Рішення

від 29.05.2024 по справі 380/5743/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 рокусправа № 380/5743/24

зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивача Савчина В.З.,

представника відповідачаІвасечко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампен» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампен» (місцезнаходження: 81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Лисенка, 37Д, код ЄДРПОУ 36287844) (далі позивач, ТзОВ «Кампен») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.02.2024 № UA209000/2024/700005/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2024/000241.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Митний орган прийняв необґрунтоване рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Позивач не погодився з рішенням відповідача про коригування митної вартості імпортованих ним товарів, однак з метою випуску товарів у вільний обіг сплатив митні платежі відповідно до відкоригованої митної вартості. В подальшому позивач надав митному органу додаткові документи, які в повній мірі підтверджують заявлену ним митну вартість імпортованих товарів. Однак, відповідачем протиправно такі документи не були враховані. З огляду на вказане, позивач вважає рішення Львівської митниці №UA209000/2024/700005/2 від 21.02.2024 про коригування митної вартості протиправним, позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 20.03.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 02.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 11.04.2024 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №24UA209180013919U6 від 21.02.2024 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено, що в гр. 20 митної декларації зазначені умови поставки DAP «Основне перевезення оплачено». Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів митниці не надано.

Також зазначає, що в гр. 31 зазначено, що двигун несправний, але відповідно до наявної інформації в ЄАІС Держмитслужби та «журналу пункту пропуску» задекларований транспортний засіб переміщувався через митний кордон України власним ходом, що свідчить про працездатність всіх агрегатів задекларованого транспортного засобу.

Крім цього вказує, що в поданій CMR неможливо встановити особу відповідальну за перевезення.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.

Зауважує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Крім цього вказує, що митний орган має законне право скеровувати письмову вимогу декларантові у випадку наявності сумнівів щодо правильності зазначеної декларантом визначенні митної вартості товарів. Тому, враховуючи сумніви, що виникли в посадових осіб Львівської митниці під час опрацювання наданих до митного оформлення документів та відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного Кодексу України, митним органом цілком правомірно витребувано у позивача додаткові документи з метою визначення дійсної митної вартості товарів.

З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представником позивача 19.04.2024 подано відповідь на відзив.

Від представника відповідача 30.04.2024 та 23.05.2024 надійшли додаткові пояснення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ТзОВ «Кампен» (Покупець) та Європейським товариством «Venda» (Продавець) 24.11.2023 укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 24-11/23.

Відповідно до п. 1.1 Контракту, протягом дії Контракту, Продавець передає у власність покупцю, а Покупець приймає та оплачує вживаний транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер шасі: НОМЕР_1 , 2018 року випуску, білий. Якість Товару, що постачається, повинна відповідати стандартам виробника (п.1.2 Контракту).

Згідно з п.2.1. Контракту ціни на Товар встановлені в Євро та включають виконання експортних формальностей у країні Продавця. Ціни на Товар, що постачається за цим Контрактом, зазначені на умовах поставки згідно з пунктом 3.4. цього Контракту.

Відповідно до п.2.2. та п.2.5. ціна товару, що постачається за цим Контрактом, та загальна сума Контракту складає 5000,00 доларів США.

Згідно з пунктом 2.3 Контракту валюта контракту - долар США.

Пунктом 3.4. Контракту визначені умови поставки: DAP Україна.

Згідно п. 4.1. Контракту Покупець зобов`язаний здійснити передоплату в розмірі 100% від вартості товару.

Відповідно до п.6.1 та 7.1 Контракту Продавець зобов`язаний надати Товар Покупцеві відповідно до умов цього Контракту. Приймання здійснюється Покупцем безпосередньо в момент поставки Товару.

ТзОВ «Кампен» з метою митного оформлення товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209180013919U6 від 21.02.2024, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. А саме: 1. Вантажний автомобіль з несправним двигуном марки: VOLKSWAGEN, модель: TRANSPORTER, шо використовувався, номер кузова: НОМЕР_1 , двигун: дизельний потужністю - 110 kW, номер двигуна немає даних, колісна формула - 4x2, повна маса навантаження 2800 кг, маса навантаження 872 кг., рік випуску - 2018, модельний рік - 2018, дата першої реєстрації - 05.07.2018, призначений для перевезення вантажу по дорогах загального користування.

Одночасно, декларантом до митного контролю разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації. А саме:

- рахунок-фактура №0001/23/DEX від 27.11.2023;

- автотранспортна накладна CMR №б/н від 27.01.2024;

- декларація про походження товару №0001/23/DEX від 27.11.2023;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209180013891U2.01 від 21.02.2024;

- картку відмови у прийнятті митної декларації №UA209180/2024/000238 від 21.02.2024;

-тимчасове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 26.01.2024;

-платіжну інструкцію в іноземній валюті №38 від 27.11.2023;

-зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 24-11/23 від 24.11.2023;

-договір про надання послуг по декларуванню товарів №02/2024 від 01,02.2024 із відміткою «d»;

-довідку ТОВ «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» №14.02.2024-1 від 14.02.2024;

- перепустку від 05.02.2024;

- фото від 21.02.2024;

-експортну митну декларацію країни відправлення №24PL401010E0027526 від 27.01.2024.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209180013919U6 від 21.02.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700005/2 від 21.02.2024.

В оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, в графі 33 зазначено наступне: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ.

Відповідно до п. 1 ч. 4 та ч. 2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За результатами встановлено наступне:

- в гр. 20 митної декларації зазначені умови поставки DAP «Основне перевезення оплачено». Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів митниці не надано;

- в гр. 31 зазначено, що двигун несправний, але відповідно до наявної інформації в ЄАІС Держмитслужби та "журналу пункту пропуску" задекларований транспортний засіб переміщувався через митний кордон України власним ходом, що свідчить про працездатність всіх агрегатів задекларованого транспортного засобу;

- в поданій CMR неможливо встановити особу відповідальну за перевезення.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівліпродажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: транспортні (перевізні) документи (заявка), якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу, декларантом не надано документів які підтверджують заявлений рівень митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) і 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA205140/2024/4485 від 22.01.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 13500 Євро. Коригування на умови поставки, комерційні рівні та розмір партії не здійснювалося.».

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст.1 Митного кодексу України; далі МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, у разі подання декларантом документів, які містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема щодо перевезення товару чи його кількості та якості, вказані норми надають право митному органу витребувати у декларанта додаткові документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а та від 20.10.2020 у справі №809/1056/16.

Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що системний аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві.

З матеріалів справи суд встановив, що у митній декларації позивачем самостійно заявлено митну вартість товару, визначену за першим методом визначення вартості товару - за ціною договору, в розмірі 5000 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу декларантом представлені наступні документи: рахунок-фактура №0001/23/DEX від 27.11.2023; автотранспортна накладна CMR №б/н від 27.01.2024; декларація про походження товару №0001/23/DEX від 27.11.2023; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209180013891U2.01 від 21.02.2024; картка відмови у прийнятті митної декларації №UA209180/2024/000238 від 21.02.2024;тимчасове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 26.01.2024;платіжна інструкція в іноземній валюті №38 від 27.11.2023; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 24-11/23 від 24.11.2023; договір про надання послуг по декларуванню товарів №02/2024 від 01,02.2024 із відміткою «d»; довідка ТОВ «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» №14.02.2024-1 від 14.02.2024; перепустка від 05.02.2024; фото від 21.02.2024; експортна митна декларація країни відправлення №24PL401010E0027526 від 27.01.2024.

З аналізу поданих документів митний орган встановив, що заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, до митного оформлення позивач не надав відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

У позовній заяві представник позивача зазначає про те, що ТзОВ «Кампен» не оплачувало доставку транспортного засобу в Україну та не займалось її організацією, оскільки цей обов`язок був покладений на продавця Європейське товариство «Venda».

Перевіряючи обґрунтованість сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару, судом встановлено, що між ТзОВ «Кампен» (Покупець) та Європейським товариством «Venda» (Продавець) 24.11.2023 укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 24-11/23, за умовами якого Продавець передає у власність покупцю, а Покупець приймає та оплачує вживаний транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер шасі: НОМЕР_1 , 2018 року випуску, білий.

Відповідно до п.3.4 контракту № 24-11/23 від 24.11.2023 сторонами узгоджено умови поставки: DAP Україна. Позивач стверджує, що вказаним пунктом договору сторони узгодили умови поставки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс.

За Правилами Інкотермс умови поставки DAP (Delivered At Place «постачання в місце призначення») виникають обов`язки продавця: виконати експортне митне оформлення і доставити товар в місце призначення, узгоджене покупцем; обов`язки покупця: виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять до покупця в пункті призначення.

Суд зазначає, що в п. 3.4 Контракту сторонами не визначено конкретного пункту призначення, а лише зазначено країну доставки Україна. При цьому, в долученій декларантом при митному оформлені міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) вказано місце завантаження Товару: Lviv, Ukraine (Львів, Україна), а місце розвантаження Товару: Lodz, Poland (Лодзь, Польща).

Отже, в долучених позивачем документах є суттєві розбіжності щодо місця поставки автомобіля. При цьому, позивачем не подано відповідачу під час митного оформлення та до суду під час розгляду справи по суті розрахунку вартості транспортування імпортованого ним автомобіля окремо до митного кордону та по території України.

В постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року (адміністративне провадження К/9901/18703/18) зазначено: «Крім того, позивачем не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Позивачем було зазначено, що оскільки товар постачається на умовах СРТ Дніпродзержинськ, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець. То подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено Митним кодексом України. Однак зазначене суперечить положенням статті 53 Митного кодексу України, що документи які містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь якому разі, незалежно від умов поставки».

Отже, сумніви митного органу щодо вартості транспортування імпортованого позивачем автомобіля є обґрунтованими, а тому на цій підставі позивач мав надати митному органу відповідні докази чи пояснення на спростування таких сумнівів.

Суд також звертає увагу, що вказаний Контракт містить розбіжності щодо валюти контракту. Так в п.2.1 ціни на Товар встановлені в Євро, тоді як п.2.3 та 2.5 передбачають, що валюта контракту та загальна сума контракту визначена в доларах США.

Крім цього, відповідно до рахунку-фактури №0001/23/DEX від 27.11.2023 товариство «Venda» поставило позивачу автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель: TRANSPORTER, шо використовувався, номер кузова: НОМЕР_3 , однак предметом купівлі-продажу за контрактом № 24-11/23 від 24.11.2023 є вживаний транспортний засіб з номером кузова: НОМЕР_1 .

Крім цього, в митній декларації №24UA209180013919U6 від 21.02.2024 в графі 31 вказано, що двигун автомобіля несправний, але відповідно до наявної інформації в ЄАІС Держмитслужби та "журналу пункту пропуску" задекларований транспортний засіб переміщувався через митний кордон України власним ходом, що свідчить про працездатність всіх агрегатів задекларованого транспортного засобу.

При цьому суд звертає увагу на те, що ні в Контракті № 24-11/23 від 24.11.2023, ні рахунку-фактурі №0001/23/DEX від 27.11.2023 не вказано, що транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, що є предметом купівлі-продажу, має пошкоджений двигун. Ба більше, п.1.2 Контракту передбачає, що автомобіль, який імпортується, повинен відповідати стандартам виробника.

Суд не бере до уваги поданий позивачем лист ТзОВ «Алекс Со» №11 від 31.01.2024, оскільки наведена в ньому інформація не спростовує доводів відповідача та наявних у справі доказів про те, що вказаний транспортний засіб в`їхав через пункт пропуску в зону митного контролю власним ходом. При цьому, у вказаному листі ТзОВ «Алекс Со» повідомляє, що станом на 02.02.2024 проводиться діагностика автомобіля автомобіль Volkswagen Transporter, VIN: НОМЕР_1 для визначення причин несправності. Проте, конкретних відомостей про причини несправності двигуна ні станом на момент митного оформлення, ні на момент розгляду вказаної справи в суді позивачем не надано.

Крім цього, долучена позивачем заява від 27.01.2024 про надання дозволу на тимчасове залишення пункту пропуску водієм автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER Бартоломеєм Городецькі також не підтверджує факту несправності цього автомобіля, а лише вказує на залишення його на території пункту пропуску у зв`язку з його затриманням.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо необхідності проведення митним органом експертних досліджень працездатності двигуна імпортованого позивачем транспортного засобу, оскільки обов`язок доведення правильності визначення заявленої митної вартості імпортованого товару покладено на декларанта. Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, долучені декларантом на підтвердження митної вартості імпортованого товару, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати документи, які, зокрема, підтверджують якість товару. Отже, позивач, стверджуючи про суттєві технічні несправності імпортованого ним автомобіля, зобов`язаний був надати митному органу відповідні докази цього.

Суд також звертає увагу, що в поданій до митного оформлення експортній декларації зазначена вартість автомобіля 19764 PL. Однак, в рахунку фактурі зазначено 5000 USD, що по курсу долара 4,010300 PL становить 20051,5 PL.

Все вказане вище в сукупності свідчить про те, що у митного органу на час проведення митного оформлення імпортованого позивачем товару були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару, у зв`язку з чим відповідач витребував додаткові документи. Вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж спростовані декларантом після отримання запиту митного органу, проте декларант не спростував твердження відповідача про виявлені у документах недоліки та не надав додаткових документів, які б дозволяли митниці однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість.

Отже, розбіжності в поданих документах були встановлені відповідачем і такі свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості та правомірно стали підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом враховано, що в спірному рішенні митним органом було послідовно проаналізовано неможливість визначення митної вартості товару за другорядними методами, зазначеними у статтях 58 - 63 МК України, та, як наслідок, застосування резервного методу (статті 64 МК України).

Джерелом інформації для спірного рішення про коригування митної вартості товарів Львівською митницею Держмитслужби була використана МД № UA205140/2024/4485 від 22.01.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 13500 Євро.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності рішення Львівської митниці №UA209000/2024/700005/2 від 21.02.2024 про коригування митної вартості товару за резервним методом та відсутність підстав до його скасування.

З наведеного суд також вважає, що відсутні підстави для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2024/000241.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампен» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 10.06.2024.

СуддяР.І. Кузан