Рішення

від 10.06.2024 по справі 320/44190/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року справа №320/44190/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Баядера Рітейл" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Рітейл» (далі позивач, ТОВ «Баядера Рітейл») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 №546770905, №546910905, №546890905, №546860905.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку стосовно подання податкової звітності, за результатами якої встановлено неподання декларацій акцизного податку до контролюючих органів за неосновним місцем обліку. Однак, позивач стверджує, що за вказані в акті звітні періоди ним подавались декларації акцизного податку у встановлені строки за основним місцем обліку до ГУ ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва) і не отримував відмови у прийнятті таких декларацій. У зв`язку з чим вважає, що відсутні правові підстави у відповідача для притягнення позивача до відповідальності за неподання декларацій з акцизного податку за відповідні звітні періоди, відтак податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що перевіркою встановлено неподання ТОВ «Баядера Рітейл» податкової звітності з акцизного податку, за наслідками чого правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларацій акцизного податку за вказані звітні періоди.

Представником позивача подано відповідь на відзив відповідача, в якій заперечує проти доводів останнього, викладених у відзиві.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Баядера Рітейл» (код ЄДРПОУ 42766171) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва) за основним місцем обліку.

Також, позивач перебуває на обліку за неосновним місцем обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (Деснянський район м. Києва, Оболонський район м. Києва, Печерський район м. Києва, Шевченківський район м. Києва).

У ТОВ «Баядера Рітейл» наявні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

На підставі пункту 20.1.4 статті 20 Розділу І Податкового кодексу України, у порядку статті 76 розділу II цього Кодексу Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Баядера Рітейл» (код ЄДРПОУ 42766171) щодо подання податкової звітності, за результатами якої складено акт від 21.07.2023 №49651/Ж5/26-15-09-05/42766171, та встановлено порушення вимог пункту 49.2-1 та підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової звітності з акцизного податку:

-до ДПІ у Деснянському районі м.Києва за період липень 2020 року- липень 2021 року;

-до ДПІ у Оболонському районі м.Києва за період березень 2021 року - грудень 2021 року; січень 2022 року - липень 2022 року, вересень 2022 року;

-до ДПІ у Печерському районі м.Києва за період серпень 2020 року - грудень 2020 року; січень 2021 року - грудень 2021 року; січень 2022 року - липень 2022 року, вересень 2022 року;

-до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва за період травень 2021 року - грудень 2021 року; січень 2022 року - липень 2022 року, вересень 2022 року.

Не погодившись з висновками, викладеними у акті, ТОВ «Баядера Рітейл» подано 09.08.2023 заперечення на акт, за результатами розгляду яких відповідачем листом від 17.08.2023 №28727/І/26-15-09-05-08 повідомлено про відсутність обставин, які звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки, 23.08.2023 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

№546770905, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040201)» у сумі 13260,00 грн;

№546910905, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040201)» у сумі 16320,00 грн;

№546890905, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040201)» у сумі 25500,00 грн;

№546860905, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040201)» у сумі 18360,00 грн.

Позивачем подано скаргу від 07.09.2023 на податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 №546770905, №546910905, №546890905, №546860905 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 02.11.2023 № №32899/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін вказані податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Органи державної податкової служби згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Законом України №1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, з огляду на наведене вище, суд відхиляє доводи позивача про те, що неподання декларацій акцизного податку не є предметом камеральної перевірки.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За змістом пунктів 49.1, 49.2 та 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71-VIII) запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Відповідно до підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України акцизний податок належить до загальнодержавних податків.

Згідно з підпунктом 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Законом №71-VIII статтю 212 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 212.3.1-1, відповідно до якого особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (підпункт 222.3.2 пункту 222.3 статті 222 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 223.2 статті 223 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Аналіз приписів підпункту 212.3.1-1 пункту 212.3 статті 212 та пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України свідчить, що платник акцизного податку лише після здійснення реєстрації останнього як платника податку у контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів подає до останнього декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Разом з тим, саме за контролюючим органом, в якому зареєстрований платник податків, як платник акцизного податку, виникає одночасний обов`язок щодо прийняття податкової звітності по акцизному податку від суб`єкта господарювання.

Камеральною перевіркою встановлено, що у TOB «Баядера Рітейл» були наявні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме:

- у Деснянському районі м.Києва від 13.07.2020 №26520308202003138 з терміном дії 13.07.2020 - 13.07.2021;

- у Оболонському районі м.Києва від 27.03.2021 №26540308202101476 з терміном дії 27.03.2021 - 27.03.2022;

- у Оболонському районі м.Києва від 27.03.2022 №26540308202203153 з терміном дії 27.03.2022 - 27.03.2023;

- у Печерському районі м.Києва від 03.08.2020 №26510308202003355 з терміном дії 03.08.2020 - 03.08.2021;

- у Печерському районі м.Києва від 03.08.2021 №26550308202103448 з терміном дії 03.08.2021 - 03.08.2022;

- у Печерському районі м.Києва від 03.08.2022 №26550308202203149 з терміном дії 03.08.2022 - 03.08.2023;

- у Шевченківському районі м.Києва від 01.05.2021 №26590308202101873 з терміном дії 01.05.2021 01.05.2022;

- у Шевченківському районі м.Києва від 01.05.2022 №26590308202203947 з терміном дії 01.05.2022 -01.05.2023.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що на дату проведення перевірки TOB «Баядера Рітейл» не подано декларації з акцизного податку до контролюючих органів, до яких вони повинні були подаватися, а саме:

до Головного управління ДПС у м. Києві (Деснянський район м. Києва, код податкової - 2652) на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №26520308202003138 від 13.07.2020 - за звітні періоди з липня 2020 року по липень 2021 року;

до Головного управління ДПС у м. Києві (Оболонський район м. Києва, код податкової - 2654) на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №26540308202101476 від 27.03.2021 та ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №26540308202203153 від 27.03.2022 - за звітні періоди з березня 2021 року по вересень 2022 року, серпень 2022 року;

до Головного управління ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва, код податкової - 2655) на підставі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями: №26510308202003355 від 03.08.2020, №26550308202103448 від 03.08.2021, №26550308202203149 від 03.08.2022 - за звітні періоди з серпня 2020 року по вересень 2022 року, серпень 2022 року;

до Головного управління ДПС у м. Києві (Шевченківський район м. Києва, код податкової - 2659) на підставі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями: №26590308202101873 від 01.05.2021, №26590308202203947 від 01.05.2022 - за звітні періоди з травня 2021 року по вересень 2022 року, серпень 2022 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується відповідачем, TOB «Баядера Рітейл» подавало декларації акцизного податку за вказані вище періоди до Головного управління ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва), тобто за основним місцем обліку, а не за місцезнаходженням пункту продажу товарів.

В підтвердження своєчасності подання декларацій акцизного податку позивачем додано до позовної заяви копії декларацій акцизного податку, додатки до них, квитанції №2 про прийняття пакету звітів та платіжні доручення про сплату податку.

Судом встановлено, що за фактом направлення засобами телекомунікаційного зв`язку до Головного управління ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва), на обліку в якому знаходиться позивач, як платник податків, усі 72 декларації акцизного податку за вказані вище періоди отримано квитанції №2, згідно з якими вказані декларації прийнято та зареєстровано.

При цьому, доказів направлення позивачу контролюючим органом повідомлень про неприйняття даних декларацій сторонами до суду не надано.

Таким чином, декларації акцизного податку за вказані вище періоди є прийнятими та зареєстрованими у встановленому законодавством порядку, а, відтак, твердження про неподання позивачем таких декларацій є безпідставними.

Крім того, позивач як платник акцизного податку перерахував до бюджету суми акцизного податку згідно поданих декларацій, що підтверджується копіями платіжних доручень.

В контексті викладеного суд зазначає, що за приписами пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 Податкового кодексу України визначено обов`язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, а абзаци перший - третій пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу визначають в якій формі подаються до контролюючого органу податкові декларації, податкова звітність з податку на додану вартість, фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс), звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід ( в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»).

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Слід зауважити, що одним із таких обов`язкових реквізитів податкової декларації передбаченим пунктом 48.3 Податкового кодексу України, є найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.

При цьому, пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп.49.9.1);

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп.49.9.2).

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.1);

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.2).

Виходячи з викладених правових норм, на контролюючий орган, до якого направлено декларації, у разі порушення позивачем порядку подання останніх, положеннями пункту 48.9 статті 48 Податкового кодексу України покладено обов`язок щодо перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, серед яких, зокрема, визначено найменування контролюючого органу, до якого подається звітність (п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України).

Отже, Головним управлінням ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва) при прийнятті декларацій акцизного податку було зобов`язане пересвідчитися у правильності направлення TOB «Баядера Рітейл» вказаних декларацій саме до останнього, а у разі встановлення такої невідповідності зобов`язане було не приймати такі декларації з повідомленням позивача про причини такого неприйняття, а саме: необхідність подання таких декларацій до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних товарів.

Таким чином, оскільки всі 72 декларації акцизного податку були прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва) без жодних зауважень це є підтвердженням того, що всі обов`язкові реквізити податкових декларацій, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, в тому числі найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, заповнені без порушень, факт реєстрації декларацій акцизного податку датами їх фактичного отримання контролюючим органом свідчить про дотримання платником податків вимог статті 49 цього Кодексу. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача фінансової відповідальності у вигляді штрафних санкцій за неподання декларацій з акцизного податку.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28 липня 2020 року у справі №826/22471/15, від 05 липня 2021 року у справі №820/762/17.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Слід зауважити, що підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України визначено, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в тому випадку, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи інших нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов`язків платників податків або контролюючих органів, в наслідок чого, існує можливість прийняття рішень як на користь платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки наявними у справі доказами не підтверджено факту порушення позивачем положень пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларацій акцизного податку.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 №546770905, №546910905, №546890905, №546860905 винесені відповідачем передчасно, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Рітейл» (02088, м. Київ, вул. Євгена Харченка, буд.42, код ЄДРПОУ 42766171) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) від 23.08.2023р. за №546770905, №546910905, №546890905, №546860905.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Рітейл» (02088, м. Київ, вул. Євгена Харченка, буд.42, код ЄДРПОУ 42766171) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.