Справа № 462/1693/23 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-ц/811/582/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року м.Львів
Справа № 462/1693/23
Провадження № 22-ц/811/580/24
Провадження № 22-ц/811/582/24
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 2 лютого 2024 року,ухвалені у м.Львові у складі судді Ліуша А.І., у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири; зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,-
встановив:
7 березня 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. В обґрунтування позову посилаються на те, що 27 грудня 2022 року квартиру, що належить їм (позивачам) на праві власності, затоплено з квартири, яка знаходиться вище поверхом та належить на праві власності відповідачу. В результаті цього вони (позивачі) зазнали майнової шкоди, яку відповідач в добровільному порядку відшкодовувати відмовилася. Просять стягнути на їх користь завдану майнову шкоду в розмірі 33 174,50 грн. кожному та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. в користь ОСОБА_3 , та 10 000 грн. в користь ОСОБА_1 , а також судові витрати.
16 квітня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної та майнової шкоди. Вказує, що про залиття квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 її не повідомили. Зазначає, що дії позивачів щодо знищення її ( ОСОБА_1 ) майна, а саме: дверей квартири, є умисними. Стверджує, що залиття квартири позивачів не залежало від її ( ОСОБА_1 ) дій. Обстеження її квартири шляхом пошкодження вхідних дверей та незаконне проникнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на територію приватної власності є порушенням чинного законодавства, що тягне за собою визнання акту обстеження та висновку експерта недійсними. Зазначає, що всі труби та радіатори нею не замінялися і не ремонтувалися, тому вона не втручалася в систему постачання. Просить стягнути з відповідачів майнову шкоду в розмірі 6 300 грн та моральну шкоду в розмірі по 5000 грн. (з кожного), судові витрати та витрати за проведення експертизи.
Рішенням Залізничногорайонного судуміста Львовавід 15січня 2024року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі по 33 174,50 грн. (на кожного) та по 3 000 грн. моральної шкоди (кожному). Вирішено питання судових витрат. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Додатковим рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 2 лютого 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в розмірі по 1 500 грн. (на кожного).
Рішення та додаткове рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає рішення незаконними та необґрунтованими, такими, що винесені з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її ( ОСОБА_1 ) позов та відмовити в позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказує, що залиття квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сталося не з її вини. Зазначає, що позивачі знищили двері її квартири. Стверджує, що вона ( ОСОБА_1 ) не відмовлялася від участі в складанні акту, їй ніхто не пропонував його підписувати. Вважає, що акт від 29 грудня 2022 року є недопустимим доказом, оскільки складений не в день аварії і огляду місця аварії, без присутності виконавця комунальної послуги теплопостачання, та підписаний особами, які не були присутні на місці аварії. Зазначає, що уся система теплопостачання належить до внутрішньо будинкової системи постачання і обслуговується ЖБК 55. Судом першої інстанції не враховано висновок експерта №20/23 від 21 червня 2023 року, який зроблено за її ( ОСОБА_1 ) зверненням. Згідно цього висновку причиною залиття квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є несправність загально будинкової системи опалення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Оскаржуване рішення мотивовано наступним.
Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» власник квартири зобов`язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання , не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
Згідно із п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Kабінету Mіністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватись правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом.
Згідно із ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 цього Кодексу власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно із ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушенні, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Встановлено, що згідно акту про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення від 29 грудня 2022 року, 27 грудня 2022 року в будинку АДРЕСА_1 , в квартирі АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 на праві приватної власності та розташована на першому поверсі будинку, сталося залиття з квартири АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , та розташована на 2 поверсі будинку (над квартирою АДРЕСА_2 ). Залиттям квартири завдана майнова шкода, яка визначається вартістю пошкоджених речей та вартістю ремонтних робіт і матеріалів, необхідних для приведення квартири до попереднього стану і ремонту та заміни речей які не підлягають ремонту. Квартиру АДРЕСА_2 заливало гарячою водою з квартири АДРЕСА_3 . При обстеженні квартири виявлено розрив батареї центрального опалення в кухні від труби, що з`єднує систему опалення по стояку. В місці розриву виявлено витік гарячої води під сильним тиском. Напір гарячої води був спрямований у стелю і стіни кухні, після чого вода стікала на підлогу по стінах і зі стелі. На момент потрапляння комісії в квартиру АДРЕСА_3 рівень води в квартирі на підлозі складав близько 5 см. В місці розриву виявлено, що труба повністю заіржавіла. Під місцем розриву труби стоїть банка для збору води, що робить очевидним наявність попередніх ушкоджень труби центрального опалення на з`єднанні з батареєю. Таким чином, залиття квартири АДРЕСА_2 сталось з вини власника квартири АДРЕСА_4 . Причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є нехтування власником квартири АДРЕСА_3 технічним обслуговуванням мереж, що знаходяться в квартирі, та забезпечують її опалення, не проведення своєчасно ремонтних робіт квартирних мереж, які знаходяться в зоні його відповідальності.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 2 лютого 2023 року №03/23, розмір майнової шкоди в результаті пошкоджень приміщень квартири АДРЕСА_5 , становить 66 349 грн.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, стверджується, що квартира за адресою: АДРЕСА_6 належить на праві власності ОСОБА_1 . Вказане також стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Реєстраційним посвідченням від 27 лютого 1996 року стверджується, що квартира за адресою: АДРЕСА_7 належить на праві власності ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , які є подружжям. Вказане також стверджується копією технічного паспорта від 27 лютого 1996 року, довідкою з місця проживання про склад сім`ї та прописку.
Позтвачі направили на адресу ОСОБА_1 лист з проханням досудового врегулювання спору та відшкодування завданих збитків, що не привело до такого врегулювання.
Сторонами надано суду витяг з історії хвороби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , медичні виписки, фотографії пошкоджених дверей, квитанцію на сталеві двері АМ-466 086П на суму 10 816 грн., акт припис №22/П абоненту ЖБАК-55 на підготовку систем опалення і гарячого водопостачання, що знаходяться в зоні експлуатаційної відповідальності абонента до опалювального сезону 2022-2023 року.
ОСОБА_1 зверталася із заявою до голови ЖБК-55 ОСОБА_6 , у якій зазначено, що голова ЖБК без рішення суду проник на приватну територію без присутності власника чи представників, та знищив її вхідні двері. Просила голову ЖБК 55 відшкодувати їй вартість дверей.
З п 6.4 статуту ЖБК-55, затвердженого протоколом №9 загальних зборів членів кооператив від 11 грудня 2016 року, вбачається, що у зони експлуатаційної відповідальності власників квартир входять труби холодного та гарячого водопостачання, каналізації і центрального опалення від площини підлоги квартири до площини підлоги квартири вищого поверху.
Згідно із п. 7.2.4 статуту член ЖБК зобов`язаний утримувати квартиру, що знаходиться у його власності, у належному технічному стані за власний рахунок.
Відповідно до п. 7.2.5 член ЖБК зобов`язаний забезпечувати в межах зони експлуатаційної відповідальності технічне обслуговування і поточний ремонт загальних систем водо-, теплопостачання і водовідведення, що проходить через його квартиру за власний рахунок.
Згідно відповіді Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛКП «Залізничнетеплоенерго» від 27 червня 2023 року №08/615, відповідно до наказу №219 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України від 15 серпня 2018 року «Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води» Розділ І п.4 Обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку здійснюється виконавцем (ЖБК-55) та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації; Розділ І п. 5 Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).
В матеріалах справи міститься звернення мешканців №105525 від 27 грудня 2022 року, з питання витоку води зі стояка, у якій зазначено, що з квартири АДРЕСА_3 та заливає квартиру АДРЕСА_5 .
Згідно із ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Судом встановлено, що внаслідок залиття з квартири відповідача 27 грудня 2022 року позивачам завдано майнову шкоду в розмірі 66 349 грн., яка підтверджена висновком експерта №03/23 від 2 лютого 2023 року.
З урахуванням положень п. 6.4 статуту ЖБК-55 суд прийшов до висновку, що у зону експлуатаційної відповідальності власників квартир входять труби холодного та гарячого водопостачання, каналізації і центрального опалення від площини підлоги квартири до площини підлоги квартири вищого поверху.
Згідно із п. 7.2.4 статуту член ЖБК зобов`язаний утримувати квартиру, що знаходиться в його власності, у належному технічному стані за власний рахунок.
Відповідно до п. 7.2.5 член ЖБК зобов`язаний забезпечувати в межах зони експлуатаційної відповідальності технічне обслуговування і поточний ремонт загальних систем водо-, теплопостачання і водовідведення, що проходить через його квартиру за власний рахунок.
Згідно із п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачам внаслідок залиття їх квартири завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях через порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення усталеного способу життя, нормальних умов життя пов`язаних з погіршенням стану їх житла. Витрати в розмірі 20 000 грн., та 10 000 грн., є неспівмірними із завданою моральною шкодою. Суд вірно визначив розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди позивачам по 3 000 грн.
ОСОБА_1 не надала суду доказів на спростування своєї вини у залитті квартири позивачів, оскільки саме вона як власник квартири, зобов`язана забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати у належному технічному стані обладнання квартири та при появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 643/19078/15-ц відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
З висновку будівельно-технічної експертизи №20/23 від 21 червня 2023 року, проведеної за заявою відповідача, вбачається, що причиною залиття квартири АДРЕСА_5 , є несправність загальнобудинкової системи опалення в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , яка виникла через несвоєчасне виявленням дефекту неякісним проведенням гідравлічних випробувань перед запуском системи опалення та неналежним проведенням обстеження системи опалення внаслідок довготривалої експлуатації опалювання загально-будинкової системи. Власники квартири АДРЕСА_4 , не зобов`язаний самостійно проводити технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартирних мереж, що забезпечують централізоване теплопостачання й опалення його квартири. Вартість ремонту в квартирі АДРЕСА_4 становить 12 600 грн.
Частиною 1 ст. 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги висновок експерта, оскільки вважає, що експерт вийшов за межі своїх повноважень та надав відповідь, що стосується питань права, що не входить в межі його компетенції, оскільки встановлення обов`язку по проведенню технічного обслуговування та ремонту внутрішньоквартирних мереж, що забезпечують централізоване теплоплопостачання й опалення квартири, встановлюється нормативно-правовими актами, а також чинним законодавством, а не висновком експерта.
З урахуванням встановлення факту залиття квартири позивачів, причини та розміру завданої шкоди їх майну та враховуючи, що відповідач, як власник квартири на час виникнення спірних правовідносин не довела відсутність її вини у заподіянні шкоди, вини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у пошкодженні її вхідних дверей, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Додаткове рішення суду першої інстанції обґрунтоване наступним.
22 січня 2024 року представником позивачів ОСОБА_2 подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за надання правової допомоги в розмірі 7 500 грн. кожному із позивачів.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - задоволено частково.
11 січня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладено договір про надання правової допомоги та додаткову угоду від 11 січня 2023 року, про надання правової допомоги у цій справі.
Додатковою угодою встановлено, що вартість професійної правничої допомоги визначається з урахуванням погодинної оплати роботи адвоката.
Згідно акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 19 січня 2024 року, вартість наданих ОСОБА_3 , послуг складається з: консультації - 1000 грн., збору доказів, подання адвокатського запиту - 1000 грн., підготовки та подання позовної заяви - 3000 грн., підготовки та подання відзиву на зустрічний позов - 3000 грн., підготовки клопотань - 600 грн., підготовки та подання заперечення на зустрічний позов - 1000 грн., участь в 5 судових засіданнях - 5400 грн.
Суду також надано договір про надання правничої допомоги від 11 січня 2023 року, укладений між адвокатом Сидорук О.О. і ОСОБА_4 , та додаткову угоду від 11 січня 2023 року, акт приймання - передачі від 19 січня 2024 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500 грн., на кожного з позивачів не відповідають критерію реальності витрат та розумності їх розміру, оскільки представником позивачів не було надано суду по 2 процесуальних документи на кожного з позивачів. Матеріали справи містять один відзив на зустрічний позов, одне клопотання, одне заперечення на зустрічний позов, від імені обох позивачів.
Позивачам надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 15 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а також тому, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу витрат.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 січня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 2 лютого 2024 року залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст постанови складено 11 червня 2024 року.
Головуючий -
Судді:
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119654022 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Приколота Т. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні