Постанова

від 11.06.2024 по справі 634/588/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2024 року

м. Харків

справа №634/588/23

провадження №22-ц/818/2045/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа приватний нотаріус Ніколенко Андрій Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа приватнийнотаріус НіколенкоАндрій Сергійовичпро визнанняправа начастину спільногомайна подружжяза апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 22 березня 2024 року у складі судді Зимовського О.С., -

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Ніколенко Андрій Сергійович про визнання права на частину спільного майна подружжя.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.03.2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину трактора Беларус-892, рік випуску - 2007, заводський номер 90805066, двигун номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3987,85 грн за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, а всього судових витрат 8987,85 грн.

У березні 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Селезень С.В. подано до суду клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 22 березня 2024 року відмовлено у прийнятті додаткового рішення щодо вирішення питання судових витрат у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус ХМНО Ніколаєнко Андрій Сергійович про визнання права на частину спільного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що представником відповідача у відповідності вимог ст.134 ЦПК України у заяві від 18.02.2024 року заявлено, що надання доказів щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу разом з остаточним розрахунком буде подано протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення по суті позовних вимог. Також будуть надані допустимі докази на підтвердження понесених витрат. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з підстав не наведення поважних причин неможливості подати докази до закінчення судових дебатів, не звернувши увагу на зазначену заяву представника апелянта.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат представником відповідача не наведено жодних поважних причин неможливості подати докази, що підтверджують розмір понесених відповідачем судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених вимог процесуального закону для відшкодування судових витрат заявник має дотриматися такого алгоритму та вчинити наступні процесуальні дії: 1) з першою заявою по суті справи зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; 2) подати докази про витрати до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду; 3) якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014, ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту заяви представника ОСОБА_2 адвоката Селезень С.В. від 18.02.2024 року вбачається, що надання доказів щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу разом з остаточним розрахунком буде подано протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.

Матеріали справи свідчать, що судове рішення по суті справи ухвалено судом першої інстанції 06 березня 2024 року. Із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу представник відповідача звернулася 11.03.2024 року(через підсистему «Електронний суд».

У даній справі встановлено, що в інтересах відповідача діяв адвокат Селезень Світлана Володимирівна згідно із укладеним договором про надання правової допомоги від 28.07.2023 року №б/н та на підставі ордеру від 04.08.2023 року: ВІ № 1159379.

До заяви про ухвалення додаткового рішення, яка надіслана до суду 11 березня 2024 року (через підсистему «Електронний суд») разом із доказами про її направлення учасникам справи, представником відповідача на підтвердження понесених судових витрат, було додано: договір про надання правової допомоги від 28.07.2023 року №б/н; Додаткову угоду№1від 28.07.2023року,а такожквитанцію №б/нвід 28.07.2023року,згідно якої ОСОБА_2 було сплачено40000грн(а.с.234-243 т.1).

Згідно Додаткової угоди №1 від 28.07.2023 року до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 28.07.2023 року передбачено розрахунки між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме сума гонорару адвоката є фіксованою та складає 40000 гривень та не залежить від кількості судових засідань, відповідно до квитанції від 28.07.2023 року. Ця квитанція є підтвердженням факту оплати гонорару (послуг) адвоката.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення з тих підстав, що представником відповідача звертаючись до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат не наведено жодних поважних причин неможливості подати докази, що підтверджують розмір понесених відповідачем судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, порушив права відповідача на відшкодування судових витрат. Представник відповідача у заяві від 18.02.2024 року (подану через «Електронний суд») зазначав, що надання доказів щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу разом з остаточним розрахунком буде подано протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.

Відповідачем надано на підтвердження витрат докази, однак суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви представника ОСОБА_2 адвоката Селезень Світлани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За вимогами п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вищезазначених обставин, оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 386, 389 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Селезень Світлани Володимирівни задовольнити.

Ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 22 березня 2024 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний тест постанови складено 12.06.2024 року.