Постанова

від 10.06.2024 по справі 600/6899/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6899/23-а Головуючий у 1-й інстанції: Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

10 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати незаконним наказ Адміністрації Державної прикордонної служби №1027-ОС від 20.09.2022 в частині зарахування у розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України солдата ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 №589-ОС від 01.08.2023 року. щодо виключення зі списків особового складу та усіх видів забезпечення та направлення до складу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України солдата ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну прикордонну службу в особі військової частини НОМЕР_2 прикордонного загону звільнити з військової служби ОСОБА_1 на підставі набрання законної сили вироку Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19.06.2023 року по справі №725/134/23 щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив про відсутність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на те, що ним вчасно було усунуто виявлені судом недоліки позовної заяви.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апелянта та просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 травня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (ухвали) в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліки позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Водночас ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та перевіряє позовну заяву на відповідність вимогам до позовної заяви, встановлених статей 160, 161 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.

Як встановлено з матеріалів справи, копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 09 квітня 2024 року отримано позивачем 10.04.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку в електронний кабінет представника позивача.

На виконання вимог ухвали від 10.04.2024 року про залишення позовної заяви без руху представником позивача 22.04.2024 року надіслано засобами поштового зв`язку на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Факт надіслання позивачем вказаної заяви на адресу суду першої інстанції саме 22.04.2024 року підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом (штриховий ідентифікатор 44629949).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (ч.8 ст. 120 КАС України).

Частиною 9 ст. 120 КАС України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як зазначалося вище, копію ухвали про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 10.04.2024, а отже останнім днем строку, наданого для усунення недоліків позовної заяви, є саме 22.04.2024 року (перший робочий день після 20.04.2024).

Таким чином, надсилаючи 22.04.2024 засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків позовної заяви, позивач дотримався строку, який йому було встановлено для усунення недоліків в ухвалі від 10.04.2024 року.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 1, п. 2 розділу II Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4:

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Отже, суд першої інстанції дійшов хибного та передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду ОСОБА_1 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Положеннями ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслює значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (рішення від 25 листопада 1997 року №6-зп, від 25 грудня 1997 року N9-зп).

Звернувшись з цим позовом, фізична особа вирішила скористатися гарантованим їй правом на вирішення спору в судовому порядку.

На переконання суду апеляційної інстанції, викладене свідчить про те, що суд першої інстанції в даній ситуації застосував надміру формальний підхід і не врахував вимог ст. 55 Конституції України та ст.ст.2, 5, 6 КАС України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючі положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

У відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості.

Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до ст. 6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до передчасного висновку про неусунення недоліків позовної заяви та постановлення необґрунтованої ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним наказу, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.