Постанова

від 11.06.2024 по справі 140/36278/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/36278/23 пров. № А/857/11123/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Костюкевичем С.Ф. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м.Луцьку) у справі за адміністративним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Ковельське шляхово-будівельне управління №63) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (далі - Управління Держаудитслужби, відповідач) (за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Ковельське шляхово-будівельне управління №63 (далі - ТзОВ Ковельське ШБУ №63, третя особа), в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівель UA-2023-08-02-007920-а від 30.11.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у Довідці про субпідряд №1279 від 17.08.2023 переможець зазначив, що не планує залучати субпідрядні організації учасників-співвиконавців до надання послуг: Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Волинської області, протяжністю 180,5 км. Між тим, у згаданій довідці ТзОВ Ковельське ШБУ №63 категорично не заявляє про відмову від можливості залучення субпідрядника, а тому незрозуміло, які саме невідповідності в розумінні ст.41 Закону України Про публічні закупівлі №922-VIIІ від 25.12.2015 (далі - Закон №922) вбачає відповідач. Крім того, наявність у Договорі пункту 5.5, який передбачає алгоритм дій щодо залучення переможцем закупівлі субпідрядника, сама по собі не означає, що такий субпідрядник обов`язково буде залучений. Також, поза увагою суду першої інстанції повністю залишилося основне питання позовної заяви питання пропорційності (співмірності) обраного відповідачем способу усунення порушень. Вказує, що розділом 3 оспорюваного висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Однак такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. До того ж, слід враховувати принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 02.08.2023 в системі Prozorro Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області оприлюднене оголошення UA-2023-08-02-007920-а про здійснення закупівлі послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Волинської області, протяжністю 180,5 км. Очікувана вартість закупівлі 62 722 596,00 грн

За результатами проведеної процедури Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області визначила переможцем ТзОВ Ковельське ШБУ №63 та укладено з ним договір №01.4/11/23 від 30.10.2023.

Відповідно до наказу управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області №47-з від 20.11.2023 розпочато моніторинг процедур закупівлі згідно з переліком процедур закупівель, щодо яких здійснюється моніторинг, в тому числі закупівлі UA-2023-08~02-007920-a з підстав виявлених органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель

За результатами моніторингу Західним офісом Держаудитслужби складено, підписано та оприлюднено в електронній системі закупівель Prozorro Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-02-007920-а від 30.11.2023 (далі - Висновок).

Як вбачається з розділу ІІ Констатуюча частина Висновку, предметом аналізу були питання: визначення предмету закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі та повноти відображення інформації в оголошенні, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом №922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості); своєчасності надання роз`яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї; розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації, документів у випадках передбачених Законом.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2023 рік Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області (далі - Замовник), оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи №72 від 02.08.2023 в редакції рішення №87 від 15.08.2023, тендерну пропозицію ТзОВ Ковельське ШБУ №63 (далі учасник переможець), запитання до процедури від 11.08.2023, від 13.08.2023, від 16.08.2023 та роз`яснення замовника від 15.08.2023 дві відповіді та від 17.08.2023; вимоги про усунення порушення ТзОВ Спец комплект постач від 07.09.2023 номер UA-2023-08-02-007920-a.cl та від 23.10.2023 номер UA-2023- 08-02-007920-а.b3, рішення замовника від 18.09.2023 та від 26.10.2023; скарга по процедурі ТзОВ Вельт капітал від 19.09.2023 номер скарги: UA-2023-08-02- 007920-а.с2; рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 06.10.2023 №15992 -р/пк-пз; вимога про усунення невідповідностей; протоколи щодо прийняття рішення уповноваженою особою замовника №134 від 20.09.2023, №156 від 18.10.2023, повідомлення про намір укласти договір від 18.10.2023, договір на закупівлю послуг №01.4/11/23 від 30.10.2023 на суму 57000000,00 грн, два пояснення замовника від 27.11.2023, надані через електронну систему закупівель на запити Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.

За результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено порушення вимог пункту 18 Особливостей.

Зокрема, оприлюднений Замовником в електронній системі закупівель договір про закупівлю послуг №01.4/11/23 від 30.10.2023 відрізняється від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, зокрема, розділ 5 Надання послуг договору містить пункт 5.5, який передбачає алгоритм дій щодо залучення переможцем закупівлі субпідрядника.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач вважає укладений договір про закупівлю послуг нікчемним, а також зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до п.3 Розділу II висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи оспорюваний висновок протиправним, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області звернулася до адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що замовником заключено договір, умови якого відрізняються від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, чим порушено вимоги пункту 18 Особливостей та укладено договір про закупівлю послуг №01.4/11/23 від 30.10.2023 з переможцем ТзОВ Ковельське ШБУ №63, який відрізняється від змісту його тендерної пропозиції. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано встановлено в оспорюваному висновку порушення замовником п.18 Особливостей.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні №2939-XII 26.01.1993 (далі - Закон №2939 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є : здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістомстатті 5 Закону №2939, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон №922-VIII, п.14 ч.1 ст.1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частинами 6, 7статті 8 Закону №922 передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

При цьому, ч.4 ст.8 №922 обумовлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною десятою статті 8 Закону №922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Згідно ст.22 Закону №922, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Відповідно до п.4 ч.1ст.22 Закону №922, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ч.6ст.28 Закону №922).

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.2ст.32 Закону №922, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

З матеріалів справи видно, що за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області визначила переможця конкурсу ТзОВ Ковельське ШБУ №63 та уклала з ним договір.

Разом з цим, у спірному висновку про результати моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.18 Особливостей, згідно яких умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/ пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, в даному випадку - розділ 5 Надання послуг договору містить п.5.5, який передбачає алгоритм дій щодо залучення переможцем закупівлі субпідрядника. Тобто, невідповідність умов договору на закупівлю послуг №01.4/11/23 від 30.10.2023, укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та ТзОВ Ковельське ШБУ №63 умовам його тендерної пропозиції.

Відповідно до п.3 Особливостей, Замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно доЗакону №922з урахуванням Особливостей.

Згідно п.24, 28 Особливостей, тендерна документація формується Замовником відповідно до вимог ст.22 Закону №922 з урахуванням Особливостей та самостійно і безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки №1082 від 11.06.2020.

Також, п.31 ч.1 ст.1 Закону №922 визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно ч.2 ст.22 Закону №922, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №922, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно ч.1 ст.41 Закону №922, договір про закупівлю укладається відповідно до нормЦК УкраїнитаГК Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.41 Закону №922 та п.18 Особливостей, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/ пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Колегія суддів зазначає, що оприлюднений Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області в електронній системі закупівель Договір про закупівлю послуг №01.4/11/23 від 30.10.2023 відрізняється від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, оскільки в пропозиції учасника-переможця закупівлі ТзОВ Ковельське ШБУ №63, в складі якої завантажено документ Довідка про субпідряд №1279 від 17.08.2023 (файл Субпідряд. pdf), згідно з якою учасник-переможець не планує залучати субпідрядні організації учасників-співвиконавців до надання послуг: експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Волинської області, протяжністю 180,5 км, проте, розділ 5 Надання послуг договору містить пункт 5.5. який передбачає алгоритм дій щодо залучення переможцем закупівлі субпідрядника.

Таким чином, в порушення вимог ч.4 ст.41 Закону №922 та п.18 Особливостей, замовником (Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області) укладено договір про закупівлю послуг №01.4/11/23 від 30.10.2023 з переможцем (ТзОВ Ковельське ШБУ №63, який відрізняється від змісту його тендерної пропозиції).

Колегія суддів зазначає, що згідно п.18 Особливостей, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем обґрунтовано встановлено в оспорюваному висновку порушення замовником вимог п.18 Особливостей.

Колегія суддів наголошує, що саме позивач на стадії процедури моніторингу закупівлі зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) на підтвердження того, що має право обрання саме тендерної пропозиції ТзОВ Ковельське ШБУ №63.

Колегія суддів вважає, що Держаудитслужба навела достатнє обґрунтування причин, за наявності яких прийнято оспорюваний висновок.

В оспорюваному висновку орган державного фінансового контролю зазначив про порушення позивачем, як підконтрольною установою, наведених положень Закону №922 та у цьому зв`язку зобов`язав його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором. Також зазначив про порушення позивачем як підконтрольною установою наведених положень Закону №922 та у цьому зв`язку зобов`язав його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України.

З приводу вказаного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Отже, у разі дотримання вимог Закону №922, відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №922, договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому неправомірне укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Відповідач конкретизував у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на чіткість оскаржуваного висновку та визначеність такого.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.

Можливість усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 26.10.2022 по справі №420/693/21, від 10.11.2022 по справі №200/10092/20-а, від 24.01.2023 по справі №280/8475/20, від 31.01.2023 по справі №260/2993/21.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність оспорюваного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року по справі №140/36278/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук