Рішення

від 10.06.2024 по справі 320/48627/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року № 320/48627/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» до Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення щодо класифікації товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці щодо класифікації товарів № 23UA10000000205-КТ від 06.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ» до митного оформлення на митний пост «Укрпошта» Київської митниці подано митну декларацію (МД) №23UA100370705447U7 типу ЕК10АА. Згідно графи 31 ВМД до митного оформлення заявлено концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) - продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу, Au -0,00155%, Ag -0,15%, Pd -0,0037%, Pt - менше 0,001%, Al -7, 25%, Ba -0,92%, Ca -1,48%, Co -0,042%, Cu -25,3%, Fe -3,02%, Mn -0,56%, Ni -0,32%, Sn -2,38%, Zn -1,21%, As -0,006%; торгівельна марка не визначена, виробник - ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ», із зазначенням коду товару у графі 33 МД 2616900000.

Під час огляду товару, 08.06.2023 року встановлено, що характеристики товарів, зазначені у ВМД № 23UA100370705447U7 фактично відповідають дійсності, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) б/н від 08.06.2023 та відібрані зразки (проби) товару для проведення їх дослідження в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД ДМС). 22.06.2023 року СЛЕД ДМС складено висновок № 1420003102-0097 в якому підтверджуються визначальні характеристики та хімічний склад матеріалу заявленого у МД №23UA100370705447U7 від 07.06.2023 року у висновку зазначено, що за встановленими показниками надана на дослідження проба може бути віднесена до збагачених техногенних відходів. Крім того вказано, що за встановленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр. 31 МД від 07.06.2023 року в частині «руди дорогоцінних металів» та не суперечить в частині «концентрат дорогоцінних металів техногенного походження-продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу», отже вказаним висновком підтверджено правомірність визначення позивачем в гр.31 МД коду товару згідно УКТ ЗЕД. 10.07.23 директором позивача на митному пості «Укрпошта» Київської митниці отримано копію рішення посадової особи щодо класифікації товарів № 23UA10000000205-КТ від 06.07.2023 та копію змін № 1 до висновку № 1420003102-0097 від 22.06.2023. Відповідно до змін № 1 змінено резолютивну частину висновку № 1420003102-0097 від 22.06.2023, відповідно до яких зазначено, що за встановленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр.31 МД №23UA100370705447U7 від 07.06.2023 в частині «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів». Звернули увагу, що обґрунтування причин зміни резолютивної частин висновку не надано. У свою чергу, рішенням Київської митниці щодо класифікації товарів №23UA10000000205-КТ від 06.07.2023 (п.6 висновку) встановлено, що заявлений позивачем за МД №23UA100370705447U7 товар слід класифікувати за кодом УКТ ЗЕД 8549210000, а саме як «відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухт печатних/друкованих плат». Просили визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо класифікації товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 320/48627/23 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами про доставку документів в електронному вигляді до електронного кабінету та розпискою представника відповідача.

05 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» від Київської митниці надійшло клопотання про заміну відповідача Київську митницю Держмитслужби на належного відповідача- Київську митницю (ЄДРПОУ 43997555) .

12 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» від Київської митниці надійшло клопотання (відзив) на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Зазначив, що декларантом за ЕМД № 23UA100370705447U7 від 25.05.2023 було заявлено до митного оформлення товар-«Інші руди та концентрати дорогоцінних металів: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) - продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу. Виробник ТОВ «Княже Поле», Україна, за кодом 2616 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД. За результатами опрацювання ризиків було проведено наступні митні формальності: здійснено митний огляд товару (акт огляду 23UA100370705447U7); відібрано зразки (акт взяття проб і зразків товарів від 08.06.2023 б/н). З метою встановлення визначальних характеристик товар направлено на СЛЕД Держмитслужби та отримано висновок від 22.06.2023 № 1420003102-0097, зміни № 1 від 04.07.2023 до висновку СЛЕД від 22.06.2023 та відмову в проведенні додаткових досліджень. 06.07.2023 у відношенні ТОВ «Княже Поле» було прийнято рішення щодо класифікації товару № 23UA10000000205-КТ від 06.07.2023, яким змінено заявлений код товару з 2616900000 (ставка мита 0%) на 8549210000 (ставка мита 2%) згідно УКТЗЕД. Митним органом повністю додержано процесуальний порядок отримання і дослідження доказів, та відповідно до норм МК України, в межах повноважень проведено митні формальності. Відповідно до висновку СЛЕД від 22.06.2023 №1420003102-0097 та змін № 1 від 04.07.2023 до висновку СЛЄД товар ідентифіковано як відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатних/ друкованих плат, що має вигляд механічної суміші часток сірого кольору подекуди об`єднаних у грудки розміром до 1см. Відповідно до висновку про хімічний склад зразку матеріалу концентрату драгоцінних металів, виданого аналітичною випробувальною групою лабораторії Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України від 30.05.2023, зразок наданого ТОВ «Княже поле» матеріалу містить 0,015 % золота, 0, 15% срібла та 0,0037 % паладію. Крім того, звернули увагу суд, що висновок експерта № 3234 від 20.09.22, наданий позивачем , зроблений на підставі висновку про хімічний склад Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України № 202208-19 від 22.08.2022 та опису виробництва на підприємстві, тобто зроблений без аналізу проб, які були відібрані саме з партії, яка переміщувалась через митний кордон. Вважають, що позивач не скористався наданим йому правом шляхом взяття відповідних проб (зразків), а отже не дотримав належного процесуального порядку дослідження доказів. У зв`язку з чим, на думку відповідача, рішення про визначення коду товару від 06.07.2023 №23UA10000000205-КТ прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України з питань митної справи.

16 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає наведені доводи відповідача непереконливими, ураховуючи те, що висновок СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000-3102-0097 та Зміни №1 від 04.07.2023 не містить висновку про віднесення наданих проб до відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухту печатних/друкованих плат. Надана на дослідження проба може бути віднесена до збагачених техногенних відходів на основі сульфатів та оксидів міді, свинцю, заліза, олова, барію та полімерних матеріалів з вмістом органічних сполук, що також містять добавки та/або домішки з`єднань кальцію, кремнію, цинку, сірки, алюмінію, нікелю, марганцю, цирконію, титану, арсену, міді, ванадію, золота, срібла, тощо. Критично відноситься до Змін № 1 від 04.07.2023 до висновку СЛЕД, в зв`язку з відсутністю правових підстав для прийняття вказаного документу. Викладена у листі СЛЕД Держмитслужби за вих. № 7.17-4/7.17-31-02/7.8/4107 від 04.07.2023р позиція про те, що «проба не є рудою та може бути віднесена до відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних/друкованих плат» прямо суперечить висновку від 22.06.2023 № 142000-3102-0097 де вказано, що відібрані проби можуть бути віднесені до збагачених техногенних відходів. Важливо також відмітити, що вищезгаданий лист СЛЕД Держмитслужби від 04.07.2023 не може замінювати висновок, оскільки обсяг відповідальності особи, яка підписала лист, і обсяг відповідальності експерта, який склав висновок, є неспівмірним. Наполягали на задоволенні своїх позовних вимог.

22 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» від Київської митниці надійшло клопотання (відповідь на відповідь на відзив), відповідно до якої зазначили, що відповідно до п.1 розділу 111 Порядку № 650 декларант класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК. 06.07.2023 у відношенні позивача було прийнято рішення щодо класифікації товару №23UA10000000205-КТ, яким змінено заявлений код товару з 2616900000 (ставка мита 0%) на 8549210000 (ставка мита 2%) згідно УКТЗЕД. Дане класифікаційне рішення приймалось відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, викладеної у додатку до Закону України від 19.10.2022 №2697 «Про митний тариф України». Відповідно до ч.7 ст.69 МК України рішення митного органу щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковим. Митним органом було повністю додержано процесуальний порядок отримання та дослідження доказів. З урахуванням характеристик товару, які є визначальними для класифікації, згідно з основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, 06.07.2023 Київською митницею прийнято рішення щодо класифікації товару від 06.07.2023, яким змінено заявлений код товару і зазначили про те, що у висновку СЛЕД експертом не визначалась товарна позиція за УКТ ЗЕД, а лише зазначено про можливість розглядати подібні товари у товарні позиції 8549 УКТЗЕД. Отже, посилання позивача, що класифікація митним органом здійснювалась виключно на підставі висновку СЛЕД Держмитслужби та змін до нього є необґрунтованими, оскільки митницею було самостійно класифіковано товар позивача з урахуванням усіх чинників, зазначених в п.4 розд.11 Порядку № 650. Звернули увагу на те, що в спірному випадку лише фактичне дослідження товару, а не тільки документів має визначальне значення для його правильної класифікації згідно УКТ ЗЕТ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року замінено Київську митницю Держмитслужби на належного відповідача по справі на - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» (далі-ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ»), місцезнаходження юридичної особи: 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Слава,29, зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 43110155.

01.09.2022 року позивачем, ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ» (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 з компанією EDELMET GmbH, Німеччина, згідно якого остання купує у продавця концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) (далі - товар). Детальні характеристики товару визначаються у специфікації до контракту №1. Загальна вартість контракту 1 000 000, 00 Євро. Фактичний асортимент, кількість та вартість товару, що постачається зазначається у рахунках-фактурах (інвойсах).

Специфікацією до Контракту №1 від 01.09.2022 року визначено характеристики товару. Відповідно до розділу 1 Контракту постачається наступний товар: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) з таким хімічним складом: дорогоцінні метали: золото (Au)-0,002-0,0180%, срібло (Ag)-0,05-0,3%, паладій (Pd)-0,002-0,007%, мідь (Cu)-10-40%, миш`як (As) менше 2,0%, барій (Ba) - менше 2,0%. До оплачуваних металів у складі товару відносяться: золото (Au), якщо вміст не менше 20 г/т, срібло (Ag) якщо вміст не менше 500 г/т, паладій (Pd) ), якщо вміст не менше 20 г/т, мідь (Cu) якщо вміст не менше 10%.

На запит позивача 20.09.2022 року Київською незалежною судово-експертною установою за результатами проведення судової товарознавчої експертизи товару, який виробляється ТОВ «Княже Поле» та планується до переміщення через державний кордон України з метою визначення характеристик, підготовлено висновок експерта №3234, в якому на питання: «Яким характеристикам згідно Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності відповідає продукція ТОВ «Княже Поле» концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС)», надано висновок:

«За своїми характеристиками, властивостями і сукупністю продукція ТОВ «Княже Поле»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно - гравітаційним способом (КДМТ-МГС), відповідає характеристикам товарної підкатегорії: 2616 90 00 00-інші».

Разом з запитом надані: 1) Висновок про хімічний склад зразку матеріалу концентрату дорогоцінних металів лабораторії Інституту електрозварювання ім. С.О. Патона НАН України № 202208-19 від 22 серпня 2022; 2) Опис виробництва концентрату дорогоцінних металів техногенного походження механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) на підприємстві ТОВ «Княже Поле», затверджений Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів (ДонДНДПІКМ).

Дослідження товару, зазначеного в заяві проводиться відповідно до вихідних даних, які містяться в представлених документах та відповідно до методичних рекомендацій з визначення відповідних характеристик товару згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності при проведенні судово-товарознавчих експертиз: звіт НДР (заключ.)

На запит позивача 12.10.2023 року Київською незалежною судово-експертною установою за результатами проведення судової товарознавчої експертизи товару, який виробляється ТОВ «Княже Поле» та планується до переміщення через державний кордон України з метою визначення характеристик, підготовлено висновок експерта №3420, в якому на питання: «Яким характеристикам згідно з Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності відповідає продукція ТОВ «Княже Поле» концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС)(відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат)?», надано висновок:

«За своїми характеристиками, властивостями і сукупністю продукція ТОВ «Княже Поле»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно -гравітаційним способом (КДМТ-МГС) з відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат, відповідає характеристикам товарної позиції : 2616 - Руди та концентрати дорогоцінних металів.»

Разом з запитом надані: 1) Лист роз`яснення від 27.06.2023 № 87/2 ДонДНЛПІКМ; 2) Опис виробництва концентрату дорогоцінних металів техногенного походження механічно - гравітаційним способом (КДМТ-МГС) на підприємстві ТОВ «Княже Поле», затверджений Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів (ДонДНДПІКМ); 3) Висновок про хімічний склад зразку матеріалу концентрату д дорогоцінних металів лабораторії Інституту електрозварювання ім. С.О. Патона НАН України № 202208-19 від 22 серпня 2022;.

Дослідження товару, зазначеного в заяві проводиться відповідно до вихідних даних, які містяться в представлених документах та відповідно до методичних рекомендацій з визначення відповідних характеристик товару згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності при проведенні судово-товарознавчих експертиз: звіт НДР (заключ.)

Відповідно до Інвойсу №3 від 25.05.2023 року зазначено умови постачання, розрахунок вартості 1 тони товару, найменування товару, а саме: Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу. Код УКТЗЕД 26169000.

Позивачем подано до митного оформлення на митний пост «Укрпошта» Київської митниці вантажну митну декларацію за № 23UA100370705447U7 від 25.05.2023 типу ЕК10АА відповідно до якої заявлено до митного оформлення товар - «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС)- продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу. Виробник ТОВ «Княже Поле», Україна, за кодом 2616 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД. Масова доля елементу згідно висновку 202305-27 від 30.05.2023р. В графи 31 ВМД вказано: Au -0,0155%, Ag -0,15%, Pd -0,0037%, Pt - менше 0,001%, Al -7, 25%, Ba -0,92%, Ca -1,48%, Co -0,042%, Cu -25,3%, Fe -3,02%, Mn -0,56%, Ni -0,32%, Sn -2,38%, Zn -1,21%, As -0,006%; торгівельна марка не визначена, виробник - ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ», країна виробництва UA. В графі 33 ЕМД товар задекларовано за кодом 26169000 згідно з УКТЗЕД.

30 травня 2023 року Висновок 202305 27 «Про хімічний склад зразку матеріалу концентрату дорогоцінних металів» виданий аналітичною випробувальною групою лабораторії інституту електрозварювання ім. Є О. Патона НАН України. Відповідно до вказаного висновку зазначено, що на замовлення ТОВ КНЯЖЕ ПОЛЕ» у лабораторних умовах виконано хімічний аналіз зразку матеріалу концентрату дорогоцінних металів. Матеріал є продукцією ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) по інвойсу №3 від 25.05.2023р. та Контракту №1 від 01.09.2022 року. Зразок матеріалу надано замовником запакованими в п/е пакет. Результати визначеного усередненого хімічного складу зразку матеріалу концентрату дорогоцінних металів представлені в таблиці. 1 для елементів дорогоцінних металів, в таблиці 2 для елементів кольорових і чорних металів в масових долях. Таблиця 1.Номер зразку, Масова доля елементу, %: Аu (0,0155), Ag (0,15),Pd (0,0037)Pt(

08.06.2023 року під час митного огляду товару встановлено, що характеристики товарів, зазначені у ВМД № 23UA100370705447U7 фактично відповідають дійсності, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) б/н від 08.06.2023.

08.06.2023 року відібрані зразки (проби) товару для проведення їх дослідження в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД ДМС), про що складено відповідний Акт. Мета взяття проб (зразків) товарів: ідентифікація товару, визначення хімічного складу та встановлення характеристик, визначальних для ідентифікації та класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

22.06.2023 року СЛЕД Держмитслужби складено Висновок №1420003102-0097 в якому підтверджуються визначальні характеристики та хімічний склад матеріалу заявленого у МД №23UA100370705447U7 від 07.06.2023, в результативній частині висновку зазначено, що «За встановленими показниками надана на дослідження проба може бути віднесена до збагачених техногенних відходів. За вставленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр.31 МД від 07.06.2023 в частині «руди дорогоцінних металів» та не суперечить в частині «Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження-продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу». Висновок складено експертом Антоновим С.О.

Висновок складено на запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 12.06.2023 року, результати якого є чинними для наданої проби товару. Замовник Київська митниця.

27.06.2023 року Донецьким Державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів (ДонДНДПІКМ) надано лист-роз`яснення № 87/2 щодо термінів і класифікації наведених у ДСТУ 2250-93 «Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Терміни та визначення» та ДСТУ 2964-94 «Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови», розробником яких є ДонДНДПІКМ. Вказано, що концентрат дорогоцінних металів, отриманий в результаті процесу збагачення не відноситься до брухту, а є окремим продуктом, що має назву продукт збагачення, тому концентрат дорогоцінних металів і сплавів не є брухтом, а є продуктом збагачення Відходи з масовою часткою золота (0,005-0,028%), срібла (0,01-0,9%), паладію (0,005-0,028%), платини (0,005-0,028%) не можуть бути класифіковані як брухт і відходи дорогоцінних металів, згідно вимог, що наведені у таблицях 1-32, пункту 3.1 ДСТУ 2964-94.

29.06.2023 року Київською митницею на адресу СЛЕД Держмитслужби подано запит про проведення додаткових досліджень (в доповнення до запиту від 12.06.2023), відповідно до якого просили визначити: чи є даний товар «рудою» - мінералом, як зазначено в примітці 2 до групи 26 УКТЗЕД; чи є даний товар металовмісною субстанцією нежильного типу як окремий вид «руди» - мінералу. Зазначено, що документи надавались разом із запитом про проведення досліджень від 12.06.2023.

04.07.2023 СЛЕД Держмитслужби надано відмову у проведенні досліджень, обґрунтовану тим, що дослідження за Запитом були проведенні у повному обсязі, відповідно до наявних уповноважень, вимірювальних можливостей та компетенції експертів служби. У висновку була надана повна відповідь, що собою представляє надана на дослідження проба, а саме, що «проба не є рудою та може бути віднесена до відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних/друкованих плат».

04.07.2023 року СЛЕД Держмитслужби у зв`язку з виявленою технічною помилкою та відповідно до п.7.8.8 ДСТУ 17025:2019 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторії» у додаток до листа СЛЕД від 22.06.2023. яким направлено висновок складено Зміна №1 до Висновку №142000-3102-0097 від 22.06.2023, відповідно до якого вказано, що в п.12 висновку СЛЕД ДМС фразу «За встановленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр.31 МД від 07.06.2023 в частині «руди дорогоцінних металів» та не суперечить в частині «Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження-продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу» слід читати як: «За встановленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр.31 МД від 07.06.2023 № 23UA100370705447U7 в частині «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів». Зміни до висновку зроблено експертом Іщук Н.М.

06.07.2023 Держмитслужбою у відношенні ТОВ «Княже Поле» було прийнято рішення щодо класифікації товару №23UA10000000205-КТ від 06.07.2023, яким змінено заявлений код товару з 2616900000 (ставка мита 0%) на 8549210000 (ставка мита 2%) згідно УКТЗЕД.

Відповідно до висновку, викладеному в рішенні, відповідачем товар класифікований за кодом УКТЗЕД 8549210000 як «відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухт печатних/друкованих плат: має вигляд механічної суміші часток сірого кольору подекуди об`єднаних у грудки розміром до 1 см, що легко руйнуються, з частками червоного, блакитного, жовтого, білого кольорів розміром 3 мм на основі сульфатів та оксидів меді , свинцю, заліза, олова, барію та полімерних матеріалів, з вмістом органічних сполук, що також містять добавки та/або домішки з`єднань кальцію, кремнію, цинку, сірки, алюмінію, нікелю, марганцю, цирконію, титану, арсену, міді, ванадію, золота, срібла, тощо, та має стійкий запах легких органічних сполук. Вміст золота, визначений методом атомно-емісійного аналізу, становить 0,0150+_0,0008% або 150 грам на тону (150 міліграм на кг). Вміст срібла , визначений методом атомно-емісійного аналізу, становить 0,1529+_0,0007% або 1529 грам на тону (1529 міліграм на кг). Торгівельна марка не визначена. Виробник ТОВ «Княже Поле».

10.07.2023 року керівником позивача отримано рішення щодо класифікації товарів №23UA10000000205-КТ від 06.07.2023 та «Зміна №1 до висновку №1420003102-0097 від 22.06.2023» від 04.07.2023.

Позивачем подано скаргу на рішення щодо класифікації товарів № 23UA10000000205-КТ від 06.07.2023

25.07.2023, розглянувши скаргу позивача на рішення щодо класифікації товарів від 06.07.2023 № 23UA10000000205-КТ, Дермитслужба прийняла рішення № 24 відповідно до якого залишила оскаржуване рішення без змін, обґрунтовуючи своє рішення висновком СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000-3102-0097 та Змінами № 1 від 04.07.2023 до висновку, відповідно яких товар ідентифіковано як відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатних/друкованих плат, що має вигляд механічної суміші часток сірого кольору.

Не погоджуючись із рішеннями митного органу про визначення коду товару позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до приписів ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина перша статті 337 МК України).

Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Аналіз ризику - це систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об`єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб`єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції (стаття 362 МК України).

Отже, необхідність перевірки документів та відомостей, які подані декларантом під час митного оформлення товарів, а також право на проведення огляду (переогляду) товарів виникає у тому числі за результатами застосування митним органом системи управління ризиками.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Частиною другою цієї статті встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для взяття проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією №23UA100370705447U7 від 07.06.2023, є ідентифікація товару, визначення хімічного складу та встановлення характеристик, визначальних для ідентифікації та класифікації товарів згідно УКТЗЕД. В Акті про взяття пробо (зразків) товарів також вказано, що метою взяття проб (зразків) товарів є ідентифікація товару, визначення хімічного складу та встановлення характеристик, визначальних для ідентифікації та класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

Таким чином, митним органом не дотримано встановлених частиною другої статті 356 МК України вимог, оскільки матеріали справи не містять прийнятого вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, про взяття проб (зразків) товарів.

Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Главою 11 МК України врегульовано питання ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), її структури та класифікації товарів.

Згідно змісту ст. 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до приписів ст. 68 МК України ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Частинами 1, 2 статті 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

За частинами 3-5 статті 69 МК України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з частиною 7 статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8 ст. 69 МК України).

У Додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX наведені основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, за якими класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого.

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати; і

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно доправила 3 (a)або3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Отже, враховуючи вимоги товарної номенклатури Митного тарифу України класифікація товару здійснюється наступним чином:

1. Визначається відповідна товарна позиція товарної номенклатури Митного тарифу України (ТН МТУ), в текстовому описі якої описано класифікований товар. При цьому необхідно визначити, чи не існує відповідних приміток до розділу або групи, які регламентують класифікацію таких товарів.

2. Після визначення відповідної товарної позиції визначаються послідовно підпозиція, категорія та підкатегорія, текстовий опис яких відповідає товару.

3. У випадку коли не існує товарної позиції, текстовий опис якої конкретно описує товар, послідовно застосовуються Основні правила інтерпретації (далі ОПІ) класифікації товарів (від другого до четвертого).

4. Застосовуються перші чотири правила виключно послідовно, переходячи від Правила 1 до Правилу 2(а), від Правила 2(а) до Правила 2(б) і так далі.

Не можна застосовувати Правило 3(а), не застосувавши послідовно Правила 1, 2(а), 2(б).

Лише у випадку неможливості застосування попереднього правила при класифікації товару допускається застосування наступного.

Шосте правило може бути застосовано при необхідності визначення угруповання в рамках визначеної товарної позиції.

Із наведених положень слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант; орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією; орган доходів і зборів може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Так, судом досліджено, що позивачем в графі 31 ВМД «опис товару» було задекларовано: Інші руди та концентрати дорогоцінних матеріалів: «концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) - продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу. Масова доля елементу згідно висновку 202305-27 від 30.05.2023 року.

Позивач вважає, що правильним кодом класифікації товарів для ввезеного позивачем товару, є 2616900000, що і було вказано в графів 33 митної декларації. Окрім того, доцільність віднесення експортного коду товару підтверджується проведеними позивачем дослідженням та експертним висновком.

Висновок експерта № 3429 від 12.10.2023 року складений за результатами проведення аналізу тієї ж партії товару, що й висновок СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023, оскільки дослідження проводилось щодо однієї і тієї партії товару, під час підготовки висновку № 3429 від 12.10.2023 експертом були використаний той самий висновок про хімічний склад Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН №202305-27 від 30.05.2023 року, який використовувався і СЛЕД Держмитслужби під час проведення експертного дослідження 22.06.2023.

Як свідчить висновок, складений СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000- 3102-009 та висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 20.09.2022 № 3234, предметом дослідження був один й той самий матеріал, а саме: продукт збагачення техногенних відходів (відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатник плат), який мав схожий хімічний склад.

Водночас, приймаючи рішення від 06.07.2023 № 23UA10000000205-КТ про визначення коду товару 8549210000 Державна митна служба не правильно встановила код товару за УКТ ЗЕД та порушила процедуру, встановлену чинним законодавством, для самостійної класифікації митним органом коду товару, зокрема, невірно (всупереч приписам Закону України «Про Митний тариф України») визначив код класифікації товару, та не надіслав декларанту повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

Щодо правомірності класифікації товару за УКТ ЗЕД на підставі висновку СЛЕД Держмитслужби слід зазначити, що висновок СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000-3102-0097 та Зміни №1 від 04.07.2023 року не містять висновку про віднесення наданих проб до відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухту печатних/друкованих плат. Поряд з цим, згідно висновку, надана на дослідження проба може бути віднесена до збагачених техногенних відходів на основі сульфатів та оксидів міді, свинцю, заліза, олова, барію та полімерних матеріалів з вмістом органічних сполук, що також містять добавки та/або домішки з`єднань кальцію, кремнію, цинку, сірки, алюмінію, нікелю, марганцю, цирконію, титану, арсену, міді, ванадію, золота, срібла, тощо.

Також суд критично відноситься до наданих Змін № 1 від 04.07.2023 до висновку СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000-3102-0097, оскільки відповідачем законодавчо необґрунтована необхідність оформлення вказаних змін у такому вигляді.

Більше того, викладена у листі СЛЕД Держмитслужби за вих. № 7.17-4/7.17-31-02/7.8/4107 від 04.07.2023 позиція про те, що «проба не є рудою та може бути віднесена до відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних/друкованих плат» прямо суперечить висновку від 22.06.2023 № 142000-3102-0097 де вказано, що відібрані проби можуть бути віднесені до збагачених техногенних відходів.

Так, частинами 11, 12 статті 357 КМУ встановлено, що в разі недостатньої ясності та повноти висновку експерта може бути призначено додаткове дослідження (аналіз, експертиза), яке доручається тому самому або іншому експертові. Частиною дванадцятою цієї ж статті встановлено, що в разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту. Пунктом 13 статті зазначено, додаткові та повторні дослідження (аналізи, експертизи) призначаються на загальних підставах.

Внесення, прийняття змін до раніше викладених, прийнятих експертних висновків не передбачено нормами Митного кодексу України, та прямо суперечить цим нормам.

Отже, використання змін до висновку СЛЕД Держмитслужби відповідачем суперечить вимогам Митного кодексу України, зокрема частини одинадцятої та дванадцятої статті 357 МКУ та не можуть враховуватись.

З наведеного слідує, що митний орган, оцінюючи документи надані до ЕМД від 07.06.2023 року, прийняв рішення про зміну коду товару, на підставі висновку СЛЕД ДМС та Змін до нього, не беручи до уваги пояснення товариства, надані документи, експертні висновки та не зважаючи на фактичний склад товару.

Суд звертає увагу, що у висновку СЛЕД ДМС від 22.06.2023 року відсутнє роз`яснення визначальних характеристик товару, за якими його можна ідентифікувати як брухт або відходи електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатних/друкованих плат.

Відповідачем не взято до уваги, що товариством було проведено експертизу та отримано Експертний висновок Київської незалежної судово-експертної установи за результатами проведення судової товарознавчої експертизи товару № 3234 від 20.09.2022 відповідно до якого експертами зроблено висновок, що «за своїми характеристиками, властивостями і сукупністю продукція ТОВ «Княже Поле»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), відповідає характеристикам товарної під категорії: 2616 90 00 00-інші».

Також не взято до уваги відповідачем, що позивач є переробним підприємством, здійснює переробку електронного брухту та отримує продукти переробки (збагачення), сировиною для виготовлення продукту є електронні відходи і брухт при переробці яких змінюється первісний хімічний склад та фізичні властивості, відповідно отримуються продукти; концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, концентрат міді, мідних сплавів та алюмінію, брухт чорних металів (магнітна фракція), неметалева фракція, що відображено в Описі виробництва концентрату дорогоцінних металів техногенного походження механічно-гравітаційним способом (затверджено 25.08.2022 року).

Окрім того, на запит позивача від 12.10.2023 року Київською незалежною судово-експертної установою за результатами проведення судової товарознавчої експертизи товару, який виробляється ТОВ «Княже Поле» та планується до переміщення через державний кордон України з метою визначення характеристик, підготовлено висновок експерта №3420, в якому на питання: «Яким характеристикам згідно з Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності відповідає продукція ТОВ «Княже Поле» концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) (відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат)?», надано висновок, що «за своїми характеристиками, властивостями і сукупністю продукція ТОВ «Княже Поле»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно -гравітаційним способом (КДМТ-МГС) з відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат, відповідає характеристикам товарної позиції: 2616 - Руди та концентрати дорогоцінних металів.»

Як вже зазначено вище, суд дійшов висновку про допущення митницею порушень законодавства під час організації митного контролю, а саме - взяття проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією № 23UA100370705447U7 без належним чином оформленого вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, використання Змін до висновку СЛЕД Держмитслужби всупереч вимогам Митного кодексу України, необґрунтоване здійснення класифікації товару з порушенням законодавства «Про митний тариф», в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено приписи статті 69 МК України.

За викладених обставин, на переконання суду, у спірному випадку мало місце поверхневе вивчення митним органом усіх документів, наданих позивачем до митного оформлення (зокрема, визначення технічних характеристик товару згідно товарно-супровідних документів) та прийняття оскаржуваного рішення із застосування результатів митного контролю, проте без врахування додатково наданих декларантом документів та висновків.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення митного органу про визначення коду товару, не ґрунтуються на приписах ст. 2 КАС України, у контексті обґрунтованості доведеності та пропорційності, з огляду на що, є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності вказаного рішення, не надано належних та достатніх пояснень щодо доцільності та законності підстав визначення спірного товару саме за тим кодом, що був визначений в спірному рішенні, у взаємозв`язку з поясненнями декларанта, а також надання експертних висновків/дослідження зразків, з огляду на що, оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Відповідачем так і не було спростовано доводів, покладених в основу позовної заяви, а також, не вказано на їх необґрунтованість чи помилковість.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці щодо класифікації товарів № 23UA10000000205-КТ від 06.07.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» (ЄДРПОУ 43110155, 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Слава,29) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ЄДРПОУ 43337359, 03124, м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень 00 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 10.06.2024 року.

Суддя Кочанова П.В.