Рішення

від 11.06.2024 по справі 501/3279/23

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.06.2024

Справа № 501/3279/23

2/501/224/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Смирнова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кочкіної О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

Предмет тапідстави позову:

-поновити ОСОБА_1 на роботі в Державне підприємство «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» з дати звільнення на посаді інженера з нормування праці 3 категорії;

-стягнути з Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка працювала в ДП «МТП «Чорноморськ» (далі Порт) на посаді інженера з нормування праці 3 категорії.

Наказом №223-О-4 від 20.07.2023р. її було звільнено з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, в зв`язку зі скороченням чисельності працівників.

В кінці лютого 2023 року їй було запропоновано звільнитися з роботи відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з переведенням на інше підприємство (про що Позивачкою була написана відповідна заява), а 21.07.2023 року Позивачку ознайомили з Наказом від 20.07.2023 № 223-0-6 року про звільнення відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності працівників.

Персонального попередження про скорочення посади, яку вона обіймала, не отримувала. Окрім того, їй не запропонували всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади які відповідають кваліфікації працівника.

У неї на утримання знаходиться син який є особою з інвалідністю та вона є єдиним годувальником в сім`я, тобто у неї є переважне право залишення на роботі, однак відповідач це проігнорував.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (а.с.31-37), в якому вказав, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Відповідно до наказу директора ДП«МТП «Чорноморськ» № 192 від 22.11.2022 р. «Про зміни в організації виробництва і праці» з подальшими змінами до нього згідно наказів № 56 від 09.02.2023 р., № 197 від 25.11.2022 р., № 135 від 07.04.2023 р. та № 173 від 10.05.2023р., у зв`язку з передачею з балансу Підприємства будівель, споруд та рухомого майна Бази технічного обслуговування та ремонту флоту на окремий баланс філії «Днопоглиблювальний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України) структурний підрозділ «База технічного обслуговування та ремонту флоту) ліквідовано з 21.07.2023 р.

Звільнення працівників БТОРФ за п. 5 ст. 36 КЗпП України - переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду, відбувалось на підставі листа-клопотання філії «Днопоглиблювальний флот» ДП«АМПУ» № 326/31-01-04 від 18.07.2023 р. та відповідних заяв працівників. Тобто, для звільнення працівника за п.5 ст. 36 КЗпП України необхідним є настання двох умов: згода працівника та згода керівника підприємства, на яке хоче переводитися працівник.

В переліку працівників на звільнення з Підприємства за переведенням до філії «Днопоглиблювальний флот» ДП«АМПУ» ОСОБА_1 відсутня.

Так як вищевикладені умови не дотримано, а 21.07.2023 р. структурний підрозділ «БТОРФ» ліквідовано, то звільнення ОСОБА_1 , згідно наказу від 20.07.2023 №223/О-4 відбулося на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.. про звільнення позивачка була ознайомлена під особистий підпис 28.11.2022р. та запропоновані вакантні посади на підприємстві, згоду на переведення на вакантні посади позивачка не надала.

Посилання позивачки на наявність переважного права на залишення на роботі при вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, на тій підставі, що вона одна виховує сина інваліда є маніпуляцією приписами трудового законодавства. При вирішенні питання про звільнення позивачки, ДП «МТП «Чорноморськ» враховано її освіту, кваліфікацію, продуктивність праці та стаж її роботи в порту. В результаті комплексного аналізу всіх наведених характеристик було прийнято рішення про звільнення позивача.

Процесуальні дії у справі.

05.09.2023 р. постановлена ухвала про відкриття провадження у справі (а.с.28).

17.04.2024 р. постановлена ухвала про витребування доказів (а.с.97).

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24.07.2015р. ОСОБА_1 була призначена на посаду інженера з нормування праці 3 категорії в ДП «МТП «Чорноморськ», що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці (а.с.9).

ДП «МТП «Чорноморськ» 28.11.2022. попередив ОСОБА_1 про майбутнє звільнення в зв`язку з ліквідацією її робочого місця з 10.02.2023р. (а.с.41).

Одночасно позивачу було запропоновано перелік робочих місць (посад) для заміщення працівниками порту, станом на 25.11.2022р.: слюсар з ремонту та обслуговування портальних кранів; змінний слюсар-електрик з обслуговування та ремонту електроустаткування; комплектувальник виробів та інструментів; робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків (а.с.42). В примітках зазначеного переліку вказано, що працівник, який має відповідну освіту та кваліфікацію, повинен у найкоротшій термін, з дня ознайомлення з цим переліком, письмо проінформувати кадрову службу про своє бажання зайняти ту чи іншу посаду.

Наказом № 223-0-4 від 20.07.2023 р. ОСОБА_1 звільнена з посади інженера з нормування праці 3 категорії, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України - у зв`язку зі скороченням штату (а.с.10).

Наказом директора ДП«МТП «Чорноморськ» № 192 від 22.11.2022 р. «Про зміни в організації виробництва і праці» з подальшими змінами до нього згідно наказів № 56 від 09.02.2023 р., № 197 від 25.11.2022 р., № 135 від 07.04.2023 р. та № 173 від 10.05.2023р. , 10.05.2023р. у зв`язку з передачею з балансу Підприємства будівель, споруд та рухомого майна Бази технічного обслуговування та ремонту флоту на окремий баланс філії «Днопоглиблювальний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» структурний підрозділ «База технічного обслуговування та ремонту флоту» ліквідовано з 21.07.2023 р. (а.с.46-51).

Відповідно п.1ч.1ст.40КЗпАП -трудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможуть бутирозірвані роботодавцемлише увипадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП, звільнення з підстав, зазначених упунктах 1,2і6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ч.2 ст.49-2 КЗпП при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Позивачу були запропоновані посаді, які були станом на 28.11.2022 р. (дата ознайомлення позивача з попередженням), з часу попередження по день винесення оскаржуваного наказу минуло сім місяців, однак відповідачем не надано доказів того, що на день звільнення позивачу пропонувались посади.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що наказ директора Порту про звільнення позивачки за ч.1 ст. 40 КЗпП України підлягає скасуванню.

В попередженні про звільнення позивачки зазначено, що відповідно до наказу директора ДП «МТП «Чорноморськ» від 22.11.2022р. №192 «Про зміну в організації виробництва і праці» структурний підрозділ порту База технічного обслуговування та ремонту флоту та робоче місце позивача буде ліквідовано 10.02.2023р. З попередженням позивачка ознайомлена 28.11.2022 р.(а.с.41).

Позивачка була звільнена лише 20.07.2023 року, тобто через вісім місяців після того, як її було попереджено про звільнення. Звільнення відбулося майже через вісім місяці після запланованої ліквідації структурного підрозділу порту Бази технічного обслуговування та ремонту флоту.

Наказами директора ДП «МТП «Чорноморськ» (а.с.46-51) вносилися зміни до наказу від 22.11.2022р. №192 «про зміну в організації виробництва та праці», в тому числі, внесені зміни в строки ліквідації структурного підрозділу порту Бази технічного обслуговування та ремонту флоту з 21.07.2023р., однак суду не надано доказів ознайомлення позивача з такими наказами.

Також, суд звертає увагу, що позивачка була попереджена про те, що буде звільнена через два місяці з дня отримання попередження, однак продовжувала працювати протягом ще майже восьми місяців після спливу цього строку.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Законодавець відводить два місяці на здійснення дій, якими супроводжується звільнення працівника. Протягом двох місяців роботодавець зобов`язаний вжити заходів з працевлаштування працівника, запропонувавши інші посади для переведення, врахувати переважне право на залишення працівника, отримати згоду профспілкової організації, після чого звільнити працівника.

Відповідач не звільнив позивачку у повідомлений строк, а це давало працівнику всі підстави правомірно розраховувати, що роботодавець відмовився від свого наміру звільнити її. Тому після спливу двомісячного строку, у випадку збереження наміру звільнити позивачку, роботодавець був зобов`язаний розпочати всю процедуру заново: знову попередити її за два місяці про наступне звільнення, запропонувати посади для переведення.

Оскільки обов`язокпо працевлаштуваннюпрацівника покладаєтьсяна власниказ дняпопередження провивільнення додня розірваннятрудового договору,за змістомчастини третьоїстатті 49-2КЗпП Українироботодавець єтаким,що виконавцей обов`язок,якщо працівниковібули запропонованівсі іншівакантні посади(іншаробота),які з`явилисяна підприємствіпротягом цьогоперіоду іякі існувалина деньзвільнення.

Однак, Порт не дотримався передбачених законом процедур звільнив позивачку 20.07.2023 року (а.с.10), не здійснивши протягом двох місяців, що передували звільненню, попередження працівника про наступне звільнення не запропонував їй вакантні посади, які були наявні за два місці до винесенні оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що наказ в.о. директора Порту про звільнення позивачки за ч.1 ст. 40 КЗпП України скасуванню.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідач Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» зобов`язаний на виконання рішення суду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.07.2023 р. (день звільнення) по день поновлення на роботі.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн..

Керуючись ст. ст. 263 266 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Скасувати наказ директора Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» за №223/О-4 від 20.07.2023 р. про припинення з ОСОБА_1 трудового договору за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на Державному підприємстві «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на посаді інженера з нормування праці 3 категорії.

Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 20.07.2023 по день поновлення на роботі.

Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (ЄДРПОУ 01125672) на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В.Смирнов