Ухвала

від 11.06.2024 по справі 464/2964/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/2964/24

пр.№ 1-кп/464/370/24

УХВАЛА

про відмову у затвердженні угоди

про визнання винуватості та призначення

судового розгляду

11 червня 2024 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22024140000000021 від 19.01.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3ст. 436-2 КК України,

встановив:

до Сихівського районного суду м. Львова у кримінальному провадженні №22024140000000021 від 19.01.2024 надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3ст. 436-2 КК України з угодою про визнання винуватості від 18.04.2024 року, яка була укладена між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 , відповідно до умов якої обвинувачена під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у зазначених діяннях та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі в судовому провадженні, співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті вчинених нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 161, ч.ч. 2.3 ст. 436-2 КК України, та сторони узгодили покарання за ч. 2 ст. 436-2 КК України - 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 3 ст. 436-2 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу підозрюваної (повністю визнала свою винуватість, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась), щиро покаялась, сторони погодили на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки така відповідає вимогам КПК України, та призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК У країни. Крім того, вказала, що досудове розслідування проведено в повному обсязі, у зв`язку із чим, обвинувальний акт може бути призначеним до судового розгляду. Будь-яких клопотань з приводу призначення судового розгляду не заявляла.

Обвинувачена ОСОБА_5 визнала вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та пояснила суду, що дійсно була зареєстрованою у соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» під публічним загальнодоступним обліковим записом « ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 )». У цій мережі зареєстрована давно, та періодично, зокрема один раз на тиждень вона заходила на вказану сторінку, щоб переглядати, що відбувається у росії, так як там у неї проживають родичі. Підтвердила, що дійсно позитивно реагувала шляхом проставляння відмітки «вважає класним» та поширювала публікації фотозображень чоловіка у формі військовослужбовця російської окупаційної армії з георгіівською (гвардійською) стрічкою на рукаві та військовослужбовця російської окупаційної армії, оскільки вважає, позитивним момент повернення батька додому незалежно, якої армії. Наразі розуміє, що вчинила не правильно, обіцяє більше таких дій не вчиняти. Підтримує військових ЗСУ, пересилаючи на їх потреби відповідні кошти. Угоду укладала добровільно, з участю захисника. Просила її затвердити. Однак, не може вказати, які їй необхідно вчиняти дії на виконання обов`язку співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті вчинених нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 161, ч.ч. 2.3 ст. 436-2 КК України, думає, що не може вчиняти в майбутньому аналогічних дій.

Захисник підтвердив, що брав участь в укладенні між обвинуваченим та прокурором угоді про визнання винуватості. Така укладена без жодного примусу. Просив її затвердити та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання. Одночасно, не вбачає підстав для повернення обвинувального акту, вважає, що такий може бути призначеним до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження вказаної угоди, які вважали за необхідне затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання, дослідивши її, вважає, що в затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Статтею 472 КПК України передбачено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Одночасно, приписами ст.470 КПК України закріплено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини: ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

З цього слідує, що в угоді про визнання винуватості серед інших обставин зазначається беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (обов`язкова складова змісту угоди). Тобто, укладення угоди стає можливим лише за умови беззаперечного визнання обвинуваченим своєї винуватості, а його добровільні показання замінюють характер істини у цьому провадженні та доцільність використання інших засобів для її встановлення. У такому випадку основним є беззастережне визнання вини, добровільність якого є головною умовою процедури судового провадження на підставі угоди.

Крім того, умови угоди повинні відповідати інтересам суспільства. Кримінальне правопорушення є суспільно небезпечним діянням, за яке закон передбачає кримінальне покарання. У зв`язку із цим, законодавець, перед, укладенням угоди про визнання винуватості, зобов`язав прокурора врахувати наявність суспільного інтересу у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

У зв`язку із цим, у ст. 472 КПК України також закріплено, що в угоді зазначається обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце). Дотримання цього положення має на меті забезпечення завдань кримінального провадження.

Однак, в угоді про визнання винуватості не передбачено наявності суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо існує очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Так, як зазначалося вище, угодою про визнання винуватості, окрім беззастережного визнання обвинувачення, передбачено обов`язок ОСОБА_5 співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті вчинених нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 161, ч.ч. 2.3 ст. 436-2 КК України.

З урахуванням цього, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.

Частиною 1 ст. 476 КПК України визначено, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

З цього слідує, що у випадку затвердження угоди про визнання винуватості судом, обвинувачена зобов`язана протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті вчинених нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 161, ч.ч. 2.3 ст. 436-2 КК України.

Однак, зважаючи на те, що обвинувачена не усвідомлює які дії вона має вчинити на виконання вказаного обов`язку, а суд не встановив обставин за котрих остання може виконувати такий обов`язок, так як досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено направленням до суду обвинувального акта, а прокурором не доведено, що існують інші кримінальні провадження щодо ОСОБА_5 у котрих досудове розслідування триває, у зв`язку із чим вбачається очевидна неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань, що є підставою для відмови у затвердженні угоди.

З урахуванням ч.7 ст. 474 КПК України, у разі відмови у затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Пунктом 1 ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд, посеред іншого, має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475цього Кодексу, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Беручи до уваги, що в судовому засіданні сторони вказали, що досудове розслідування проведено в повному обсязі, підстав для повернення обвинувального акту не має, будь-яких клопотань, пов`язаних із призначенням судового розгляду не заявляли, таким чином суд прийшов до переконання можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду.

З урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що угода про визнання винуватості, укладена у вказаному кримінальному провадженні, суперечить вимогам КПК України, оскільки такою узгоджена очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, а тому в силу вимог п.п. 1, 2, 5 ч. 7 ст. 474 КПК України в її затвердженні слід відмовити, а кримінальне провадження призначити до судового розгляду в загальному порядку.

Окрім цього, підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстави для направлення обвинувального акта для визначення підсудності відсутні, дане кримінальне провадження підсудне Сихівському районному суду м. Львова.

Під час підготовчого судового засідання з`ясовані питання, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 315 КПК України.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

З урахуванням думки учасників та вимог КПК України, судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні.

Клопотань про обрання запобіжного заходу обвинуваченій не надходило.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої.

На підставі ст. ст. 314-316, 468-470, 472-474 КПК України, на підставі ст. 369, 370, 371, 372 КПК України, суд,

ухвалив:

відмовити взатвердженні угодипро визнаннявинуватості від18квітня 2024року,укладеної міжпрокурором відділунагляду задодержанням законіврегіональним органомбезпеки Львівськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 таобвинуваченою ОСОБА_5 ,за участізахисника ОСОБА_4 ,у кримінальномупровадженні,внесеному доЄРДР за№22024140000000021від 19.01.2024,про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3ст. 436-2 КК України.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000021 від 19.01.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст.436-2 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сихівського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Чоловського, 2) на 14.30 год. 13 червня 2024 року.

Доручити представнику Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали суду скласти досудову доповідь щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , та направити таку на адресу суду.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про місце та час розгляду провадження повідомити учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча ОСОБА_1