Постанова

від 11.06.2024 по справі 202/3567/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2313/24 Справа № 202/3567/19 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Усик А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства Сенс Банк, державного реєстратора обласного комунального підприємства Софіївське бюро технічної інвентаризації Волос Олени Володимирівни про скасування рішення та запису державного реєстратора,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дрозд Роман Юрійович,

на рішення Індустріальногорайонного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

28травня 2019року доІндустріальногорайонного судум.Дніпропетровськанадійшов позов ОСОБА_1 доакціонерного товаристваСенс Банк,державного реєстратораобласного комунальногопідприємства «Софіївськебюро технічноїінвентаризації» ВолосОлени Володимирівнипро скасуваннярішення тазапису державногореєстратора,з урахуваннямзаяви прозміну підставпозовної заяви,позивачка просиласуд скасуватирішення тазапис продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень(звідкриттям розділу)державним реєстраторомОбласного комунальногопідприємства «Софіївськебюро технічноїінвентаризації» ВолосО.С.,-згідно записупро власність№ 30964164від 22березня 2019року.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Індустріальногорайонного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «СЕНС БАНК», державного реєстратора обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни про скасування рішення та запису державного реєстратора відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

26грудня 2023рокувід ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ДроздРоман Юрійовичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від27листопада 2023рокута ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції через неналежну оцінку Звіту ВА № 181126-008 щодо ринкової вартості нерухомого майна залишив поза увагою, що огляд об`єкту оцінки не проводився, вартість об`єкту оцінки визначалась за критеріями житлової нерухомості, хоча предмет іпотеки будівля магазину, оцінювачем наводиться показники м. Києва, хоча предмет іпотеки знаходиться у м. Дніпро, оцінювачем не підписано Звіт ВА № 181126- 008 щодо ринкової вартості нерухомого майна.

Зокрема, зазначає, що проведення оцінки без огляду майна суб`єктом оціночної діяльності є прямим порушення вимог законодавства в сфері оцінки майна та вказує на недостовірність таких висновків.

Окрім цього, серед наданих електронних копії (виготовлені шляхом сканування) документів, які додавались до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна (РНОНМ: 1799814412101) звіт ВА № 181126-008 щодо ринкової вартості нерухомого майна (будівля магазину - у АДРЕСА_1 ) відсутній.

Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою, що Звіт ВА № 181126-008 з незалежної оцінки вартості нерухомого майна не може бути достовірним та допустимим доказом визначення відповідачем вартості предмету іпотечного майна за вимогою ч.5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», через не застосування сталої практики Великої Палати Верховного Суду залишив поза увагою, що відсутність оцінки предмета іпотеки у матеріалах реєстраційної справи є самостійною та достатньою правовою підставою для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, через неналежну оцінку та незастосування наслідків неподання доказів також було залишено без уваги і обставини того, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки проведена із порушенням вимог закону та матеріали справи не містять доказів надання державному реєстратору необхідних документів, такі докази не надав і відповідач по справі.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

У судовому засіданні адвокат Дрозд Роман Юрійович доводи апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 3 а.с.220-222), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

14 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений генеральний договір надання кредитних послуг № 085/045-8 про надання кредиту в доларах США в межах загального ліміту кредитування у розмірі 180 000 дол. США.

На забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань позичальника за генеральним договором надання кредитних послуг 14 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 263, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку банку будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

22 березня 2019 року державним реєстратором обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос О.В. зареєстровано право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки: будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок якої власником магазину стало АТ «Укрсоцбанк».

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно з рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у Передавальному акті, виникає в АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року.

Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року вирішено затвердити Передавальний акт (пункт 2.1. протоколу).

15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини четвертоїстатті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1, 5.3,Постанови Правління Національного банку України від 27 червня 2008 року № 189 «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», затверджено Передавальний акт, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Відповідно до протоколу позачергових зборів загальних акціонерів АТ «Альфа-Банк» №2/2022 від 12.08 2022 було прийнято рішення про перейменування банку на АТ «СЕНС БАНК», про що 30.11.2022 в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці громадських формувань, винесено відповідний запис № 10006810701770612, відповідно до якого банк має назву АТ «СЕНС БАНК».

Оскільки іпотечний договір між сторонами було укладено 14 квітня 2008року, застосуванню до спірних правовідносин підлягаєЗакон України «Про іпотеку»в редакції від 12 травня 2006 року.

Пунктом 5.6 іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду (пункт 5.6.1), або на підставі виконавчого напису нотаріуса (пункт 5.6.2) або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, передбаченомустаттею 37 Закону України «Про іпотеку»(пункт 5.6.3), або шляхом продажу предметів іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, установленомустаттею 38 Закону України «Про іпотеку»(пункт 5.6.4).

Отже, сторони у договорі іпотеки передбачили право іпотекодержателя набути право власності на спірне майно позасудовим способом, тобто в іпотечному договорі міститься відповідне застереження.

Договір іпотеки містить іпотечне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленомуЗаконом України «Про іпотеку».

Згідно з копією реєстраційної справи, для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки представник банку надав державному реєстратору генеральний договір надання кредитних послуг № 085/045-8, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням № 13-08/22-17/1 від 03.07.2018 року, докази направлення та отримання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення, докази видержання строку наданого іпотекодержателем на усунення вказаних порушень,іпотечний договір № 263 від 14 квітня 2008 року.

Отже, оскільки представником відповідача на виконання умов іпотечного договору надіслало позивачу письмову вимогу про усунення порушень івідповідні докази були надані ним для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, а обставини отримання ОСОБА_1 цієї вимоги не впливають на його право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, відсутні підстави вважати, що товариство не дотрималось вимогстатті 35 Закону України «Про іпотеку».

Також встановлено, що 26.11.2018 було проведено оцінку предмета іпотеки. Згідно звіту №ВА181126-008 від 26.11.2018 ринкова вартість спірної будівлі магазину становить 1 457 299 грн.

Таким чином, на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності оцінку вартості предмета іпотеки було проведено у відповідності дочастини п`ятоїстатті 37 Закону України «Про іпотеку». Зазначена оцінка була чинною на момент переходу права власності та не спростована в подальшому позивачем.

Враховуючи вищевикладене, державна реєстрація права власності на предмет іпотеки проведена без порушенням вимог закону, оскільки іпотекодержатель надав державному реєстратору всі необхідні документи для здійснення реєстраційних дій, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3).

Згідно ч. 1 ст. 35 ЗУ Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями ст. 37 ЗУ Про іпотеку (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із ЗУ від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон № 800-VI) норми ст. 37 ЗУ Про іпотеку передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Стаття 36 ЗУ Про іпотеку (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону № 898-IV її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У цьому випадку умовами іпотечного договору від 23 квітня 2008 року, зокрема підпунктом 16.7.1 пункту 16.7 договору іпотеки, передбачено, що іпотекодержатель має право, доки він залишається власником заставної, з метою задоволення своїх вимог і в порядку, передбаченому пунктом 22 цього договору, звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані.

Згідно з пунктом 22 договору іпотеки, який кореспондується зі ст. 35 ЗУ Про іпотеку, у випадку порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

З наведеного слідує, що згідно з умовами іпотечного договору підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Аналогічна позиція міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №644/3116/18 від 19 травня 2020 року(провадження № 14-45цс20), що є обов`язковою для врахування судом.

Встановлено, що ОСОБА_1 були направлені повідомлення про усунення порушень від 03 липня 2018 року № 13-08/22-17/1 26 вересня 2018 року, від 27 грудня 2018 року №13-08/4120.

На виконання вимог генерального договору про надання кредитних послуг №085/045-8 від 14 квітня 2008 року позивачці були надані грошові кошти в межах загального ліміту 180 000,00 доларів США, повернуто за кредитом 5,00 доларів США, сума боргу за кредитом станом на дату ухвалення рішення становить 179 995,00 доларів США

У відповідності до вимог ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

22 березня 2019 року на підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк» державний реєстратор зареєстрував за ПАТ «Укрсоцбанк» право власності .

22 березня 2019 року відбулось отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв, а 01 квітня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Пунктом 18 Постанови КМУ від 25 грудня 2015 року N 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено - за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером довідки 155041992 від 05 лютого 2019 року за параметрами запиту Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Холодильна, будинок 4 жодні обтяження відсутні.

Згідно Звіту №ВА181126-008 від 26 листопада 2018 року ринкова вартість спірної будівлі магазину становить 1457299,00 грн..

Врахувавши вищевикладене, доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем під час перереєстрації права власності на предмет іпотеки дотримано вимоги статті 35 Закону України «Про іпотеку», оцінку вартості предмета іпотеки було проведено у відповідності до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку», а тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки проведена без порушенням вимог закону, оскільки іпотекодержатель надав державному реєстратору всі необхідні документи для здійснення реєстраційних дій.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дрозд Роман Юрійович залишити без задоволення.

Рішення Індустріальногорайонного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 12.06.2024 року.

Судді: