Ухвала

від 03.06.2024 по справі 631/398/20

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/398/20

провадження № 2-п/631/4/24

У Х В А Л А

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху

03 червня 2024 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали заяви представника Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» адвоката Демчука Євгена Вікторовича про перегляд заочного рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 квітня 2024 року у справі з єдиним унікальним № 631/398/20 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче», із залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Держаного реєстратора Нововодолазької селищної ради Харківської області Матюшенка Ярослава Олександровича, про скасування державної реєстрації іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Представник Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» Демчук Євген Вікторович, який діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1063695 від 29 квітня 2024 року, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з заявою про перегляд заочного рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 квітня 2024 року у справі з єдиним унікальним № 631/398/20 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче», із залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Держаного реєстратора Нововодолазької селищної ради Харківської області Матюшенка Ярослава Олександровича, про скасування державної реєстрації іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку. Вказану заяву відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, було передано головуючому судді Трояновській Т. М.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначив, що відповідно до тексту заочного рішення, уповноважений представник Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» у судове засідання, що було призначено на 29 квітня 2024 року повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Як було проінформовано (зі слів довірителя) та підтверджується судом (ухвала про витребування доказів від 20 серпня 2020 року), що на момент відкриття провадження у справі представником відповідача був адвокат Тимошенко С. А. Ще до 2022 року із даним адвокатом та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством «Охоче» було припинено всі відносини. Матеріали справи довірителю не передавалися. Таким чином, Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством «Охоче» не було проінформовано про незавершеність саме цієї судової справи та про призначене судове засідання. Відповідач не мав інформації про те, що дана справа ще триває.

Крім того заявник зазначив, що відповідно до заочного рішення представник позивача звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче», в якій просив розірвати договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,3598 гектарів з кадастровим номером 632483500:02:001:0313.

В подальшому представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в новій редакції до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче»», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет позову: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Держаного реєстратора Нововодолазької селищної ради Харківської області, відповідно до якої просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 51497003 від 06 березня 2020 року іншого речового права, номер запису про інше речове право 35826088, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, площею 3,3598 га кадастровий номер 6324283500:02:001:0313.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 12 грудня 2023 року у відповідності до приписів частини 1 статті 55 Цивільного процесуального кодексу України замінено позивача по цивільній справі з єдиним унікальним № 631/398/20 про скасування державної реєстрації іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку, з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Як вбачається із заочного рішення, позивач став власником земельної ділянки на підставі договору міни, посвідченого 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є. та зареєстрованого в реєстрі за № 485.

З огляду на наведене заявник вважає, що суд захищає виключно порушені права, які новим позивачем, як правонаступником, не обґрунтовано за змістом позову, оскільки посилання на наявність відповідних прав без обґрунтування порушених прав є недостатнім, з метою судового захисту та з огляду на вимоги процесуального законодавства. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові.

Ознайомившись із змістом заяви про перегляд заочного рішення, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 284 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Зі змісту наведеної норми права випливає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині 1 статті 288 Цивільного процесуального кодексу України, не спричиняє автоматичного скасування заочного рішення. Лише у своєї сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Вирішуючи питання щодо можливості призначення заяви про перегляд заочного рішення у справі до судового розгляду, проаналізувавши фактичні обставини заяви, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що заяву про скасування заочного рішення подано відповідачем без додержання деяких вимог, викладених у статті 285 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, статтею 285 Цивільного процесуального кодексу України імперативно визначено вимоги до форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення, обов`язок дотримання яких покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Перевіривши форму та зміст заяви представника Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» адвоката Демчука Євгена Вікторовича про перегляд заочного рішення судом встановлено, що у вищевказаній заяві в порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України не зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Крім того, всупереч вимог пункту 4 частини 2 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України, заявником не зазначено докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Також суд вважаєза необхіднезазначити,що увідповідності доприписів частини1,4та 8статті 14Цивільного процесуальногокодексу України,у судахфункціонує Єдинасудова інформаційно-комунікаційнасистема.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України«Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом

Положеннями частин5,6та 7статті 43Цивільного процесуальногокодексу Українивизначено,що документи(втому числіпроцесуальні документи,письмові таелектронні доказитощо)можуть подаватисядо суду,а процесуальнідії вчинятисяучасниками справив електроннійформі звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-телекомунікаційноїсистеми,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пунктів 24 та 29 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої Ради Правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (далі Положення про ЄСІТС), підсистема «Електронний суд» підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).

Відповідно до частини 4 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу.

Отже, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом, така сторона (учасник) справи відповідно до частини 4 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зобов`язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В даному випадку заява представника Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» адвоката Демчука Євгена Вікторовича про перегляд заочного рішення надійшла на адресу суду з використанням з підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Разом з тим, представником відповідача до матеріалів заяви не долучено доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення учасникам справи, зокрема, позивачу, ОСОБА_1 та Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області, Держаному реєстратору Нововодолазької селищної ради Харківської області Матюшенку Ярославу Олександровичу, або доказів надсилання до Електронного кабінету вказаним учасникам процесу поданих до суду документів.

Окрім того, у відповідності до частини 6 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Проте заявником, всупереч вимогам зазначеної статті закону, не було долучено документ, що підтверджує сплату судового збору за подання вищевказаної заяви.

Також згідно з частинами 2та 3статті 284Цивільного процесуальногокодексу заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Досліджуючи подану заяву, було встановлено, що заява представника Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» адвоката Демчука Євгена Вікторовича надійшла з використанням з підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 30 травня 2024 року та була зареєстрована за вхідним № 3959/24-вх, тобто з порушенням строків її подання. Будь-яких клопотань про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявником подано не було.

До того ж, частиною 7 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник. Як вбачається з матеріалів заяви, будь-яких доказів на підтвердження викладених у заяві фактів відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до частини 8 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу.

Статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що в разі подання позовної заяви без додержання вимог до її форми та змісту, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За такихобставин,суд дійшоввисновку,що перелічені недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання про прийнятність заяви про перегляд заочного рішення та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вже зазначалося вище, вимоги щодо вимоги до форми ізмісту заявипро переглядзаочного рішення визначені статтею 285 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, якщо подана заява проперегляд заочногорішення не відповідає таким вимогам, у статті 285 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення заяви без руху задля забезпечення відповідачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення заяви проперегляд заочногорішення без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення відповідачем недоліків заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана заява проперегляд заочногорішення не відповідає вимогам, що викладені у пунктах 3, 4 частини 2, частин 4, 6 та 7 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України суддя, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин, заяву представника Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» адвоката Демчука Євгена Вікторовича про перегляд заочного рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 квітня 2024 року необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семі днів з дня вручення копії даної ухвали.

Крім того, слід за необхідне попередити заявника, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі заяви про скасування заочного рішення до встановленого законом строку, заява буде вважатися не поданою та повернута відповідачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 14, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 261, 284, 285, 288, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» адвоката Демчука Євгена Вікторовича про перегляд заочного рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 квітня 2024 року у справі з єдиним унікальним № 631/398/20 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче», із залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Держаного реєстратора Нововодолазької селищної ради Харківської області Матюшенка Ярослава Олександровича, про скасування державної реєстрації іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунення зазначених недоліків протягом семі днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви про скасування заочного рішення без руху.

Роз`яснити заявнику, що якщо відповідач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені у пунктах 3, 4 частини 2, частин 4, 6 та 7 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви про перегляд заочного рішення у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається відповідачу.

Повернення заяви про скасування заочного рішення не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя: Т. М. Трояновська