Постанова

від 10.06.2024 по справі 160/21264/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/21264/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року (суддя Дєєв М.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 15.11.2023 року) в справі №160/21264/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

18.08.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №1050487-2409-0403 від 28.09.2021 року про нарахування орендної плати з фізичних осіб.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що використання землі в Україні платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка та плата за землю справляється відповідно до договору оренди. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договори оренди землі та особа орендар має мати такий статус. Апелянт вказував, що 15.11.2011 року між ним та Дніпродзержинською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки за №12002, відповідно до якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2812 га для розміщення будівлі картоплесховища, підставою припинення договору оренди є, зокрема; продаж будівель або споруд, що розташовані на орендованій земельній ділянці. 08.11.2018 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 згідно договору дарування нерухомого майна, майно, договір дарування зареєстрований у реєстрі за №2149 та посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського нотаріального округу. Апелянт вказував, що набувач права власності на майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. З моменту набуття новим власником права власності на будівлю картоплесховища, договір оренди земельної ділянки щодо ОСОБА_1 припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі. Апелянт вказував, що не він є орендарем земельної ділянки, адже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває право оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно, у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщено. Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувана, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже, й відповідні права та обов`язки. Апелянт вказував, що згідно п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є, зокрема дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 року призначено у справі повторний автоматизований розподіл з підстави звільнення головуючого судді у відставку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Лукманова О.М. (головуючий суддя), судді Круговий О.О., Шлай А.В.

Згідно ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Розгляд переданої апеляційної скарги у справі здійснює визначений склад суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах оскарження та її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що плата за землю є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки №12002 від 15.11.2011 року, згідно п. 1.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з планом земельної ділянки. Договору визначає, що договір укладається строком до 27.05.2021 року. Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю). Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Умовами п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Суд першої інстанції вказував, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Позивач звернувся до Кам`янської міської ради з письмовою заявою про вилучення земельної ділянки площею 0,2818 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 та пропозицією вважати розірваним договір оренди земельної ділянки №12002 від 15.11.2011 року, проте звернення позивача щодо розірвання вказаного договору не є належним доказом саме прийняття відповідного рішення не підтверджує факт такого розірвання. Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради листами від 31.01.2019 року №09-07/212, від 31.01.2020 року №09-03/185, від 03.02.2021 року №09-07/261 направлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію щодо діючих договорів оренди земельних ділянок комунальної власності по м.Кам`янське по фізичним та юридичним особам, які обліковуються станом на 01.01.2019 року, 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, відповідно до яких ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2812, договір оренди земельної ділянки діє до 27.05.2021 року. Суд першої інстанції вказував, що станом на винесення спірного повідомлення рішення договір оренди був дійсний та в спростування цього факту позивачем не надано жодних належних доказів, позивач повинен був сплачувати орендну плату за земельну ділянку відповідно до умов договору оренди земельної ділянки №12002 від 15.11.2011 року до моменту розірвання або закінчення строку дії такого договору. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача». Власники і землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т. ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, права постійного користування земельною ділянкою. Суб`єкт господарювання (орендар) у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності сплачує орендну плату за фактичний період у поточному році перебування землі у користуванні, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю.

Матеріалами справи встановлено, що 15.11.2011 року між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки №12002, умовами якого передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2812 га для розміщення будівлі картоплесховища, договір укладається строком до 27.05.2021 року. Умовами договору передбачено, що припинення договору оренди є, зокрема, продаж будівель або споруд, що розташовані на орендованій земельній ділянці.

08.11.2018 року ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) уклали договір дарування нерухомого майна, зареєстрований у реєстрі за №2149 та посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського нотаріального округу, умовами якого передбачено, що дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв у дар, у приватну особисту власність нерухоме майно - будівлю картоплесховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Умовами договору передбачено, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт дарування, не є приватною власністю дарувальника, земельна ділянка, яка розташована під об`єктом має площу 0,2812 га, кадастровий номер 1210400000:03:031:0027, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Встановлено, що ОСОБА_1 14.11.2018 року звернувся до Камянського міського голови з заявою про вилучення земельної ділянки площею 0,2818 на користь ОСОБА_2 ,, просив договір оренди земельної ділянки № 12002 від 15.11.2011 року вважати розірваним, заява прийнята, що підтверджується вхідною відміткою

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено повідомлення - рішення форми «Ф» №1050487-2409-0403 від 28.09.2021 року про нарахування орендної плати з фізичних осіб у розмірі 344570,25 грн. за податковий період 2019, 2020, 2021 роки.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області із заявою щодо підстав формування податкового повідомлення-рішення. Листом від 11.08.2023 року № 53733/6/04-36-24-16 ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило про підстави формування податкового повідомлення-рішення.

Як підставу прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач вказує, що Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради листами від 31.01.2019 року №09-07/212, від 31.01.2020 року №09-03/185, від 03.02.2021 року №09-07/261 направлено до контролюючого органу інформацію щодо діючих договорів оренди земельних ділянок комунальної власності по м.Кам`янське по фізичним і юридичним особам, які обліковуються станом на 01.01.2019 року, 01.01.2020 року та 01.01.2021 року. Повідомлено, що відповідно інформації наданої Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2812, земельна ділянка надана в користування ОСОБА_1 на умовах оренди рішенням Кам`янської міської ради від 27.05.2011 року №110-08/VІ, договір оренди земельної ділянки діє до 27.05.2021 року.

ОСОБА_1 вказує, що з моменту дарування ОСОБА_2 будівлі картоплесховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, на якій розташоване майно нерухомості, також переходить у розпорядження ОСОБА_2 . Тобто він не є орендарем земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомості, а тому обов`язок сплачувати за іншу особу орендну плата за землю відсутній.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказує, що про те хто є орендарем, про чинність договору оренди земельної ділянки, розмір грошової оцінки земельної ділянки дізналось від Кам`янської міської ради. Оскільки ОСОБА_1 був орендарем земельної ділянки до моменту чинності договору оренди 27.05.2021 року, до цього моменту у нього був обов`язок як у користувача землі сплачувати оренду плату.

Відповідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно пунктів 288.1, 288.2, 288.3, 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 288.1 288.5 ст. 288 ПК України платниками податку є землекористувачі, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Колегія суддів вказує, що відносини оподаткування не регулюються на засадах угоди, дані відносини регулюються засобами владних приписів з боку держави шляхом прийняття законодавчих норм. Для нарахування орендної плати за землю, необхідно встановити статус перебування земельної ділянки в оренді, та встановити особу орендаря, хто є орендарем та має обов`язок по оплаті орендної плати.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно частини 2 статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки №12002 щодо орендного користування земельної ділянки загальною площею 0,2812 га для розміщення будівлі картоплесховища, договір укладається строком до 27.05.2021 року. Проте, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір дарування нерухомого майна, зареєстрований у реєстрі за №2149 та посвідчений приватним нотаріусом, умовами якого передбачено, що дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв у дар, у приватну особисту власність нерухоме майно - будівлю картоплесховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони договору дарування узгодили, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт дарування, не є приватною власністю дарувальника, земельна ділянка, яка розташована під об`єктом має площу 0,2812 га, кадастровий номер 1210400000:03:031:0027, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У постанові від 09.02.2022 року у cправі № 914/3250/20 Верховний Суд вказував, що особа, яка набула право власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і в попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 року у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 року у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 року у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 року у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 року у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 року у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 року у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 року у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 року у справі № 917/92/19.

Тобто ОСОБА_1 подарувавши згідно договору дарування ОСОБА_2 нерухоме майно, перестав бути орендарем земельної ділянки на якій розташоване таке нерухоме майно.

Також приведеного твердження дотримується Верхвоний Суд у постановах від 06.09.2022 року у справі № 920/591/21, від 25.10.2020 року у справі № 922/510/19. У разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

Згідно п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї). У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування». Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є, зокрема дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.

Норми ПК України регламентують дії контролюючого органу щодо нарахування орендної плати для власників нерухомого майна, встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у власності юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням, що вони є власниками будівлі.

ОСОБА_1 перестав бути орендарем та користувачем земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомості, з переданням 08.11.2018 року у власність об`єкта нерухомості іншій особі, він передав право оренди.

Податкове повідомлення - рішення форми «Ф №1050487-2409-0403 від 28.09.2021 року підлягає скасуванню, адже ним нараховано орендну плату за землю, за 2019, 2020, 2021 року для ОСОБА_1 , за період, у якому він не є орендарем земельної ділянки.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати, здійснені позивачем, повертаються йому у разі, коли його позовні вимоги задоволено.

ОСОБА_1 при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3445,70 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3151803201.1 від 17.08.2023 року. При поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 5168,56 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3339415569.1 від 04.12.2023 року. Враховуючи задоволення позовних вимог, поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають 8614,26 грн., як здійснені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, слід ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року в справі №160/21264/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1050487-2409-0403 від 28.09.2021 року про нарахування орендної плати з фізичних осіб.

Здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 8614,26 грн. (вісім тисяч шістсот чотирнадцять гривень 26 копійок).

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай