Ухвала

від 10.06.2024 по справі 340/1719/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

10 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1719/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КРАФТ ТРАНС до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звертався до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10391294/40553497 від 18.01.2024 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 24.09.2023 року на загальну суму 1 397 923,14 грн. (в т.ч. ПДВ - 171674,77 грн);

- зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 24.09.2023 року на загальну суму 1 397 923,14 грн. (в т.ч. ПДВ - 171 674,77 грн), ТОВ КРАФТ ТРАНС (код ЄДРПОУ - 40553497) датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10391295/40553497 від 18.01.2024 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 25.09.2023 року на загальну суму 1 083 868,44 грн. (в т.ч. ПДВ - 133 106,65 грн);

- зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 25.09.2023 року на загальну суму 1 083 868,44 грн. (в т.ч. ПДВ - 133 106,65 грн), ТОВ КРАФТ ТРАНС (код ЄДРПОУ - 40553497) датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10391293/40553497 від 18.01.2024 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 26.09.2023 року на загальну суму 552 488,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 67 849,40 грн);

- зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 26.09.2023 року на загальну суму 552 488,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 67 849,40 грн), ТОВ КРАФТ ТРАНС (код ЄДРПОУ - 40553497) датою її подання.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КРАФТ ТРАНС задоволено. (т.1, а.с.247-255).

31.05.2024 р. до суду надійшла заява представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (т.2, а.с.1-2).

Ухвалою судді від 03.06.2024 року заяву представника позивача про вирішення питання про розподіл витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.7).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявленої представником позивача судових витрат та винесення додаткового рішення, суд вказує про таке.

Положеннями ч.3-5 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись положеннями ч.3 ст.252 КАС України, судом розглянуто заяву про стягнення судових витрат у письмовому провадженні.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19 від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 07.09.2023 у справі №202/8301/23.

Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки до матеріалів справи не надано жодного документу, який підтверджує їх перерахування на користь особи, яка надавала правничу допомогу.

Так, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, на момент ухвалення рішення вказані докази, на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правову допомогу, суду не надано.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Зі змісту рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 р. у справі №340/1719/24 вбачається, що судом вже надано оцінку доводам позивача про понесення ним витрат на правничу допомогу та суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу є непідтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак стягненню не підлягають.

Інших доказів про фактичне понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду не надано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в ухваленні додаткового рішення щодо питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу належить відмовити.

Керуючись ст.ст.143, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У прийняття додаткового рішення щодо питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА