Рішення

від 06.06.2024 по справі 573/73/24

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/73/24

Номер провадження 2/573/97/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

06 червня 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Черкашиної М.С.

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

12 січня 2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Вимоги мотивовані тим, що з 2011 він разом з ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_1 . Починаючи з 2019 мати дитини стала проживала окремо, інколи відвідувала сина, купувала речі, але бажання жити однією сім`єю не виявляла. На початку 2023 відповідач переїхала проживати до м. Дніпра і повідомила, що не збирається повертатись, бо має нові стосунки. Вказує, що весь цей час син проживав без матері, а його піклуванням займається він, як батько, має з ним психологічний зв`язок, займається повноцінним піклуванням та розвитком дитини. Також вказує, що під час бесіди з психологом, дитина виявила бажання проживати разом із батьком, а він в свою чергу бере на себе повну відповідальність за його виховання. В будинку, де проживає дитина створені всі належні умови для його проживання. Вважає, що найкращим варіантом уникнення негативних наслідків є визначення місця проживання дитини разом із ним аби він мав змогу продовжувати займатись вихованням та його утриманням у тому обсязі та режимі, які забезпечать найкращі умови для його стабільного розвитку, що буде відповідати найкращим інтересам сина. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить ухвалити рішення, яким визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання 06.06.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бондар В.М. не з"явилися, у минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини зазначені у позові. Представник 05.06.2024 направив до суду заяву про закінчення розгляду справи без їх участі, позов підтримують ( а.с. 93).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась повторно, направила заяву, у якій позовні вимоги визнає і не заперечує щодо задоволення позову, просить розглянути справу у її відсутність (а. с. 50,78).

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області у судове засідання 06.06.2024 не з`явилася, у минулому судовому засіданні начальник Служби ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала. Також зазначила про те, що заявник ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області щодо проведення обстеження умов проживання за адресою : АДРЕСА_1 . Повідомив, що проживає разом із малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а мати дитини проживає та працює в м. Дніпро. Комісією був здійснений виїзд та проведено обстеження умов проживання, за результатами якого встановлено, що за вказаною вище адресою створені належні умови проживання дитини, хлопчик має окреме спальне місце, постільну білизну, забезпечений продуктами харчування, одягом та взуттям, має телефон та ноутбук. ОСОБА_1 подобається проживати разом із батьком, його все влаштовує у їхньому спільному побуті, відпочинку та навчанні. Враховуючи викладене, Служба у справах дітей Річківської сільської ради вважає можливим визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - ОСОБА_1

03.06.2024 від представника Служби у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області Пилипенко Н.В. надійшов Висновок органу опіки та піклування Річківської сільської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, затверджений виконкомом Річківської сільської ради 29.05.2024 та заява про подальший розгляд без її участі (а. с. 91-92 ).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Інші клопотання та заяви, пов`язані з розглядом справи, від учасників судового процесу не надходили.

Процесуальні дії в справі.

Ухвалою від 16 січня 2024 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням її до підготовчого засідання за правилами загального провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 21).

Ухвалою суду від 16 лютого 2024 за клопотанням представника позивача замінено на належну третю особу - Службу у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області (а. с. 39-40).

12 березня 2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті (а. с. 56-57).

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що від спільного проживання сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження (а. с. 8).

За даними Річківської гімназії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. дійсно навчається у 5 класі гімназії у 2023-2024 навчальному році. Батько ОСОБА_1 здійснював відвіз дитини до навчального закладу, допомагає сину у підготовці і виконанні домашніх робіт, батько самостійно займається вихованням дитини, підтримує постійний зв`язок з навчальним закладом (а. с. 9, 47-48).

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Згідно із висновком Служби у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області, затвердженої рішенням виконкому від 29 травня 2024 року № 131, місце проживання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважають за доцільне визначити разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 91-92).

Як вбачається з акту Служби у справах дітей Річківської сільської ради Сумської області, комісією було здійснено виїзд за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 та проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання. В ході перевірки було з`ясовано, що на момент його складання в помешканні, в якому проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3. разом із сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., задоволені умови для проживання: опалення пічне, в будинку тепло, продукти харчування в наявності, будинок умебльований, в наявності побутова техніка, санітарно-гігієнічні умови не порушені (а. с. 10).

Зі змісту довідки обстеження психоемоційного стану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. вбачається, що за результатами дослідження соціальна ситуація сприятлива для повноцінного розвитку дитини. Батько усвідомлюючи обставини, взяв на себе повну відповідальність за благополуччя та здоров`я сина, що дозволяє дитині відчувати себе у безпеці. Також зауважено, що дитини потребує мами, але тісного контакту з нею не має (а. с. 12-16).

З довідки-характеристики вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3. проживає в АДРЕСА_1 , характеризується позитивно, скарг з боку сусідів та односельців на його поведінку не надходило, компрометуючих даних відносно нього також не має. Довідкою депутата сільської ради підтверджено фактичне проживання ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. за вказаною адресою (а. с. 11, 47).

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працює в закладі ресторанного господарства в м. Дніпро (а. с. 17).

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_9 , який засвідчив, що ОСОБА_1 проживає в с. Барило разом із своїм сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Він як батько здійснює всі обов`язки щодо піклування та виховання дитини, займається розвитком дитини, має певне оточення, батько забезпечує дитину матеріально, хлопчик має все необхідне для його розвитку.

Також у судовому засіданні малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., зазначив, що проживає в с. Барило разом із своїм батьком ОСОБА_1 - позивачем у справі. Його мати проживає окремо в іншому місті. Батько здійснює всі обов`язки щодо його виховання, займається його розвитком, відвозить до школи, забезпечує матеріально, він має все необхідне для розвитку. Враховуючи викладене, він погоджується проживати разом із батьком - ОСОБА_1 .

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно ч. 7-8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

Згідно ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

В силу ч.1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частин першої та другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення положень ст. 161 СК України свідчить, що до інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Принципом 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Висновки суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст.142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

У справі «Хант проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суд враховує об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, висновок Служби у справах дітей річківської сільської ради.

Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання суду, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долі дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Тобто, при вирішені справ про визначення місця проживання дитини, суд не може будувати логіку свого рішення за принципом: визначити місце проживання дитини із мамою, якщо не встановлено виняткових обставин.

Такого висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 у справі №185/6994/15-ц.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., постійно проживає із батьком ОСОБА_1 , який опікується ними, займається їх вихованням та розвитком. При цьому встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 починаючи з 2019 проживає окремо, спілкується з дитиною у телефонному режимі, не відвідує його, тобто не має тісного емоційного контакту.

Враховуючи інтереси дитини, його право на гармонійний розвиток та належне виховання, дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на їх виховання та обов`язком батьків діяти в інтересах спільної дитини, а також беручи до уваги висновок Служби у справах дітей Річківської сільської ради, суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3., оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому, суд дійшов також і висновку про те, що визначення місця проживання дитини саме з батьком, не впливатиме на його взаємовідносини з матір`ю, так як визначення місця проживання дитини з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також вимоги вищевикладеного чинного законодавства та судової практики, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, суд вважає, що найкращим інтересам дитини відповідатиме визначення місця проживання з батьком. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягає задоволенню.

На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 10, 81, 265, 273, 354 ЦПК України, 160, 161 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області (місце знаходження: с. Річки, вул. Центральна, буд. 6 Сумського району Сумської області), про визначення місця проживання дитини, задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 11.06.2024 року.

Суддя

Справа 573/73/24

Номер провадження 2/573/97/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( вступна і резолютивна частина )

06 червня 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Черкашиної М.С.

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 10, 81, 265, 273, 354 ЦПК України, 160, 161 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Річківської сільської ради Сумського району Сумської області (місце знаходження: с. Річки, вул. Центральна, буд. 6 Сумського району Сумської області), про визначення місця проживання дитини, задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя