ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/44190/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Рітейл" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Рітейл" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 №546770905, №546910905, №546890905, №546860905.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Баядера Рітейл» (код ЄДРПОУ 42766171) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва) за основним місцем обліку.
Крім того, позивач перебуває на обліку за неосновним місцем обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (Деснянський район м. Києва, Оболонський район м. Києва, Печерський район м. Києва, Шевченківський район м. Києва).
У ТОВ «Баядера Рітейл» наявні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
На підставі пункту 20.1.4 статті 20 Розділу І Податкового кодексу України, у порядку статті 76 розділу II цього Кодексу Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Баядера Рітейл» (код ЄДРПОУ 42766171) щодо подання податкової звітності, за результатами якої складено акт від 21.07.2023 №49651/Ж5/26-15-09-05/42766171, та встановлено порушення вимог пункту 49.2-1 та підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової звітності з акцизного податку:
- до ДПІ у Деснянському районі м.Києва за період липень 2020 року- липень 2021 року;
- до ДПІ у Оболонському районі м.Києва за період березень 2021 року - грудень 2021 року; січень 2022 року - липень 2022 року, вересень 2022 року;
- до ДПІ у Печерському районі м.Києва за період серпень 2020 року - грудень 2020 року; січень 2021 року - грудень 2021 року; січень 2022 року - липень 2022 року, вересень 2022 року;
- до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва за період травень 2021 року - грудень 2021 року; січень 2022 року - липень 2022 року, вересень 2022 року.
Не погодившись з висновками, викладеними у акті, ТОВ «Баядера Рітейл» подано 09.08.2023 заперечення на акт, за результатами розгляду яких відповідачем листом від 17.08.2023 №28727/І/26-15-09-05-08 повідомлено про відсутність обставин, які звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки, 23.08.2023 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
- №546770905, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040201)» у сумі 13 260,00 грн;
- №546910905, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040201)» у сумі 16 320,00 грн;
- №546890905, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040201)» у сумі 25 500,00 грн;
- №546860905, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040201)» у сумі 18 360,00 грн.
07.09.2023 позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України на вказані податкові повідомлення-рішення.
Втім, рішенням Державної фіскальної служби України від 02.11.2023 № №32899/6/99-00-06-03-01-06 вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Законом України №1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За змістом пунктів 49.1, 49.2 та 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71-VIII) запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
Відповідно до підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України акцизний податок належить до загальнодержавних податків.
Згідно з підпунктом 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Законом №71-VIII статтю 212 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 212.3.1-1, відповідно до якого особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (підпункт 222.3.2 пункту 222.3 статті 222 Податкового кодексу України).
При цьому, пунктом 223.2 статті 223 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Аналіз приписів підпункту 212.3.1-1 пункту 212.3 статті 212 та пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України свідчить, що платник акцизного податку лише після здійснення реєстрації останнього як платника податку у контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів подає до останнього декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Разом з тим, саме за контролюючим органом, в якому зареєстрований платник податків, як платник акцизного податку, виникає одночасний обов`язок щодо прийняття податкової звітності по акцизному податку від суб`єкта господарювання.
Камеральною перевіркою встановлено, що у TOB «Баядера Рітейл» були наявні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме:
- у Деснянському районі м.Києва від 13.07.2020 №26520308202003138 з терміном дії 13.07.2020 - 13.07.2021;
- у Оболонському районі м.Києва від 27.03.2021 №26540308202101476 з терміном дії 27.03.2021 - 27.03.2022;
- у Оболонському районі м.Києва від 27.03.2022 №26540308202203153 з терміном дії 27.03.2022 - 27.03.2023;
- у Печерському районі м.Києва від 03.08.2020 №26510308202003355 з терміном дії 03.08.2020 - 03.08.2021;
- у Печерському районі м.Києва від 03.08.2021 №26550308202103448 з терміном дії 03.08.2021 - 03.08.2022;
- у Печерському районі м.Києва від 03.08.2022 №26550308202203149 з терміном дії 03.08.2022 - 03.08.2023;
- у Шевченківському районі м.Києва від 01.05.2021 №26590308202101873 з терміном дії 01.05.2021 01.05.2022;
- у Шевченківському районі м.Києва від 01.05.2022 №26590308202203947 з терміном дії 01.05.2022 -01.05.2023.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що на дату проведення перевірки TOB «Баядера Рітейл» не подано декларації з акцизного податку до контролюючих органів, до яких вони повинні були подаватися, а саме:
до Головного управління ДПС у м. Києві (Деснянський район м. Києва, код податкової - 2652) на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №26520308202003138 від 13.07.2020 - за звітні періоди з липня 2020 року по липень 2021 року;
до Головного управління ДПС у м. Києві (Оболонський район м. Києва, код податкової - 2654) на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №26540308202101476 від 27.03.2021 та ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №26540308202203153 від 27.03.2022 - за звітні періоди з березня 2021 року по вересень 2022 року, серпень 2022 року;
до Головного управління ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва, код податкової - 2655) на підставі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями: №26510308202003355 від 03.08.2020, №26550308202103448 від 03.08.2021, №26550308202203149 від 03.08.2022 - за звітні періоди з серпня 2020 року по вересень 2022 року, серпень 2022 року;
до Головного управління ДПС у м. Києві (Шевченківський район м. Києва, код податкової - 2659) на підставі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями: №26590308202101873 від 01.05.2021, №26590308202203947 від 01.05.2022 - за звітні періоди з травня 2021 року по вересень 2022 року, серпень 2022 року.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, TOB «Баядера Рітейл» подавало декларації акцизного податку за вказані вище періоди до Головного управління ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва), тобто за основним місцем обліку, а не за місцезнаходженням пункту продажу товарів.
В підтвердження своєчасності подання декларацій акцизного податку позивачем додано до позовної заяви копії декларацій акцизного податку, додатки до них, квитанції №2 про прийняття пакету звітів та платіжні доручення про сплату податку.
Судом встановлено, що за фактом направлення засобами телекомунікаційного зв`язку до Головного управління ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва), на обліку в якому знаходиться позивач, як платник податків, усі 72 декларації акцизного податку за вказані вище періоди отримано квитанції №2, згідно з якими вказані декларації прийнято та зареєстровано.
При цьому, доказів направлення позивачу контролюючим органом повідомлень про неприйняття даних декларацій відповідачем надано не було.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що декларації акцизного податку за вказані вище періоди є прийнятими та зареєстрованими у встановленому законодавством порядку, а, відтак, твердження про неподання позивачем таких декларацій є безпідставними.
Крім того, позивач як платник акцизного податку перерахував до бюджету суми акцизного податку згідно поданих декларацій, що підтверджується копіями платіжних доручень.
В контексті викладеного суд зазначає, що за приписами пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 Податкового кодексу України визначено обов`язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, а абзаци перший - третій пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу визначають в якій формі подаються до контролюючого органу податкові декларації, податкова звітність з податку на додану вартість, фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс), звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід ( в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»).
Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Слід зауважити, що одним із таких обов`язкових реквізитів податкової декларації передбаченим пунктом 48.3 Податкового кодексу України, є найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.
При цьому, пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1);
- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп.49.9.2).
Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.1);
- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.2).
Виходячи з викладених правових норм, на контролюючий орган, до якого направлено декларації, у разі порушення позивачем порядку подання останніх, положеннями пункту 48.9 статті 48 Податкового кодексу України покладено обов`язок щодо перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, серед яких, зокрема, визначено найменування контролюючого органу, до якого подається звітність (п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України).
Отже, Головне управління ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва) під час прийняття декларацій акцизного податку було зобов`язане пересвідчитися у правильності направлення TOB «Баядера Рітейл» вказаних декларацій саме до нього, а у разі встановлення такої невідповідності зобов`язане було відмовити у прийнятті таких декларацій з повідомленням позивача про причини такого неприйняття, а саме: необхідність подання таких декларацій до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних товарів.
Беручи до уваги, що всі 72 декларації акцизного податку були прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва) без жодних зауважень, суд дійшов висновку, що всі обов`язкові реквізити податкових декларацій, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, в тому числі найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, заповнені без порушень, факт реєстрації декларацій акцизного податку датами їх фактичного отримання контролюючим органом свідчить про дотримання платником податків вимог статті 49 цього Кодексу, а тому відсутні підстави для застосування до позивача фінансової відповідальності у вигляді штрафних санкцій за неподання декларацій з акцизного податку.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 28 липня 2020 року у справі №826/22471/15, від 05 липня 2021 року у справі №820/762/17.
Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Слід зауважити, що підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України визначено, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в тому випадку, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи інших нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов`язків платників податків або контролюючих органів, в наслідок чого, існує можливість прийняття рішень як на користь платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки наявними у справі доказами не підтверджено факту порушення позивачем положень пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларацій акцизного податку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №546770905, №546910905, №546890905, №546860905.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 23.10.2024 |
Номер документу | 122447949 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні