Рішення від 31.05.2024 по справі 580/2645/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року справа № 580/2645/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тайрс до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Тайрс (далі позивач) до Львівської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості від 25.01.2024 №UA209000/2024/100052/2;

- картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000194.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими позивачем документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на викладене, позивач зазначає, що застосування резервного методу для визначення вартості є необґрунтованим.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

08.04.2024 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Відповідач зазначає, що відповідно до вимог п. 2.2 Додатку від 10.03.2023 до зовнішньоекономічного контракту від 21.10.2020 № 21102020001 зазначено, що продавець складає проформу-інвойс на підставі замовлення покупця, де має бути вказано характеристики товару що ввозиться на митну територію України, проте даний документ декларантом не надано митному органу.

У проформі 23CFUKR-LB009 від 25.08.2023 загальна вартість товару становить 304270 дол. США, умови оплати вказано:100% передоплата, проте до митного оформлення надано платіжне доручення №170 від 15.11.2023 на суму 24725.40 дол. США, тобто не дотримано умову контракту в частині проведення розрахунків, а також надано платіжну інструкція в іноземній валюті або банківських металах вказано, що такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів.

При порівнянні рахунку-проформи від 25.08.23 23CFUKR-LB009, та рахунку фактури від 13.09.2023№ 23CFUKR-LB009 встановлено, що Артикул: 315/70R22.5-20 TL HO308A ONYX, було розмитнено при попередньому митному оформленні у кількості 50шт, за МД 23UA209230125205U5 від 28.11.23. Загальна кількість товару відповідно до рахунку проформи 240 штук. Однак у рахунку-фактурі поданому до митного оформлення наявні ще 242 штуки такого товару, жодних документів про зміни у рахунку проформі не надано.

Артикул 8.25R20-16 TTF HO301 ONYX, було розмитнено при попередньому митному оформленні у кількості 248шт, за МД 23UA209230128283U4 від 08.12.2023. Загальна кількість товару відповідно до рахунку проформи 250 штук. Однак у рахунку-фактурі поданому до митного оформлення наявні ще 96 штук такого товару, жодних документів про зміни у рахунку проформі не надано.

По артикулу 315/80R22.5-20 TL HO308A ONYX-аналогічна ситуація.

Таким чином рахунок проформа не може бути належним документом для підтвердження митної вартості.

Декларантом надано специфікацію №1 від 22.11.2023, яка підписана лише покупцем.

Експортна декларація країни відправлення 435020230000081397 - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення та дати експорту товару, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

Прайс-лист має обмежений термін дії до 16.09.2023, вартість сформована на умовах FOB QINGDAO. Прайс-лист датований 17.09.2023.

Страховий поліс від 20.09.2023. Тобто, він виданий коли товар вже був в дорозі.

Товар переміщується залізничним транспортом транспортного документа не надано.

Декларантом надано Лист до оплати №1 від 13.12.2023, відсутні бухгалтерські документи для перевірки числових даних щодо умов оплати.

Отже відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі.

08.04.2024 позивач подав суду відповідь на відзив з подібними позовній заяві доводами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, допитавши свідка, суд встановив таке.

21.10.2020 позивач уклав з компанією TIRELINK CO., LTD (Китай) контракт №21102020001.

Відповідно до вказаного контракту та комерційного інвойсу №23CFUKR-LB009B від 13.09.2023 року ТОВ Тайрс придбало в компанії TIRELINK CO LTD (КНР) шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, а саме: Розміром 8.25R20-16TTF HO 301 ONYX 220 шт., вартістю 19 392,00 доларів США; Розміром 315/70R22.5-20 TL HO 308А ONYX - 44 шт., вартістю 5 720,00 доларів США; Розміром 315/80R22.5-20 TL HO 308А ONYX - 70 шт., вартістю 8 960,00 доларів США. Всього, загальною вартістю 35 322,00 доларів США.

Умова поставки товару за даним інвойсом згідно міжнародних правил комерційних термінів (Інкотермс-2010) - CIF (Гданськ, Польща), із подальшим транспортуванням в Україну. Вартість фрахту судна 1200,00 доларів США та вартість страхування 50,00 доларів США.

Всього на загальну вартість товару за інвойсом (із вартістю фрахту судна та страхування ), в розмірі 35322,00 доларів США.

24.01.2024 позивачем з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці було подано в електронному вигляді митну декларацію №24UA209230007404U5 на шини: розміром 8.25R20-16TTF HO 301 ONYX 220 шт., розміром 315/70R22.5-20 TL HO 308А ONYX - 44 шт., розміром 315/80R22.5-20 TL HO 308А ONYX - 70 шт., в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом 35322,00 доларів США. Загальна митна вартість товару із включенням вартості супутніх послуг становила - 1383454,76 грн. (п. 45 декларації).

Разом з даною декларацією товариством були надані митному органу копії документів, а саме:

- Пакувальний лист (Packing list) б/н 17.10.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23CFUKR-LB009 25.08.2023 ;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 23CFUKR-LB009B 13.09.2023;

- Коносамент (Bill of lading) МAEU 230508630 від 17.09.2023;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) 23009 від 22.01.2024;

- Інвойс BV/2023/11/0085 від 15.11.2023;

- Платіжна інструкція № 170 від 15.11.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг LS-4529789 від 22.12.2023;

- Прайс-лист виробника товару від 16.07.2023;

- Страховий поліс 202302020000788 від 20.09.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 07.10.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 10.03.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 21102020001 від 21.10.2020;

- Договір (угода, контракт) із третіми особами №060423 від 06.04.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № 2-2023 08.05.2023;

- Договір (контракт) про перевезення № 01123 від 01.11.2023;

- Договір (контракт) про перевезення № 04/124 від 04.01.2024;

- заявка № 1 від 15.11.2023;

- заявка № 3011 від 30.11.2023;

- Лист до оплати № 1 від 13.12.2023;

- Специфікація від 13.09.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 435020230000081397 від 13.09.2023.

За результатами перевірки поданої митної декларації та поданих документів митним органом позивачу було направлено повідомлення №451765 від 24.01.2024 із вимогою про надання додаткових документів, в якому зазначено про необхідність надання наступних документів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вказаного повідомлення позивачем додатково були надані документи:

- Звіт про незалежну оцінку № 152 від 28.11.2023;

- транзитна декларація 23РС322080NSBF213 від 02.12.2023;

- залізнична накладна 2813300222.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.01.2024 №UA209000/2024/100052/2 відмовлено у митному оформленні товару за митною декларацією №24UA209230007404U5 та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення від 25.01.2024 №UA209230/2024/000194.

В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни;

- відповідно до вимог п. 2.2 Додатку від 10.03.2023 до зовнішньоекономічного контракту від 21.10.2020 № 21102020001 зазначено, що Продавець складає проформу-інвойс на підставі Замовлення Покупця, де має бути вказано характеристики товару що ввозиться на митну територію України, проте даний документ декларантом не надано митному органу;

- у проформі 23CFUKR-LB009 від 25.08.2023 загальна вартість товару становить 304 270 дол США, умови оплати вказано: 100% передоплата, проте до митного оформлення надано платіжне доручення № 170 від 15.11.2023 на суму 24725.40 дол. США тобто не дотримано умову контракту в частині проведення розрахунків, а також надано платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах вказано, що такий документ є платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів;

- при порівнянні рахунку-проформи від 25.08.23 23CFUKR-LB009, та рахунку фактури від 13.09.2023№ 23CFUKR-LB009 встановлено, що Артикул: 315/70R22.5-20 TL НО308А ONYX , було розмитнено при попередньому митному оформленні у кількості - 50шт , за мд 23UA209230125205U5 від 28.11.23. Загальна кількість товару відповідно до рахунку проформи 240 штук. Однак у рахунку-фактурі поданому до митного оформлення наявні ще 242 штуки такого товару, жодних документів про зміни у рахунку проформі не надано. Артикул: 8.25R20-16 TTF НО301 ONYX було розмитнено при попередньому митному оформленні у кількості - 248шт за мд 23UA209230128283U4 від 08.12.2023. Загальна кількість товару відповідно до рахунку проформи 250 штук. Однак у рахунку-фактурі поданому до митного оформлення наявні ще 96 штук такого товару, жодних документів про зміни у рахунку проформі не надано. По артикулу 315/80R22.5-20 TL НО308А ONYX аналогічна ситуація.

Таким чином рахунок проформа не може бути належним документом для підтвердження митної вартості.

Згідно п. 13.1. Контракту будь-які зміни та доповнення до цього контракту дійсні лише у випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками обох сторін. Інформація про зміни умов поставки не надано.

Відповідно до п.13.1 зовнішньо-економічного контракту від 21.10.2020 № 21102020001 всі доповнення та зміни здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою обох сторін. Декларантом надано специфікацію №1 від 22.11.2023, яка підписана лише покупцем.

Експортна декларація країни відправлення 435020230000081397 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення та дати експорту товару, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

Прайс-лист має обмежений термін дії до 16.09.2023, вартість сформована на умовах FOB QINGDAO, прайс-лист датований 17.09.2023.

Страховий поліс від 20.09.2023 тобто виданий коли товар вже був в дорозі.

Товар переміщується залізничним транспортом-транспортного документа не надано.

Декларантом наданий Лист до оплати №1 від 13.12.2023, відсутні бухгалтерські документи для перевірки числових даних щодо умов оплати.

Таким чином не можливо впевнитися у достовірності числових даних.

Отже відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Декларантом додатково надано: Звіт про незалежну оцінку товару №147 від 03.11.2023, виданий ТОВ «ЮК «Правозахист Україна». Такий Звіт сформовано лише на аналізі зовнішнього ринку, а також товар на момент складання висновку знаходився за межами митної території України. Залізнична накладна міститься посилання на Договір про перевезення, документи що висвітлюють договірні відносини із даною фірмою при виконанні угоди відсутні.

Документів, які спростовують попередньо зазначені розбіжності не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД UA110130/2023/700323 від 25.12.2023 де вартість такого товару становить 3,1 дол. США за кг.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі №820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як установлено судом, 21.10.2020 позивач уклав з компанією TIRELINK CO., LTD (Китай) контракт №21102020001.

Відповідно до вказаного контракту та комерційного інвойсу №23CFUKR-LB009B від 13.09.2023 року ТОВ Тайрс придбало в компанії TIRELINK CO LTD (КНР) шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, а саме: Розміром 8.25R20-16TTF HO 301 ONYX 220 шт., вартістю 19 392,00 доларів США; Розміром 315/70R22.5-20 TL HO 308А ONYX - 44 шт., вартістю 5 720,00 доларів США; Розміром 315/80R22.5-20 TL HO 308А ONYX - 70 шт., вартістю 8 960,00 доларів США. Всього, загальною вартістю 35 322,00 доларів США.

Умова поставки товару за даним інвойсом згідно міжнародних правил комерційних термінів (Інкотермс-2010) - CIF (Гданськ, Польща), із подальшим транспортуванням в Україну. Вартість фрахту судна 1200,00 доларів США та вартість страхування 50,00 доларів США.

Всього на загальну вартість товару за інвойсом (із вартістю фрахту судна та страхування ), в розмірі 35322,00 доларів США.

24.01.2024 позивачем з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці було подано в електронному вигляді митну декларацію №24UA209230007404U5 на шини: розміром 8.25R20-16TTF HO 301 ONYX 220 шт., розміром 315/70R22.5-20 TL HO 308А ONYX - 44 шт., розміром 315/80R22.5-20 TL HO 308А ONYX - 70 шт., в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом 35322,00 доларів США. Загальна митна вартість товару із включенням вартості супутніх послуг становила - 1383454,76 грн. (п. 45 декларації).

Щодо оплати поставленого товару, суд зазначає таке.

Вказана міжнародна поставка товару здійснювалась відповідно до комерційного інвойсу 23CFUKR-LB009В від 13.09.2023.

Положеннями п. 2.1. контракту № 211020200001 від 21.10.2020 (в редакції додаткової угоди від 10.03.2023) визначено, що попередня ціна, кількість та сума зазначається у проформі-інвойсі.

Остаточна вартість товару покупцю, вказується в Комерційному інвойсі на кожну партію товару.

Також, положеннями п. 2.4. контракту (в редакції додаткової угоди від 10.03.2023) сторонами було унормовано, що остаточна номенклатура, кількість та сума кожної партії товару вказується в Комерційному інвойсі після фактичного завантаження в морський контейнер. Комерційний інвойс, крім вартості товару може включати вартість доставки товару покупцю та страхування його вартості.

Отже, основним та визначальним товаро-супровідним документом, який підтверджує поставку конкретної партії товару є комерційний інвойс №23 CFUKR-LB009В від 13.09.2023 на загальну вартість 35322,00 доларів США, який передбачав поставку частини від усього запланованого обсягу товару визначеного за попередньою проформою-інвойсом №23CFUKR-LB009 від 25.08.2023 на загальну вартість 304270 доларів США,

Тому оплаті за вищевказаною поставкою підлягала та частина товару, яка була фактично відвантажена згідно вказаного комерційного інвойсу, на загальну суму 35 322,00 доларів США.

При декларуванні товару позивачем митному органу були надані документи, які підтверджували оплату вартості товару, за комерційним інвойсом №23CFUKR-LB009В від 13.09.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №170 від 15.11.2023 на суму 24725,40 дол. США.

Також, надані відповідні письмові пояснення щодо змісту вказаних платежів та розрахунків із постачальником (в т.ч. зарахування наявної переплати в рахунок оплати товару) були надані декларантом митному органу при декларуванні листом № 1 від 13.12.2023, а також лист від постачальника товару від 13.12.2023 про проведення повної оплати товару за вказаним інвойсом, що свідчать про проведення повного фактичного розрахунку за фактично поставлений товар та виконання умов контракту.

Транспортування товару з порту, що розташований у місті Гданськ (Республіка Польща) підтверджуйтеся договором від 01.11.2023 №01123 про транспортно-експедиторське обслуговування, договором від 04.01.2024 №04/124 перевезення вантажів автотранспортом, заявкою на організацію транспортування від 30.11.2023 з порту Гданськ до м. Львів, рахунком-фактурою від 22.12.2023 на міжнародне залізничне перевезення.

Стосовно доводів митного органу щодо ненадання декларантом транспортного документа на перевезення товару залізничним транспортом, суд зазначає, що при декларуванні товару митному органу надана накладна №2813300222 на перевезення товару залізничним транспортом за комерційним інвойсом 23CFUKR-LB009В.

Подання вказаної накладної підтверджується описом документів за митною декларацією №24UA209230007404U5 (графа 44 декларації) та додатком до повідомлення митного органу №451765 від 24.01.2024, де в складі додаткових документів митним брокером 25.01.2024 вказаний товарно-транспортний документ було надано митному органу.

Стосовно доводів митного органу в спірному рішенні щодо невідповідності номенклатури товару, відомостям у наданій проформі інвойсі, суд зазначає, що положеннями п. 2.1. контракту №21102020001 від 21.10.2020 ( в редакції додаткової угоди від 10.03.2023) визначено, що попередня ціна, кількість та сума зазначається у проформі-інвойсі. Остаточна вартість товару покупцю, вказується в Комерційному інвойсі (рахунок-проформа).

Також, положеннями п. 2.2, п. 2.4. контракту (в редакції додаткової угоди від 10.03.2023) унормовано, що продавець може відступати від номенклатури і кількості Товару, визначених у проформі-інвойсі. Остаточна номенклатура, кількість та сума кожної партії Товару вказується у Комерційному інвойсі після фактичного завантаження в морський контейнер. Комерційний інвойс крім вартості товару може включати вартість доставки товару покупцю та страхування його вартості.

Отже, основним та визначальним товарно-супровідним документом, який підтверджує поставку даної партії товару ( номенклатура, кількість, вартість ), в її остаточному вигляді, є комерційний інвойс №23CFUKR-LB009В від 13.09.2023, який було надано митному органу при декларуванні товару.

Суперечності між даним документом та кількісними і вартісними показниками товару, поданого для декларування відсутні.

Щодо доводів митного органу про відсутність в експортній декларації 435020230000081397 відміток митних органів країни відправлення, суд зазначає, що надана митному органу міжнародна декларація країни експортера №435020230000081397 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор та QR код).

Стосовно доводів митного органу у спірному рішенні щодо ненадання до митного оформлення замовлення, на підставі якого було складено проформу-інвойс, суд зазначає, що надання вказаного документу не передбачено переліком ні основних, ні додаткових документів.

При цьому, п.5 ст.53 МК України встановлює заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Стосовно доводів про подання прайс-листа від 16.07.2023 з обмеженим терміном дії, суд зазначає, що його актуальність чинна до 16.09.2023. При цьому, комерційний інвойс №23CFUKR-LB009В, було складено 13.09.2023, тобто в період чинності вказаного прайс-листа.

Також, позивачем при декларуванні митному органу була надана специфікація від 13.09.2023 на товар, який постачається за комерційним інвойсом №23CFUKR-LB009В 13.09.2023 та контрактом №21102020001 від 21.10.2020, яка складена продавцем вказаного товару.

Вказана специфікація містить підпис та печатку постачальника товару, найменування сторін, номенклатуру та асортимент товару, номер інвойсу та контракту, за якими вона складена, складена у відповідності та на виконання положень п. 5.5. контракту №21102020001 від 21.10.2020, а тому відповідні посилання митного органу на відсутність підпису продавця на специфікації до товару є безпідставними.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 у справі № 820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, інвойсом, платіжним дорученням про перерахування коштів тощо. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Суд наголошує, що всі зазначені у ч.2 ст.53 МК України документи декларант надав митному органу, а відтак суд вважає, що позивач вірно провів розрахунок митної вартості, надав всі документи, що підтверджують митну вартість, ці документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Крім того, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA110130/2023/700323 від 25.12.2023 де вартість такого товару становить 3,1 дол. США за кг.

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, суд дійшов висновку, що спірні рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 11273,34 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Тайрс задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 25.01.2024 №UA209000/2024/100052/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000194.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79001, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тайрс (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, 127/11, код ЄДРПОУ 39790780) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11273,34 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят три гривні 34 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ