент його смерті та відомості щодо реєстрації місця проживання за цією адресою інших осіб станом на 08.03.2023 (а.с. 135).

Позивачка та її представник адвокат Портянко Є.В. в судове засідання не з`явилися. Представник позивачки надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити (а.с. 55, 101, 132).

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, позов визнають, проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с. 44-45, 56-57, 106).

Треті особи в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду (а.с. 43, 53, 65, 67, 99-100, 126).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Судом на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Новосанжарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 08 березня 2023 року, актовий запис № 94 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Згідно із заповітом, посвідченим секретарем Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 17.04.2013, ОСОБА_4 все своє майно, що належить і буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповідав в рівних частинах: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 80).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 12.12.2019, ОСОБА_4 заповів:

- земельну ділянку загальною площею 0,5325 га; кадастровий номер :5323486704:04:001:0070;

- земельну ділянку загальною площею 0,0996 га; кадастровий номер: 5323486704:04:001:0071;

- земельну ділянку загальною площею 0,1810 га; кадастровий номер: 5323486704:04:001:0069;

- земельну ділянку загальною площею 0,0869 га; кадастровий номер: 5323486704:04:001:0067;

- земельну ділянку загальною площею 3,5299 га; кадастровий номер: 5323486700:00:001:0060 своєму синові ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- земельну ділянку загальною площею 3,1601 га; кадастровий номер: 5323486700:00:001:0070 у рівних частинах своїм донькам ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 81).

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до Полтавської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини ( а.с. 69, 73, 74).

Також позивачка та відповідачі звернулися до Полтавської районної державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с. 75-77).

Згідно із свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, виданих державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О.В., ОСОБА_3 , успадкував:

- земельну ділянку, загальною площею 0,5325 га, яка розташована на території с. Бридуни Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області, кадастровий номер 5323486704:04:001:0070, переданої для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0996 га, яка розташована на території с. Бридуни Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області, кадастровий 5323486704:04:001:0071, переданої для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку, загальною площею 0,1810 га, яка розташована на території с. Бридуни Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області, кадастровий номер 5323486704:04:001:0069, переданої для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку площею 0,0869 га, яка розташована на території с. Бридуни Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області, кадастровий номер 5323486704:04:001:0067, переданої для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку, загальною площею 3,5299 га, яка розташована на території Судівської сільської ради Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області, кадастровий номер 5323486700:00:001:0060, переданої для ведення особистого селянського господарства (а.с. 82-91).

Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О.В. були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину земельної ділянки, загальною площею 3,1601 га, яка розташована на території Судівської сільської ради Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області, кадастровий номер 5323486700:00:001:0070, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 92-95).

Згідно з відомостями, що містяться у погосподарській книзі №6 на 2011-2015 роки та відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради №23/152-37 від 12.02.2024, згідно запису погосподарської книги щодо об`єкта погосподарського обліку № 0436-1 за адресою АДРЕСА_1 значиться житловий будинок з господарськими будівлями, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Домогосподарство розташоване на приватизованій земельній ділянці загальною площею 1,0800 га, в т.ч. для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель 0,1800 га (а.с. 16, 103-105).

Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради №109 від 03.05.2024, на дату смерті, 08.03.2023, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований і постійно проживав у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На дату смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в будинку відсутні інші зареєстровані особи (а.с. 135).

Згідно з інформацією ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» №13022 від 01.12.2023, у відповідності до матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» реєстрація права власності на житловий будинок садибного типу станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 не проводилася (а.с. 24).

За відомостями технічного паспорту на житловий будинок садибного типу від 27.11.2023, домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , має у своєму складі такі будівлі та споруди: житловий будинок літ. А-1, 1925 року побудови, загальною площею 89,4 м. кв., житловою площею 48,8 м. кв.; літня кухня літ. Б, 1978 року побудови; сарай літ Б1, 1978 року побудови; погріб літ. б, 1978 року побудови; сарай літ. В, 1978 року побудови; сарай літ Г, 1975 року побудови; гараж літ. Г1, 1975 року побудови; сарай літ. Г2, 1975 року побудови; вбиральня літ. Д, 1980 року побудови (а.с. 25-27).

Відповідно до рішення дев`ятої сесії Судівської сільської Ради двадцять першого скликання «Про передачу земельних ділянок громадян Судівської сільської Ради в приватну власність безкоштовно» від 28.12.1993, ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку площею 0,18 га для обслуговування житлового будинку (а.с. 18-20).

Відповідно до рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 16.03.2018, ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,1800 га із земель житлової та громадської забудови під контуром № НОМЕР_2 жителю села Бридуни для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 22).

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 12.02.2024, кадастровий номер земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 5323486704:04:001:0075, вид використання для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки 0,18 га. (а.с. 17).

ОСОБА_1 звернулася до Полтавської районної державної нотаріальної контори для оформлення права власності на спадкове майно, а саме: на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, постановою державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринської О.В. від 15.12.2023 за № 02-31/788, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії, оскільки нею не надано оригіналів документів, що посвідчую право власності спадкодавця на житловий будинок та земельну ділянку (а.с. 28).

Згідно із частиною першоюстатті 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з положеннямист. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до змісту статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правиломстатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку (ВС/КЦС № 343/1048/17 від 18.03.19р.).

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

За приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Виникнення права власності до 1992 року регулювалось, зокрема, положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року №45/5, Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» № 533-ХІІ від 07.12.1990 р. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року №112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за №5-24/26 та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69, Інструкцією по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженою Наказом Міністерства статистики України № 48 від 22.02.95.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 із змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції), проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Водночас, за змістом положень п. 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), (далі- Порядок), державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, може проводитися на підставі документів, передбачених статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до п. 78 Порядку документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

З наведеного слідує, що для державної реєстрації права власності житлового будинку, побудованого до 5 серпня 1992 р. та розташованого на території сільської, селищної ради, якою відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, можуть бути подані: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Відповідно до частини другоїстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриттяспадщини єостаннє місцепроживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 ЦК України).

За правиламистатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування зазакономодержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування зазакономмають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

За правилами частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи зазакономмає право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України,спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістомположень статті1278ЦК Україничастки кожногоспадкоємця успадщині єрівними,якщо спадкодавецьу заповітісам нерозподілив спадщинуміж ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Статтею 1296 Цивільного кодексу Українивизначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути визнання права.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції Україникожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

З урахуванням зазначених положень закону, а також на підставі досліджених доказів суд дійшов висновків про те, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги щодо майна померлого ОСОБА_4 та яка за правилами ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину шляхом подання до нотаріуса відповідної заяви у встановлений законом строк.

Крім неї із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись також відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, суд на підставі досліджених доказів та матеріалів спадкової справи також встановив, що від інших осіб заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори не надходили, а також відсутні інші спадкоємці, які проживали на момент відкриття спадщини разом зі спадкодавцем.

Водночас, судом встановлено, що спадкодавець за життя склав два заповіти: 17.04.2013, яким заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, що належало йому на момент смерті у рівних частках: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та 12.12.2019, згідно з яким заповів ОСОБА_3 земельні ділянки:

- площею 0,5325 га; кадастровий номер :5323486704:04:001:0070;

- площею 0,0996 га; кадастровий номер: 5323486704:04:001:0071;

- площею 0,1810 га; кадастровий номер: 5323486704:04:001:0069;

- площею 0,0869 га; кадастровий номер: 5323486704:04:001:0067;

- площею 3,5299 га; кадастровий номер: 5323486700:00:001:0060;

а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах заповів земельну ділянку площею 3,1601 га; кадастровий номер: 5323486700:00:001:0070.

Спадкоємці за заповітом від 12.12.2019- позивачка ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, щодо якого було складено цей заповіт.

При цьому суд бере до уваги, що в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 369/3186/17 (провадження № 61-42486св18) зазначено, що «при складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Аналіз частини 2 та 3 статті 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Тлумачення частини 3 статті 1254 ЦК України свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 159/2421/19, від 09 жовтня 2019 року у справі № 601/568/16.

У справі, яка розглядається, перший заповіт від 17.04.2013 за реєстровим №72 стосувався всього спадкового майна, натомість другий заповіт від 12.12.2019 за реєстровим №37 стосувався тільки земельних ділянок площею 0,5325 га, 0,0996 га, 0,1810 га, 0,0869 га, 3,5299 га, 3,1601 га.

Заповіт від 12 грудня 2019 року суперечить заповіту від 17 квітня 2013 року, оскільки спадкодавець в останньому заповіті розпорядився на випадок смерті тільки належними йому земельними ділянками.

Таким чином, визначення спадкоємців на земельні ділянки розміром 0,5325 га, 0,0996 га, 0,1810 га, 0,0869 га, 3,5299 га, 3,1601 га має відбуватися згідно із заповітом від 12 грудня 2019 року, а все інше спадкове майно повинно спадкуватися на підставі закону, як частина спадщини, що не охоплена заповітом.

Відповідно до частини першоїстатті 1245 ЦК Україничастина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Судом встановлено, що померлому на праві власності належали також житловий будинок та земельна ділянка площею 0,18 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Такого висновку суд дійшов з урахуванням процитованих раніше у цьому рішенні положень закону, а також на підставі рішення дев`ятої сесії Судівської сільської Ради двадцять першого скликання «Про передачу земельних ділянок громадян Судівської сільської Ради в приватну власність безкоштовно» від 28.12.1993 (а.с. 18-20), інформації, що була надана виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради у довідці №23/15.2-37 від 12.02.2024 та відомостей, що містяться у погосподарській книзі щодо об`єкта погосподарського обліку - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, позивачка позбавлена можливості оформити належним чином свої права на спадкове майно, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що спадкоємицею не надано оригіналів документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок та земельну ділянку.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги той факт, що судом на підставі сукупності наданих доказів достовірно встановлено факт належності спадкодавцеві на праві власності спірного нерухомого майна, спадкоємець ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після померлого батька ОСОБА_4 , однак позбавлена можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на спростування зазначених висновків суду.

Водночас, відповідачі у справі не спростовували доводів позивачки, викладених у позовній заяві, не надали будь-яких заперечень проти позову, натомість, вони повністю визнали позовні вимоги та просили їх задовольнити, про що надали суду письмові заяви.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України визначено, щовідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Між тим, положення ч. 6 ст. 263 ЦПК України визначають, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогамстатті 206цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка у визначений законом процесуальний спосіб довела перед судом обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, з огляду на що суд доходить висновку про обгрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Керуючись статтями4, 12,13,76,77,79,89,258,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції, Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_3 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. А-1, загальною площею 89,4 кв. м. та житловою площею 48,8 кв. м., літньої кухні літ. Б, сараїв літ. Б1, В, Г, Г2, погрібу літ. б, гаражу літ. Г1, вбиральні літ. Д, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_3 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323486704:04:001:0075 площею 0, 18 га. за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ,

відповідачка: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області, місце знаходження: вул. Центральна, 23, смт Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, 39300;

Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції, місце знаходження: вул. Стешенка, 6, м. Полтава, 36016.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повне рішення складено 10 червня 2024 року.