Рішення

від 11.06.2024 по справі 520/8087/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 р. № 520/8087/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 26.03.2021 та 29.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 26.03.2021 та 29.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік виплаченої 27.11.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №160/8331/20;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік виплаченої 27.11.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №160/8331/20.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення та у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, є протиправною та такою, що порушує законодавство, що регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) з 05.07.2016 по 05.07.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - відповідач).

Відповідно до наказу від 05.07.2019 №147 позивача з 05.07.2019 звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Проте у період з 05.07.2016 по 05.07.2019 нарахування індексації грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі.

Також при звільненні з військової служби позивачу не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №160/8331/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

27.11.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №160/8331/20 відповідачем виплачено на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік у сумі 20669,00 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20 зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 05.07.2016 по 05.07.2019 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 05.07.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 05.07.2019 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Для виконання судового рішення позивачем отримано виконавчий лист, який направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Харків), 11.02.2021 відкрито виконавче провадження №64478664 код доступу 6ЕГА2Д398ЕД8.

26.03.2021 відповідачем на виконання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 05.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року в сумі 67616,86 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів.

Проте відповідачем в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення не виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.07.2019 у фіксованій величині 4069,23 грн. в місяць на загальну суму 65764,01 грн.

14.02.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено окрему ухвалу у порядку статті 383 КАС України якою заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду від 30 жовтня 2020 року у справі №160/8332/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.03.2018 по 05.07.2019 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі №160/8332/20. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі №160/8332/20 та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.03.2018 по 05.07.2019 - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повідомити суд про виконання даної ухвали протягом місяця з дня її отримання.

Разом з цим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі №160/21855/21 визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №64478664 від 28.10.2021 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

29.02.2024 відповідачем на виконання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.07.2019 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 в сумі 63834,09 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів.

Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050).

Відповідно до статті 1 Закону №2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Статтею 3 Закону №2050 передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 6 Закону №2050 компенсацію виплачують за рахунок:

- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян;

- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону №2050 Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050 та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошових доходів). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування грошового доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 465/322/17.

Крім того, у постанові від 05 березня 2020 року у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив, що «згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».

Також варто звернути увагу на те, що Верховний Суд, розглядаючи справу №240/11882/19, вказав, що, враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна правова позиція уже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2018 року у справі №822/1110/16, від 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16, від 13 березня 2020 року у справі №803/1565/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що індексацію грошового забезпечення відповідач виплатив позивачу 29.02.2024.

Суд зазначає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її отримання відповідно до вимог Закону №1282 та Порядку №1078.

Ураховуючи періоди, за які індексація грошового забезпечення мала бути виплачена позивачу, та час її фактичної виплати, суд доходить висновку про те, що відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Оскільки індексація грошового забезпечення належить до доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення з порушенням строків виплати, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Посилання відповідача на те, що позивач не звертався із заявою про виплату компенсації, суд оцінює критично, оскільки умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2022 року у справі №816/1627/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідачем не доведено нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 29.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, належить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 26.03.2021 та 29.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік виплаченої 27.11.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №160/8331/20 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік виплаченої 27.11.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №160/8331/20, суд зазначає наступне.

Як зазначалось раніше, згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати;

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

У відповідності до статті 16-1 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Отже, відповідна відпустка є додатковою, надається раз на рік за бажанням військовослужбовця.

Таким чином, суд зазначає, що компенсація за невикористану додаткову відпустку не входить до переліку складових грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки її виплата здійснюється не щомісячно, така виплата має компенсаторний характер, пов`язана, як правило, зі звільненням військовослужбовця. Тобто ця виплата не є щомісячною і немає систематичного характеру, її розмір не є фіксованим.

Аналогічна позиція викладено Верховним Судом у постанові від 24.04.2019 справа №266/2322/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане також підтверджується пп. «б» п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100: при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Аналогічне викладено у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 справа №235/1962/16-ц та від 12.03.2020 справа №337/4535/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд зауважує, що грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не відповідає ознакам грошового доходу за несвоєчасну сплату якого проводиться компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Таким чином, судом встановлено, що Законом №2050 не передбачено компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 26.03.2021 та 29.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 26.03.2021 та 29.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №160/8332/20.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов