Постанова

від 07.06.2024 по справі 314/2038/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2038/24

Провадження № 3/314/1171/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2024 м. Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Свідунович Н.М., розглянувши матеріал, який надійшов з Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який працює директором СФГ « ОСОБА_1 » (код ЄДРПОУ 19275892), проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,

за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 589, складеним 02.05.2024, актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки СФГ « ОСОБА_2 » щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків ОСОБА_1 , який є директором СФГ « ОСОБА_1 », допустив порушення встановленого Законом порядку ведення податкового обліку, а саме п. 189.1 ст. 189, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного податкового періоду на 1325012,00 грн. Порушення виникли з підстав заниження податкового зобов`язання за рахунок не включення до їх складу податку на додану вартість з умовного продажу товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, всього у сумі 465012,00 грн. у тому числі за грудень 2023 на суму 465012,00 грн.; завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМСТАЛЬ Україна», та як наслідок завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 860000,00 грн. з періодом виникнення за жовтень 2023 на суму 860000,00 грн. Порушення вчинене 19.01.2024, порушення триваюче, виявлене 04.03.2024.

У судове засідання, призначене на 10 годину 30 хвилин 07.06.2024, ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

06.06.2024 до суду надійшли заперечення захисника, згідно яких ОСОБА_1 вину не визнає. Захисник стверджує, що протокол не містить посилань щодо призначення ОСОБА_1 на посаду керівника та/або покладання на нього обов`язків щодо ведення бухгалтерського/податкового обліку. У протоколі № 589 зазначено, що порушення вчинено 19.01.2024, є триваючим, виявлене 04.03.2024. Захисник зауважує, що наведене не відповідає дійсності, так як в протоколі вказано, що порушення виникли з підстав заниження податкового зобов`язання за рахунок не включення до їх складу податку на додану вартість з умовного продажу товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, всього у сумі 465012,00 грн. у тому числі за грудень 2023 на суму 465012,00 грн.; завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМСТАЛЬ Україна», та як наслідок завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 860000,00 грн. з періодом виникнення за жовтень 2023 на суму 860000,00 грн. У своїх запереченнях захисник вважає, що зміст протоколу не розкриває об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, не визначає його суть, не наводить докази, на підстав яких інспектор прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 . Захисник зазначає, що не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, СФГ « ОСОБА_1 » направлено скаргу на податкове-повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 12.04.2024 № 475108010703, складеного за результатами акту перевірки № 1819/08-01-07-03/19275892 від 04.03.2024. За таких обставин, висновки акту є неузгодженими та не можуть слугувати підставою для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Просив закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. ст. 245, 256, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

За положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Частина 1 ст. 163-1 КУпАП, передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у порушенні правил ведення податкового обліку.

З аналізу вказаної норми, суд дійшов висновку, що об`єктивна сторона саме цього складу адміністративного правопорушення не прирівнює заниження податків чи доходів від діяльності підприємства до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів та ін.).

За змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, наявність вини особи у вчиненні правопорушення є обов`язковою умовою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У відповідності до вимог ст. 56 Податково кодексу України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (ст. 56.2 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України, скарга,подана іздотриманням строків,визначенихабз.1п.56.3цієї статті,зупиняє виконанняплатником податківгрошових зобов`язань,визначених уподатковому повідомленні-рішенні(рішенні),на строквід дняподання такоїскарги доконтролюючого органудо днязакінчення процедуриадміністративного оскарження. Протягомзазначеного строкуподаткові вимогиз податку,що оскаржується,не надсилаються,а сумагрошового зобов`язання,що оскаржується,вважається неузгодженою. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1ст. 163-1 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме п. 189.1 ст. 189, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного податкового періоду на 1325012,00 грн. Порушення виникли з підстав заниження податкового зобов`язання за рахунок не включення до їх складу податку на додану вартість з умовного продажу товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, всього у сумі 465012,00 грн. у тому числі за грудень 2023 на суму 465012,00 грн.; завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМСТАЛЬ Україна» та як наслідок завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 860000,00 грн. з періодом виникнення за жовтень 2023 на суму 860000,00 грн. Порушення вчинене 19.01.2024, порушення триваюче, виявлене 04.03.2024.

Стаття 38 КУпАП, передбачає строки накладення адміністративного стягнення, зокрема, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Крім того, із матеріалів справи встановлено, що СФГ « ОСОБА_1 » подано скаргу на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.04.2024 № 475108010703 до Державної податкової служби України, що свідчить про неузгодженість грошових зобов`язань.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушення правилведення податковогооблікуне доведена, а, отже, зважаючи на все вищевикладене, в його діях не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя Н.М. Свідунович

07.06.2024