Рішення

від 11.06.2024 по справі 609/558/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/558/24

2/609/249/2024

11 червня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суддіХарлана М.В.

за участю:

секретаря судового засіданняСеменюк О.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Шумськ цивільнусправу запозовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Кременецької міської ради

вимоги позивача: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

учасники справи не з`явились,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 17 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат ГурникВіктор Олександрович звернувся до суду із позовом до Кременецької міської ради з вимогою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 .

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, а семе, житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , що належав останній відповідно до реєстраційного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 07 лютого 2002 року Шумським БТІ, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,06 га. в межах згідно з планом, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №705859, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,86 га. в межах згідно з планом, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії Р2 №705754, земельну ділянку площею 0,2500 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Підгайці Шумського району Тернопільської області за кадастровим номером 6125885900:02:001:0009, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293984, земельну ділянку площею 0,8019 га. (0,4834 га. кадастровий номер 6125885900:02:001:0010 та 0,3185 га. кадастровий номер 6125885900:02:001:0011), для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Підгайці Шумського району Тернопільської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293985.

Вказує, що 04 вересня 2013 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,86 га. в межах згідно з планом, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради, яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 705754 належала їй заповіла ОСОБА_3 . Згідно нотаріально посвідченої заяви серії НТА № 137875 слідує, що остання спадщину не прийняла, спадкувати не бажає та звертатися до суду за продовженням строку для прийняття спадщини не буде.

Представник у позові зазначає, що позивач в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 спадщину не прийняв, оскільки відповідно до Виписки з медичної карти амбулаторного хворого №177 від 12 лютого 2024 року знаходився на амбулаторному лікуванні з 06 лютого 2024 року по 12 лютого 2024 року, а тому вважає, що обставини, які зумовили пропуск строку для прийняття спадщини є поважними, що є підставою для визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

3. 11 червня 2024 року Шумським районним судом Тернопільської області зареєстровано додаткові пояснення до вищевказаного позову надіслані представником позивача, у яких останній, окрім перебування позивача на амбулаторному лікуванні, щодо поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини посилається на те, що введення правового режиму воєнного стану та багаточисельні повітряні тривоги створили значні труднощі у вирішенні юридичних питань, зокрема щодо прийняття спадщини, окрім того, нотаріус, у якого була заведена спадкова справа після смерті матері ОСОБА_2 повідомила, що строк прийняття спадщини в умовах воєнного стану становить 10 місяців, що призвело до того, що позивач був введений в оману щодо строків прийняття спадщини.

На підставі викладеного, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 02 травня 2024 року.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 02 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду на 27 травня 2024 року, у зв`язку із клопотанням представника позивача, судовий розгляд справи відкладено на 11 червня 2024 року.

6. В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гурник В.О. не з`явились.

02 травня 2024 року представник позивача надіслав суду клопотання, згідно якого просив розгляд справи здійснювати за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити.

7. Представник відповідача Кременецької міської ради в судове засідання не з`явився, через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати у відсутність представника відповідача, позовні вимоги визнав повністю.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9.Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ,про щов Книзіреєстрації смертей12серпня 2023 року зроблено відповідний актовий запис № 353, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 12 серпня 2023 року Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції.

10. На день смерті померлій належало спадкове майно, що складається із житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що належав останній відповідно до реєстраційного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 07 лютого 2002 року Шумським БТІ, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,06 га. в межах згідно з планом, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №705859, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,86 га. в межах згідно з планом, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії Р2 №705754, земельної ділянки площею 0,2500 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Підгайці Шумського району Тернопільської області за кадастровим номером 6125885900:02:001:0009, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293984, земельної ділянки площею 0,8019 га. (0,4834 га. кадастровий номер 6125885900:02:001:0010 та 0,3185 га. кадастровий номер 6125885900:02:001:0011), для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Підгайці Шумського району Тернопільської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293985.

11. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який 04 вересня 2013 року посвідчено секретарем Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області Пиріг Н.П., зареєстрований у реєстрі за № 24, згідно якого, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,86 га. в межах згідно з планом, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради, яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 705754 належала їй заповіла ОСОБА_3 .

12. Згідно копії заяви серії НТА № 137875 посвідченої 29 лютого 2024 року приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Бурлак А.В., вбачається, що ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняла, спадкувати не бажає та звертатися до суду за продовженням строку для прийняття спадщини не буде.

13. Як стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 09 лютого 1962 року В.Дедеркальським райбюро ЗАГС, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Підгайці В. Дедеркальського району Тернопільської області та в графі мати вказано ОСОБА_2 , а.з. №14.

14. Згідно копії витягу 62/09-24/4 виданої Відділом «ЦНАП» Кременецької міської ради вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

15. Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного хворого №177 виданої 12 лютого 2024 року Приватним Медичним Центром позивач ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні з 06 лютого 2024 року по 12 лютого 2024 року.

16. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76117688 від 07.03.2024 р., інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

17. Постановою приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Бурлак А.В. від 07 березня 2024 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки останній на день смерті не був зареєстрований разом із спадкодавцем за однією адресою, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину, тобто пропустив строк прийняття спадщини.

ІV. Оцінка Суду.

18. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

19. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

20. Як передбачено ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

21. За змістом частини другої статті 16ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

22. Відповідно до статей 1216, 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

23. За правилами статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

24. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

25. Згідно з частиною першою статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

26. Відповідно до частини третьої статті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

27. Згідно зі статтею 1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

28. Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

29. Водночас відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

30. Правила частини третьої статті 1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

31. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

32. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

33. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

34. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

35. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

36. Так, на підставу поважності пропуску строку подання заяви для прийняття спадщини, представник позивача вказує на те, що у період з 06 лютого 2024 року по 12 лютого 2024 рік позивач ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні. Вказаний факт підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного хворого №177 виданої 12 лютого 2024 року Приватним Медичним Центром м. Тернопіль.

Наданий позивачем вищевказаний медичний документ не є належним та достатнім доказом неможливості позивача ОСОБА_1 своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, оскільки він не підтверджує факт непрацездатності позивача протягом всієї тривалості строку для прийняття спадщини.

Згідно з матеріалами справи позивач перебував на амбулаторному лікуванні в період з 06 лютого по 12 лютого 2024 року, тобто лише 6 днів.

Отже, надані позивачем документи (виписка) не свідчать про те, що лікування ОСОБА_1 відбувалось безперервно від смерті спадкодавця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 до закінчення шестимісячного строку на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, тобто до 11 лютого 2024 року.

Окрім того, суд зауважує, що позивачу було достовірно відомо про смерть його матері ОСОБА_2 , а тому у останнього не було жодних перешкод надіслати заяву про прийняття спадщини поштою на адресу нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

37. Суд звертає увагу на те, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

38. Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.

39. У постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20 (провадження № 61-20156св21) Верховний Суд дійшов висновку, що нетривале перебування позивача на амбулаторному, а не стаціонарному лікуванні не є у розумінні частини третьої статті 1272ЦК України тими перешкодами, які унеможливлювали звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як за місцем знаходження спірного майна, так і за місцем свого проживання. Отже, у позивача не було об`єктивних, непереборних, істотних труднощів подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку з чим Верховний Суд скасував оскаржувані судові рішення та ухвалив нове про відмову в задоволенні позову.

40. У постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 153/3/16-ц (провадження № 61-6815св18) Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не можуть бути визнані поважними, оскільки вони не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення цих дій. Позивач не зазначив, що перешкоджало йому подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв`язку.

Отже, наведені обставини (нетривале перебування позивача на амбулаторному лікуванні) не є в розумінні частини третьої статті 1272ЦК України тими перешкодами, які унеможливлювали звернення ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

41. Щодо введення правового режиму воєнного стану та оголошення повітряних тривог та ракетних обстрілів, то суд не вважає такі обставини поважними, а отже такими, що унеможливили подання позивачем заяви нотаріусу про прийняття спадщини, оскільки безпосередньо на території Тернопільської області тривалі активні бойові дії не велись і не ведуться, а вищевказана територія не є тимчасово окупованою.

Крім того, представник позивача посилається на те, що відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №164 було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року було сформовано правовий висновок, згідно з яким пункт 3 постанови КМУ №164 суперечить статтям 1270 та 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Вказаний факт створив правову невизначеність, яка вплинула на можливість своєчасного прийняття спадщини позивачем, окрім того, нотаріус, у якого була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 повідомила, що строк прийняття спадщини в умовах воєнного стану становить 10 місяців, що призвело до того, що позивач був введений в оману щодо строків прийняття спадщини.

Суд вважає вказані твердження представника позивача безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач звернувся в нотаріальну контору 07 березня 2024 року, коли вже норми про зупинення перебігу строку для прийняття спадщини були виключені. Окрім того, як вбачається із копії постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

А тому, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

42. Також суд звертає увагу позивача та його представника, що у пункті 24 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

43. Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц.

44. Так, у судовому засіданні встановлено, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 з нею за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Однак, суду не надано доказів того, який правовий статус вказаних осіб був із померлою ОСОБА_2 , чи мають відношення вказані особи до спадкового майна, чи є вони спадкоємцями майна померлої, а також те, чому у даній справі належним відповідачем є саме Кременецька міська рада, а не зареєстровані разом із померлою, на день її смерті, особи.

За встановлених судом обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кременецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

45. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, як у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі, то понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн. слід покласти на позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

З цих підстав,

Керуючись ст. ст. 1216, 1223, 1269, 1270, 1272 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 263, 265, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кременецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

2. Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 11 червня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4

Відповідач: Кременецька міська рада, місце знаходження: 47003, вул. Шевченка, 67, м. КременецьТернопільської області, код ЄДРПОУ: 04058338.

Суддя: М.В. Харлан