Ухвала

від 10.06.2024 по справі 320/22929/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 червня 2024 року м. Київ Справа № 320/22929/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Національної поліції України , у якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України до складу якої входять Головне управління Національної поліції в Вінницькій області, Полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та Управління патрульної поліції в Вінницькій області щодо нескладення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо водія транспортного засобу «КІА SPORT AGE» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

2. Зобов`язати Національну поліцію України скласти належно оформлений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та направити його до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 2, 7, 8 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частин першої та третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Такий висновок сформовано зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №817/986/17.

Позивач в позовній заяві оскаржує бездіяльність Нацполіції щодо не складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо водія транспортного засобу «КІА SPORT AGE» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 за фактом ДТП яке сталось 02.02.2023. Така бездіяльність позбавляє можливості отримати страхове відшкодування за пошкодження автомобіля позивача, оскільки страхова компанія може його виплатити лише за наявності встановленої вини в судовому порядку за складеним протоколом. Позивач вказує, що відповідач не бажаючи з`ясовувати обставини по справі, брати до уваги всі наявні докази по справі та шукати винного у дорожньо-транспортній пригоді, не оцінив відповідність дій водія транспортного засобу «КІА SPORTAGE» реєстраційний номер НОМЕР_2 вимогам Правил дорожнього руху України під час події дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 02.02.2023 року та не вжив необхідних заходів для притягнення його до адміністративної відповідальності, що як наслідком спричинило протиправну бездіяльність як працівників Головного управління Національної поліції в Вінницькій області так і патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та Управління патрульної поліції в Вінницькій області щодо не складання на водія транспортного засобу «КІА SPORTAGE» реєстраційний номер НОМЕР_3 протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП України.

Суд зазначає, що та обставина, що відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим.

Згідно з частиною першою статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам зокрема підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду.

Відповідно до частин шостої та восьмої статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.

Таким чином, вирішення питання у справах про притягнення до адміністративної відповідальності належить розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним, за правилами КАС України, а відтак наявні підстави для передачі справи за підсудністю.

З огляду на той факт, що у позовній заяві позивач зазначив адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 , справа підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області (вулиця Турчанінова, 7, Біла Церква, Київська область, 09100).

Враховуючи викладене та з метою дотримання правил підсудності справ, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Київської області.

Керуючись статтями 19, 20, 29, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

1. Адміністративну справу № 320/22929/24 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - передати за підсудністю до Білоцерківському міськрайонному суду Київської області (вулиця Турчанінова, 7, Біла Церква, Київська область, 09100).

2. Передачу здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Войтович І.І.