Ухвала

від 06.06.2024 по справі 2-4717/11

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-4717/11

Провадження №6/523/317/24

У Х В А Л А

"06" червня 2024 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлік Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», боржник: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.11.2011 року позов Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України в особі філії Комінтернівського відділення №163 Одеського обласного управління Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України в особі філії Комінтернівського відділення №163 Одеського обласного управління Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України, заборгованість за кредитним договором №2600-н від 26 квітня 2007 року станом на 28.07.2011 року в загальному розмірі 8711 (вісім тисяч сімсот одинадцять) гривень 14 копійок, з яких: 6000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 522,36 грн. заборгованість за відсотками, 1946,52 грн. сума пені за кредитом, 242,26 грн. сума пені за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках на користь Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України в особі філії Комінтернівського відділення №163 Одеського обласного управління Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 207,12 гривень, тобто по 69,04 гривень з кожного.

Представник заявника зазначає, що в добровільному порядку боржники рішення суду не виконали, у зв`язку з цим, на виконання судового рішення було видано виконавчі листи, які перебували на виконанні в органах виконавчої служби. Також, ухвалою суду від 18.08.2017 року у справі № 523/10140/17 було постановлено видати дублікат виконавчого листа № 2-4717/11 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Банку та поновлено строк для його пред`явлення. На виконання вищевказаної ухвали суду 28.09.2017 року було видано дублікат виконавчого листа.

В подальшому, дублікат виконавчого листа виданий 28.09.2017 року було 04.10.2017 року пред`явлено до виконання.

Постановою державного виконавця Гойда О.Ю. від 18.10.2017 року було відкрито виконавче провадження № 54942188 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача заборгованості у розмірі: 8 780, 18 грн.

Представник заявника зазначає, що під час оновлення інформації щодо справ, які перебувають на примусовому виконанні, було виявлено, що 28.06.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувача.

Представник заявника зазначає, що а ні постанова про повернення виконавчого документа а ні виконавчий документ на адресу стягувача не надходили. Виконавчий документ було втрачено по незалежним від АТ «Ощадбанк» причинам, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.11.2011 року в супереч положенню ст. 18 ЦПК України є не виконаним.

У зв`язку з викладеним представник заявника просить: поновити пропущений строк на пред`явлення виконавчого листа та видати дублікат виконавчого листа у справі 2-4717/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача заборгованість по кредитному договору 2600-н від 26.04.2007 року у розмірі: 8711, 14 гривень та судові витрати у розмірі: 207, 12 грн.

В судове засідання з розгляду заяви щодо видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення, сторони не з`явились, судом вживались заходи щодо сповіщення учасників провадження про час та місце слухання справи.

На адресу суду 06.06.2024 року (вх. № 19078) надійшла заява представника стягувача щодо можливості розгляду заяви за відсутності представника заявника, згідно якої представник зазначив, що заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити в повному обсязі.

Боржник ОСОБА_1 до суд не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся, на адресу суду повернулось поштове повідомлення, згідно якого встановлено, що судову повістку отримала дружина.

На адресу суду подано клопотання від імені ОСОБА_4 (дружина боржника) про приєднання до матеріалів справи документів, а саме: повідомлення сім`ї за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та начальника відділення офіцерів запасу та кадрів ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо до того, що 07.06.2023 року під час бойового зіткнення з силами противника в районі населеного пункту Золота Нива, Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу ОСОБА_1 зник безвісті. Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, лист ВЧ № НОМЕР_4 .

Не явка сторін не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа та видачу дублікату виконавчого листа, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.11.2011 року позов Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України в особі філії Комінтернівського відділення №163 Одеського обласного управління Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України в особі філії Комінтернівського відділення №163 Одеського обласного управління Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України, заборгованість за кредитним договором №2600-н від 26 квітня 2007 року станом на 28.07.2011 року в загальному розмірі 8711 (вісім тисяч сімсот одинадцять) гривень 14 копійок, з яких: 6000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 522,36 грн. заборгованість за відсотками, 1946,52 грн. сума пені за кредитом, 242,26 грн. сума пені за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках на користь Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України в особі філії Комінтернівського відділення №163 Одеського обласного управління Відкритого Акціонерного Товариства Державний Ощадний Банк України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 207,12 гривень, тобто по 69,04 гривень з кожного.

Також, судом встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2017 9справа №523/10140/17) - заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі № 2-4717/11 було задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2-4717/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості у розмірі 8 711,14 гривень та судових витрат - 69,04 гривень.

Поновлено строк для пред`явлення дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 2-4717/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості у розмірі 8 711,14 гривень та судових витрат - 69,04 гривень.

Судом встановлено, що представник ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» отримав дублікат виконавчого листа 28.09.2017 року.

Представник зазначає, що після отримання дублікату виконавчого листа, виконавчий лист було спрямовано на виконання до Першого Суворовського ВДВС м. Одеси. Після отримання виконавчого листа, державним виконавцем було 18.10.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В подальшому, було з`ясовано, що 28.06.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. В 2023 році стягувач дізнався про наявність даної постави, при цьому не отримував постави про повернення та не отримував виконавчого листа.

Згідно листа Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області зазначено: 28.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»

Додатково, моніторингом даних Системи встановлено, що повторно на примусовому виконанні у відділах державної виконавчої служби в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не перебували виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

Інформуємо, що згідно Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, вказане виконавче провадження знищено після закінчення трирічного строку зберігання.

Також, на теперішній час у відділі відсутнє підтвердження щодо направлення зазначеного виконавчого документа, оскільки строк зберігання реєстрів відправлень рекомендованої кореспонденції становить 1 рік.

Одночасно повідомлено, що згідно інформації відділу, на запит від 02.10.2023 надано відповідь 02.11.2023 за вих. № 129145, яку направлено простою кореспонденцією (копія додається).

Також, в листі зазначено, що згідно підпункту 17.4 підпункту 17 т розділу XIII ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа су; розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ за заявою стягувана може видати його дублікат.

Також, відповідно до положень частини шостої статті 12 Закону. 433 ЦПК України, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за виконання відповідного рішення.

Отже, згідно даного листа, встановлено, що представник стягувача, ще в 2023 році звертався до відділу виконавчої служби щодо надання відомостей з приводу виконавчого листа та його направлення на адресу стягувача.

Відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 431 ЦПК України).

Виконання судових рішень це підсумковий етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї визнано Україною як учасницею цієї Конвенції, вказує на те, що в розумний строк розгляду справи включається період від надходження до суду заяви до закінчення виконання рішення суду.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов`язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Таким чином, умовою для видачі дубліката виконавчого документу є звернення стягувача із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання та у разі доведеності втрати його оригіналу.

Звертаючись до суду 23.04.2024 року з заявою про поновлення строку на пред`явлення та видачу дублікату виконавчого листа, представник зазначає, що не отримував постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.06.2018 року та відповідно не отримував виконавчого листа. Про постанову від 28.06.2018 року, стягувач дізнався 02.10.2023 року з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

З даного приводу слід зазначити, що питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв`язку.

Це відповідає правовій позиції у справі №6-711цс15, яка викладена у постанові Верховного суду України від 20.01.2016 року.

Стягувач зобов`язаний сумлінно користуватись усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно виконавчого листа виданого 28.09.2011 року у справі № 2-4717/11 зазначено, рішення суду набрало законної сили 29.11.2011 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 29.11.2014 року.

Ухвалою суду від 18.08.2017 року було поновлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видано дублікат виконавчого листа.

Постановою державного виконавця Першого Суворовського ВДВС від 18.10.2017 року, було відкрито виконавче провадження, постановою від 28.06.2018 року було повернуто виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Так, згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина третя статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV).

Аналогічні приписи містяться у частинах четвертій, п`ятій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-V111.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Разом із тим, згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-V111, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001р. у справі № 3-рп/2001).

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-V111 набрав чинності 05 жовтня 2016 року. Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення даного Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-V111 свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом України від 02.06.2016р. № 1404-V111. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону від 02.06.2016р. № 1404-V111 до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Саме про таке застосування вказаних норм права йде мова в постанові КЦС Верховного Суду від 01.08.2018р. у справі № 553/1951/14.

З огляду на зазначене, суд встановлено, що рішення суду у справі було ухвалено 15.11.2011 року, виконавчий лист було видано 28.09.2017 року, ухвалою суду від 18.08.2017 року було поновлено строк на пред`явлення виконавчого листа та видано дублікат виконавчого листа, постановою державного виконавця від 18.10.2017 року було відкрито ви виконавче провадження, постановою державного виконавця від 28.06.2018 року було повернуто виконавчий документ стягувачу.

Також, встановлено, що стягувачем лише в 2023 році було направлено лист щодо усунення порушення права стягувача та термінового направлення дублікату виконавчого листа, тобто за збігом 5 років після винесення постанови про повернення та відповідно за збігом 6 років після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зазначене свідчить про те, що стягувач не цікавився ходом виконання судового рішення. Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію стягувачем АТ «Державний ощадний банк України» своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник суду не надав.

Заявник, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Положення Закону України «Про виконавче провадження», що обмежують строк на пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь. Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред`явлення його до примусового виконання.

З огляду на зазначене, заявник не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, які б свідчили про об`єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.

У ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 року у справі №759/308/13-ц.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Наведене прямо стосується стадій виконавчого провадження, оскільки саме виконавче провадження, в розумінні статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», є завершальною стадією судового провадження. Правові позиції викладені ЄСПЛ у рішеннях у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20.09.2011 та у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22.10.1996 дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа.

Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників. Тому, вирішуючи питання поважності причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд фактично вирішує питання не тільки про право стягувача, а й про права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд.

У зв`язку з цим, оцінюючи наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату, суд має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років може розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення суду.

Визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечивши рівність сторін виконавчого провадження. Таким чином, судом не встановлена наявність поважних причин повторного пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а тому суд відмовляє у його поновленні та видачі дублікату виконавчого листа.

Відповідно дост.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 18, 247, 258, 260, 353, та п. 17.4 розділу XIII ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», боржник: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня отримання ухвали суду.

Суддя: