Постанова

від 27.09.2024 по справі 320/48627/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції - Кочанова П.В.

Суддя-доповідач - Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року Справа № 320/48627/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ»

до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - Відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці щодо класифікації товарів № 23UA10000000205-КТ від 06.07.2023.

В обґрунтування заявлених вимог, Позивач зазначив, що 08.06.2023 встановлено, що характеристики товарів, зазначені у ВМД № 23UA100370705447U7 фактично відповідають дійсності, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) б/н від 08.06.2023 та відібрані зразки (проби) товару для проведення їх дослідження в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД ДМС).

Позивач також зазначив, що 22.06.2023 року СЛЕД ДМС складено висновок №1420003102-0097 в якому підтверджуються визначальні характеристики та хімічний склад матеріалу, заявленого у МД. Крім того вказано, що за встановленими показниками надана на дослідження проба не суперечить гр. 31 МД від 07.06.2023 в частині «концентрат дорогоцінних металів техногенного походження-продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу», отже вказаним висновком підтверджено правомірність визначення Позивачем в гр.31 МД коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Разом з тим, Позивач відзначив, що в наступному в резолютивну частину висновку № 1420003102-0097 від 22.06.2023 було внесено зміни, відповідно до яких зазначено, що за встановленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр.31 МД №23UA100370705447U7 від 07.06.2023 в частині «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів». При цьому ТОВ «Княже поле» стверджує, що обґрунтування причин зміни резолютивної частини висновку не надано.

При цьому Позивач наполягав на тому, що ані зі змісту спірного рішення, ані зі змісту висновку СЛЕД ДМС не зрозумілі критерії, за якими заявлений до митного оформлення товар віднесений до товарної позиції 8549210000 «відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухт печатних/друкованих плат».

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

При цьому, суд врахував, що висновок СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000-3102-0097 та Зміни №1 від 04.07.2023 року не містять висновку про віднесення наданих проб до відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухту печатних/друкованих плат.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що прийняття змін до раніше викладених, прийнятих експертних висновків не передбачено нормами Митного кодексу України, а тому врахування Відповідачем змін до висновку СЛЕД Держмитслужби суперечить вимогам Митного кодексу України. Більш того, митний орган прийняв рішення про зміну коду товару, не беручи до уваги пояснення декларанта, надані документи, експертні висновки та не зважаючи на фактичний склад товару.

Також суд відзначив, що митницею допущено порушення порядку взяття проб (зразків) товару Позивача, оскільки вони були взяті без належним чином оформленого вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що у разі виявлення порушення правил класифікації товарів, митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

При цьому митний орган стверджує, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

У контексті таких доводів Апелянт також зазначив, що Позивач не дотримав належного процесуального порядку дослідження та отримання достовірних доказів на які посилається. Так, на відміну від висновку СЛЕД ДМС, експерт керувався виключно документами без огляду товару та можливості впевнитися у спроможності до його використання саме за призначенням.

Разом з тим, Апелянт наполягає на тому, що митним органом було повністю додержано процесуальний порядок отримання та дослідження доказів.

Також, Київська митниця зазначила, що допущення СЛЕД ДМС формальних порушень при винесенні змін до Висновку не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності.

Окремо Київська митниця зазначає, що відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатних плат, які слугують сировиною для видобування Товару, не є мінералами, а отже не є рудами, а тому й Товар не розглядається як руда, мінерал або концентрат товарної групи 26 та товарної позиції 2616.

Разом з тим, митний орган зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що позбавило Позивача можливості надати додаткові пояснення та докази з метою об`єктивного, всебічного та повного розгляду справи із врахування всіх обставин, які могли б вплинути на результат прийнятого судового рішення.

Окрім зазначеного вище, Апелянт також стверджує, що суд першої інстанції належно не дослідив усі докази та не встановив всі обставини справи.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 та від 04.09.2024 було відкрито провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

7. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» (далі-ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ»), місцезнаходження юридичної особи: 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Слава,29, зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 43110155.

01.09.2022 року Позивачем, ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ» (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 з компанією EDELMET GmbH, Німеччина, згідно якого остання купує у продавця концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) (далі - товар). Детальні характеристики товару визначаються у специфікації до контракту №1. Загальна вартість контракту 1 000 000, 00 Євро. Фактичний асортимент, кількість та вартість товару, що постачається зазначається у рахунках-фактурах (інвойсах).

Специфікацією до Контракту №1 від 01.09.2022 року визначено характеристики товару. Відповідно до розділу 1 Контракту постачається наступний товар: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) з таким хімічним складом: дорогоцінні метали: золото (Au)-0,002-0,0180%, срібло (Ag)-0,05-0,3%, паладій (Pd)-0,002-0,007%, мідь (Cu)-10-40%, миш`як (As) - менше 2,0%, барій (Ba) - менше 2,0%. До оплачуваних металів у складі товару відносяться: золото (Au), якщо вміст не менше 20 г/т, срібло (Ag) якщо вміст не менше 500 г/т, паладій (Pd) ), якщо вміст не менше 20 г/т, мідь (Cu) якщо вміст не менше 10%.

На запит Позивача 20.09.2022 року Київською незалежною судово-експертною установою за результатами проведення судової товарознавчої експертизи товару, який виробляється ТОВ «Княже Поле» та планується до переміщення через державний кордон України з метою визначення характеристик, підготовлено висновок експерта №3234, в якому на питання: «Яким характеристикам згідно Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності відповідає продукція ТОВ «Княже Поле» концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС)», надано висновок:

«За своїми характеристиками, властивостями і сукупністю продукція ТОВ «Княже Поле»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно - гравітаційним способом (КДМТ-МГС), відповідає характеристикам товарної підкатегорії: 2616 90 00 00-інші».

Разом з запитом надані: 1) Висновок про хімічний склад зразку матеріалу концентрату дорогоцінних металів лабораторії Інституту електрозварювання ім. С.О. Патона НАН України № 202208-19 від 22 серпня 2022; 2) Опис виробництва концентрату дорогоцінних металів техногенного походження механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) на підприємстві ТОВ «Княже Поле», затверджений Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів (ДонДНДПІКМ).

Дослідження товару, зазначеного в заяві проводиться відповідно до вихідних даних, які містяться в представлених документах та відповідно до методичних рекомендацій з визначення відповідних характеристик товару згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності при проведенні судово-товарознавчих експертиз: звіт НДР.

На запит Позивача 12.10.2023 року Київською незалежною судово-експертною установою за результатами проведення судової товарознавчої експертизи товару, який виробляється ТОВ «Княже Поле» та планується до переміщення через державний кордон України з метою визначення характеристик, підготовлено висновок експерта №3420, в якому на питання: «Яким характеристикам згідно з Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності відповідає продукція ТОВ «Княже Поле» концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) (відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат)?», надано висновок:

«За своїми характеристиками, властивостями і сукупністю продукція ТОВ «Княже Поле»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно -гравітаційним способом (КДМТ-МГС) з відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат, відповідає характеристикам товарної позиції : 2616 - Руди та концентрати дорогоцінних металів.»

Разом з запитом надані: 1) Лист роз`яснення від 27.06.2023 № 87/2 ДонДНЛПІКМ; 2) Опис виробництва концентрату дорогоцінних металів техногенного походження механічно - гравітаційним способом (КДМТ-МГС) на підприємстві ТОВ «Княже Поле», затверджений Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів (ДонДНДПІКМ); 3) Висновок про хімічний склад зразку матеріалу концентрату д дорогоцінних металів лабораторії Інституту електрозварювання ім. С.О. Патона НАН України № 202208-19 від 22 серпня 2022;.

Дослідження товару, зазначеного в заяві проводиться відповідно до вихідних даних, які містяться в представлених документах та відповідно до методичних рекомендацій з визначення відповідних характеристик товару згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності при проведенні судово-товарознавчих експертиз: звіт НДР (заключ.)

Відповідно до Інвойсу №3 від 25.05.2023 року зазначено умови постачання, розрахунок вартості 1 тони товару, найменування товару, а саме: Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) - продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу. Код УКТЗЕД 26169000.

Позивачем подано до митного оформлення на митний пост «Укрпошта» Київської митниці вантажну митну декларацію за № 23UA100370705447U7 від 25.05.2023 типу ЕК10АА відповідно до якої заявлено до митного оформлення товар - «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС)- продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу. Виробник ТОВ «Княже Поле», Україна, за кодом 2616 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД. Масова доля елементу згідно висновку 202305-27 від 30.05.2023р. В графи 31 ВМД вказано: Au -0,0155%, Ag -0,15%, Pd -0,0037%, Pt - менше 0,001%, Al -7, 25%, Ba -0,92%, Ca -1,48%, Co -0,042%, Cu -25,3%, Fe -3,02%, Mn -0,56%, Ni -0,32%, Sn -2,38%, Zn -1,21%, As -0,006%; торгівельна марка не визначена, виробник - ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ», країна виробництва UA. В графі 33 ЕМД товар задекларовано за кодом 26169000 згідно з УКТЗЕД.

30 травня 2023 року аналітичною випробувальною групою лабораторії інституту електрозварювання ім. Є О. Патона НАН України виданий Висновок 202305 - 27 «Про хімічний склад зразку матеріалу концентрату дорогоцінних металів». Відповідно до вказаного висновку зазначено, що на замовлення ТОВ "КНЯЖЕ ПОЛЕ» у лабораторних умовах виконано хімічний аналіз зразку матеріалу концентрату дорогоцінних металів. Матеріал є продукцією ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) по інвойсу №3 від 25.05.2023р. та Контракту №1 від 01.09.2022 року. Зразок матеріалу надано замовником запакованими в п/е пакет. Результати визначеного усередненого хімічного складу зразку матеріалу концентрату дорогоцінних металів представлені в таблиці. 1 для елементів дорогоцінних металів, в таблиці 2 для елементів кольорових і чорних металів в масових долях. Таблиця 1.Номер зразку, Масова доля елементу, %: Аu (0,0155), Ag (0,15),Pd (0,0037) (

08.06.2023 року під час митного огляду товару встановлено, що характеристики товарів, зазначені у ВМД № 23UA100370705447U7 фактично відповідають дійсності, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) б/н від 08.06.2023.

08.06.2023 року відібрані зразки (проби) товару для проведення їх дослідження в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД ДМС), про що складено відповідний Акт. Мета взяття проб (зразків) товарів: ідентифікація товару, визначення хімічного складу та встановлення характеристик, визначальних для ідентифікації та класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

Судом першої інстанції також встановлено, що керівником митного органу або його заступником відповідного письмового рішення про взяття проб (зразків) товарів уповноваженою особою не приймалося.

22.06.2023 року СЛЕД Держмитслужби складено Висновок №1420003102-0097 в якому підтверджуються визначальні характеристики та хімічний склад матеріалу заявленого у МД №23UA100370705447U7 від 07.06.2023, в результативній частині висновку зазначено, що «За встановленими показниками надана на дослідження проба може бути віднесена до збагачених техногенних відходів. За вставленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр.31 МД від 07.06.2023 в частині «руди дорогоцінних металів» та не суперечить в частині «Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження-продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу». Висновок складено експертом Антоновим С.О.

Висновок складено на запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 12.06.2023 року, результати якого є чинними для наданої проби товару. Замовник Київська митниця.

27.06.2023 року Донецьким Державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів (ДонДНДПІКМ) надано лист-роз`яснення № 87/2 щодо термінів і класифікації наведених у ДСТУ 2250-93 «Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Терміни та визначення» та ДСТУ 2964-94 «Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови», розробником яких є ДонДНДПІКМ. Вказано, що концентрат дорогоцінних металів, отриманий в результаті процесу збагачення не відноситься до брухту, а є окремим продуктом, що має назву продукт збагачення, тому концентрат дорогоцінних металів і сплавів не є брухтом, а є продуктом збагачення Відходи з масовою часткою золота (0,005-0,028%), срібла (0,01-0,9%), паладію (0,005-0,028%), платини (0,005-0,028%) не можуть бути класифіковані як брухт і відходи дорогоцінних металів, згідно вимог, що наведені у таблицях 1-32, пункту 3.1 ДСТУ 2964-94.

29.06.2023 року Київською митницею на адресу СЛЕД Держмитслужби подано запит про проведення додаткових досліджень (в доповнення до запиту від 12.06.2023), відповідно до якого просили визначити: чи є даний товар «рудою» - мінералом, як зазначено в примітці 2 до групи 26 УКТЗЕД; чи є даний товар металовмісною субстанцією нежильного типу як окремий вид «руди» - мінералу. Зазначено, що документи надавались разом із запитом про проведення досліджень від 12.06.2023.

04.07.2023 СЛЕД Держмитслужби надано відмову у проведенні досліджень, обґрунтовану тим, що дослідження за Запитом були проведенні у повному обсязі, відповідно до наявних уповноважень, вимірювальних можливостей та компетенції експертів служби. У висновку була надана повна відповідь, що собою представляє надана на дослідження проба, а саме, що «проба не є рудою та може бути віднесена до відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних/друкованих плат».

04.07.2023 року СЛЕД Держмитслужби у зв`язку з виявленою технічною помилкою та відповідно до п.7.8.8 ДСТУ 17025:2019 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторії» у додаток до листа СЛЕД від 22.06.2023, яким направлено висновок складено Зміна №1 до Висновку №142000-3102-0097 від 22.06.2023, відповідно до якого вказано, що в п.12 висновку СЛЕД ДМС фразу «За встановленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр.31 МД від 07.06.2023 в частині «руди дорогоцінних металів» та не суперечить в частині «Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження-продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу» слід читати як: «За встановленими показниками надана на дослідження проба не відповідає гр.31 МД від 07.06.2023 № 23UA100370705447U7 в частині «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів». Зміни до висновку зроблено експертом Іщук Н.М.

Судом також було встановлено, що Висновок експерта № 3429 від 12.10.2023 року складений за результатами проведення аналізу тієї ж партії товару, що й висновок СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023, оскільки дослідження проводилось щодо однієї і тієї партії товару, під час підготовки висновку № 3429 від 12.10.2023 експертом були використаний той самий висновок про хімічний склад Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН №202305-27 від 30.05.2023 року, який використовувався і СЛЕД Держмитслужби під час проведення експертного дослідження 22.06.2023.

Як вбачається з висновку, складеного СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000- 3102-009 та висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 20.09.2022 № 3234, предметом дослідження був один й той самий матеріал, а саме: продукт збагачення техногенних відходів (відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатник плат), який мав схожий хімічний склад.

06.07.2023 Держмитслужбою у відношенні ТОВ «Княже Поле» було прийнято рішення щодо класифікації товару №23UA10000000205-КТ від 06.07.2023, яким змінено заявлений код товару з 2616900000 (ставка мита 0%) на 8549210000 (ставка мита 2%) згідно УКТЗЕД.

Відповідно до висновку, викладеному в рішенні, відповідачем товар класифікований за кодом УКТЗЕД 8549210000 як «відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухт печатних/друкованих плат: має вигляд механічної суміші часток сірого кольору подекуди об`єднаних у грудки розміром до 1 см, що легко руйнуються, з частками червоного, блакитного, жовтого, білого кольорів розміром 3 мм на основі сульфатів та оксидів меді , свинцю, заліза, олова, барію та полімерних матеріалів, з вмістом органічних сполук, що також містять добавки та/або домішки з`єднань кальцію, кремнію, цинку, сірки, алюмінію, нікелю, марганцю, цирконію, титану, арсену, міді, ванадію, золота, срібла, тощо, та має стійкий запах легких органічних сполук. Вміст золота, визначений методом атомно-емісійного аналізу, становить 0,0150+_0,0008% або 150 грам на тону (150 міліграм на кг). Вміст срібла , визначений методом атомно-емісійного аналізу, становить 0,1529+_0,0007% або 1529 грам на тону (1529 міліграм на кг). Торгівельна марка не визначена. Виробник ТОВ «Княже Поле».

10.07.2023 року керівником Позивача отримано рішення щодо класифікації товарів №23UA10000000205-КТ від 06.07.2023 та «Зміна №1 до висновку №1420003102-0097 від 22.06.2023» від 04.07.2023.

Позивачем подано скаргу на рішення щодо класифікації товарів № 23UA10000000205-КТ від 06.07.2023

25.07.2023, розглянувши скаргу Позивача на рішення щодо класифікації товарів від 06.07.2023 № 23UA10000000205-КТ, Дермитслужба прийняла рішення № 24 відповідно до якого залишила оскаржуване рішення без змін, обґрунтовуючи своє рішення висновком СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000-3102-0097 та Змінами № 1 від 04.07.2023 до висновку, відповідно яких товар ідентифіковано як відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатних/друкованих плат, що має вигляд механічної суміші часток сірого кольору.

Вважаючи свої права порушеними вищевказаним рішенням митного органу, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

8. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14 червня 1983 року) (далі - Конвенція), Митним кодексом України (далі - МК України), Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII (далі - Закон № 584-VII), наказом Державної митної служби України «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» 14.07.2020 № 256 (далі - Пояснення), наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 № 1058 «Про затвердження порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку від 02.12.2016 № 1058 (далі - Порядок № 1058).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. «а» ст. 3 Конвенція Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходитися відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони.

Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

У частинах першій - п`ятій, сьомій статті 69 МК України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Законом № 584-VII встановлено Митний тариф України, який є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ст. 1).

Визначений Київською митницею у рішенні код товару 8549210000 для класифікації спірного товару відповідно до Закону України від 04.06.2020 № 674-ІХ "Про Митний тариф України" передбачає:

Група 85 включає: «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;

Товарна позиція 8549 (перші чотири знаки) включає: «Електричні та електронні відходи та брухт:»;

Товарна підкатегорія (десять знаків) 8549210000 включає: «містять первинні елементи, первинні батареї, електричні акумулятори, ртутні вимикачі, скло від електронно-променевих трубок чи інше активоване скло або електричні чи електронні компоненти, що містять кадмій, ртуть, свинець або поліхлоровані біфеніли (PCBs)», що передбачає ставку мита 2%.

Відповідно до Закону України від 04.06.2020 № 674-ІХ "Про Митний тариф України" код товару 2616900000 передбачає:

Група 26 включає: «Руди, шлак і зола»;

Товарна позиція 2616 (перші чотири знаки) включає: «Руди та концентрати дорогоцінних металів. »

Товарна підкатегорія (десять знаків) 2616900000 включає «-- інші», що передбачає ставку мита 0%.

Законом України від 04.06.2020 № 674-ІХ "Про Митний тариф України" затверджено основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідно до яких класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (а) будь-яке постання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (а) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Висновки суду апеляційної інстанції.

9. Отже, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що при ввезенні товару на територію України декларант у ВМД визначає УКТЗЕД імпортованого товару, перевірка правильності застосування якого належить до компетенції контролюючого митного органу.

10. При цьому, в Україні, для цілей митного оформлення товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04.06.2020 №674-IX «Про Митний тариф України». Для правильного їх застосування та віднесення товару до того чи іншого коду УКТЗЕД мають бути враховані, зокрема, Пояснення УКТЗЕД.

Основним принципом класифікації товарів є черговість застосування методів класифікації: точний опис товару; розпізнавальна ознака; товарна позиція, що йде останньою в порядку зростання кодів.

Як зазначено у правилі 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

11. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивачем було в графі 31 «опис товару» було задекларовано: «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів: Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом(КДМТ-МГС) - продукт збагачення металовмісних субстанцій нежильного типу. Масова доля елементу згідно висновку 202305-27 від 30.05.2023». У графі 33 МД код товару визначено 26169000.

12. При цьому, при декларуванні імпортованих товарів Позивачем були подані усі необхідні документи, які в подальшому були використані для проведення експертизи СЛЕД ДМС, висновок якої слугував підставою для прийняття Апелянтом рішення щодо зміни коду товару.

13. В той же час, матеріали справи не містять доказів подання Позивачем до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідної для класифікації товару.

14. Однак, Апелянт самостійно визначив код товару згідно з УКТЗЕД - 8549210000 «відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухт печатних/друкованих плат…».

15. Разом з тим, колегія суддів зазначає, згідно ДСТУ 2250-93 «Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Терміни та визначення» брухт дорогоцінних металів - це вироби, що стали непридатними чи втратили експлуатаційну цінність і містять дорогоцінні метали в будь якому вигляді, відходи дорогоцінних металів це відходи або виробничий брак, які містять дорогоцінні метали і сплави.

16. Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, висновок СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000-3102-0097 та Зміни №1 від 04.07.2023 року не містять висновку про віднесення наданих проб до відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу, та брухту печатних/друкованих плат/т.1 а.с. 41-44/.Разом з тим, згідно вказаного вище висновку, надана на дослідження проба може бути віднесена до збагачених техногенних відходів на основі сульфатів та оксидів міді, свинцю, заліза, олова, барію та полімерних матеріалів з вмістом органічних сполук, що також містять добавки та/або домішки з`єднань кальцію, кремнію, цинку, сірки, алюмінію, нікелю, марганцю, цирконію, титану, арсену, міді, ванадію, золота, срібла, тощо.

17. Колегія суддів зазначає, що згідно з ДСТУ 2250-93 термін «збагачення брухту і відходів» означає зниження засміченості брухту і відходів шляхом подрібнення, класифікації, сортування та сепарації з метою отримання концентратів дорогоцінних металів і сплавів, що не було взято митним органом до уваги.

18. Окрім того, на запит Позивача від 12.10.2023 року Київською незалежною судово-експертної установою за результатами проведення судової товарознавчої експертизи товару, який виробляється ТОВ «Княже Поле» та планується до переміщення через державний кордон України з метою визначення характеристик, підготовлено висновок експерта №3420, в якому на питання: «Яким характеристикам згідно з Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності відповідає продукція ТОВ «Княже Поле» концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) (відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат)?», надано висновок, що «за своїми характеристиками, властивостями і сукупністю продукція ТОВ «Княже Поле»: концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно -гравітаційним способом (КДМТ-МГС) з відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат, відповідає характеристикам товарної позиції: 2616 - Руди та концентрати дорогоцінних металів.»

19. Твердження Апелянта про те, що надані Позивачем висновки експерта є недостовірним доказом, колегія суддів вважає необґрунтованим та до уваги не приймає, оскільки вказаний вище висновок складений з урахуванням такого ж хімічного складу зразка товару, який встановлено і СЛЕД Держмитслужби під час проведення експертного дослідження 22.06.2023 і саме характеристики та якісні ознаки товару Апелянтом не оспорюються.

20. Окрім того, суд апеляційної інстанції також відзначає, що спірне рішення Київської митниці засноване зокрема на результатах вказаної вище експертизи СЛЕД ДМС. Однак, як вбачається з матеріалів справи, така експертиза проведена щодо зразків товару взятих митним органом з порушенням законодавства.

21. Твердження Апелянта про те, що митним органом дотримано процесуальний порядок отримання та дослідження доказів, оскільки ним був складений акт про взяття проб (зразків) товарів, колегія суддів вважає необґрунтованим. Позаяк, відповідно до ч. 2 ст. 356 МК України відібранню зразків та складенню відповідного акту передує прийняття керівником митного органу або його заступником відповідного вмотивованого письмового рішення.

22. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Апелянтом ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції, уповноваженою особою рішення про взяття проб (зразків) товарів уповноваженою особою не приймалося, що свідчить про порушення приписів митного законодавства.

23. З викладеного також вбачається, що контролюючим органом було прийнято рішення щодо класифікації товарів без дотримання принципу належного урядування.

24 У контексті вищевказаного, враховуючи наявність процедурних порушень з боку митного органу, колегія суду не приймає до уваги висновки експертизи СЛЕД Держмитслужби.

25. Разом з тим, судова колегія враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі «Золотас проти Греції», про те, що стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок також викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Крім того, у рішеннях від 20 травня 2010 року та від 25 листопада 2008 року у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, в яких ЄСПЛ наголосив, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

26. З огляду на викладене вище, апеляційний суд також не приймає до уваги посилання Апелянта на формальний характер порушень прийняття Змін № 1 від 04.07.2023 до висновку СЛЕД Держмитслужби від 22.06.2023 № 142000-3102-0097.

Крім того, згідно з частинами 11-13 статті 357 МК України, у разі недостатньої ясності та повноти висновку експерта може бути призначено додаткове дослідження (аналіз, експертиза), яке доручається тому самому або іншому експертові. У разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту. Додаткові та повторні дослідження (аналізи, експертизи) призначаються на загальних підставах.

Внесення, прийняття змін до раніше викладених, прийнятих експертних висновків не передбачено нормами Митного кодексу України, та прямо суперечить цим нормам.

27. Підсумувавши викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення митного органу про визначення коду товару, не ґрунтується на приписах ст. 2 КАС України, у контексті обґрунтованості доведеності та пропорційності, з огляду на що, є протиправним та підлягає скасуванню.

28. Аналізуючи доводи Апелянта про те, що суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що позбавило його можливості надати додаткові пояснення та докази, які могли б вплинути на результат прийнятого судового рішення, судова колегія зазначає наступне.

Так, частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

29. Водночас, колегія суддів відзначає, що обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Отже, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження та не порушив норми процесуального права.

30. Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що незалежно від виду провадження (письмового або відкритого судового засідання) судом здійснюється аналіз та надається оцінка всім доводам учасників справи.

31. Крім того, учасники справи не позбавлені можливості скористатися своїми відповідними процесуальними правами, регламентованими статтею 44 КАС України, зокрема щодо можливості надати додаткові докази та/або письмові пояснення.

32.При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач реалізував своє право на подання відзиву на позовну заяву та відповідних заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, які подані до суду у формі клопотань.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що з клопотанням про розгляд справи №320/48627/23 у відкритому судовому засіданні Відповідач не звертався.

33. Доводи Апелянта про те, що суд першої інстанції належно не дослідив усі докази та не встановив всі обставини справи колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на викладене вище.

34. При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», відповідно до якої «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…»

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

35. Враховуючи вищевикладені обставини та докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку що судом першої інстанції було повно встановлено обставини цієї справи, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень процесуального права.

36. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

37. З огляду на викладене, апеляційна скарга Київської митниці підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року- без змін.

38. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судового рішення виготовлено 27 вересня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев