Постанова

від 30.05.2024 по справі 990/3/24

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 990/3/24

Провадження № 11-63заі24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кривенди О. В, Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2024 (судді Смокович М. І., Мацедонська В. Е., Мельник-Томенко Ж. М., Прокопенко О. Б., Уханенко С. А.) в адміністративній справі № 990/3/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій і про стягнення моральної шкоди та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 01.12.2023 року № 28/дс-23 (далі - Спірне рішення);

- зобов`язати ВККС розглянути питання про допуск кандидата ОСОБА_1 до участі у конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів;

- стягнути на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн моральної шкоди з Державного бюджету України через Казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади.

2. Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з мотивами Комісії щодо невідповідності його кандидатури критерію доброчесності.

3. На думку ОСОБА_1 , позиція ВККС суперечать висновкам Конституційного Суду України, які викладені у Рішенні від 08.06.2022 № 3-р(ІІ)/2022 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) [справа щодо презумпції невинуватості].

4. У цьому зв`язку позивач [у позовній заяві] зауважив, що саме стаття 284 КПК України визначає підстави для закриття провадження у справі і підлягає застосуванню під час вирішення цього спору. Отже, за твердженням позивача, навіть припущення у винуватості чи сумнів у невинуватості кандидата на посаду судді у зв`язку із закриттям відносно нього кримінального провадження на підставі статті 284 КПК України (у зв`язку із закінченням строку давності) порушує вимоги статей 1, 3, 8, 62 Конституції України та пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка стосується презумпції невинуватості.

5. Отож позивач переконував, що, відмовляючи йому як кандидату на посаду судді у допуску до конкурсу з наведених у Спірному рішенні мотивів, відповідач сформував сприйняття його кандидатури суспільством як такого, що вчинив кримінальне правопорушення. Додав також, що КПК України не містить поняття «нереабілітуючі підстави».

6. ВККС подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

7. Ухвалення Спірного рішення відповідач пояснив через призму мети добору професійного суддівського корпусу і тих вимог, яким мають відповідати судді, зокрема в етичній площині.

8. На думку відповідача, інформація, яку повідомило Головне управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України щодо позивача і яка, в підсумку, лягла в основу Спірного рішення, стосувалася подій 2007 року, однак, з погляду Комісії, не могла залишитися поза увагою під час конкурсу на зайняття посади судді.

9. Відповідач, з уваги на доводи і вимоги ОСОБА_1 , також додав, що припинення участі у доборі на цьому етапі не передбачено, і без нового проходження процедури добору позивач не може бути повторно зарахований до резерву.

10. Позивач подав відповідь на відзив, у якій висловив контраргументи щодо позиції ВККС у цьому спорі. Зокрема позивач більш детально зупинився на Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2022 № 3-р(ІІ)/2022 і вкотре підкреслив його значення для правильного вирішення цієї справи. У цьому зв`язку він навів окремі фрагменти мотивувальної частини зазначеного Рішення, які стосуються презумпції невинуватості, а також форми судового рішення, якими встановлюється винуватість особи (у порядку кримінального судочинства). Поміж іншого, підкреслив, що у випадку закриття (закінчення) кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності [все одно] діє презумпція невинуватості, яка, з погляду позивача, має означати його непричетність /невинуватість до / у вчиненні кримінально караного діяння.

11. Спираючись на ці твердження, позивач зазначив, що за правилами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова Вишгородського районного суду Київської області у справі № 1-180/11, на яку покликається ВККС, є недопустимим доказом та не підтверджує винуватості [позивача] у вчиненні злочину. Тому переконує, що згадана постанова суду не може мати преюдиційного значення у розумінні частини четвертої статті 78 КАС України.

12. Позивач висловився також щодо дотримання відповідачем вимог Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII; тут - у редакції, яка діяла на дату видання Спірного рішення), зокрема частини четвертої статті 74 цього Закону. Зауважив, що за приписами цієї статті відповідач, якщо виявляє невідповідність кандидата вимогам Закону № 1402-VIII, має ухвалити рішення про припинення участі у доборі кандидата на посаду судді. Відтак Комісія могла би відмовити у допуску до участі у конкурсі, як-от у випадку з позивачем, тільки тоді, коли б існувало рішення про припинення участі кандидата у доборі.

13. На думку позивача, порушення відповідачем приписів частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII призвело до ситуації, коли він [позивач] взяв участь у доборі, зарахований до резерву на зайняття вакантних посад суддів, але не може брати участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

14. Щодо покликання на пункт 4.9 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням ВККС від 02.11.2016 № 141/зп-16 (далі - Положення № 141/зп-16; тут - з урахуванням змін, внесених згідно з рішенням ВККС від 14.09.2023 № 87/зп-23), позивач додав, що у ньому не передбачено права відповідача ухвалювати рішення про відмову у допуску до конкурсу; цей пункт, зауважив він, встановлює право Комісії ухвалювати рішення про припинення участі кандидата у конкурсі.

15. Так само позивач у критичній формі висловився щодо покликань Комісії на приписи пункту 59 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII (з урахуванням доповнень, внесених згідно із Законом України від 09.12.2023 № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри»; далі - Закон № 3511-ІХ), адже Закон № 3511-ІХ набрав чинність 30.12.2023, тоді як Спірне рішення Комісія ухвалила 01.12.2023.

Фактичні обставини справи

16. ВККС рішенням від 14.09.2023 № 95/зп-23 оголосила конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів місцевих судів (далі - Конкурс) для кандидатів, зарахованих до резервів. Відповідне оголошення (в якому були викладені також умови конкурсу) було розміщено на сайті ВККС 15.09.2023 (за покликанням: https://vkksu.gov.ua/rubric/konkurs-dlya-kandydativ-na-zaynyattya-vakantnyh-posad-suddiv-miscevyh-sudiv-ogoloshenyy).

17. Цим рішенням Комісія встановила загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в конкурсі, затвердила Умови проведення Конкурсу (далі - Умови) та визначила, що питання допуску до участі в Конкурсі вирішується ВККС у складі колегій.

18. Відповідно до Умов (пункт 10) до участі в Конкурсі допускаються особи, які: 1) у порядку та строки, визначені оголошенням, подали всі необхідні документи; 2) на день подання документів перебувають у резерві на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, не займають суддівську посаду та відповідають вимогам до кандидатів на посаду судді, визначеним статтею 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

19. За пунктом 10.2 Умов для допуску до Конкурсу проводитиметься перевірка поданих кандидатами на посаду судді документів та даних з метою встановлення відповідності вимогам до кандидатів на посаду судді, визначеним статтею 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

20. Інформація про кандидатів на посаду судді, допущених до участі у Конкурсі, оприлюднюється на офіційному вебсайті Комісії не пізніше наступного робочого дня після ухвалення Комісією відповідного рішення (пункт 10.3 Умов).

21. Оскільки ОСОБА_1 зарахований до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, то 20.10.2023 він звернувся до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді господарської та загальної спеціалізацій. До заяви її автор додав необхідні для участі у Конкурсі документи, а саме: копію паспорта громадянина України; анкету кандидата на посаду судді; декларацію родинних зв`язків кандидата на посаду судді за 2018-2022 роки; декларацію доброчесності кандидата на посаду судді; копію трудової книжки; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; копію витягу з Реєстру платників єдиного податку; копії договорів про абонентське правове обслуговування та про надання послуг; довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів за формою первинної облікової документації № 100-2/о; копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік; копію військового квитка; копію Державного сертифіката, виданого Національною комісією зі стандартів державної мови, про рівень володіння державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня; витяг щодо несудимості.

22. За наслідками перевірки кандидатури ОСОБА_1 . Комісія ухвалила Спірне рішення, яким відмовила йому в допуску до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23 Конкурсі, керуючись статтями 69, 79, 93, 101 Закону № 1402-VIII, Умовами проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддіву місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів.

23. Комісія аргументувала це рішення тим, що за результатами розгляду питання про допуск кандидата ОСОБА_1 до участі в Конкурсі встановила його невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, які визначені у статті 69 Закону № 1402-VIII, а саме критерію доброчесності.

24. ВККС зазначила, що під час перевірки на відповідність кандидатів на посади суддів місцевих судів критерію доброчесності до Комісії надійшов лист Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 17.11.2023 № 5/6/5/3-8140, у якому зазначено про те, що Вишгородський районний суд Київської області 23.08.2011 розглядав справу № 1-180/11 за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

25. Під час дослідження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2011 у справі № 1-180/11 Комісією установлено, що провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною першою статті 358 КК України закрито у зв`язку із закінченням строків давності.

26. За змістом Спірного рішення, згадане судове рішення стосується подій, які відбулися у 2007 році. Водночас, як зауважила Комісія, закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою обставиною в розумінні КПК України. Зважаючи на особливу увагу спільноти до процесу добору суддів і запит суспільства на справедливість, кандидати на посаду судді мають відповідати найвищим стандартам доброчесності, щоб у стороннього спостерігача не виникало сумнівів щодо майбутніх суддів.

27. На підставі наведених мотивів Комісія дійшла висновку про неможливість участі ОСОБА_1 у Конкурсі [на посаду судді] як особи, яка не відповідає критерію доброчесності.

28. Позивач не погодився зі Спірним рішенням ВККС, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

29. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 06.03.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВККС про скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій та про стягнення моральної шкоди відмовив повністю.

30. Відмовляючи в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що Комісія мала обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 як кандидат на посаду судді не відповідає критерію доброчесності, який є однією з умов доступу до цієї посади, через наявність постанови Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2011 у справі № 1-180/11 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою обставиною в розумінні КПК України, що негативно позначається на репутації особи, надто коли це стосується конкурсу на посаду судді, до якої Закон № 1402-VII встановлює вимоги також морального та етичного характеру, об`єднавши їх словом «доброчесність». Зважаючи на особливу увагу спільноти до процесу добору суддів і запит суспільства на справедливість, кандидати на посаду судді мають відповідати найвищим стандартам доброчесності, щоб у стороннього спостерігача не виникало сумнівів щодо майбутніх суддів.

31. За висновком суду першої інстанції Спірне рішення, яке ухвалила ВККС, є правомірним й за наслідками розгляду справи колегія суддів не встановила підстав для його скасування.

Короткий зміст та обґрунтування апеляційної скарги

32. Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2024 та вважаючи його таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду, у якій просить скасувати зазначене рішення і ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити повністю.

33. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, по-перше, позивач, вкотре покликаючись на висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2022 № 3-р(ІІ)/2022, наголошує, що, відмовляючи кандидату у допуску до конкурсу з підстав негативної оцінки факту - закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, було надано негативне сприйняття його як особи, яка може бути причетна (винна) у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, чим порушено засади презумпції невинуватості та приписи статті 62 Конституції України.

34. По-друге, на обґрунтування протиправності Спірного рішення позивач звертався до правових висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 9901/355/21, у якій суд звертав увагу на визначення терміну - «доброчесність». У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала, що в процедурі добору Комісія має дотримуватись настанови, що кожен з претендентів на посаду судді гідний її обійняти, бо в інакшому разі негативне для кандидата рішення можливе тільки тоді, коли на заваді цьому стають об`єктивні чинники, які унеможливлюють ухвалення позитивного для претендента рішення. Отже, позивач вважає, що єдина обставина, на яку покликається відповідач у висновку про недоброчесність кандидата, вчинена з порушенням вимог Основного Закону. За твердженням позивача, будь-яких інших підстав, які могли б свідчити про недобросовісність позивача, Комісією не встановлено, що свідчить про протиправність Спірного рішення.

35. По-третє, оскільки позивач вважає, що відповідачем ухвалено протиправне рішення, яким його [ ОСОБА_1 ] фактично позбавлено доступу до професії на підставі частини другої статті 2 КАС України, статті 201 ЦК України, статті 56 Конституції України, то позивач просить визнати протиправним та скасувати Спірне рішення, зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про допуск та стягнути моральну шкоду.

36. Апеляційна скарга позивача не містить клопотання про розгляд справи за його участю.

Позиція інших учасників справи

37. У відзиві на апеляційну скаргу позивача представник відповідача наголошує, що Комісією правомірно та обґрунтовано встановлено невідповідність ОСОБА_1 вимогам до кандидата на посаду судді, визначеним статтею 69 Закону № 1402-VІII, а саме критерію доброчесності. Позивачем, у свою чергу, не наведено об`єктивних тверджень, які б спростували висновки Комісії.

38. Комісія нагадує, що у постанові Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2011 у справі № 1-180/11, яку взято до уваги при винесенні Спірного рішення, судом установлено умисні та протиправні дії ОСОБА_1 , доведено у суді скоєний ним злочин, проте в силу того, що з моменту скоєння злочину пройшло більше трьох років, провадження у справі закрито, що в розумінні кримінального процесуального законодавства не є реабілітуючою обставиною.

39. Ураховуючи викладене, відповідач просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 990/3/24 - без змін.

40. Відповідач не просить розглядати справу № 990/3/24 за участю його представника.

Рух апеляційної скарги

41. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 990/3/24 за позовом ОСОБА_1 до ВККС про скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій та про стягнення моральної шкоди. Витребувано з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи № 990/3/24.

42. 11.04.2024 до Великої Палати Верховного Суду надійшли матеріали справи № 990/3/24 згідно із супровідним листом Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2024 № 990/3/24/18005/24.

43. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15.05.2024 призначила справу № 990/3/24 до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 30.05.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

44. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, зважила на письмові звернення, що надійшли на адресу суду, переглянула оскаржуване судове рішення і дійшла таких висновків.

45. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

46. За частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

47. Відповідно до частин першої, другої статті 69 Закону № 1402-VIII на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Не може бути призначений суддею громадянин, який: 1) визнаний судом обмежено дієздатним або недієздатним; 2) має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню функцій зі здійснення правосуддя; 3) має незняту чи непогашену судимість.

48. Глава 2 Закону № 1402-VIII встановлює порядок добору на посаду судді, який здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії: 1) рішення ВККС про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів; 2) розміщення ВККС на своєму офіційному вебсайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді. 3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до ВККС відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону; 4) здійснення ВККС перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів; 5) допуск ВККС осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту; 6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту; 7) встановлення ВККС результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному вебсайті ВККС; 8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону; 9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки; 10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів; 11) зарахування ВККС кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному вебсайті ВККС; 12) оголошення ВККС відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад.

49. Глави 3 Закону № 1402-VIII регламентує, зокрема, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

50. За частинами першою, другою статті 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу.

51. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується ВККС.

52. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 79 Закону № 1402-VIII для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і веб-порталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.

53. Загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення визначаються ВККС.

54. Інформація про подання заяви для участі у конкурсі на заміщення конкретної вакантної посади судді оприлюднюється на офіційному вебсайті ВККС (частина п`ята статті 79 Закону № 1402-VIII).

55. Відповідно до частини восьмої статті 79 Закону № 1402-VIII ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, за результатами кваліфікаційних іспитів, складених у межах процедури добору суддів чи в межах процедури кваліфікаційного оцінювання відповідно.

56. Згідно із частиною сімнадцятою статті 79 Закону № 1402-VIII за результатами конкурсного добору ВККС надсилає до Вищої ради правосуддя відповідно до кількості вакантних посад суддів рекомендації про призначення кандидатів суддями.

57. Відповідно до внесеної ВККС рекомендації Вища рада правосуддя на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду (частина вісімнадцята статті 79 Закону № 1402-VIII).

58. Рішенням ВККС від 02.11.2016 № 141/зп-16 затверджено Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

59. Відповідно до глави 3 Закону № 1402-VIII та Положення № 141/зп-16 проведення ВККС конкурсу на заміщення вакантної посади судді включає в себе такі етапи: 1) оголошення конкурсу; 2) подання та прийняття заяв і документів для участі у конкурсі; 3) розгляд ВККС поданих документів; 4) спеціальна перевірка; 5) кваліфікаційне оцінювання та визначення рейтингу кандидата для участі у конкурсі.

60. Відповідно до пункту 2.3 Положення № 141/зп-16 в оголошенні про конкурс зазначаються: 1) найменування судів, де є вакантні посади суддів; 2) кількість вакантних посад суддів; 3) порядок та строки подання заяви для участі в конкурсі; 4) перелік документів, що додаються до заяви, та вимоги до них; 5) умови проведення конкурсу; 6) дата, час і місце проведення конкурсу; 7) інша необхідна інформація.

61. За пунктом 2.4 Положення № 141/зп-16 конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду проводиться на основі рейтингу, складеного за результатами кваліфікаційних іспитів у межах процедури добору суддів (для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резерву) чи іспитів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання (для суддів, які подали заяви про участь у конкурсі).

62. Згідно з пунктом 4.1 Положення № 141/зп-16 на підставі поданих кандидатом документів член Комісії-доповідач здійснює перевірку: 1) відповідності осіб, які звернулися для участі в конкурсі, вимогам до кандидатів на посаду судді, встановлених Конституцією України та Законом; 2) дотримання кандидатом встановлених умовами конкурсу строку та процедури звернення для участі в конкурсі; 3) поданих документів на відповідність переліку та вимогам до їх оформлення.

63. За пунктом 4.6 Положення № 141/зп-16 за результатами проведеної перевірки членом Комісії-доповідачем на найближчому засіданні палати або колегії відповідно до повноважень, визначених Комісією при оголошенні конкурсу, ухвалюється рішення про допуск до проходження кваліфікаційного оцінювання та/або участі у конкурсі.

Повідомлення про вирішення питання щодо допуску кандидатів до проходження кваліфікаційного оцінювання та/або участі у конкурсі публікується на офіційному вебсайті Комісії. Участь кандидата у вирішенні такого питання не є обов`язковою.

Інформація про результати вирішення питання про допуск кандидатів до проходження кваліфікаційного оцінювання та/або участі у конкурсі розміщується на офіційному вебсайті Комісії.

64. Згідно з пунктами 4.8, 4.9 Положення № 141/зп-16 у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (зокрема, неповноту) відомостей, поданих кандидатом, проводиться перевірка зазначеної інформації. Така перевірка може здійснюватися разом зі спеціальною перевіркою.

У разі встановлення Комісією невідповідності кандидата вимогам до кандидата на посаду судді його участь у конкурсі припиняється на підставі рішення Комісії.

65. 30.12.2023 набрав чинності Закон України від 09.12.2023 № 3511-Х «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри»; далі - Закон № 3511-Х), яким розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII доповнено, зокрема, пунктами 57-59 такого змісту:

«57. Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри».

58. Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри».

Особи, призначені на посаду судді за результатами такого конкурсу, не проходять початкову підготовку у Національній школі суддів України, передбачену статтею 89 цього Закону, та набувають повноважень судді із здійснення правосуддя, за умови зарахування до штату відповідного суду та складення присяги судді.

59. Кандидати, які на день завершення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, перебувають у резерві на зайняття вакантних посад суддів, підлягають виключенню з резерву.

Без нового проходження процедури добору такі особи не можуть бути повторно зараховані до резерву».

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

66. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

67. Оцінюючи спірне рішення в аспекті його відповідності визначеним частиною другої статті 2 КАС України критеріям, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

68. Предметом спору в цій справі є правомірність / протиправність рішення ВККС, яким ОСОБА_1 відмовлено у допуску до участі в конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, який був оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23.

69. Як установлено судом першої інстанції, підставою для ухвалення Спірного рішення слугувала інформація про те, що стосовно ОСОБА_1 є постанова Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2011 у справі № 1-180/11 про закриття кримінального провадження у справі про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною першою статті 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

70. У Спірному рішенні Комісія зазначила, що взяла до уваги те, що рішення суду стосується подій, які відбулись у 2007 році, водночас наголосила, що закриття провадження у зв`язку із закінченням строків не є реабілітуючою обставиною в розумінні КПК України. За висновком ВККС, зважаючи на особливу увагу спільноти до процесу добору суддів і запит суспільства на справедливість, кандидати на посаду судді мають відповідати найвищим стандартам доброчесності, щоб у стороннього спостерігача не виникало сумнівів щодо майбутніх суддів.

71. Отже, за результатами розгляду питання про допуск кандидата ОСОБА_1 до участі в Конкурсі Комісією встановлено його невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, визначеним статтею 69 Закону № 1402-VIII, а саме критерію доброчесності.

72. Позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі покликається на презумпцію невинуватості, засади якої, на його думку, порушено Комісією, оскільки, відмовляючи кандидату у допуску до конкурсу з підстав негативної оцінки факту - закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, було надано негативне сприйняття його як особи, яка може бути причетна (винна) у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, чим порушено засади презумпції невинуватості та приписи статті 62 Конституції України.

73. Надаючи оцінку зазначеним твердженням позивача, суд першої інстанції з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2022 № 3-р(ІІ)/2022 виходив з того, що презумпція невинуватості діє на усіх стадіях кримінального провадження, й діє доти, доки її не буде спростовано у законному порядку обвинувальним вироком суду. За частиною першою статті 62 Конституції України лише обвинувальний вирок суду є тим судовим актом, у якому повинна бути встановлена винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, тому інші акти публічної влади не можуть містити жодних позицій щодо винуватості особи, навіть у вигляді припущень стосовно такої винуватості.

74. Суд першої інстанції установив, що Комісія, покликаючись у Спірному рішенні на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2011 у справі № 1-180/11 про закриття кримінального провадження, у такий спосіб не стверджувала й не могла стверджувати про вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, адже це не доведено в установленому порядку.

75. Суд першої інстанції констатував, що Комісія під час вирішення питання про відповідність позивача як кандидата на посаду судді встановленим вимогам (стаття 69 Закону № 1402-VIII), взяла до уваги той факт, що було певне діяння, за яке кримінальний закон передбачав відповідальність, і до якого [діяння] був причетний ОСОБА_1 , за згодою якого суд закрив кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

76. За висновком суду першої інстанції, зміст постанови Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2011 у справі № 1-180/11 свідчить, що закриття кримінального провадження щодо позивача відбулося з нереабілітуючих підстав, що негативно позначається на репутації особи, надто коли це стосується конкурсу на посаду судді, до якої Закон № 1402-VIІI встановлює вимоги також морального та етичного характеру, об`єднавши їх словом «доброчесність». Остання зобов`язує Комісію перевіряти, виявляти, а також реагувати на факти / обставини, які свідчать про недотримання цієї вимоги, і робити це не тільки на етапі добору кандидатів на посаду судді, але й під час конкурсу на заміщення вакантної посади судді теж.

77. Суд першої інстанції надав оцінку доводам позивача про те, що питання про відповідність його кандидатури вимогам на посаду судді мало бути вирішене (тобто могло вирішуватися) на стадії добору на цю посаду (який він успішно пройшов, після чого був зарахований до резерву на заміщення вакантних посад судді), та зазначив, що такі твердження є слушні, але вони не заперечують (як і не виключають) іншого: на етапі конкурсу на заміщення вакантної посади судді ВККС теж має контролювати відповідність особи, яка кандидує на посаду судді, вимогам, які встановив закон до цієї посади.

78. Таким чином, зазначені доводи позивача не спростовують наявність у ВККС повноважень здійснювати розгляд поданих кандидатом документів під час проведення конкурсу та відповідно до пункту 4.9 Положення № 141/зп-16 у разі встановлення Комісією невідповідності кандидата вимогам до кандидата на посаду судді припиняти участь такого кандидата у конкурсі.

79. Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції і додатково наголошує, що Комісія не стверджувала, що позивач має незняту чи непогашену судимість, вина позивача у вчиненні злочину не була доведена, тож він відповідно до приписів статті 62 Конституції України презюмується невинуватим, чого, власне, відповідач теж не заперечує.

80. Повертаючись до обставин справи, слід нагадати, що позивач успішно пройшов добір на посаду судді і зарахований до резерву на заміщення вакантної посади судді, проте наявність постанови Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2011 у справі № 1-180/11, якою закрито провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною першою статті 358 КК України у зв`язку із закінченням строків, дала ВККС підстави сумніватися, що позивач відповідає найвищим стандартам доброчесності, зважаючи на особливу увагу спільноти до процесу добору суддів і запит суспільства на справедливість.

81. Отже, Комісія дійшла висновку про неможливість участі ОСОБА_1 у конкурсі як особи, яка не відповідає критерію доброчесності, з огляду на наявність певних морально-ділових якостей позивача, що ставлять під сумнів його відповідність за критерієм доброчесності як кандидата на посаду судді.

82. Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

83. Доброчесність - це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об`єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя.

84. За визначенням терміна, який подано у Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

85. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням.

86. Легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

87. Повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин є дискреційними. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

88. При цьому Комісія, враховуючи її правовий статус, повинна визначити, чи відповідає поведінка судді / кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013.

89. Члени Комісії, оцінюючи встановлені стосовно кандидата на посаду судді обставини, визначаються щодо їхньої відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, обставини, що свідчать про недоброчесність кандидата на посаду судді, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть правомірні та законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності, виходячи із загальноприйнятих уявлень до цього поняття, особливо якщо йдеться про суддю.

90. Повноваження членів Комісії оцінювати певні факти як такі, що узгоджуються чи не узгоджуються з поняттям доброчесності, є виключними. Ніхто інший, окрім Комісії, не має повноважень оцінювати доброчесність кандидата на посаду судді.

91. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Комісія під час перевірки на відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності мала обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 як кандидат на посаду судді не відповідає вказаному критерію, який є однією з умов доступу до цієї посади.

92. Таким чином, Спірне рішення відповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності та розсудливості, визначеним статтею 2 КАС України, тому відсутні підстави для його скасування

93. Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов`язання ВККС розглянути питання про допуск кандидата ОСОБА_1 до участі у конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах, як і вимога про стягнення моральної шкоди, позаяк вони обидві похідні від вимоги про скасування Спірного рішення як протиправного, задоволенню теж не підлягають.

94. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

95. Міркування і твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

96. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

97. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

98. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

99. Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд прийняв правильне і законне рішення, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2024 - без змін.

Керуючись статтями 243, 266, 311, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді: О. О. Банасько О. Л. Булейко Ю. Л. Власов І. А. Воробйова М. І. Гриців Ж. М. Єленіна І. В. Желєзний В. В. Король О. В. Кривенда М. В. Мазур С. Ю. Мартєв К. М. Пільков С. О. Погрібний О. В. Ступак І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич Є. А. Усенко