Ухвала

від 12.02.2024 по справі 205/51/13

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер 205/51/13- к

1-кп/205/597/24

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/205/597/24 Справа №205/51/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1201204000000011 від 21 листопада 2012 року стосовно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванівнка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК),

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Межова Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Дніпропетровську, українця, громадянина України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Межова Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 та мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК,

за участю:

прокурора ОСОБА_9

захисника ОСОБА_10

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5 , маючи намір на чужим майном, а саме майном членів товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод» ЕДРПОУ 05496661 у подальшому ТОВ «ДВЗ»), у вигляді нерухомого майна підприємства, у 2008 році вступив у попередню змову з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 для здійснення зазначеного.

Відповідно до розробленого плану співучасників злочину, їх діяльність полягала в інсценуванні придбання часток у статутному фонді підприємства ОСОБА_7 для створення видимості володіння їм більш ніж 60% статутного фонду підприємства і призначенні ОСОБА_7 на посаду директора підприємства ОСОБА_6 з подальшим внесенням відомостей про нього, як про посадову особу підприємства у статистичні, реєстраційні документи органів і структурних підрозділів виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, у тому числі КЗ МБТІ, єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), державної податкової адміністрації України, пенсійного фонду України, для можливості подальшого продажу будівель і побудов підприємства ОСОБА_6 як директором ТОВ «ДВЗ». Готуючись до скоєння злочину, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_7 , в 2008 році, у невстановленому слідством місці, склали прості договори купівлі-продажу частин майна підприємства від імені осіб, які володіли ними, але в дійсності договори з ОСОБА_7 не укладали, тим самим створивши видимість того, що ОСОБА_7 скупив 63,42% статутного фонду ТОВ «ДВЗ». Також, достовірно знаючи про те, що 12.05.2008 з 15.00 до 17.00 години, на території ТОВ «ДВЗ», розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Волжська, б. 26 призначені загальні збори власників підприємства, які відбулися у зазначений час, співучасники злочину ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , заздалегідь склали протокол загальних зборів членів ТОВ «ДВЗ» №1-2008 від 12.05.2008, куди внесли відомості, що не відповідають дійсності. Так, у зазначеному протоколі було вказано про те, що ОСОБА_7 має частку в статутному фонді ТОВ «ДВ3» яка становить 0,1692%, та він діє за дорученням, та як законний представник учасників ТОВ «ДВЗ» - що володіють у сукупності частиною у Статутному капіталі ТОВ «ДВЗ» у розмірі 38350 грн., що становить 61,68% або 61,68 голосів на загальних зборах підприємства.

Також у протоколі вказано, що ОСОБА_12 законним представником учасника ТОВ «ДВЗ» ОСОБА_13 , чия частка статутного фонду підприємства складає 2,1757%, ОСОБА_8 - законним представником учасника ТОВ «ДВЗ» ОСОБА_14 , чия частка статутного фонду підприємства складає 1,4084%, а також ОСОБА_7 , 12.05.2008, в актовому залі ТОВ «ДВЗ» по вул. Волзькій, 26 в м. Дніпропетровську, призначено на посаду директора підприємства ОСОБА_6 , після чого протокол був підписано співучасниками злочину ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .

Діючи згідно розподілених ролей у скоєнні злочину, достовірно знаючи про те, що на території підприємства - ТОВ «ДВ3» розташованому за адресою: АДРЕСА_8 на 12.05.2008 з 15.00 до 17.00 години призначені загальні збори власників підприємства для розгляду господарських питань підприємства, ОСОБА_7 , як власник частини статутного фонду підприємства у розмірі 0,1704 %, прибув на збори, де умисно, з метою введення в оману членів зборів повідомив про те, що він придбав у інших членів ТОВ «ДВЗ» більше 61% частин в статутному фонді підприємства, чим ввів власників підприємства в оману після чого, покинув збори, не повідомивши нікого про свої наміри і наміри співучасників злочину щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб - підприємців відомостей про зміну керівництва ТОВ «ДВЗ».

Продовжуючи діяти, з метою заволодіння нерухомим майном підприємства, тобто майном членів ТОВ «ДВЗ», не знаючи про те, що, станом на травень 2008 року, будівлі і споруди ТОВ «ДВЗ», не зареєстровані в КЗ МБТІ як власність підприємства і, бажаючи заволодіти ними, співучасники злочину ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , діючи згідно розробленого плану з співучасниками злочину ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , 20.05.2008 звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним рішення зборів ТОВ «ДВЗ» від 12.05.2008 з питання «формування керівних органів товариства», про визнання за ОСОБА_7 права власності на частину статутного фонду підприємства у розмірі 63,42% статутного фонду ТОВ «ДВЗ», накладення apeштy на усе майно товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод», забороні Управлінню з питань реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Дніпропетровської міської ради і державному реєстратору проводити державну реєстрацію змін до засновницьких документів і вносить до єдиного державного реєстру юридичної особи і фізичної особи-підприємця будь-яких відомостей відносно ТОВ «ДВЗ» та, продовжуючи діяти шляхом обману надали до суду відомості про те, що збори ТОВ «ДВЗ» 12.05.2008 року пройшли без ОСОБА_7

Прийнявши позов до провадження у справі К30/54-08 Господарський суд Дніпропетровської області, на підставі відомостей наданих співучасниками злочину, 20.05.2008 виніс постанову про вжиття заходів по забезпеченню позову, наклавши арешт на усе нерухоме майно підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод», яке, на момент прийняття постанови, за підприємством не числилося, заборонивши Дніпропетровській міській раді в особі Управління з питань реєстрації юридичних і фізичних осіб - підприємців проводити державну реєстрацію зміни засновницьких документів і вносити до єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців будь-яких відомостей відносно ТОВ «ДВЗ», заборонивши товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод» здійснювати дії з відчуження нерухомого майна, яке належить йому на правах власності.

Продовжуючи діяти відповідно до наміру щодо заволодіння нерухомим майном підприємства, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , не повідомивши членів ТОВ «ДВЗ» про свої дії, не будучи, окрім ОСОБА_7 законними членами ТОВ «ДВЗ» 26.05.2008, ігноруючи постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 подали до Управління з питань реєстрації юридичних і фізичних осіб підприємців Дніпропетровської міської ради складений ними протокол №1-2008 від 12.05.2008 про призначення ОСОБА_6 директором підприємства, тим самим внесли до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відомості про те, що на підприємстві - товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод», ЕДРПОУ 05496661, директором підприємства обрано ОСОБА_6 .

Продовжуючи діяти згідно заздалегідь розробленого плану щодо заволодіння нерухомим майном підприємства, співучасники злочину, після внесення відомостей до реєстру про призначення директором підприємства ОСОБА_6 , направили до управління з питань реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців постанову Господарского суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 у справі К30/54-08, тим самим позбавивши законних власників підприємства можливості внести які-небудь зміни до реєстру і мати можливість позбавити ОСОБА_6 права обіймати посаду керівника підприємства до остаточного розгляду справи судом.

Усвідомлюючи те, що остаточне рішення у справі №К30/54-08 Господарським судом Дніпропетровської області не прийнято і провадження у справі триває, а законні власники підприємства не знають про зміну в реєстрі відомостей щодо посадових осіб підприємства, співучасники злочину, з метою заволодіння майном підприємства, у неробочій день, а саме 15.06.2008, за підтримкою охоронного підприємства «Захист-3», проникли на територію підприємства.

У подальшому, співучасники злочину, продовжуючи діяти згідно розробленого плану злочинних дій, повідомили працівникам підприємства - членам ТОВ «ДВЗ», які прибули на робочі місця для здійснення професійної діяльності, про те, що згідно з рішенням виконавчої влади, ОСОБА_7 є власником підприємства, а керівником ТОВ «ДВЗ» призначено ОСОБА_6 , якому передані розпорядчі повноваження по підприємству. Будучи введеними в оману співучасниками злочину, працюючи співробітники ТОВ «ДВЗ», приступили до виконання робітничих та службових обов?язків по підприємству.

Продовжуючи діяти відповідно до розробленого плану, співучасники злочину ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , бажаючи визнання судом за ОСОБА_15 права на частку в статутному фонді підприємства ТОВ «ДВЗ» у розмірі 63,42%, подали до Господарського суду Дніпропетровської області для долучення до матеріалів справи №К30/54-08, заздалегідь підготовлені ними 88 копій договорів про продаж частин майна власників ТОВ «ДВЗ» ОСОБА_7 .

Не дочекавшись законного рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №К30/54-08, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 щодо заволодіння нерухомим майном підприємства в їх інтересах, не повідомляючи законним власникам ТОВ «ДВЗ» про свої дії, не приймаючи відповідного рішення на загальних зборах членів ТОВ «ДВЗ», спільно з співучасниками злочину, встановивши, що адміністративні і виробничі споруди підприємства за товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод» в КЗ МБТІ не числяться і свідоцтво про право власності на них нікому не видавалося, не маючи рішення загальних зборів членів ТОВ «ДВЗ», не будучи законно вибраним директором підприємства, 07.07.2008 подав до КЗ МБТІ Дніпропетровської міської ради протокол №1/2008 загальних зборів учасників ТОВ «ДВЗ» від 12.05.2008 про призначення ОСОБА_6 директором підприємства, завірений печаткою приватного нотаріуса, а також заяву від 07.07.2008 про проведення первинної інвентаризації об?єктів нерухомості ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» за адресою: Дніпропетровськ, вул. Південноуральська, 1, тим самим організувавши реєстрацію нерухомості підприємства, продовживши виконання наміру на заволодіння нерухомим майном підприємства, проводячи реєстрацію об?єктів нерухомості підприємства упродовж 2008 року.

Усвідомлюючи що, позов до Господарського суду м. Дніпропетровська у справі К30/54-08 про визнання за ОСОБА_7 права власності на 63.42% статутного фонду ТОВ «ДВ3» не задоволений, і, згідно з постановою Господарського суду у справі К30/54-08 від 10.12.2008, заходи із забезпечення позову ОСОБА_7 про накладення арешту на усе нерухоме майно підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод», заборону Дніпропетровській міській раді в особі Управління з питань реєстрації юридичних і фізичних осіб - підприємців проводити державну реєстрацію змін до засновницьких документів і вносити в Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців будь-які відомості відносно ТОВ «ДВЗ», про заборону товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод» здійснювати дії з відчуження нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, судом нe задоволений, а також усвідомлюючи те, що у справі №К39/203-08, яка перебуває на розгляді у Господарському суді Дніпропетровської області, за позовом ОСОБА_16 про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ДВЗ» від 12.05.2008 №1/2008 про призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_6 », 02.10.2008 винесено ухвалу «про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод», викладеного в протоколі від 12.05.2008 №1/2008, підписаного головою зборів ОСОБА_7 , і секретарем зборів ОСОБА_17 , відмовившись від позовних вимог в суді, продовжуючи діяти у виконання наміру, усвідомлюючи, що унаслідок прийнятих судом рішень, намір на заволодіння нерухомим майном - будівлями і спорудами ТОВ «ДВЗ» може бути не доведений до кінця з причини обізнаності законних власників підприємства про наміри співучасників злочину, співучасники злочину ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , у невизначеному слідством місці і часі виготовили протокол загальних зборів членів ТОВ «ДВЗ» від 20.12.2008 №7-1/2008, яких не відбувалися насправді, згідно з яким ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , який нібито діяв за дорученням членів ТОВ «ДВЗ» ОСОБА_14 , ОСОБА_13 прийняли рішення «про продаж будівель і споруд підприємства», після чого ОСОБА_6 , діючи як службова особа - директор підприємства TOB «Дніпропетровський вуглекислотний завод», всупереч статуту підприємства і волі його учасників, не виносячи питання про продаж будівель і споруд на загальні збори і, діючи всупереч інтересів власників підприємства, та на користь себе та співучасників злочину, після винесення ухвал судів про невизнання за ОСОБА_7 права власності на частку в статутному фонді підприємства у розмірі статутного фонду ТОВ «ДВЗ», а також недійсним протоколу зборів 63,42% №1/ 2008 від 12.05.2008, тобто достовірно знаючи про те, що разом із співучасниками злочину діє незаконно, 30.12.2008, отримавши виписку про право власності ТОВ «ДВЗ» на будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_8 , діючи в інтересах співучасників злочину, 05.01.2009 від імені підприємства TOB «Дніпропетровський вуглекислотний завод» ЕДРПОУ 05496661, уклавши договір про продаж будівель і споруд з підприємством ТОВ «Мега» ЕДРПОУ 24779947, засновником якого є ОСОБА_5 , продав, тобто передав співучасникам злочину: нерухоме майно підприємства у вигляді: будівля адміністративного управління літ.А-1, загальною площею 670,4 кв.м., ганки літ .а, а', будівля безалкогольного цеху літ.Б-1, Б -2, загальною площею 701, 4 кв.м., рампи з навісом літ.б, б', ганки літ.б", 6' будівля вуглекислотного цеху з надбудовами підвалом літ В-1, В'-1, B"-2, в"-1, В"-1, В*-1, в-1, загальною площею 2142,2 кв.м., рампа з навісом літ.в, сходи літ. в, навіс з оглядовою ямою літ. В, будівля матеріального складу літ. Г - 1, Г'-1, Г"-1, Г''-1, г-1, г'-1, загальною площею 692, 6 кв.м., ганок літ. Г, навіс літ. Г, будівля матеріального складу, літ. Д-1, Д-1, загальною площею 322, 9 кв.м., заглиблений склад літ. Е-1, загальною площею 189,4 кв.м., спуск з навісом літ.е, будівля насосної каналізації з підвалом літ. Ж-1, загальною площею 41,2 кв. м., будівля трансформаторної підстанції літ.3, 3', ганки літ. 3, з, пожежний водойом з підвалом літ. І, градирня літ. О, сходи літ. 0, склади ( тим час.) літ. К, Л, вольєри ( тим час.) літ. М, Н, огорожа, споруди №1-9, мостіння І, котрі /згідно договору купівлі - продажу будівель та споруд та за оцінкою КП МБТИ коштували 785000 грн, що в 2595 раз перевищувало не оподатковуваний мінімум доходів громадян на момент здійснення злочину, тим самий позбавивши законних членів ТОВ «ДВЗ» долі майна у вигляді нерухомості підприємства, тобто заволодівши їм спільно із співучасниками злочину шляхом зловживання службовим становищем, заподіявши збиток членам ТОВ «ДВЗ» в особливо великому розміру.

Крім того, ОСОБА_5 спільно із співучасниками злочину ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою осіб, з метою доведення наміру на заволодіння чужим майном шляхом зловживання ОСОБА_6 службовим становищем, знаходячись в м. Дніпропетровську, у невстановленому слідством місці, в 2008 році виготовили свідомо підроблені документи: -протокол від 20.12.2008 №7-1/2008 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод», в якому, згідно з висновком експерта від 06.08.2012 №96/4, підпис від імені ОСОБА_7 у графі «голова зборів» виконана ОСОБА_7 , підпис від імені ОСОБА_8 у графі «Секретар зборів», виконана ОСОБА_8 ; -договір продажу частини статутного капіталу ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» від 04.03.2008 між ОСОБА_7 і ОСОБА_18 у якому підпис від імені ОСОБА_18 , виконаний не ОСОБА_18 ; -договір продажу частини статутного капіталу ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» від 15.03.2008, між ОСОБА_7 і ОСОБА_19 , у якому підпис від імені ОСОБА_19 , виконаний не ОСОБА_20 ; -договір продажу частини статутного капіталу ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» від 15.03.2008 між ОСОБА_7 і ОСОБА_21 , у якому підпис від імені ОСОБА_21 виконаний не ОСОБА_22 ; -договір продажу частини статутного капіталу ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» від 26.03.2008 між ОСОБА_7 і ОСОБА_23 , у якому підпис від імені ОСОБА_23 , виконаний не ОСОБА_23 і в яких, підписи від імені ОСОБА_7 виконані самим ОСОБА_7 .

Крім того співучасниками злочину були виготовлені договори про продаж частини статутного капіталу ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» з колишніми членами ТОВ «ДВЗ» що вийшли з числа учасників підприємства, померли та вибули за межі Україна само: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , і в яких підписи від імені ОСОБА_7 виконані самим ОСОБА_7

Виготовлені свідомо підроблені документи використовувалися співучасниками злочину для реєстрації співучасника злочину ОСОБА_6 як директора підприємства, а також надання їх до Господарського суду м. Дніпропетровська для залучення до справи К30/54-08 щодо визнання за ОСОБА_7 права власності на 63.42% статутного фонду ТОВ «ДВЗ».

Крім того, в 2008 році, ОСОБА_5 , маючи у володінні будівлю по АДРЕСА_9 підшукуючи особу грошовими коштами якого, він міг би заволодіти шляхом зловживання довірою, через третіх осіб познайомився з ОСОБА_41 , якого в квітні 2008 року, переконав у вигідності укладення з ним іпотечного договору, заставним майном по якому виступатиме будівля по АДРЕСА_9 . ОСОБА_42 , будучи введений в оману ОСОБА_5 , про те, що в цій будівлі буде розташований офісний центр, який побудує ОСОБА_5 , та від оренди якого буде надходити прибуток, у квітні 2008 передав йому 1 000 350 доларів США для проведення ремонтних робіт по будівлі, що згідно договору іпотеки від 16.04.2008 року складало 6 775 000 грн.

Діючи з корисливих намірів, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_5 з метою заволодіння грошима ОСОБА_43 , у лютому 2009 року переконав ОСОБА_43 про недоцільність проведення ремонту, та необхідності зняття заборони на відчуження будівлі по АДРЕСА_9 для її подальшого продажу для повернення грошових коштів ОСОБА_44 . Продовжуючи діяти шляхом зловживання довірою, ОСОБА_5 , після зняття ОСОБА_41 , заборони на відчуження предмету іпотеки будівлі по АДРЕСА_9 , діючи повторно та і з корисливих мотивів, 09.02.2009 року не збираючись повертати гроші ОСОБА_45 , знаходячись в офісному приміщенні по АДРЕСА_10 , уклав договір купівлі-продажу будівлі з ОСОБА_46 , отримавши від нього грошові кошти у розмірі 1 415 000 грн., своїми діями лишив потерпілого об?єкта іпотеки, грошові кошти ОСОБА_45 не повернув, чим заподіяв збиток потерпілому в особливо великому розмірі, а саме в розмірі 6 775 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК за ознаками підробки, використанні свідомо підробленого документу, співучасті у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненою за попередньо змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а ОСОБА_5 вчинив також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заявили клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, тобто у зв`язку з закінченням строків давності.

В обґрунтування свого клопотання зазначили, що з моменту вчинення ними кримінальних правопорушень пройшло більше п`ятнадцяти років, а тому наявні законні підстави для звільнення їх від кримінальної відповідальності.

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Заслухавши заявлене клопотання, думку сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

За змістом статті 285 КПК, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 286 КПК, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі 735/1121/20 ).

Строк давності це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Умовами для звільнення особи від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав є: (1) якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності; (2) якщо протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); (3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); (4) законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Так, обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3ст.358,ч.5ст.27ч.5ст.191ККта відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані дії вони вчинили за останнім епізодом 05 січня 2009 року.

За час розгляду кримінального провадження обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вчинили нових кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим, визначений п. 4 ч. 1 ст. 49 КК строк давності не переривався.

Таким чином, з 05 січня 2009 року строки давності за вказаними кримінальними правопорушеннями у цьому кримінальному провадженні розпочали спливати і закінчились 05 січня 2024 року.

Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК та останній за часом епізод він вчинив 09 лютого 2009 року, а тому строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності закінчились 09 лютого 2024 року.

Відповідно до правового висновку щодо застосування норм матеріального та процесуального закону, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Нероз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 - 4 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Під час розгляду кримінального провадження встановлені матеріальні та процесуальні підставі для звільнення обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, оскільки матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся внаслідок ухилення обвинувачених від органу досудового розслідування та/або суду, або переривався у зв`язку з вчиненням нового злочину.

Отже, станом на час розгляду кримінального провадження та постановлення цієї ухвали 12 лютого 2024 року, сплинув п`ятнадцятирічний строк притягнення обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 докримінальної відповідальності,визначений вст.49КК,а тому останні підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3ст.358,ч.4ст.190,ч.5ст.27ч.5ст.191ККу зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.

Судом, відповідно до ст. 285 КПК обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачені підтримали своє клопотання, наполягали на його задоволенні та просили звільнити їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.

При цьому, обвинувачені підтвердили, що їм зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надали свою згоду.

Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.

Отже, встановлення вищевикладених обставин є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.

Тільки у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи клопотання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знайшли своє повне підтвердження під час розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження має бути закрито.

Крім цього, під час досудового розслідування кримінального провадження №1201204000000011 органом досудового розслідування було понесено процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта.

Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (Постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі №203/241/17).

Таким чином, суд вважає за необхідне також вирішити питання про віднесення процесуальних витрат, понесених у кримінальному провадженні №1201204000000011 на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів вирішуються судом в порядку, передбаченому ст. 100 КПК.

Керуючись ст. ст. 284, 285, 370, 372 КПК, 49 КК, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від кримінальної відповідальності за ч. 2, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №1201204000000011 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 3 ст. 296 КК, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за за ч. 2, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв`язку зі звільненням обвинувачених від кримінальної відповідальності.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладені постановами слідчого від 08.10.2012 (т. 12, а.с. 109, 110, 111, т. 16, а.с.17) скасувати.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта у кримінальному провадженні №1201204000000011 у розмірі 6 625 гривень 64 копійки віднести на рахунок держави.

Речові докази:

?відповідно до постанови слідчого від 10.10.2017 (т. 11, а.с. 171-178) залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження

?документи, які наявні в матеріалах інвентарної справи БТІ АДРЕСА_11 , та які перебувають на відповідальному зберіганні КП ДМБТІ, вважати повернутими за належністю.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: ОСОБА_1