Ухвала

від 11.06.2024 по справі 640/24640/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

11 червня 2024 року 640/24640/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні питання про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Відповідно до Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Генеральний план села Пірнове Вишгородського району Київської області, розроблений у 2014 2017 роках ТОВ Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну, а також рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16 жовтня 2015 року та № 100-13-VII від 15 березня 2017 року в їх частині про затвердження цього генерального плану.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року зазначений адміністративний позов в частині вимоги про визнання протиправним та скасування Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розроблений у 2014 році ТОВ Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну та рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16 жовтня 2015 року було залишено без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 прийнято до провадження адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 прийнято до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано Пірнівську сільську раду Вишгородського району Київської області, опублікувати оголошення про оскарження скасувати Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розроблений у 2014 2017 роках ТОВ Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну, а також рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16 жовтня 2015 року та № 100-13-VII від 15 березня 2017 року в їх частині про затвердження цього генерального плану, у виданні, в якому цей акт був офіційно оприлюднений не пізніше двох днів з дня отримання ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та докази опублікування невідкладно надати до суду. Призначено підготовче судове засідання.

05 червня 2024 року за вх. № 50540 через канцелярію суду позивачем подана заява про відвід судді Колеснікової І.С., яка обґрунтована тим, суддя не може брати участь у розгляді вказаної адміністративної справи і підлягає відводу у разі сумнівів у прямій чи опосередкованій заінтересованості судді в результаті розгляду справи, що передбачено пунктом 2 частини 1 статті 36 КАС України, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, що передбачені пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України.

Вказані у заяві про відвід доводи позивача ґрунтуються на тому, що під час підготовчого судового засідання 04.06.2024 позивачем заявлено клопотання про неналежне виконання відповідачем вимог частини 4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема відсутні докази оприлюднення оголошення про оскарження скасувати Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розроблений у 2014 2017 роках ТОВ Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну, а також рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16 жовтня 2015 року та № 100-13-VII від 15 березня 2017 року в їх частині про затвердження цього генерального плану на власному офіційному веб-сайті відповідача, у якому судом відмовлено з підстав необґрунтованості.

Ухвалою від 07.06.2024 року було відмовлено в задоволенні відводу судді Колеснікової І.С.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КАС України, якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід судді передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Протоколом розподілу від 11.06.2024 року справу разом з клопотанням про відвід судді було передано судді Терлецькій О.О.

Вирішуючи заяву позивача про відвід судді, суд враховує таке.

За приписами ст. ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

З огляду на вказані приписи процесуального законодавства, суд зазначає, що для відведення судді з цих підстав необхідно обґрунтувати її заінтересованість в результаті розгляду справи, а також обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості або об`єктивності.

Крім того, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Натомість, проаналізувавши доводи та аргументи, що містяться в заяві про відвід, суд дійшов висновку, що вони не містять обставин, визначених статтями 36, 37 КАС України, за наявності яких суддя підлягає відводу. Наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення судді, оскільки такі мотиви ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу.

Так, вищенаведені доводи відводу судді свідчать фактично про незгоду позивача з процесуальними діями судді з вирішенням заяв позивача про публікування оголошення про розгляд справи у іншому виданні, ніж здійснено відповідачем.

Як встановлено судом, при прийнятті до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження, зобов`язано Пірнівську сільську раду Вишгородського району Київської області, опублікувати оголошення про оскарження скасувати Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розроблений у 2014 2017 роках ТОВ Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну, а також рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16 жовтня 2015 року та № 100-13-VII від 15 березня 2017 року в їх частині про затвердження цього генерального плану, у виданні, в якому цей акт був офіційно оприлюднений не пізніше двох днів з дня отримання ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та докази опублікування невідкладно надати до суду.

Відповідно до частини 4 статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

З огляду на викладене, відповідач зобов`язаний опублікувати оголошення про оскарження у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

У судовому засіданні 04.06.2024 судом встановлено про дотримання Пірнівською сільською радою Вишгородського району Київської області вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд бере до уваги те, що відповідно до частини статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі Фей проти Австрії (заява від 24 лютого 1993 р. № 255), п. 42 рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії (заява № 33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі Білуха проти України зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 р. в адміністративній справі № 800/592/17, 1 жовтня 2018 р. в адміністративній справі № 9901/673/18 та 4 жовтня 2018 р. (провадження № 11-429сап18).

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Ознайомившись з доводами заявника, викладеними у заяві про відвід судді Колеснікової І.С. від розгляду даної справи, суддя дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Суддя констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

У свою чергу, заявлення відводу з підстав незгоди з процесуальними рішеннями (діями) судді є прямим порушенням заявником вимог частини 4 статті 36 КАС України.

Враховуючи не обґрунтованість підстав для відводу судді Колеснікової І.С., суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не належить до задоволення.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява про відвід судді підлягає передачі судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Керуючись статями 36, 40 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С., - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Терлецька О.О.