Рішення

від 27.05.2024 по справі 752/20759/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/20759/21

Провадження № 2/752/529/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 травня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі Ріелті» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності,-

в с т а н о в и в:

у серпні 2021 року Київська міська рада звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.11.2019 року № 49484172;

визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С. від 17.07.2020 року № 53189209;

припинити право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 198,3 кв. м, за ТОВ «Стройтайм 2020»;

зобов`язати ТОВ «Стройтайм 2020» звільнити земельну ділянку, площею 198,3 кв. м (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що Державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.11.2019 року № 49484172, яким зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю літ. Г), загальною площею 198,3 кв. м, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010), за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, зауважує, що підставою для внесення вказаного рішення є довідка про показники об`єкта нерухомого майна від 31.10.2019 року серії НЖ-2019 № 1126, видана ТОВ «Алі Ріелті».

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим М.С. на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, виданого ОСОБА_1 від 17.07.2020 року № б/н, рішення ТОВ «Стройтайм 2020» від 08.07.2020 року № 1, довідки про показники об`єкта нерухомого майна, виданої ТОВ «Алі Ріелті» від 28.07.2020 року № 1, технічного паспорта, виданого ТОВ «Алі Ріелті» від 31.10.2019 року серії НЖ-2019 № 1126, прийнято рішення від 17.07.2020 року № 53189209 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Стройтайм 2020», про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис від 17.07.2020 року № 373776254.

При цьому, позивач, зазначає, що Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності м. Києва, жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ОСОБА_1 , ТОВ «Стройтайм 2020» у власність чи користування не приймала, що свідчить про те, що ОСОБА_1 на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва, а отже не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на відчуження спірного об`єкта нерухомості ТОВ «Стройтайм 2020».

Також Київська міська рада, вказує, що державним реєстратором належним чином не здійснено перевірку поданих ОСОБА_1 документів та лише на підставі довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 31.10.2019 року серії НЖ-2019 № 1126, виданої ТОВ «Алі Ріелті», прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Як наслідок, укладення акта приймання-передачі нерухомого майна від 17.07.2020 року № б/н між ОСОБА_1 та ТОВ «Стройтайм 2020», спрямоване на незаконне заволодіння спірною земельною ділянкою, яка є комунальною власністю територіальної громади м. Києва, є нікчемним.

Позивач вважає, що ефективним захистом його порушеного права є також припинення права власності ТОВ «Стройтайм 2020» на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, позивач зазначає, що спірна земельна ділянка не відводилася ним, як єдиним розпорядником земель комунальної власності, для будівництва об`єкта нерухомого майна, то й відповідне здійснене на ній самочинне будівництво підлягає знесенню, а земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приведенню у придатний для використання стан та поверненню Київській міській раді.

На підставі викладеного, Київська міська рада просить позов задовольнити.

Ухвалами від 04.10.2021 року відмовлено у відкритті провадження в цій справі в частині позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності та відкрито провадження в частині позовних вимог Київської міської ради до ТОВ «Стройтайм 2020», державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В., приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С., ТОВ «Алі Ріелті» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності та призначено підготовче судове засідання (а.с. 34,35).

Ухвалою від 07.02.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 222).

В судове засідання представник Київської міської ради не з`явився, про день, час і місце розгляду повідомлений належним чином. Направив суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі та позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відзивів на позовну заяву від відповідачів до суду не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у власності територіальної громади м. Києва перебуває земельна ділянка, площею 0,5978 га (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить до земель комунальної власності, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 556354280000).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 241791883 від 26.01.2021 року), ТОВ «Стройтайм 2020» є власником нежитлової будівлі літ. «Г», загальною площею 198,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 8000000000:79:425:0010.

При цьому, право власності за ТОВ «Стройтайм 2020» зареєстровано 17.07.2020 року приватним нотаріусом КМНО Малаховим М.С. Підстава для державної реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна, внесеного в статутний капітал ТОВ «Стройтайм 2020», серія та номер: б/н, виданий 17.07.2020 року, видавник ОСОБА_1 , ТОВ «Стройтайм 2020»; рішення серія та номер: 1, виданий 08.07.2020 року, видавник: засновник ТОВ «Стройтайм 2020»; довідка про показники об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 01, виданий 28.07.2020 року, видавник ТОВ «Алі Ріелті»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 31.10.2019 року, видавник: ТОВ «Алі Ріелті».

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки № 21-0058-01 від 25.01.2021 року, що знаходиться на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:425:0010, площею 0,5978 га, встановлено, що вказана земельна ділянка зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради, вільна від будівель, вкрита зеленими насадженнями та захаращена побутовим і будівельним сміттям.

Як вбачається з витребуваної на підставі ухвали суду реєстраційної справи № 195178688000 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в ній наявний технічний паспорт від 31.10.2019 року на нежитлову будівлю № НОМЕР_1 , поверх-І літ. «Г» на АДРЕСА_1 , площею 198,3 кв. м, виготовлений ТОВ «Алі Ріелті» (інвентаризаційна справа № 1126/2019).

Крім того, в цій же реєстраційній справі наявна довідка серії НЖ-2019 № 1126 ТОВ «Алі Ріелті» про показники об`єкта нерухомого майна, якою після виконання комплексу робіт по проведенню технічної інвентаризації нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 , встановлено внаслідок обстеження 31.10.2019 року розташування за даною адресою нежитлової будівлі, загальною площею 198,3 кв. м, яка побудована до 1990 року, яка не є самочинним будівництвом і не потребує додаткового введення в експлуатацію.

01.11.2019 року державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В. прийнято рішення № 49484172 про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю, що розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності: довідка про показники об`єкта нерухомого майна, серія НЖ-2019 № 1126, видана 31.10.2019 року, видавник ТОВ «Алі Ріелті».

Згідно з наявним в реєстраційній справі № 195178688000 актом приймання-передачі майна, внесеного у статутний капітал ТОВ «Стройтайм 2020», посвідченого приватним нотаріусом КМНО Малаховим М.С. 17.07.2020 року, ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 передав від його імені згідно рішення засновника № 1 ТОВ «Стройтайм 2020» від 08.07.2020 року, а директор ТОВ «Стройтайм 2020» ОСОБА_1 прийняв майно, внесене для формування статутного капіталу ТОВ «Стройтайм 2020», а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 198,3 кв. м, приміщення Г, реєстраційним номер 195178688000.

Також як вбачається з довідки про показники об`єкта нерухомого майна ТОВ «Алі Ріелті» вих. № 01 від 28.07.2020 року, нежитлова будівля площею 198,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:425:0010, площею 0,5978 га, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, експлуатації та обслуговування об`єкта громадського призначення для обслуговування житлової забудови. Адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 .

17.07.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом КМНО Малаховим М.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53189209, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлову будівлю літ. «Г», з реєстраційним номером 195178688000, що розташована: АДРЕСА_1 , за суб`єктом ТОВ «Стройтайм 2020».

Як вбачається з відповіді № 074/07/2-2719 від 24.10.2023 року Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з відомостями, які внесені до журналу обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ, реєстраційна справа 195178688000 (м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 83-Б):

заява про державну реєстрацію права власності № 36751669 від 01.11.2019 року та документи, сформовані державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В., відсутні на обліку в Департаменті (м. Київ, вул. Павла Усенка, 6);

заява про державну реєстрацію права власності № 40543329 від 17.07.2020 року та документи, сформовані приватним нотаріусом КМНО Малаховим М.С. відсутні на обліку в Департаменті (м. Київ, вул. Павла Усенка, 6).

За змістом ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. У випадку, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.

За змістом ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Місцеве самоврядування в м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, та їх виконавчі органи. Порядок формування та повноваження міських, районних у містах рад визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» з особливостями, передбаченими цим законом (ст. ст. 6, 9 Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ»).

Згідно зі ст. 9 ЗК України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист права на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також їх внесення до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною 3 ст. 3 Закону № 1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Положеннями ст. 18 згаданого Закону визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV передбачено, що одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей із Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

За ч. 1 ст. 22 цього ж Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), передбачено, що він визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядком.

Разом з тим, згідно з п. 41 Порядку, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів.

Проте, в порушення вказаних вимог Порядку, при прийнятті спірного рішення про реєстрацію права власності державним реєстратором Пономаренко О.В. за ОСОБА_1 не здійснено перевірку поданих документів та проігноровано перелічений в п. 41 Порядку, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, перелік необхідних до подання документів для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, та прийнято рішення на підставі самої лише довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 31.10.2019 року серії НЖ-2019 № 1126, виданої ТОВ «Алі Ріелті».

Отже, незалежно від того, якими нормами керувався реєстратор, ним допущено порушення норм законодавства в сфері державної реєстрації.

Враховуючи викладене вище, оспорюване рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.11.2019 року № 49484172 за ОСОБА_1 є протиправним не відповідає нормам законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з постановою Верховного Суду від 14.07.2021 року в справі № 646/13416/16-ц відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (наприклад: частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (наприклад: частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Частинами 1, 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею 228 ЦК України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, якими вважаються серйозні порушення законодавства, вони мають антисоціальний характер і посягають на засадничі громадські та державні (публічні) інтереси; цією статтею встановлено перелік ознак правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок.

Відповідно до цієї статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виокремлюючи правочини, що порушують публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та характеру небезпеки, яку вони становлять для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо найважливіших засад існуючого у державі правопорядку.

З врахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями ст. 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права, тощо. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Вказаний висновок щодо застосування ст. 228 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року в справі № 6-1528цс15.

Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі № 145/2047/16-ц, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Оскільки, в результаті дій ОСОБА_1 та ТОВ «Стройтайм 2020» (акт приймання-передачі від 17.07.2020 року), за останнім зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 198,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:425:0010, яка належить Київській міській раді, то такі його дії спрямовані на незаконне заволодіння земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді м. Києва, що по суті своїй є правочином, який порушує публічний порядок.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року в справі № 910/2861/18 згідно з положеннями частини другої статті 415 ЦК України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18)).

Тому не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.

Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на будівлю набуває лише той, хто має речове право на землю.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року в справі № 916/1608/18, державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

За викладених обставин, є також потреба у визнанні протиправним і скасуванні рішення приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С. від 17.07.2020 року № 53189209, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «Г», з реєстраційним номером 195178688000, що розташована: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Стройтайм 2020».

Законом України від 05.12.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року, статтю 26 Закону викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. 1,2,3 ч. 3 ст. 26 Закону (в редакції, чинній з 16.01.2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Таким чином, ефективним захистом порушеного права територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради є також припинення права власності ТОВ «Стройтайм 2020» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 198,3 кв. м.

За змістом ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України).

Таким чином, особа, що використовує земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

При цьому, Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , під будівництво ні ОСОБА_1 , ні іншим юридичним чи фізичним особам у власність чи користування не приймала, вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, виключно Київська міська рада має право розпоряджатись нею, а згідно з актом обстеження спірної земельної ділянки № 21-0058-01 від 25.01.2021 року, встановлено, що вказана земельна ділянка вкрита зеленими насадженнями, вільна від будівель та захаращена побутовим і будівельним сміттям, отже, кінцевою метою звернення до суду є захист права позивача та приведення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, у попередній стан.

Зважаючи на наведене, заявлені вимоги є ефективним способом захисту порушеного права, а тому підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути в рівних частках з відповідачів на користь позивача сплачений судовий в розмірі по 2 270,00 грн, з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 261, 265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі Ріелті» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксани Вікторівни про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.11.2019 року № 49484172.

Визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича від 17.07.2020 року № 53189209.

Припинити право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 198,3 кв. м, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020» звільнити земельну ділянку, площею 198,3 кв. м (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі Ріелті» на користь Київської міської ради по 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) сплаченого судового збору, з кожного.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01001.

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020», код ЄДРПОУ 43700478, місцезнаходження: просп. Лобановського, буд. 115, м. Київ, 03118;

державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксана Вікторівна, адреса: вул. Дегтярівська, буд. 8-А, офіс 406, м. Київ, 04050;

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малахов Максим Сергійович, адреса: вул. П.Григоренка, буд. 28, прим. 407-А, м. Київ, 02055;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алі Ріелті», код ЄДРПОУ 39082672, місцезнаходження: вул. Русанівська набережна, буд. 12, м. Київ, 02147.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко