Ухвала

від 02.08.2017 по справі 205/51/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1333/17 Справа № 205/51/13- к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів: - ОСОБА_3

- ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого та прокурора який приймав участь при розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2017 року, щодо:

ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_9 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_10 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

Учасники судового провадження :

прокурор ОСОБА_11

представника потерпілого ОСОБА_12

обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2017 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , повернуто прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Судом першої інстанції обвинувальний акт відносно було повернуто, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, а саме: відповідно до п. 1 ч. 4 ст.291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Частина 2 ст. 109 КПК України встановлює, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування. Тобто, виходячи із змісту вказаної статті КПК України, слідує, що вона не містить будь-яких обмежень щодо кількості і кола процесуальних дій і рішень, які повинні бути внесені до реєстру, що, в свою чергу, визначає обов`язок особи, що його складає (в даному випадку, слідчий), внести до реєстру матеріалів досудового розслідування всі процесуальні дії і рішення, які проводилися чи, відповідно, приймалися на стадії досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні.

Так, в графі «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії» реєстру матеріалів досудового розслідування слідчим було вказано про допит потерпілих, представника цивільного позивача, проведення ряду виїмок та експертиз, а вказані слідчі дії, відповідно до вимог чинного КПК України, повинні оформлюватися відповідними процесуальними рішеннями, зокрема, постановами слідчого чи прокурора.

Однак, під час дослідження реєстру матеріалів встановлено, що у графі «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» такі рішення слідчого чи прокурора зазначені не були. Крім того, слідчим у вказаній графі були помилково записані дані про повідомлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 про підозру, хоча вказані дії, згідно з положеннями ч.ч.1,3 ст.110 КПК України, не є процесуальними рішеннями.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, у якій, в свою чергу, викладено вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Згідно з п. 2 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості про кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Під час дослідження матеріалів обвинувального акта встановлено, що у його викладі відсутні відомості про всіх потерпілих у даному кримінальному провадженні. Так, зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що потерпілими є ОСОБА_14 , а також «засновники товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод», представником яких є ОСОБА_6 . Однак при цьому не вказано, які саме особи належать до числа «засновників товариства», не зазначено їх прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство. Крім того, до обвинувального акта не приєднано документів, які підтверджували б повноваження ОСОБА_6 як представника інших потерпілих.

У реєстрі матеріалів досудового розслідування, приєднаного до обвинувального акта в порядку п. 1 ч 4 ст. 291 КПК України, зазначено про допит потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 . Одночасно з цим у реєстрі вказано про допит вказаних осіб, але вже у іншому процесуальному статусі - статусі свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Зазначене позбавляє суд можливості правильно визначити процесуальний статус учасників судового провадження що, в разі призначення справи до судового розгляду може негативно вплинути на його законність та обєктивність, потягти за собою грубі порушення прав вказаних осіб.

Крім того, у викладі обвинувального акта та реєстрі матеріалів досудового розслідування слідчим було зазначено про допит ОСОБА_6 в якості представника цивільного позивача, що мало місце 25.09.2012 року.

Частина 1 ст. 62 КПК України встановлює, що представником цивільного позивача може бути керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю у випадку, якщо цивільним позивачем є юридична особа.

Одночасно з цим, згідно з положеннями ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, які кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, які кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Проте ані з викладу обвинувального акта, ані з реєстру матеріалів досудового розслідування неможливо об`єктивно встановити, чи був такий цивільний позов приєднаний до акта, та чи відомо про це обвинуваченим, оскільки розписок про отримання ними цивільного позову до акта також приєднано не було.

Відсутність в обвинувальному акті відомостей про потерпілих у даному кримінальному провадженні позбавляє суд можливості належним чином повідомити останніх про час та місце підготовчого судового засідання і унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, оскільки це є перешкодою для суду в подальшому ухвалити законне та обґрунтоване рішення, враховуючи положення ст. 412 КПК України, згідно яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

На зазначену ухвалу прокурором подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати ухвалу суду та призначити новий судовий розгляд у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та із допущеними судом істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказує на необґрунтованість ухвали місцевого суду, так як на думку апелянта, суд не взяв до уваги, що суд вийшов за рамки тих питань, які вирішуються судом при підготовчому судовому засіданні. Передбачене главою 27 КПК України підготовче провадження є першим важливим етапом судового провадження у суді першої інстанції, у якому суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень.

Вважає, що обвинувальний акт складений прокурором 05.12.2012 року повністю відповідає вимогам закону.

Так обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надійшов для розгляду до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 17.12.2012 року.

В подальшому на підставі ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.01.2013 року, згідно до якої визначено підслідність обвинувального акту за Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, ухвалою колегії суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі головуючого ОСОБА_1 , судів ОСОБА_41 та ОСОБА_42 від 11.01.2013 призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на 10 год. 00 хв. 25.01.2013.

Відповідно до ухвали колегії судів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі головуючого ОСОБА_1 , судів ОСОБА_41 та ОСОБА_42 від 25.01.2013 призначено судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту на 11 год. 00 хв. 01.02.2013.

За вказаний період часу, в ході судового розгляду, допитано понад 20 осіб, у тому числі потерпілих, представника цивільного позивача та обвинувачених.

Відповідно до протоколу автоматичної заміни складу колегії суддів визначено останній склад колегії, а саме: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_43 та ОСОБА_44 .

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 319 та ст. 320 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК України, суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в

розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

Проте, під час чергового судового засідання, яке відбулося 07.06.2017 року, головуючим повідомлено про відкриття судового засідання щодо розгляду обвинувального акту на стадії підготовчого судового засідання.

У зв`язку з викладеним, прокурором у кримінальному провадженні заявлено клопотання щодо з`ясування думки сторін кримінального провадження з питань визначених у п. 1 ч. 2 ст. 319 КПК України, а у разі наявності заперечень у сторін кримінального провадження продовжити судове засідання зі стадії нового судового розгляду.

Після з`ясування головуючим думки сторін кримінального провадження колегія суддів видалилася до нарадчої кімнати для прийняття рішення щодо заявленого клопотання прокурором.

Після повернення з нарадчої кімнати колегії суддів, головуючим проголошено: «Колегія суддів повернувшись з нарадчої кімнати ухвалила - повернутися на стадію підготовчого судового засідання для вирішення у новому складі колегії, а у нас змінилася більшість, з усіх питань, які пов`язані з підготовкою судового розгляду, так як ця стадія є дуже важливою для подальшого розгляду обвинувального акту».

У відповідності до вимог ст. 369 КПК України існують наступні види судових рішень: судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку; судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Згідно ч. 3 ст. 370 КПК України, у випадках, передбачених КПК України, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 375 КПК України, якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.

Частиною 1 ст. 376 КПК України передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Таким чином, прийняте колегії суддів рішення щодо повернення судового засідання на студію підготовчого судового засіданні, яке вирішувалося в нарадчій кімнаті, повинно було бути викладено у формі ухвали, в письмовому вигляді, підписаною усіма членами колегії суддів та оголошена у повному обсязі з роз`ясненням його змісту, порядок і строк його оскарження.

Отже, рішення колегії суддів про проведення судового засідання на стадію підготовчого судового засідання прийняте колегію суддів в порушення вимог ст. 319, ч. 1 ст. 372, ч. 2 ст. 375, 1 ст. 376 КПК України, оскільки колегією судів не зазначено конкретного рішення стосовно клопотання прокурора, остання не викладене у формі ухвали, в письмовому вигляді, у зв`язку з чим не підписано усіма членами колегії суддів та при його оголошені у повному обсязі не роз`яснено його зміст, порядок і строк оскарження.

Порушення колегією суддів вимог ст. 319, ч. 1 ст. 372, ч. 2 ст. 375, 1 ст. 376 КПК України підтверджується журналом судового засідання від 07.06.2017 та записом технічної фіксації судового процесу здійсненої на комплексі «Оберіг».

Також, підтвердженням порушення колегією суддів вимог ст. 319, ч. 1 ст. 372, ч. 2 ст. 375, ч. 1 ст. 376 КПК України є факт ненадання копії прийнятого рішення про повернення судового засідання на стадію підготовчого судового засідання прокурору на його письмову заяву.

Крім цього, законодавцем передбачено виключну підставу та обставину щодо зміни стадії судового засідання, яка визначена в ч. 5 ст. 364 КПК України, а саме повернення зі стадії судових дебатів на стадію судового розгляду, де здійснюється з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами.

Таким чином, чинним кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено підстав та обставин щодо повернення зі стадії судового розгляду на стадію підготовчого судового засідання.

Після прийняття колегією суддів рішення про повернення судового засідання на стадію підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання щодо відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з відсутністю у підготовчому судовому засіданні осіб, участь яких є обов`язковою під час підготовчого судового засідання у відповідності до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України, а саме інших потерпілих у кримінальному провадженні, та у суду відсутні підтверджуючі данні щодо підтверджують належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання.

На додаткові питання головуючого прокурору та представнику потерпілих - ОСОБА_45 було надано пояснення, що останній є представником юридичної особи ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» та цивільним позивачем, оскільки ним під час підготовчого судового засідання, яке відбулося 25.01.2013, подано до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків заподіяних внаслідок кримінального правопорушення.

Проте головуючим зазначено, що згідно матеріалів судового провадження ОСОБА_45 є представником засновників ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод».

Після з`ясування думки інших учасників кримінального провадження, порадившись на місці, колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська прийняла рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора та продовження підготовчого судового засідання. Прийняте рішення вмотивовано тим, що ОСОБА_45 є представником засновників ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод», інші потерпілі викликалися судом належним чином, у зв`язку чим останні до суду не з`явилися, суду не відомо.

За результатами підготовчого судового засідання колегією суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська винесено ухвалою від 08.06.2017, згідно до якої обвинувальний акт у кримінальному проваджені відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - повернуто прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України

Проте у мотивувальної частині вказаного рішення колегії суддів зазначено, що: «колегією суддів під час дослідження матеріалів даного обвинувального акту встановлено, що у його викладі відсутні відомості про всіх потерпілих у даному кримінальному провадженні. Так, зокрема в обвинувальному акті зазначено, що потерпілим є ОСОБА_14 а також «засновники ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод», представником яких є ОСОБА_46 . Однак при цьому не вказано, які саме особи належать до числа «засновників товариства», не зазначено їх прізвища, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство. Крім того, до обвинувального акту не приєднано документів, які підтверджували б повноваження ОСОБА_47 як представника інших потерпілих»; «Відсутність в обвинувальному акті відомостей про потерпілих у даному кримінальному провадженні позбавляє суд можливості належним чином повідомити останніх про час і місце підготовчого судового засідання і унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, оскільки це є перешкодою для суду в подальшому ухвалити законне та обґрунтоване рішення, враховуючи положення ст. 412 КПК України, згідно яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання».

Проте, вказані твердження, що містяться в мотивувальної частині ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2017, суперечать оголошеним головуючим суддею відомостям, які містяться в журналі судового засідання від 07.06.2017 та на записах технічної фіксації судового процесу здійсненої на комплексі «Оберіг», щодо прийнятого рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора про відкладення підготовчого судового засідання.

Також не погодившись з прийнятим місцевим судом рішенням представник потерпілого подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, пояснення обвинуваченого перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, а не процесуальною дією.

Суд при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК.

Стаття 291 КПК України визначає вимоги до змісту та форми обвинувального акту, а також реєстру матеріалів досудового розслідування.

При цьому суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

На думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України є необґрунтованим, а підстави для повернення обвинувального акту формальними.

Як вбачається з обвинувального акту, в ньому у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурором викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, в тому числі вказано суму спричиненого потерпілій збитку.

Більш того обвинувальний акт, як процесуальне рішення складається та затверджується прокурором після складання реєстру, після складання та затвердження обвинувального акту, ніякі процесуальні дії не можуть бути проведені, а тому доводи суду з приводу незалучення перекладача та у не надані обвинуваченому копії обвинувального акту перекладеного на російську мову не ґрунтуються на вимогах закону та не можуть бути прийняті колегією суддів.

Виходячи з викладеного, апеляційна скарга прокурора, підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Суд при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК.

Законодавцем передбачено виключну підставу та обставину щодо зміни стадії судового засідання, яка визначена в ч. 5 ст. 364 КПК України, а саме повернення зі стадії судових дебатів на стадію судового розгляду, де здійснюється з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами.

Таким чином, чинним кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено підстав та обставин щодо повернення зі стадії судового розгляду на стадію підготовчого судового засідання.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам процесуального закону, а тому доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, є слушними.

У зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 291, 314, 404, 407, 414 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника потерпілого, прокурора який приймав участь при розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2017 року задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2017 року про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні щодо:

ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_9 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_10 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - скасувати.

Кримінальне провадження № 12012040000000011 направити до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_48 ОСОБА_3 ОСОБА_4