Постанова

від 06.06.2024 по справі 520/12279/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 р.Справа № 520/12279/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Зоркіна Ю.В.) від 06.12.2023 (повний текст складено 07.12.23 року) по справі № 520/12279/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "НВДЦ Агротех", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 16.12.2021 № 00300711806 , складене на підставі акту перевірки 20738/20-40-18-06-08/24342900 від 17.11.2021 "Про результати камеральної ТОВ "НВДЦ "Агротех" (податковий номер 24342900) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2021 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Адміністративну справу за позовом ТОВ "НВД Центр "Агротех" до ГУ ДПС в Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2023 апеляційну скаргу ТОВ "НВД Центр "Агротех" задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 по справі № 520/12279/22 скасовано, а справу 520/12279/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 09.11.2023 року позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України та надано позивачу п`ять днів з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалу про залишення позову без руху позивач отримав 10.11.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду із зазначення поважності причин такого пропуску.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 520/12279/22 позовну заяву ТОВ " НВД Центр "Агротех" до ГУ ДПС в Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що податкове повідомлення-рішення від 16.12.2021 року № 00300711806 було отримано ТОВ «НВДЦ «АГРОТЕХ» 21.12.2021 року. Вказує, що користуючись правом визначеним п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України ТОВ «НВДЦ АГРОТЕХ» було подано до ДПС України скаргу від 24.12.2021 р. за вих. № 144, але у термін визначений Податковим кодексом України рішення про розгляд зазначеної вище скарги підприємство не отримало, в зв`язку з чим у листопаді 2022 року письмово звернулося до ДПС України щодо отримання результату про розгляд даної скарги. У відповідь на запит, 09 грудня 2022 р. на електронну адресу ТОВ «НВДЦ «АГРОТЕХ» надійшло рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення ДПС у Харківській області від 16.12.2022 № 00300711806 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Вказує, що суд першої інстанції не бере до уваги, той факт, що про результати розгляду скарги підприємству стало відомо лише 09 грудня 2022 р., після чого позивач у місячний термін звернувся до суду задля захисту своїх прав. Щодо твердження відповідача, що рішення було направлено засобами поштового зв`язку 23.02.2022 рекомендованим листом з повідомленням про вручення відправлення на адресу зазначену у скарзі та повернуто ДПС з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», варто зауважити, що підприємство жодних повідомлень відділення поштового зв`язку про отримання рекомендованого листа ДПС у вказаний період не отримувало.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що ухвалою суду від 09.11.2023 року позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України та надано позивачу п`ять днів з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалу про залишення позову без руху позивач отримав 10.11.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду із зазначення поважності причин такого пропуску.

Станом на 06.12.2023 року позивачем не усунуто недоліки позовної заяви (не надано заяву про поновлення строку звернення до суду), у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що згідно з ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв (скарг). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Наведені норми у сукупності та взаємозв`язку визначають, що залишення судом позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду передбачає оцінку наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі № 380/9929/21.

Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно висновків, які викладені в постанові Верховного Суду від 09 травня 2023 року у справі № 320/6121/21, позовну заяву може бути залишено без розгляду у разі, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними. При цьому, зміст вказаних процесуальних норм вказує, що у разі якщо позивач при поданні позовної заяви не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, визнані судом неповажними, то суд має залишити позов без руху та надати позивачу строк на звернення до суду з заявою про поновлення строку.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду першої інстанції позивач не заявляв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.20232 зазначив, що поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду, перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі немає.

Разом із тим, суд першої інстанції, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у цій справі, розглядаючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду і дійшовши висновку про не наведення та не доведення поважних причин пропуску строку звернення до суду, не надав позивачу процесуальної можливості скористатися правом на подання заяви про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням, що є порушенням вимог процесуального закону, передбачених статтями 121, 123 КАС України.

У зв`язку з цим, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2023 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 по справі № 520/12279/22 скасовано, а справу 520/12279/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В подальшому, ухвалою від 09.11.2023 року позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України та надано позивачу п`ять днів з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Копію ухвали про залишення позову без руху позивач отримав 10.11.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі «Електронний суд».

Згідно з ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Згідно з ч. 5 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з ч. 7 ст. 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов`язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС Електронний суд.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться докази направлення позивачу судом першої інстанції копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд", згідно якої копію цієї ухвали суду першої інстанції позивачем отримано 10.11.2023 р. о 21:12.

Таким чином, датою отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням приписів абз 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, є 11.11.2023 р.

Станом на дату постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду (06.12.2023 р.) від позивача до суду першої інстанції не надходило клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В доводах апеляційної скарги позивач не вказує, що він не був обізнаний про зміст ухвали суду про залишення позовної заяви без руху або не отримував її копії та не наводить обґрунтувань з приводу неможливості надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Відповідно до п. 8 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи те, що ухвалою від 09.11.2023 року позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України та надано позивачу п`ять днів з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, в матеріалах справи наявні докази про отримання позивачем копії цієї ухвали, але на виконання вимог цієї ухвали позивач клопотання про поновлення строку звернення до суду не надав, колегія суддів дійшла до висновку, що у суду першої інстанції були підстави для залишення без розгляду позовної заяви. При цьому, суд апеляційної інстанції не надає оцінку вказаним позивачем причинам пропуску строку звернення до суду, оскільки ці обставини позивач мав право навести в клопотанні про поновлення строку, яке повинно було бути подане до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали від 09.11.2023 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех" - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 520/12279/22 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. ЧалийСудді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 11.06.2024 року