Рішення

від 23.05.2024 по справі 363/3140/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.05.2024 Справа № 363/3140/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23 травня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., прокурора ОСОБА_1 , представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до Пірнівської сільської ради Вишгородського району, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,-

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із даним позовом в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати недійсним рішення Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2020 № 865-46-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Леденьова B.C. від 02.07.2021 за індексним номером 59070277 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0985 га з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 за ОСОБА_4 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0985 га з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386; усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 шляхом її повернення на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2020 №865-46-VІІ затверджено проект, землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 площею 0,0985 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах с. Лебедівка Вишгородського району Київської області. На підставі вищезазначеного рішення державним реєстратором Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області Демидюк Ю.М. 03.12.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 площею 0,0985 га, про що внесено інформацію до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2238147332218. Водночас установлено, що вищевказане рішення Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2020 №865-46-VІІ прийнято поза межами компетенції, у зв`язку з чим набуття права власності на вищевказані земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відбулось із порушенням вимог земельного та лісового законодавства. В силу положень ст. ст. 19, 55, 57, 84 ЗК України та ст. 5 ЛК України спірна земельна ділянка відносилася до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства в порядку, визначеному ЛК України. Факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року, інформацією ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та ВО «Урдержліспроект». Зауважив, що у даному випадку спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 набута ОСОБА_3 у приватну власність всупереч порядку зміни цільового призначення земельних ділянок визначеному ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України без погодження відповідним органом державної влади з питань лісового господарства, а також за відсутності згоди землекористувача всупереч вимогам ч.5 ст. 116, ст. 149 ЗК України. Також зазначив, що рішення Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2020 №865-46-VII в частині відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 прийнято всупереч ст. ст. 20, 56, 84, 122, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» просив визнати його недійсним.

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 24 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

15 листопада 2021 року на електронну адресу суду від представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» адваката Т. Кілічави надійшли пояснення, в яких зазначено, що вимоги позивача викладені в позовній заяві підтримує в повному обсязі виходячи з наступного. ДП «Вищедубечанське лісове господарство» не надавало згоди на вилучення чи припинення права посійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386. Отже, рішення Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2020 №865-46-VІІ про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки лісогосподарського призначення прийнято без вилучення з постійного користування та за відсутності згоди землекористувача. Також, під час відведення спірних земельних ділянок порушено порядок зміни цільового призначення земель. На підставі вищевикладеного просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

16 листопада 2021 року до суду від сілького голови Пірнівської сільської ради Вишгородського району С. Книжникова надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими що, не ґрунтуються на вимогах законодавства, внаслідок чого позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Посилання позивача в даній справі на матеріали лісовпорядкування є безпідставними у зв`язку з наявністю у останнього належним чином виготовленого державного акту на право постійного користування земельними ділянками. Також зазначено, що належних і допустимих доказів щодо належності земельної ділянки виділеної відповідачу до земель, що перебувають чи перебували у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» в позові не міститься. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним розпорядження, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки з незаконного володіння.

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 16 лютого 2023 року залучено до участі у цивільній справі ОСОБА_4 , в якості співвідповідача.

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 15 червня 2023 року замінено у цивільній справі третю особу Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство», залучивши до участі в розгляді цієї справи, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 27жовтня 2023року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

09 жовтня 2023 року ухвалою Вишгородського району Київської області задоволено заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі та накладено арешт та заборонено державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,0985 га з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386, яка належить ОСОБА_4

21 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від третьої особи Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», як правонаступник Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство», підтримує в повному обсязі виходячи з наступного. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 є земельною ділянкою лісового фонду, відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське ЛГ». Іформація надана ВО «Укрдержліспроект» є належним доказом по справі, що підтверджує накладання спірної земельної ділянки із землями лісгоспу. Відповідно, надання доказів про проведення затвердження матеріалів лісовпорядкування не є обов`язковим для доведення факту права постійного лісокористування. Також зазначено, що будь яких рішень щодо вилучення та/або погодження зміни цільового призначення відведеної у приватну власність спірної лісової ділянки не приймалися. ДП «Вищедубечанське лісове господарство» згоди на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 не надавало. Вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення, відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України та з обов`язковим погодженням органу з питань лісового господарства. Однак, Кабінет Міністрів України рішення щодо вилучення та/або погодження зміни цільового призначення відведеної у приватну власність спірної лісової ділянки за рахунок земель ДП «Вищедубечанське лісове господарство» не приймав. Отже, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 набута у приватну власність всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р. Тому просила суд задовольнити позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Пірнівської сільської ради Вишгородського району, ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство», як правонаступник Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство», про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки в повному обсязі. Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримував та просив про їх задоволення із викладених у позові підстав.

Представник третьої особи адвокат Зубчук О.Р. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повномуобсязіз викладених у поясненнях підстав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, та представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що рішенням Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2020 року №865-46-VІІ затверджено проект, землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 площею 0,0985 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах с. Лебедівка Вишгородського району Київської області.

На підставі вищезазначеного рішення державним реєстратором Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області Демидюк Ю.М. 03.12.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 площею 0,0985 га, про що внесено інформацію до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2238147332218.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.11.2022 року № 316299601, убачається, що ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 02.07.2021року за № 739 посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Леденьовим B.C. відчужила ОСОБА_4 .

За інформацією ВО «Укрдержліспроект» (листом від 30.12.2020 № 456) земельна ділянка з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 розташована в межах 2 виділу 68 кварталу Пірнівського лісництва ДП «Вищедубечанський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року, та в межах 4 виділу 617 кварталу Лебедівського лісництва ДП «Вищедубечанський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року.

Згідно з листами ДП «Вищедубечанське лісове господарство» від 22.12.2020 № 06-46/547 та від 04:02.2021 № 09-21/40 земельна ділянка з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386 накладається на землі державного лісового фонду, право постійного користування якими посвідчується державним актом на право постійного користування ДП «Вищедубечанський лісгосп» від 24.09.1998 серії ІІ-КВ №003309, та розташована на землях лісогосподарського призначення 4 виділу 617 кварталу згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014року. Право постійного користування ДП «Вищедубечанський лісгосп» на спірну земельну ділянку не припинялось в установленому законом порядку, підприємство згоди на їх вилучення, передачу у власність чи в оренду не надавало та не повідомлялось про прийняття будь-яких рішень стосовно земельних ділянок чи зміну їх цільового призначення.

Отже, факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року, інформацією ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та ВО «Укрдержліспроект».

Окрім того, відповідно до листа № 04-48/202 від 09.02.2021 року Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства управління не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення на спірну земельну ділянку.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно із ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, §35).

Відповідно до ч.3 ст. 122 ЗК України районні державніадміністрації наїхній територіїпередають земельніділянки ізземель державноївласності,крім випадків,визначених частинамичетвертою івосьмою цієїстатті,у власністьабо укористування умежах сіл,селищ,міст районногозначення длявсіх потреб. Отже розпорядження спірною земельною ділянкою на даний час покладено на Вишгородську районну адміністрацію, у відповідності до вимог ст. 122 ЗК України. Тож прокурор правомірно звернувся з вказаним позовом в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинностіЗемельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу з урахуванням вимогстатті 150цього Кодексу. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 57 ЛК України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно доЗемельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. ст. 56,57 ЗК України Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

При цьому згідно зі ст.3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Згідно вимог ст. 1 ЛК України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Водночас відповідно до ст. 8 у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 9 ЛК України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 19 ЗК України за основним цільовим призначенням передбачено таку категорію земель України, як землі лісогосподарського призначення.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістомст.63ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п. «б» ч. 1ст. 164 ЗК України).

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання із лісокористуванням.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (п. 13 ст. 46 ЛК України).

Отже, результат системного аналізу наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Право постійного користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на спірну земельну ділянку не припинено в установленому законом порядку, згоди на її вилучення підприємство не давало.

За таких обставин, рішення Лебедівської сільської ради № 865-46-VII від 23 жовтня 2020 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки лісогосподарського призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель за рахунок державних земель лісогосподарського призначення на вимогах закону не ґрунтується, зазначена земельна ділянка, вибула з державної власності у незаконний спосіб, тож судом встановлено порушене право Вишгородської районної державної адміністрації.

Однак прокурором було обрано спосіб захисту порушеного права - усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права розпорядження та користування спірними земельними ділянками шляхом їх повернення на користь держави та скасування рішень державних реєстраторів відповідно до ст. 391 ЦК України, що по своїй суті є негаторним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання щодо правильності застосування належного та ефективного способу захисту у справах предметом спору у яких виступають лісові землі було досліджено Великою Палатою Верховного суду у постанові у справі №359/3373/16-ц від 23 листопада 2021 року.

Де Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95 с18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.

При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного суду, володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності. Так, відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Згідно зі статтею 10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України. Відповідно до статті 12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 ЛК України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Отже,в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.

Тому Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає з постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), на яку посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постанов Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, розділ 1.5.4).

Таким чином, прокурором обрано неефективний спосіб захисту, оскільки для лісових земель має застосовуватися віндикаційний, а не негаторний позов.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, є неефективними.

Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою.

Окрім того оспорюване рішення Лебедівської сільської ради стало підставою для набуття у власність й оформлення за ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку та вичерпало свою дію фактом його виконання

Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповідності до ч.9 ст.158 ЦПК України слід скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у цій справі згідно ухвали суду від 23.11.2023 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову керівника заступника керівникаКиївської обласноїпрокуратури вінтересах державив особі:Вишгородської районноїдержавної адміністраціїКиївської областідо Пірнівськоїсільської радиВишгородського району, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особаДержавне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України»,в особіфілії «Вищедубечанськелісове господарство»Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України»про визнаннянедійсним розпорядження,скасування державноїреєстрації таповернення земельноїділянки відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову та зняти арешт та заборонудержавним реєстраторамздійснювати будь-якіреєстраційні діїв томучислі іреєстрацію (перереєстрацію),пов`язануз відчуженням,зміною,поділом,заставою абоіншого видузміни власниківщодо земельної ділянки площею 0,0985 га з кадастровим номером 3221884001:32:017:0386, яка належить ОСОБА_4 , накладені відповідно до ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 23 листопада 2023 року по справі № 363/3140/22.

Повне судове рішення складено 10 червня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Заступник керівника Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, бул. Л.Українки, 27/2) в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23569369, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шевченка, 1).

Відповідач 1: Пірнівська сільська рада Вишгородського району, адреса місцезнаходження: 07342, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Пірнове, вул. Спортивна, 1.

Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач 3: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ 44994471, адреса місцезнаходження: 07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 1.

Суддя Д.А. Свєтушкіна