Постанова

від 23.11.2009 по справі 2а-2847/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 23 листопада 2009 року           11:30           № 2а-2847/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання  Федоровій О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Закритого акціонерного товариства "Київське виробниче об'єднання "Медапаратура"

до

третя особа

 Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

Мінська філія акціонерного комерційного банку «Київ»

про

 скасування першої податкової вимоги від 04.02.2009р. №1/472

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4  статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він здійснив відрахування податку на додану вартість, але банком не здійснено перерахування податку до бюджету, що порушує п.16.5.1 Закону України №2181 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»і звільняє Позивача від відповідальності за несвоєчасне або не повне зарахування платежів до бюджету.

Відповідач в письмовому запереченні проти позову повідомив, що проти нього заперечує. Вважає, що податковий борг, визначений у першій податковій вимозі ДПІ у Оболонському районі м. Києва №1/472 від 04.02.09р. було Позивачем добровільно погашено 27.07.09р., а тому зазначена податкова вимога відповідно до п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону №2181 вважається відкликаною.

Повноважний представник третьої особи, а саме Мінська філія акціонерного комерційного банку «Київ»(надалі - Банк), в судове засідання не з’явився, письмових пояснень щодо позовних вимог не подала, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши  пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне об’єднання «Медапаратура»зареєстровано Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 27.12.1995р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 23719047.

Позивачем здійснено відрахування податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 53 280,00 грн. платіжне доручення № 41 від 26 січня 2009 року.

13.03.2009р. на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне об'єднання «Медапаратура»від Державної податкової інспекції Оболонського м. Києва надійшла перша податкова вимога від 04.02.09р. № 1/472, в якій було повідомлено, що станом на 04.02.2009 року сума податкового боргу у Позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями складає 36 275,06 грн. у тому числі за платежем - податок на додану вартість за грудень 2008р. в розмірі 36 275,06 грн.

Як зазначає Позивач, податковий борг з'явився в процесі порушення Банком, який здійснював розрахункове обслуговування Позивача на підставі Договору від 24.09.2001 року, порядку перерахування податків до бюджету.

Третя особа у відповіді на вимогу податкового органу про сплату податків до державного бюджету посилається на Постанову Правління Національного банку України №53 від 06.02.2009р. та зазначає, що в банку призначена тимчасова адміністрація строком на один рік –з 09.02.2009р. до 09.02.2010р.

Згідно вищевказаної постанови в Банку також введено мораторій на шість місяців на платежі та залишок коштів на поточних рахунках його клієнтів.

22.06.09 р. Відповідач прийняв рішення № 149 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, та листом від 08.07.09 р. № 369 направлено запит Позивачу, яким запропоновано самостійного визначити перелік активів для складання акту опису активів з метою подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач не погоджується з винесеною першою податковою вимогою від 04.02.09р. № 1/472 і просить суд її скасувати.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного:

Згідно до п. 6.2.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі –Закон № 2181) - «перша податкова вимога надсилається - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Оригінали вказаних платіжних доручень були оглянуті в судовому засіданні та копії містяться в матеріалах справи. На платіжних дорученнях є відмітка банку про прийняття доручення до виконання.

Відповідно до п. 16.5.2. Закону № 2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Однак, як було встановлено вище, відраховані кошти зі сплати податку на додану вартість за грудень 2008 року, вчасно не надійшли на відповідні бюджетні рахунки органу державну казначейства. Таким чином банком було порушено строки для перерахування коштів до бюджету.

Згідно п.16.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених пп. 16.4.1. п. 16.4. ст. 16, та штрафні санкції, встановлені пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього Закону. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Платіжне доручення № 41 на суму 53 280,00 грн. для сплати ПДВ за грудень 2008р. прийняте банком 26.01.09р., але не виконано його, оскільки у відповідності до Постанови даний платіж підпав під дію мораторію.

В п.2 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»вказано, що протягом мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).    

Однак, податковий борг, визначений у першій податковій вимозі ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 1/472 від 04.02.09р. Позивачем 27.07.09р. було погашено. Останній посилається на те, що хоча податковому органу було відомо про розгляд адміністративної справи в Окружному адміністративному суді про скасування податкової вимоги № 1/472, однак ним було прийнято рішення № 149 від 22.06.09 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та направлено лист від 08.07.09 р. № 369 щодо самостійного визначення переліку активів для складання акту опису активів з метою подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу. Повноважний представник Позивача зазначив, що керівництвом підприємства було прийнято рішення сплатити оскаржуваному вимогу, для уникнення наслідків, передбачених Законом № 2181, не дивлячись на те, що вона оскаржується в суді.

Враховуючи встановлені в судових засіданнях фактах та беручи до уваги вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням  права особи  на участь  у  процесі  прийняття  рішення;  своєчасно,  тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваної податкової вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва від 04.02.2009 р. № 1/472.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                  А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 07.12.09р.