Вирок

від 07.11.2024 по справі 464/2964/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/2964/24

пр.№ 1-кп/464/370/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22024140000000021 від 19.01.2024, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, працюючої монтажницею радіоапаратури та приладів ТОВ «РЗА Системс», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 вчинила глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, а також вчинила такі дії повторно.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_7 , будучи зареєстрованою у соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» під публічним загальнодоступним обліковим записом « ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 », електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою персонального портативного комп?ютера (ноутбуку) торгової марки ACER, серійний номер НОМЕР_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом та керуючись ідеологічними мотивами, 22.11.2022 (точніший час не встановлено), шляхом надання команди «вважає класним» (рос. «считает классным») здійснила поширення публікації невстановленого досудовим розслідуванням користувача вказаної соціально-орієнтованої мережі, а саме фотозображення чоловіка у формі військовослужбовця російської окупаційної армії з георгіївською (гвардійською) стрічкою на рукаві та написом « ОСОБА_10 за 9 месяцев самый счастливый день. Мой папочка вернулся домой... Все, наконец то для нас этот ужас кончился... Папочка постарел, уставший, но живой и здоровый это главное Папочка ты наш герой и защитник!!! Спасибо Богу, что вернул папочку!», у якій міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації.

Крім того, ОСОБА_11 ? ОСОБА_12 , будучи зареєстрованою у соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» під публічним загальнодоступним обліковим записом « ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 », електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою персонального портативного комп?ютера (ноутбуку) торгової марки ACER, серійний номер НОМЕР_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом та керуючись ідеологічними мотивами, 09.08.2023 (точніший час не встановлено), шляхом надання команди «вважає класним» (рос. «считает классным») здійснила повторне поширення публікації невстановленого досудовим розслідуванням користувача вказаної соціально-орієнтованої мережі, а саме фотозображення військовослужбовця російської окупаційної армії та текстом « ОСОБА_13 спецоперации ефрейтор Музаева спасла жизни тремстам воинам», у якій міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації.

Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердила, що вину визнає повністю, та пояснила, що дійсно була зареєстрована у інтернет мережі «Однокласники». У вказаній мережі вона спостерігала за родичами, котрі проживають у росії, Ізраїлі інших країнах. Не заперечила, що час від часу здійснювала поширення інформації, що з`являлася в неї на сторінці. Вказала, що дійсно поширювала інформацію про особу, батька, що повернувся з війни. Вказаними діями вона не надавала перевагу військовому, а лише тій обставині, що батько повернувся додому, до сім`ї. Що стосується зображення із жінкою, російським військовим, суть підпису котрого вона не пригадує, то вказала, що часто приходить із роботи замученою, та має поганий зір. Могла поширити таку картинку, однак, її зміст не розглядала, при тому, що не знає вигляду військової форми ЗСУ та російської федерації, їх не розрізняє. Не заперечила, що їй відомо як виглядають прапори росії та України, георгіївської стрічки, використання котрої є заборонено у державі. Однак, підтвердила, що поширення здійснювала із власного ноутбуку, котрим користувалася вдома за місцем проживання. Сприяла органу досудового розслідування у встановленні фактичних обставин справи, добровільно надавала для огляду засоби комунікації, визнавала вину, обставини встановлені стороною обвинувачення визнає та погоджується з такими. Те, що вона кається у скоєному свідчить здійснений нею грошовий переказ на суму 5000 грн. на потреби ЗСУ. Додаток «Однокласники» вона видалила. Не заперечила, що за допомогою цього застосунку у телефоні контактувала із сестрою за даними «Таtа», що, на той час проживала в Москві. Вона не володіє інформацією про розміщення зброї та військової техніки, однак, чому повідомляла сестрі про нанесення ударів ракетами по таких місцях пояснити не може. Переконувала, що більше такого робити не буде, просила суворо не карати.

Крім визнання вини обвинуваченою, суд приходить до переконання, що сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, котрі виключають будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового провадження, крім того, що інкриміновані злочини були вчинені особою, що притягується до кримінальної відповідальності, і вина її доведена поза розумним сумнівом на підставі наявних належних, допустимих та достатніх доказів, які узгоджуються між собою, досліджених судом з дотриманням загальних засад кримінального провадження, в тому числі надавши сторонам гарантовані можливості самостійно обстоювати їхні правові позиції.

Так, з повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 16.01.2024, що надійшло в Управління Служби безпеки України 19.01.2024, вбачається, що Золочівським РВ Управління СБ України у Львівській області в ході моніторингу соціальних мереж отримано дані щодо громадянки ОСОБА_3 , яка причетна до поширення матеріалів в соціальній мережі «Однокласники», які виправдовують та визнають правомірною збройну агресію рф проти України, глорифікують її учасників.

З витягу з ЄРДР вбачається, що на підставі вказаної заяви, 19.01.2024 внесено відомості за №22024140000000021, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, 12.04.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Згідно з протоколом огляду від 30.01.2024, проведеного за участю спеціаліста, об`єктом якого була інформація, розміщена в соціально орієнтованій мережі «Однокласники», яка перебуває у відкритому доступі, вбачається, що в ході огляду інформації, розміщеної на сторінці облікового запису у згаданій мережі « ОСОБА_8 ( ОСОБА_14 )» встановлено, що на даній сторінці відображені поширені публікації користувачем облікового запису, а саме: 10.01.2024 шляхом надання команди «вважає класним» у вигляді фотозображення воєнного злочинця, бойовика т. з. «ДНР» «Гіві», ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом надання команди «вважає класним» у вигляді фотозображення військовослужбовця зс рф з написом « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом надання команди «вважає класним» у вигляді фотозображення з написом «Прошу все каналы России, не показывать развлекательные программы, на время спецоперации на Украине, особенно «Маска» на НТВ, ржут, орут, ОСОБА_15 , весь в перьях и блесках, противно смотреть. Гибнут наши солдаты, мирные жители Украины, тревога и боль в душе, каждого русского человека. Смотреть такое шоу, в это время-кощунство! Мы же люди, а не сволочи! Обидно и Стыдно..», 22.11.2022 шляхом надання команди «вважає класним» у вигляді фотозображення чоловіка у формі військовослужбовця зс рф з георгіївською стрічкою на рукаві та написом « ОСОБА_10 за 9 месяцев самый счастливый день. Мой папочка вернулся домой... Все, наконец то для нас этот ужас кончился... Папочка постарел, уставший, но живой и здоровый это главное Папочка ты наш герой и защитник!!! Спасибо Богу, что вернул папочку!», 08.03.2022 шляхом надання команди «вважає класним» у вигляді фотозображення з написом «Я люблю тебя Россия! Акция для тех, кому не стыдно быть русскими. Распрастраняем!» та латинська літера «Z» у вигляді георгіївської стрічки.

Як вбачається з протоколу огляду від 02.04.2024, проведеного за участю спеціаліста, предметом якого був персональний комп`ютер (ноутбук) «ACER», серійний номер NXHUSEU00202604A042N00, за результатами якого встановлено, що користувач даного ноутбука щоденно здійснює перегляд інформації, розміщеної в соціальній мережі «Однокласники» та має доступ до облікового запису за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2

Протоколом огляду від 02.04.2024, проведеного за участю спеціаліста, проведено огляд мобільного терміналу SAMSUNG Galaxy S20 Ultra5G серійний номер НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , з сім-карткою НОМЕР_4 , в ході якого виявлено, що при вході в мобільний додаток «Однокласники» виявлено залогований обліковий запис на ім`я « ОСОБА_8 ( ОСОБА_14 )», із зазначеним місцем проживання ОСОБА_16 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою котрого вела спілкування з собою Таtа, як встановлено в судовому засіданні з показів обвинуваченої, така являється її двоюрідною сестрою, що мешкає в ОСОБА_17 , та 02.04.2022 та 03.05.2022 повідомляла останню про день здійснення ракетних ударів по Львову, зазначаючи військові обєкти, інші можливі місця зберігання зброї та військової техніки, що могли піддаватися удару.

З протоколу обшуку від 27.03.2024 вбачається, що такий проведено за участю ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та в ході обшуку на наданих вказаною особою електронних засобах обробки інформації, а саме персональному комп`ютері (ноутбуці) сірого кольору торгової марки Acer, мобільному телефоні Samsung Galaxy S20 Ultra 5G, виявлено облікові записи соціальної мережі «Однокласники» з назвою « ОСОБА_8 ( ОСОБА_14 )».

Аналізуючи вищевказані докази, суд вважає за необхідне спростувати доводи обвинуваченої про необережний характер своїх дій щодо вчинення глорифікації, з огляду на таке.

Всупереч блокування доступу до російської соціальної мережі «Одноклассники» на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133 та продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року, затвердженого Указом Президента України від 14 травня 2020 № 184, обвинувачена використовувала таку мережу за допомогою спеціалізованої програми для обходу блокування, систематично використовуючи для цього ноутбук та телефон.

Як вбачається з протоколів огляду, окрім глорифікації представників збройних формувань рф, ОСОБА_3 поширювала відомості про прихильність до росії, вподобала символ «Z» у вигляді георгіївської стрічки, що обидва символізують зройну агресію рф та є забороненими у державі, поширюючи гасло, про відсутність сорому бути русским.

З оглядуна вищевикладене,такі діїхарактеризуються протиправністю,оскільки доступдо мережі«Однокласники» закритийна державномурівні,систематичністю,оскільки вдодаток заходилащодня,використовувала такийдля спілкуванняіз родичами,в томучислі жителямита громаданамирф,та поширювалаінформацію змісткотрої усвідомлювала.

Таким чином, твердження обвинуваченої про відсутність чіткого розуміння змісту інформації, що містилася у поширених нею публікаціях, що віднесені органом досудового розслідування до ознак злочинів, суд розцінює як спосіб захисту, спрямований на виправдання своєї поведінки з метою пом`якшення покарання.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_3 , суд враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 436-2 КК України кримінальна відповідальність настає, серед іншого, за глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації.

За ч. 3 ст. 436-2 КК України кримінально-карним визнано діяння, що передбачені частиною першою або другою цієї статті, зокрема вчинені повторно.

Постановою ВР України від 27.01.2015 затвердженоЗвернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, в силу того, що Україна залишалася об`єктом воєнної агресії з боку Російської Федерації.

У зв`язку із воєнною агресією військ російської федерації на території України указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, котрий, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України №469\2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 року з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб.

Згідно ст. 2 Закону України «Про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку рф як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями рф у війні проти України» російську федерацію визнано державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

Тобто, у 2014 році російська федерація розпочала збройну агресію проти України із захоплення окремих територій. А вже 24 лютого 2022 року, порушивши міжнародні договори, росія вдалася до повномасштабного вторгнення в Україну шляхом введення збройних сил.

Георгіївська стрічка являється двоколірною стрічкою, яка застосовувалася в оформленні низки військових нагород вросійській імперіїтаСРСР.

З 2014 року георгіївська стрічка в Україні стала символом сепаратизму та російської агресії проти України та є забороненою, в той час як, в рф таку віднесено до символів військової слави.

Законом України від 03 березня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» кримінальний Закон доповнено вищевказаними нормами та визнано кримінально-карним глорифікацію осіб, спеціальних суб`єктів рф, що характеризуються передбаченими статтею ознаками.

При цьому, у кримінально-правовому розумінні глорифікацією є прославлення, звеличення, героїзація осіб, які тим чи іншим чином брали участь у збройній агресії російської федерації проти України, забезпечували діяльність окупаційної адміністрації, представляли державні органи і структури країни-агресора, тощо.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 - громадянка України, використовуючи особисту сторінку в соціальній мережі «Одноклассники», комунікативний характер котрої наділений можливістю поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, виявила публікацію у вигляді фотозображення чоловіка у формі військовослужбовця російської окупаційної армії з георгіївською (гвардійською) стрічкою на рукаві та написом «Сегодня за 9 месяцев самый счастливый день. Мой папочка вернулся домой... Все, наконец то для нас этот ужас кончился... Папочка постарел, уставший, но живой и здоровый это главное Папочка ты наш герой и защитник!!! Спасибо Богу, что вернул папочку!», що очевидно містить звеличення особистих та професійних якостей, вихваляння вчинків представника збройних сил рф,прославляння у формі створення популярності зазначеній військовій службовій особі збройних сил рф, шляхом акцентування уваги на тому, що такий є героєм та захисником, діючи умисно, шляхом надання команди «вважає класним» (рос. «считает классным») здійснила поширення публікації, надавши таким чином більший доступ для перегляду іншими користувачами, тим самим вчинила глорифікацію особи, що здійснювала збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_3 - громадянка України, використовуючи особисту сторінку в соціальній мережі «Одноклассники», комунікативний характер котрої наділений можливістю поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, виявила публікацію у вигляді фотозображення військовослужбовця зс рф, про що свідчить військова форма з читабельною відміткою збройних сил росії, та з написом «Герой спецоперации ефрейтор Музаева спасла жизни тремстам воинам», що очевидно містить звеличення особистих та професійних якостей, вихваляння вчинків представника збройних сил рф, прославляння у формі створення популярності зазначеній військовій службовій особі збройних сил рф, шляхом акцентування уваги на врятуванні життя російських військових, діючи умисно, шляхом надання команди «вважає класним» (рос. «считает классным») здійснила поширення публікації, надавши таким чином більший доступ для перегляду іншими користувачами, тим самим повторно вчинила глорифікацію особи, що здійснювала збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.

За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила глорифікацію особи, що здійснювала збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації та вчинила глорифікацію особи, що здійснювала збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації.

Таким чином, суд дії обвинуваченої кваліфікує за ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.

При цьому суд бере до уваги, що глорифікація є окремим складом злочину визначеного ч.2 ст. 436-2 КК України, а поширення матеріалів є способом вчинення дій, тобто охоплюється об`єктивною стороною такого.

З цього слідує, що обвинувачена здійснюючи поширення конкретної інформації вчинила глорифікацію, що є кримінально-карним діянням.

У роз`ясненнях, які містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7(зі змінами), зокрема в п.1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимогст. 65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).

Обираючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно дост. 12 КК України кримінальне правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченої ч. 2 ст. 436-2 КК України, є нетяжким злочином; за ч. 3 ст. 436-2 КК України тяжким злочином.

При вивченні особи обвинуваченої судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Львові, громадянка України, працює монтажницею радіоапаратури та приладів ТОВ «РЗА Системс», за місцем праці характеризується позитивно, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд не може визнати факт щирого каяття обвинуваченою виходячи з того, що остання, при наданні показів, намагалася переконати суд в тому, що поширення публікацій здійснила несвідомо, і такі дії могли мати випадковий характер, що спростовується висновками суду, отриманими на підставі доказів.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбаченихст. 67 КК України, стороною обвинувачення не встановлено.

З досудової доповіді щодо обвинуваченої вбачається, що результати оцінки показали середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, а також середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу за місцем її проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його рівень ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання, суд також бере до уваги положенняст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положенняст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 35 КК України передбачено, що повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень враховуються при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, частиною 1 ст. 70 КК України передбачено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

При цьому,у пункті8Постанови ПВСУ№ 7від 24.10.2010ВСУ звернув увагуна те,що призначенняосновного покарання, нижчого від найнижчоїмежі,передбаченої закономза данийзлочин,або перехіддо іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язковогододаткового покарання(ст. 69КК)може мати місце лише занаявності декількох(неменше двох)обставин,що пом`якшуютьпокарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особивинного. Одночасно, згідно з п. 21 при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 436-2 КК України суд враховує, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнала вину, працює, позитивно характеризується, є особою, що досягла похилого віку, у зв`язку із чим покарання у виді обмеження волі до неї не може бути застосованим, тому слід визначити покарання в межах санкції у виді позбавлення волі у мінімальній межі, тобто строком на 1 рік без конфіскації майна.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 436-2 КК України, окрім вищевказаних обставин, суд зважає що така вчинила сукупність кримінальних правопорушень, одне з котрих є кваліфікованим, у зв`язку із чим, при безальтернативності виду покарання, необхідним та виправданим є покарання у виді позбавлення волі.

Однак, беручи до уваги, що суд, хоч не встановив щирого каяття, та зважаючи на характер її поведінки під час досудового розслідування, що не перешкоджала органу досудового розслідування у встановленні фактичних обставин справи, давала визнавальні покази, що розцінюється стороною обвинувачення як активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, про що свідчать дані реєстру матеріалів досудового розслідування, та відсутність заходів забезпечення кримінального провадження щодо неї як підозрюваної, поведінку під час судового слідства, що не оспорювала фактичних обставин у справі, не ухилялася від суду, відсутність обтяжуючих обставин, має постійне місце проживання, інкримінований обвинуваченій злочин не є корупційним кримінальним правопорушенням, кримінальним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, кримінальним правопорушенням, передбаченимстаттями 403,405,407,408,429КК України, вчиненим в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, а ОСОБА_3 не є представником держави, у тому числі іноземної, у зв`язку із чим такі дані в сукупності вказують на обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що дають підстави суду для застосування ч.1 ст. 69 КК України, та призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 436-2 КК України 1 рік 1 місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць без конфіскації майна.

Одночасно, суд зважає, що дії обвинуваченої, особливо під час збройної агресії рф проти України, не просто свідчать про її антиукраїнську позицію, а й створюють уяву у ворога, що вона, як громадянка України, жителька м. Львова (відомості про це вказані в інформації про особу в обліковому записі на ім`я « ОСОБА_8 ( ОСОБА_14 )» ), підтримує позицію російської влади, тим самим створює в них упевненість в успішності їхніх дій на території України та спонукає до продовження війни проти України, адже мережа «Однокласники» користується популярністю саме в рф, та серед її друзів числяться жителі такої.

Оскільки остання, хоча і визнала свою провину, намагалася переконти суд в тому, що розкаялася, однак цей факт спростовується відсутність самокритики, осудження своїх дій та викликаний усвідомленням невідворотності покарання та наявністю вагомих доказів на підтвердження вини обвинуваченої, яке направлене на її пом`якшення.

При цьому, здійснення грошового переказу обвинуваченою на користь ЗСУ, не може розцінюватися як додаткова пом`якшуюча обставина, оскільки захист Батьківщини є конституційним обов`язком кожного громадянина України, котрий полягає не тільки у веденні бойових дій, але і вжиття заходів щодо забезпечення будь-яких потреб держави, пов`язаних правовим режимом воєнного стану.

Разом з тим, важливим є те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до розділу ХХ КК України відноситься до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в той час, коли відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даних правопорушень, а тому суд не може погодитися із позицією сторін кримінального провадження про можливість застосування до обвинуваченої інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Беручи до уваги, особу обвинуваченої, в поєднанні з тяжкістю вчинених нею злочинів, наявність обставин, що пом`якшують покарання, котрі суд врахував при визначенні більш м`якого покарання ніж передбачено санкцією інкримінованого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, підстав для звільнення від відбування покарання у незначному розмірі, який визначений КК України суд не встановив.

Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченій оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався, клопотань з даного приводу не надходило.

Питання речових доказів слід вирішити згідно з вимогамист. 100 КПК України.

Так, майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).

Встановлено, що речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнано мобільний термінал SAMSUNG Galaxy S20 Ultra5G, серійний номер НОМЕР_5 , із сім-картою НОМЕР_4 ; персональний портативний комп`ютер (ноутбук) торгової марки ACER, серійний номер NXHUSEUOO202604A042N00.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Також, згідно з ч. 4ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.03.2024 накладено арешт на мобільний термінал SAMSUNG Galaxy S20 Ultra5G, серійний номер НОМЕР_5 , із сім-картою НОМЕР_4 ; персональний портативний комп`ютер (ноутбук) торгової марки ACER, серійний номер НОМЕР_6 .

На підставі викладеного, ч. 2, 3 ст. 436-2, ст. ст. 50, 60, 65, 69, 70, 96-2 КК України, керуючись, ст. ст.100, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у:

вчиненні глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, тобто кримінальному правопорушенні передбаченому ч.2 ст. 436-2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік без конфіскації майна.

вчиненні глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, повторно, тобто кримінальному правопорушенні передбаченому ч.3 ст. 436-2 КК України та на підставі ч.1 ст. 69 КК України призначити їй основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вказаної статті у виді 1 (одного) року 1 (один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне основне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць без конфіскації майна.

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили:

-мобільний термінал SAMSUNG Galaxy S20 Ultra5G, серійний номер НОМЕР_5 , із сім-картою НОМЕР_4 повернути власнику ОСОБА_3 ;

-персональний портативний комп`ютер (ноутбук) торгової марки ACER, серійний номер NXHUSEUOO202604A042N00 конфіскувати у власність держави.

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з мобільного терміналу SAMSUNG Galaxy S20 Ultra5G, серійний номер НОМЕР_5 , із сім-картою НОМЕР_4 ; персонального портативного комп`ютера (ноутбуку) торгової марки ACER, серійний номер НОМЕР_6 .

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1