Постанова

від 10.06.2024 по справі 2-а-205/08

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2024 року м. Дніпросправа № 2-а-205/08

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року (суддя Кривошея С.С.) в адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації про визнання дій неправомірними, зобов`язання зробити перерахунок, стягнення суми одноразової щорічної допомоги до 5 травня,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересовані особи Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації про виправлення помилки в дублікаті виконавчого листа.

В обґрунтування заяви, заявник зазначив, що 11 травня 2023 року у справі №2-а-205/08 (Артемівського районного суду міста Луганська) за його позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, третя особа Головне управління Державного казначейства у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов`язати зробити перерахунок, стягнення суми одноразової щорічної допомоги до 5 травня, Першотравенським міським судом Дніпропетровською області було видано дублікат виконавчого листа. Під час звернення судового рішення до виконання було встановлено, що Першотравенським міським судом Дніпропетровської області при оформленні виконавчого документа було допущено помилку, а саме, в найменуванні боржника вказано Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в місті Луганську ради, замість Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, що є значною перешкодою для виконання рішення суду. Враховуючи вищевикладене, просить суд виправити помилку в дублікаті виконавчого листа від 11.05.2023 по справі №2-а-205/08 (Артемівського районного суду міста Луганська), який виданий Першотравенським міським судом Дніпропетровської області, в найменуванні боржника з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в місті Луганську ради, на Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації про виправлення помилки в дублікаті виконавчого листа скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено,статтею 253 КАС України, передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи не чикаючи заяв сторін виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Зазначена обставина є свідченням того, що суду під час розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі, стало відомо про невідповідність написання сторони по справі, однак він в порушення приписів статті 253 КАС України, самоусунувся від виконання функцій суду, допустив формальний підхід та прийняв ухвалу, яка не сприяє швидшому виконанню постанови Артемівського районного суду міста Луганська суду від 08 жовтня 2008 року у справі № 2-а-205/08, а навпаки призводить до зволікання виконання.

Враховуючи тривалість розгляду справи з 2008 року, станом на сьогодні справа не вирішена, рішення не виконане, всі ці обставини погіршують становище ОСОБА_1 як позивача по справі, сприяють для повторного звернення до Європейського Суду з прав людини за п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд тривалий судовий розгляд) та п.1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції (захист право власності)

Отже, прийняття ухвали суду від 29 січня 2024 року з відмови в задоволені заяви, без намагання самостійного виправлення резолютивної частини рішення Артемівського районного суду міста Луганська суду від 08 жовтня 2008 року у справі № 2-а-205/08, є порушенням етичної поведінки та вказує на відсутність старанності судді об`єктивно вирішити справу з застосуванням принципу «pro homine», який є відповідним критерієм тлумачення, та встановлює, що будь-який орган судової, законодавчої або виконавчої влади повинен приміряти норму або інтерпретацію найбільш сприятливу для особи, або для спільноти при любому видані актів, резолюцій, постанов що стосуються або розглядають захист чи обмеження прав людини, які повинні бути найширшими в першому випадку або найменш обмеженими в другому.

Відповідачем у своїх поясненнях зазначено, що виходячи із матеріалів справи боржником є Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, позивачем: ОСОБА_1 , суть справи: стягнення заборгованості. Рішення Артемівського районного суду міста Луганська набрало чинності 02.12.2008. Департамент по даній судовій справі не був залучений ні як відповідач, ні як третя сторона, з будь яким статусом. Також, Департамент не має ні якого відношення до заявлених позовних вимог, до підстав виникнення заборгованості та суті судового спору. Отже належною стороною по праві є саме Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську, а не Департамент.

Департаментом, неодноразово про це повідомлялось Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листами від 17.03.2021 за вихідним № 01-18/01142 та від 04.01.2024 № 5/46-29. Також Департаментом було надано перелік комунальних установ, які є підзвітні Департаменту.

Окрім того, Першотравенським міським судом Дніпропетровської області в ухвалі суду від 29 січня 2024 року було вже встановлено, що «Департамент по даній судовій справі не був залучений ні як відповідач, ні як третя сторона, з будь яким статусом. Також, Департамент не має ні якого відношення до заявлених позовних вимог, до підстав виникнення заборгованості та суті судового спору. Отже належною стороною по праві є саме Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську, а не Департамент.»

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно із ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 4 статті 374 КАС України передбачено, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Апеляційний суд враховує, що вказані положення адміністративного процесуального законодавства не передбачають виключного переліку обставин, зокрема, які можуть свідчити про наявність у виконавчому документі помилок, та випадків, за яких допущені у виконавчому документі помилки підлягають виправленню.

Виходячи із приписів наведених положень КАС України, колегія суддів вважає, що про допущення помилок під час видачі виконавчого документа може свідчити невідповідність (неповнота) даних виконавчого документа, вимоги до яких визначаються у статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII), зокрема, і стосовно:

повного найменування (для юридичних осіб) або прізвища, імені та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреси місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дати народження боржника - фізичної особи (пункт 3 частини 1 статті 4 вказаного Закону);

ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності) (пункт 4 частини 1 статті 4 вказаного Закону).

Про помилки у виконавчому документі можуть свідчити і допущені судом у вищеперелічених даних виконавчого листа описки.

Водночас, у будь-якому випадку, зміст виконавчого документа, а саме заходи примусового виконання рішення, має відповідати резолютивній частині рішення.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Артемівського районного суду міста Луганська суду від 08 жовтня 2008 року, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року, в тому числі передбачала: «Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в зменшеному розмірі, а саме, за 2008 рік в розмірі 400 гривень неправомірними. Зобов`язати УПСЗН Артемівського району в місті Луганську здійснити перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 як інваліду війни 2-ої групи. Стягнути з УПСЗН Артемівської районної в місті Луганську ради за рахунок бюджетних коштів на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік у розмірі 3448 гривень.»

11 травня 2023 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області було видану дублікат виконавчого листа у справі №2-а-205/08 від 08 жовтня 2008 року про стягнення з УПСЗН Артемівської районної в місті Луганську ради за рахунок бюджетних коштів на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік у розмірі 3448,00 грн.

Таким чином, резолютивна частина рішення, яка зазначена у виконавчому листі, повністю відповідає резолютивній частині рішення Артемівського районного суду міста Луганська суду від 08 жовтня 2008 року в частині визначення суб`єкта владних повноважень, з якого на користь позивача підлягає стягненню недоотримана щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2008 рік у розмірі 3448,00 грн.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висноку щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки в дублікаті виконавчого листа, який виданий 11 травня 2023 року по справі № 2-а-205/08.

Проте, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Виходячи із системного аналізу приписів КАС України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18).

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що визначення судом першої інстанції у резолютивній частині рішення Артемівського районного суду міста Луганська суду від 08 жовтня 2008 року, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року, відповідача Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в місті Луганську ради ускладнюють розуміння судового рішення та у розумінні ст. 253 КАС України є опискою, оскільки позовні вимоги були заявлені саме до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради.

Колегія суддів звертає увагу, що за даними, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань назва відповідача: «Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради ».

Тобто, у рішенні Артемівського районного суду міста Луганська суду від 08 жовтня 2008 року суд не вірно зазначив повну назву відповідача, що обумовило звернення позивач із заявою про виправлення описки у дублікаті виконавчого листа.

Разом з цим, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, судами поза увагою залишилась та обставина, що судом було допущено описку в найменуванні відповідача, тоді як невірне зазначення відповідача може ускладнити виконання рішення по суті.

Вимога щодо зазначення повного найменування (для юридичних осіб) сторін в позовній заяві встановлена ст.160 КАС України.

Також, згідно вимог ч.5. ст.246 КАС України у резолютивній частині рішення обов`язково зазначається повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Отже, зазначення правильної назви відповідача - є важливим та доцільним для виконання рішення.

Колегія суддів, звертає увагу, що відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 373 КАС України).

Також, за статтею 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника фізичної особи.

Отже, рішення повинно містити резолютивну частину, в якій було б чітко, без будь якої невизначеності або непорозуміння, викладено рішення, обов`язки чи накази, ухвалені судом. Нечітке рішення, яке можна тлумачити по різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.

Враховуючи те, що допущена описка у рішенні Артемівського районного суду міста Луганська від 08 жовтня 2008 року в найменуванні відповідача ускладнює виконання рішення по суті, та з урахуванням ст. 253 КАС України, в якій визначено, що суд який постановив судове рішення, може з власної ініціативи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що задля ефективної реалізації його виконання, необхідно направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо внесення виправлення у судовому рішення, яке тягне за собою неможливість його виконати.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що суд розглядає дміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Однак, вказана обставина не позбавляє права вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 253, 317, 322, 370 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, у мотивувальній частині цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко